про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2025 року м. Київ № 320/62281/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (адреса 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ЄДРПОУ 40452947), треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд:
- зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) виправити технічну помилку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно допущену в відомостях про об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1211093680000), а саме: замінити адресу об'єкта нерухомості з “ АДРЕСА_1 » на “ АДРЕСА_1 , відповідно до відомостей правовстановлюючих документів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За змістом частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Цим способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.
Суд також зауважує, що його завданням не є відновлення «справедливості» як абстрактної або суб'єктивної категорії. Правосуддя в адміністративному процесі полягає у відновленні та захисті правопорядку і конкретно порушених прав особи на підставі закону. Суд не створює нових прав і не може самостійно встановлювати «справедливий» результат, що виходив би за межі правових норм.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи пред'явити у суді вимогу, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права або інтересу не може бути виправданою.
Водночас при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Суд звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягає лише порушене право, а не спосіб відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, наявність вказівки у законі на можливість оскарження рішення до суду не є безумовною підставою для задоволення позову.
Відсутність предмету захисту у суді, без визначення права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, фактично вказує на безпредметність позову.
Суд зауважує, що здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб відновлення порушеного права позивача.
Проте позивач звернувся до суду лише з вимогою зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) виправити технічну помилку. При цьому із викладеної частини позовних вимог неможливо встановити, які саме, на думку позивача, протиправні дії/бездіяльність вчинено відповідачем, які дії/бездіяльність необхідно визнати протиправними, як саме такі дії або бездіяльність сприяли порушенню прав позивача.
Суд зауважує, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
Також згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту. Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23.
Відтак, позивачеві необхідно уточнити прохальну частину заявленого позову, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги згідно з висновками суду, зазначеними в цій ухвалі.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону, а також підкреслюють, що суд у межах адміністративного провадження не надає «справедливості» як абстрактного результату, а лише реалізує захист конкретно порушеного права відповідно до закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи та один для суду), яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: зазначити спосіб захисту прав та інтересів згідно з способами захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначеними частиною першою статті 5 КАС України).
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.