26 грудня 2025 року справа № 320/49379/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №1059 від 16.07.2024 Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у м. Києві капрала поліції ОСОБА_1 .
Адміністративний позов направлено до суду засобами поштового зв'язку у рекомендованому поштовому відправленні 01.08.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 , який обіймає посаду поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у АДРЕСА_1 , вважає наказ №1059 від 16.07.2024, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, протиправним, оскільки в його діях був відсутній склад дисциплінарного проступку, а також було порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності. Позивач зазначає, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення став рапорт командира підрозділу, в якому вказано, що 22.06.2024 позивач запізнився на ранковий інструктаж, прибувши до підрозділу о 08:57 замість 08:30. Водночас позивач стверджує, що не був належним чином повідомлений про необхідність заступання на пост №600 саме з 08:30, а інформація про це не була доведена до нього у встановленому порядку.
Позивач заперечує факт належного ознайомлення з графіком служби, посилаючись на те, що повідомлення здійснювалося через мобільний номер, яким він не користувався на той момент, а також на відсутність нормативного обов'язку використовувати особистий мобільний телефон для службової комунікації. На підтвердження цього позивач надав копії листів Національної поліції України, адресованих професійній спілці, членом якої він є, з яких вбачається, що використання особистих засобів зв'язку не є обов'язковим для поліцейських.
Позивач також вказує на порушення процедури службового розслідування, зокрема на те, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення не був оголошений особовому складу, як того вимагає частина 7 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також на те, що дисциплінарна комісія не врахувала обставини, які пом'якшують відповідальність, його особу, попередню поведінку та ставлення до служби.
Окремо позивач наголошує, що на момент винесення наказу він не мав діючих дисциплінарних стягнень, а отже, відповідно до частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, в умовах воєнного стану до нього мало бути застосоване найменш суворе стягнення - зауваження. Позивач посилається на судову практику Восьмого апеляційного адміністративного суду, де в аналогічних справах суди скасовували накази про застосування суворих дисциплінарних стягнень, визнаючи, що в умовах воєнного стану має діяти принцип поступовості - від менш суворого до більш суворого виду стягнення.
Позивач вважає, що відповідач неправомірно скористався дискреційними повноваженнями, не врахувавши вимоги статті 29 Дисциплінарного статуту щодо особливостей застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, та що оскаржений наказ не містить достатніх доказів наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, причинного зв'язку між діями та наслідками, а також не є обґрунтованим і пропорційним.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати наказ №1059 від 16.07.2024 протиправним та скасувати його.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн; надати уточнену позовну заяву, в якій зазначити адресу електронної пошти позивача, із належним обґрунтуванням щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи Первинної професійної спілки "Правозахисники країни".
29.11.2024 позивачем подано до Київського окружного адміністративного суду докази усунення недоліків позову, а саме докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн. Щодо надання уточненої позовної заяви із належним обґрунтуванням щодо необхідності залучення до участі у справі третьої особи Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" позивач просить залишити вказане клопотання без розгляду, у зв'язку з тим, що вже не є членом зазначеної профспілки. Також повідомляє, що не має електронної пошти.
Дослідивши надані позивачем докази усунення недоліків позову, суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 15.11.2024 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 18.03.2025.
04.03.2025 через підсистему "Електронний Суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Національної поліції у місті Києві заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що наказ №1059 від 16.07.2024 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було видано на підставі встановлених фактів порушення службової дисципліни, які підтверджені матеріалами службового розслідування. Зокрема, у відзиві вказано, що 22.06.2024 позивач без поважних причин запізнився на ранковий інструктаж, прибувши до підрозділу о 08:57 замість визначеного часу - 08:30, що є порушенням службового розпорядку та негативно впливає на організацію несення служби.
Відповідач посилається на положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зокрема на статті 11, 12, 13, 14, 19 та 29, які регламентують підстави, порядок та види дисциплінарних стягнень. У відзиві наголошується, що дисциплінарне провадження було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, позивач був ознайомлений з матеріалами службового розслідування, мав можливість надати пояснення, а наказ про накладення дисциплінарного стягнення був йому оголошений належним чином.
Відповідач заперечує доводи позивача щодо неналежного інформування про час заступання на службу, зазначаючи, що графік чергувань був доведений до відома особового складу у встановленому порядку, а позивач мав обов'язок самостійно контролювати розклад служби. Крім того, у відзиві зазначено, що використання засобів мобільного зв'язку для службової комунікації є усталеною практикою в підрозділі, а позивач не повідомляв керівництво про зміну або недоступність свого контактного номера.
Відповідач також не погоджується з твердженням позивача про порушення принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення. На думку відповідача, догана є адекватним заходом дисциплінарного впливу, враховуючи характер порушення, його наслідки для службової діяльності та необхідність підтримання дисципліни в підрозділі. Відповідач вказує, що на момент винесення наказу позивач вже мав зауваження щодо дисципліни, а також негативну службову характеристику, що було враховано при прийнятті рішення про застосування догани.
У відзиві також зазначено, що оскаржений наказ відповідає вимогам законодавства, є обґрунтованим, мотивованим та прийнятим у межах повноважень керівника органу поліції. Відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а доводи позивача такими, що не підтверджуються належними доказами.
У зв'язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Судове засідання, призначене на 18.03.2025, відкладено на 08.04.2025 у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
У судове засідання, призначене на 08.04.2025, з'явився позивач. Відповідач у судове засідання 08.04.2025 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 долучено до матеріалів справи надані позивачем та відповідачем матеріали, витребувані судом, оголошено перерву в судовому засіданні до 08.05.2025.
У судове засідання, призначене на 08.05.2025, сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 відкладено розгляд справи на 26.06.2025.
У судове засідання, призначене на 26.06.2025, з'явились позивач та представник відповідача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 відкладено розгляд справи на 22.07.2025.
Судове засідання, призначене на 22.07.2025, знято з розгляду у зв'язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги в м. Києві, що підтверджується службовим документом. Відкладено розгляд справи на 07.08.2025.
Судове засідання, призначене на 07.08.2025, знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у щорічній відпустці. Наступне засідання призначено на 09.09.2025.
Судове засідання, призначене на 09.09.2025, знято з розгляду у зв'язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги в м. Києві. Відкладено розгляд справи на 30.09.2025.
У судове засідання, призначене на 30.09.2025, з'явились позивач, представник відповідача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 відкладено розгляд справи на 23.10.2025.
21.10.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому представник відповідача наголошує на тому, що позивач був належним чином повідомлений про місце та час прибуття на службу 22.06.2024. Відповідач послався на протокольну ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025, якою ГУНП у м. Києві було зобов'язано надати скріншоти повідомлень, що надсилалися позивачу через месенджер "WhatsApp".
У клопотанні зазначено, що 21.06.2024 о 17:39 годині заступником командира роти №2 батальйону №2 полку поліції особливого призначення №2 ГУНП у м. Києві, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , у закриту групу "Рота №2 Батальйон 2" було відправлено стройову записку із розстановкою сил і засобів підрозділу на 22.06.2024. Відповідач наголосив, що це повідомлення було переглянуте позивачем з його мобільного номера телефону НОМЕР_1 о 20:09 годині того ж дня, що підтверджується скріншотами листування.
Крім того, 21.06.2024 о 21:56 годині в ту ж групу ОСОБА_2 було відправлено повідомлення щодо часу та місця збору особового складу. Відповідач зазначив, що позивач переглянув це повідомлення о 23:01 годині того ж дня, що також підтверджується матеріалами справи.
Відповідач підкреслив, що наведені докази свідчать про обізнаність позивача щодо належного інформування про місце несення служби та час прибуття на інструктаж 22.06.2024 о 08:30 год. Таким чином, відповідач вважає, що твердження позивача у позовній заяві про те, що він не був повідомлений про необхідність прибуття на службу о 08:30, а орієнтувався на 09:00, спростовуються наданими доказами. Відповідач вказав, що позивач намагається ввести суд в оману, оскільки фактично отримав і переглянув відповідні повідомлення у встановлений час.
З огляду на викладене, відповідач просив суд долучити до матеріалів справи зазначені докази, а саме: копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; скріншоти листування у месенджері "WhatsApp"; стройову записку на 22.06.2024; а також докази направлення клопотання з додатками позивачу. Відповідач наголосив, що ці матеріали підтверджують належне інформування позивача та його обізнаність щодо часу і місця несення служби.
У судове засідання, призначене на 23.10.2025, з'явились позивач, представник відповідача, свідок.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 04.11.2025.
03.11.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання відповідача про долучення доказів, в якому Головне управління Національної поліції у місті Києві зазначило, що твердження позивача про його додавання до групи "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp" лише 15.07.2024 не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Відповідач наголосив, що позивач намагається ввести суд в оману, стверджуючи про відсутність його у групі "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp" на момент вчинення дисциплінарного проступку.
У клопотанні вказано, що згідно з листом командира полку поліції особливого призначення №2 підполковника поліції ОСОБА_3 від 29.10.2025 та скріншотами з месенджера "WhatsApp" встановлено: 01.04.2024 з метою інформування та комунікації з особовим складом роти №2 батальйону №2 було створено групу "Рота 2 Батальйон 2". До цієї групи за контактним номером телефону (063)225-20-41 був доданий ОСОБА_1 .
Відповідач зазначив, що факт перебування позивача у групі підтверджується скріншотами листування та переглядом ним відповідних повідомлень 02.04.2024 та 03.04.2024. При цьому 30.06.2024 позивач самостійно залишив групу, але 15.07.2024 був повторно доданий до неї заступником командира роти №2 батальйону №2 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 . Відповідач підкреслив, що після повторного додавання позивач перебував у групі до дня свого звільнення зі служби - 30.08.2024, що також підтверджується відповідними скріншотами.
Таким чином, на момент вчинення дисциплінарного проступку 22.06.2024 ОСОБА_1 перебував у групі "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp", що підтверджується скріншотами повідомлень та іншими доказами, долученими до матеріалів справи. Відповідач вважає, що твердження позивача про його додавання до групи лише після зазначеної дати є неправдивими та спростовуються документально.
З огляду на наведене, відповідач просив суд долучити до матеріалів справи докази, які підтверджують факт перебування позивача у групі "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp" на момент вчинення дисциплінарного проступку та спростовують відомості, викладені позивачем у судовому засіданні.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 відкладено розгляд справи на 11.11.2025.
У судове засідання, призначене на 11.11.2025, з'явились позивач, представник відповідача.
11.11.2025 на адресу суду надійшли клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2022 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у місті Києві, зокрема з 27.02.2024 по 30.08.2024 на посаді поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві.
22.06.2024 позивач мав заступити на службу на пост №600, що передбачало його участь у ранковому інструктажі, запланованому на 08:30.
Водночас позивач прибув на інструктаж о 08:57, що підтверджується рапортом командира ППОП №2 ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 25.06.2024. Зазначений факт був зафіксований як запізнення на 27 хвилин. Командир підрозділу, вважаючи це порушенням службової дисципліни, ініціював службове розслідування.
Начальником Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 видано наказ від 27.06.2024 №1284 "Про призначення та проведення службового розслідування" (а.с. 63 т. 1), згідно з яким призначено службове розслідування за фактом того, що позивач 22.06.2024 без поважних на те причин запізнився на інструктаж добових нарядів, що підтверджується рапортом командира ППОП №2 ГУНП у м. Києві Онуфрієва В.Д. від 25.06.2024. Зазначеним наказом також утворено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування.
25.06.2024 було розпочато службове розслідування щодо обставин запізнення. У межах розслідування позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що не був належним чином повідомлений про зміну графіка служби. Позивач стверджував, що не отримував інформацію про необхідність прибуття на пост саме о 08:30, а звичний час інструктажу в підрозділі, за його словами, становив 09:00. Позивач також зазначив, що повідомлення про зміну графіка надходило на мобільний номер, яким він не користувався, і що він не мав обов'язку використовувати особистий телефон для службової комунікації.
У межах службового розслідування було зібрано пояснення посадових осіб, витяги з графіків чергувань, службові документи, а також інформацію щодо порядку інформування особового складу про зміни в розкладі служби. Згідно з поясненнями осіб начальницького складу, графік чергувань був доведений до відома особового складу через мобільні засоби зв'язку, що є усталеною практикою в підрозділі. Водночас позивач не повідомляв керівництво про зміну або недоступність свого контактного номера.
За наслідками проведеного службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни позивачем, начальником Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 05.07.2024 затверджено відповідний Висновок (а.с. 64 - 73, т. 1), відповідно до якого відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважаються такими, що підтвердилися, внаслідок чого за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1 та підпунктів 1, 5, 8 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві рядового поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.
16.07.2024 наказом начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 №1059 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капрала поліції ОСОБА_1 " (а.с. 81 - 82 т. 1) за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1 та підпунктів 1, 5, 8 частини3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію" та Присяги працівника поліції, до поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві капрала поліції ОСОБА_1 (0146275) застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
З наказом від 16.07.2024 №1059 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капрала поліції ОСОБА_1 " позивач ознайомився 18.07.2024.
Водночас відповідач зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення інструктажу 22.06.2024, зокрема шляхом доведення стройової записки та повідомлень у службовій групі у месенджері "WhatsApp", які позивач переглянув у день їх надсилання; що позивач не повідомляв керівництво про зміну чи недоступність свого контактного номера, а також не надав жодних документів, які б підтверджували об'єктивну неможливість ознайомлення з розпорядженням; що факт його запізнення на інструктаж о 08:57 підтверджується рапортом командира підрозділу та записами з нагрудних відеореєстраторів; у зв'язку з чим дисциплінарна комісія обґрунтовано дійшла висновку про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани є правомірним і відповідає вимогам законодавства.
Не погоджуючись з наказом №1059 від 16.07.2024 Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 №580-VІІІ "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VІІІ).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 3 Закону №580-VІІІ визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 18 Закону №580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 статті 64 Закону №580-VІІІ визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає. Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
У частині 1 статті 19 Закону №580-VІІІ зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України Про оборону України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Закону №580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 6, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VІІІ, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Відповідно до положень статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Приписами статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки. пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 91 Закону №580-VІІІ особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VІІІ, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706 (далі - Правила №1179), під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, серед іншого, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил №1179 ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей та поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 27.02.2024 по 30.08.2024 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у місті Києві на посаді поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Відповідно до посадової інструкції поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві, з якою ОСОБА_1 ознайомлений 27.02.2024 під особистий підпис, що підтверджується матеріалами справи, позивач зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватись положень Конституції, законів України, нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції та безпосередньо підрозділу, порядку несення служби, правил внутрішнього трудового розпорядку, ділового етикету та професійної етики, норм охорони праці та протипожежної безпеки, а також порядку та правових підстав поводження зі зброєю, спорядження, спеціальними засобами, які використовуються поліцейськими; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових інструкцій, наказів керівництва; безумовно виконувати накази керівників, віддані (надані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; дотримуватися затвердженого командиром Полку внутрішнього розпорядку та графіку роботи; дотримуватися встановлених правил етичної поведінки поліцейських.
Поліцейський взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві несе відповідальність, зокрема, за порушення службової дисципліни, за що притягується до дисциплінарної відповідальності на підставі та в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Спір у цій справі виник у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві капрала поліції ОСОБА_1 у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1 та підпунктів 1, 5, 8 частини3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію" та Присяги працівника поліції.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.
Так, відповідно до частин 1 - 4 статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Пунктом 4 розділу І Порядку №893 передбачено, що дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, у якому призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їхніх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції або відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування.
Згідно з пунктом 14 розділу І Порядку №893 дисциплінарна комісія розпочинає свою діяльність із моменту видання уповноваженим керівником письмового наказу про призначення службового розслідування, в якому зазначається інформація про створення дисциплінарної комісії, призначення її голови та затвердження персонального складу.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити:
- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
- обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- вид і розмір заподіяної шкоди;
- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що згідно з рапортом командира ППОП №2 ГУНП у м. Києві Онуфрієва В.Д. від 25.06.2024, адресованим начальнику Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , 22.06.2024 під час ранкового інструктажу добових нарядів, який було розпочато о 08:30, виявлено відсутність поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_1 , у подальшому останній прибув до підрозділу о 08:57. При зверненні до нього заступника командира роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта ОСОБА_2 для отримання пояснень стосовно причин запізнення, поліцейський відмовився надавати будь-яку інформацію. На підставі викладеного командир ППОП №2 ГУНП у м. Києві Онуфрієв В.Д. просив за даним фактом призначити службове розслідування для встановлення всіх обставин допущення порушення службової дисципліни ОСОБА_1 .
Начальником Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 на підставі рапорту командира ППОП №2 ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 25.06.2024, видано наказ від 27.06.2024 №1284 "Про призначення та проведення службового розслідування", згідно з яким призначено службове розслідування за фактом того, що позивач 22.06.2024 без поважних на те причин запізнився на інструктаж добових нарядів, що підтверджується рапортом командира ППОП №2 ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 25.06.2024.
Зазначеним наказом, з дотриманням норм, передбачених пунктом 4 розділу ІІ Порядку №893, статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, також утворено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування у складі:
голова комісії - підполковник поліції ОСОБА_6 , командир полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві;
членів комісії:
підполковника поліції ОСОБА_7 , заступника командира полку з логістики та матеріально-технічного забезпечення полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві;
старшого лейтенанта ОСОБА_8 , начальника відділення кадрового забезпечення полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві;
майора поліції ОСОБА_9 , помічника начальника штабу полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві.
У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Так, судом встановлено, що згідно з Висновком службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни рядовим поліції ОСОБА_1 , затвердженим 05.07.2024 начальником Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , 25.06.2024 командира ППОП №2 ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 звернувся з рапортом до керівництва Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому доповів про те, що 22.06.2024 під час ранкового інструктажу добових нарядів, який розпочато о 08:30, виявлено відсутність поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_1 , в подальшому останній прибув до підрозділу о 08:57. Інструктаж проводився перед заступанням на пост №600, що передбачав виконання службових обов'язків у складі оперативного наряду. Відсутність позивача на інструктажі добових нарядів зафіксовано на портативні відеореєстратори №G54707634, №Е62781239, №G50565827.
ОСОБА_1 у письмових поясненнях, наданих 01.07.2024, вказав, що не отримував повідомлення про зміну часу інструктажу, оскільки не користувався мобільним номером, на який надходила інформація. Позивач зазначив, що звичний час інструктажу в підрозділі становив 09:00, і що він прибув відповідно до цього графіка. Позивач також послався на листи Національної поліції України, зокрема на лист від 28.12.2022 №4513/26/1-2022, в якому зазначено, що використання особистих засобів зв'язку не є обов'язковим для працівників поліції, а службова інформація має доводитися через офіційні канали. Окремо ОСОБА_1 звернув увагу на те, що після прибуття на інструктаж він одразу зайняв місце в строю, не перешкоджав проведенню інструктажу, не порушував дисципліну, а його дії не спричинили жодних негативних наслідків для підрозділу. Позивач також зазначив, що не мав діючих дисциплінарних стягнень, характеризується позитивно, виконує службові обов'язки сумлінно, а тому вважає застосування догани необґрунтованим і непропорційним.
У межах розслідування були відібрані пояснення інших працівників підрозділу, зокрема заступника командира роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 був запланований на 22.06.2024 в денний наряд по охороні адміністративної будівлі №600. 21.06.2024 позивач був належно усно ознайомлений з часом та місцем прибуття на службу, а також додатково продубльовано за контактним номером позивача за допомогою месенджера. 22.06.2024 о 08:30 було виявлено відсутність ОСОБА_1 під час інструктажу денних добових нарядів, останній в подальшому прибув о 08:57, що підтверджується записами з портативних відеореєстраторів. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що майор поліції ОСОБА_10 робив позивачу зауваження з приводу неохайного зовнішнього вигляду.
Крім того, у матеріалах Висновку наявні пояснення т.в.о. заступника командира батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 , який пояснив, що ОСОБА_1 був запланований на 22.06.2024 в денний наряд по охороні адміністративної будівлі №600. 21.06.2024 позивач був належно усно ознайомлений з часом та місцем прибуття на службу, а також додатково продубльовано за контактним номером позивача за допомогою месенджера. 22.06.2024 о 08:30 було виявлено відсутність ОСОБА_1 під час інструктажу денних добових нарядів, останній в подальшому прибув о 08:57, що підтверджується записами з портативних відеореєстраторів. При цьому позивач відмовився надавати будь-які пояснення з приводу своєї відсутності.
Заступник командира взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_11 пояснив, що несвоєчасне прибуття на службу ОСОБА_1 має непоодинокий характер, попри неодноразове проведення з ним бесід виховного характеру. Про час та місце прибуття на службу, вид наряду доводиться до відома поліцейського до 18:00 дня, що передує заступанню в наряд, а також додатково повідомляється засобами електронної комунікації.
Судом береться до уваги, що в письмових поясненнях ОСОБА_1 стверджував про відсутність доступу до службового чату та необізнаність щодо часу інструктажу, однак ці твердження спростовуються поясненнями ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які підтверджують, що повідомлення про графік служби на 22.06.2024 позивачу було повідомлено завчасно, позивач не повідомляв про втрату номера чи зміну засобу зв'язку, а також регулярно користувався телефоном для перегляду службових повідомлень; додатково відеозапис із нагрудних відеореєстраторів зафіксовано прибуття позивача на інструктаж о 08:57 без жодних пояснень причин запізнення, що підтверджує недостовірність його пояснень.
Судом також враховується, що на виконання протокольної ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 відповідачем було подано додаткові докази, які підтверджують належне інформування позивача щодо часу та місця прибуття на службу 22.06.2024.
Зокрема, зазначено, що 21.06.2024 о 17:39 годині заступником командира роти №2 батальйону №2 полку поліції особливого призначення №2 ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 у закриту групу "Рота №2 Батальйон 2" месенджера "WhatsApp" було відправлено стройову записку із розстановкою сил і засобів підрозділу на 22.06.2024. Це повідомлення позивач переглянув зі свого мобільного номера телефону о 20:09 годині того ж дня. Крім того, 21.06.2024 о 21:56 годині в ту ж групу було відправлено повідомлення щодо часу та місця збору особового складу, яке позивач переглянув о 23:01 годині. Додані скріншоти листування підтверджують факт ознайомлення позивача з відповідними повідомленнями.
Також відповідач надав додаткові матеріали, які спростовують твердження позивача про його додавання до групи "Рота 2 Батальйон 2" лише 15.07.2024. Відповідач послався на лист командира полку поліції особливого призначення №2 підполковника поліції Онуфрієва В.Д. від 29.10.2025 №229049-2025, а також на скріншоти з месенджера "WhatsApp", згідно з якими група "Рота 2 Батальйон 2" була створена 01.04.2024, і саме цього дня позивач був доданий до неї за контактним номером телефону НОМЕР_1 . Факт перебування позивача у групі підтверджується його переглядом повідомлень 02.04.2024 та 03.04.2024. Водночас встановлено, що 30.06.2024 позивач самостійно залишив групу, але 15.07.2024 був повторно доданий до неї заступником командира роти ОСОБА_2 і перебував у групі до дня звільнення зі служби - 30.08.2024.
Таким чином, судом встановлено, що додатково надані відповідачем матеріали (стройова записка, скріншоти листування у месенджері "WhatsApp", а також лист командира полку поліції особливого призначення №2) підтверджують факт перебування позивача у групі "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp" на момент вчинення дисциплінарного проступку та його обізнаність щодо часу і місця прибуття на службу 22.06.2024, що спростовує твердження позивача про необізнаність та відсутність доступу до службового чату.
Своєю чергою адміністративний суд у силу вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (зокрема, у постанові від 18.04.2022 у справі №540/186/20) звертав увагу, що адміністративний суд в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У постанові від 26.01.2022 у справі №620/39721 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Водночас відповідно до частини 1 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
За приписами частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина 3 статті 18 Дисциплінарного статуту).
Зазначені норми кореспондуються з вимогами Положення №893.
Так, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку №893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку №893).
Відповідно до пункту 13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення №893).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Аналіз положень пунктів 2, 3 розділу IV Порядку №893 у взаємозв'язку з положеннями пункту 7 частини 6 статті 1, частин 1, 9 статті 15 та частин 1 - 3 статті 18 Дисциплінарного статуту, свідчить про те, що член дисциплінарної комісії, який проводить службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування. Своєю чергою, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування має право на захист шляхом участі у службовому розслідуванні, у тому числі надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи. Водночас поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, наділено також правом відмовитися від надання пояснень.
При цьому, положення частини 10 статті 15 Дисциплінарного статуту та пункту 7 розділу V Порядку №893 свідчать, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження та лише на підставі окремого рішення керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. Лише у випадку розгляду справи у відкритому засіданні поліцейський, який притягається до відповідальності, повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. У разі ж розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Отже, у тих випадках, коли рішенням керівника, який призначив службове розслідування, не призначено розгляд дисциплінарною комісією справи у відкритому засіданні, поліцейський може реалізувати право на захист шляхом надання відповідних пояснень з доданими до них документами та матеріали. У поясненнях також може бути заявлено клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи.
Суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено право, а не обов'язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування. При цьому, поліцейський може надати такі пояснення як письмово, так і безпосередньо членам дисциплінарної комісії під час проведення бесіди.
Поряд з цим, приписами Дисциплінарного статуту встановлений обов'язок дисциплінарної комісії скласти акт, у разі відмови поліцейського від надання пояснень.
Судом враховано, що 01.07.2024 рядовий поліції ОСОБА_1 надав письмові пояснення в межах службового розслідування, призначеного наказом начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві Шумейка Д.О. від 27.06.2024 №1284 "Про призначення та проведення службового розслідування".
У поясненнях позивач зазначив, що 22.06.2024 він прибув на місце дислокації полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві, однак визнав, що прибув на інструктаж о 08:57, тобто із запізненням на 27 хвилин. Як причину запізнення він вказав відсутність належного повідомлення про зміну графіка служби. Позивач стверджував, що не отримував інформацію про проведення інструктажу о 08:30, оскільки повідомлення надходили на мобільний номер, яким позивач не користувався, а використання особистих засобів зв'язку, за його словами, не є обов'язковим відповідно до роз'яснень Національної поліції України. Позивач також зазначив, що звичний час інструктажу в підрозділі становив 09:00, і саме на цей час позивач орієнтувався. При цьому ОСОБА_1 не повідомляв керівництво про втрату доступу до засобів зв'язку, не звертався з рапортом щодо уточнення графіка, не надавав жодних документів, які б підтверджували об'єктивну неможливість ознайомлення з розпорядженням. Позивач також не заперечував, що після прибуття на інструктаж не звертався до керівника з поясненням причин запізнення, а одразу зайняв місце в строю.
Письмові пояснення позивача долучено до матеріалів службового розслідування, такі були враховані дисциплінарною комісією при формуванні висновку.
Судом встановлено, що наведені в письмових поясненнях позивача доводи про необізнаність щодо часу проведення інструктажу та відсутність доступу до службового чату спростовуються матеріалами службового розслідування і додатковими доказами, наданими відповідачем.
Так, згідно з поясненнями заступника командира роти №2 батальйону №2 ОСОБА_2 , т.в.о. заступника командира батальйону №2 ОСОБА_10 та заступника командира взводу №3 ОСОБА_11 , позивач був належним чином ознайомлений із часом та місцем проведення інструктажу 21.06.2024, як усно, так і шляхом дублювання інформації через месенджер "WhatsApp" на його контактний номер. Зазначені особи підтвердили, що повідомлення про графік служби було доведено завчасно, а позивач не повідомляв керівництво про втрату номера чи зміну засобу зв'язку.
Крім того, надані відповідачем скріншоти листування у групі "Рота №2 Батальйон 2" свідчать, що 21.06.2024 о 17:39 годині позивач переглянув стройову записку із розстановкою сил і засобів підрозділу на 22.06.2024, а о 23:01 годині того ж дня - повідомлення щодо часу та місця збору особового складу. Додатково лист командира полку поліції особливого призначення №2 ОСОБА_4 від 29.10.2025 підтверджує, що позивач був доданий до групи "Рота 2 Батальйон 2" ще 01.04.2024 та перебував у ній на момент вчинення дисциплінарного проступку.
Вказані обставини повністю підтвердив свідок ОСОБА_2 , допитаний в судовому засіданні 23.10.2025. Свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що з березня 2024 року обіймає посаду заступника командира роти №2 полку поліції особливого призначення батальйону №2 оперативного реагування та тактичної підтримки Головного управління Національної поліції у місті Києві. В органах МВС, Національної поліції проходить службу з 2014 року. Свідок знайомий з позивачем з квітня 2024 року по службі, неприязних стосунків немає. Свідок ОСОБА_2 був безпосереднім начальником позивача в період з квітня по червень 2024 року. Підрозділ забезпечує проведення масових заходів, забезпечує рух транспорту на дорогах, надає допомогу людям під час тривог. В роті №2 проходять службу 86 працівників. ОСОБА_1 проходив службу у складі взводу №3, виконував обов'язки: розташування на постах на території підрозділу по АДРЕСА_1 (адмінбудівля). Зброю позивач не отримував, бо не склав відповідний залік. Тому позивач стояв на контрольно-пропускних пунктах в адміністративній будівлі. Графік несення служби розробляється командиром роти №2 та свідком як заступником командира роти №2 кожного дня, оформляється в письмовій формі і доводиться до відома поліцейських через месенджер "WhatsApp" в групі, яка має назву: «рота №2 Батальйон 2», в яку долучені всі поліцейські роти №2. В цю групу "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp" ОСОБА_1 був долучений або мною або командиром роти №2, точно свідок не пригадує хто саме долучав ОСОБА_1 до вказаної групи. Вказана група є активною, працювала стабільно. ОСОБА_1 був включений в цю групу і перебував у ній під час проходження служби. Є два пости, на які міг заступати ОСОБА_1 : 1) пост №600 - це КПП адміністративної будівлі, в якій розміщений сам підрозділ (рота №2) за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) пост №601 - це заїзд автотранспорту на територію цієї ж адмінбудівлі. Поліцейський має прибути на місце несення служби о 8.10-8.15 годині для проведення добового інструктажу, який проводиться о 8.30 годині. За ці 15-20 хвилин до початку проведення інструктажу перевіряється формений одяг, чи поголений підстрижений поліцейський, без ознак алкогольного сп'яніння, чи добре себе почуває. На добове чергування з роти №2 заступає 9 поліцейських. Попередньо інформація про час та місце несення служби на наступний день направляється в групу "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp" у вигляді смс-повідомлення. Інформація направляється або командиром роти №2 або заступником командира роти №2 тобто свідком. 21.06.2024 о 17:39 год в групу направлено фото стройової записки особового складу роти №2 батальйону №2 на 22.06.2024. Дане повідомлення переглянуто ОСОБА_1 21.06.2024 о 20:09 годині. Далі 21.06.2024 свідком особисто в групу "Рота 2 Батальйон 2" у месенджері "WhatsApp" о 21:56 годині переслано повідомлення про збір особового складу 22.06.2024 в підрозділі о 8:00 год., в якому також повідомлено, що інструктаж нарядів відбудеться в підрозділі о 08:30 год.. Вказане повідомлення переглянуте ОСОБА_1 о 23:01 годині того ж дня. 22.06.2024 ОСОБА_1 прибув в підрозділ о 08:57 годині, а мав прибути о 08.10-08.15, початок інструктажу о 08:30 год. Поважних причин для запізнення у ОСОБА_1 не було. ОСОБА_1 систематично запізнювався на інструктажі. За даним фактом було проведено службове розслідування.
Відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів №G54707634, №Е62781239, №G50565827 також зафіксували прибуття позивача на інструктаж о 08:57 без будь-яких пояснень причин запізнення.
Таким чином, судом встановлено, що пояснення позивача про необізнаність щодо часу інструктажу та відсутність доступу до службового чату не відповідають фактичним обставинам і спростовуються сукупністю доказів, наданих дисциплінарною комісією та відповідачем.
Згідно з частинами 7 - 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Приписи частин 1 - 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Пунктами 2 - 5 розділу VІ Порядку №893 установлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
- підстава для проведення службового розслідування;
- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
- обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Суд, дослідивши матеріали службового розслідування, зокрема Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни рядовим поліції ОСОБА_1 від 05.07.2024, встановив, що зазначений документ складено в письмовій формі, документ містить усі структурні елементи, передбачені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме: опис обставин дисциплінарного проступку; перелік досліджених доказів; зміст пояснень поліцейського; кваліфікацію дій як порушення службової дисципліни; пропозицію щодо виду дисциплінарного стягнення.
У висновку комісії зазначено, що поліцейський ОСОБА_1 22.06.2024 прибув на інструктаж із запізненням, без попередження та без пояснення причин. Комісія встановила, що позивач не повідомляв керівництво про зміну номера телефону, не звертався з рапортом щодо уточнення графіка, не надавав документів, які б підтверджували об'єктивну неможливість ознайомлення з розпорядженням. Надані пояснення про відсутність доступу до службового чату не підтверджені, а доводи про необізнаність спростовуються показаннями колег та технічними даними.
Суд зазначає, що дисциплінарна комісія діяла в межах повноважень, визначених Порядком №893. Провадження здійснювалось у формі письмового розгляду, що відповідає пункту 4 розділу ІІ Порядку №893. Склад комісії сформовано з працівників підрозділу, в якому проходив службу позивач, що узгоджується з вимогами пункту 2 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії.
Суд також враховує, що Висновок містить належне обґрунтування пропозиції щодо виду дисциплінарного стягнення, з урахуванням характеру порушення, його тривалості, наслідків, а також специфіки служби в поліції особливого призначення в умовах воєнного стану. Комісія не виявила обставин, які б свідчили про наявність поважних причин відсутності позивача на службі, або про порушення його права на захист.
Зміст висновку узгоджується з положеннями статей 12, 18, 19, 20 Дисциплінарного статуту, а також з практикою Верховного Суду щодо дискреційних повноважень керівника при виборі виду дисциплінарного стягнення (зокрема, постанова від 31.07.2019 у справі №815/810/18).
Таким чином, суд дійшов висновку, що Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни рядовим поліції ОСОБА_1 від 05.07.2024 є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом для підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку, а також для обґрунтування застосування дисциплінарного стягнення.
Статтею 16 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
У цьому зв'язку судом враховано, що службове розслідування щодо позивача було призначено наказом начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві Шумейком Д.О. від 27.06.2024 №1284 "Про призначення та проведення службового розслідування".
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення, тобто до 27.07.2024, якщо не продовжено у встановленому порядку. У матеріалах справи відсутні докази продовження строку службового розслідування або видання відповідного наказу керівника чи його прямого керівника.
У межах провадження 01.07.2024 позивач надав письмові пояснення, що підтверджується відповідним документом з особистим підписом.
16.07.2024 наказом начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 №1059 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капрала поліції ОСОБА_1 " за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пункту 1 та підпунктів 1, 5, 8 частини3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію" та Присяги працівника поліції, до поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №2 (оперативного реагування та тактичної підтримки) полку поліції особливого призначення №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві капрала поліції ОСОБА_1 (0146275) застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Враховуючи встановлені судом обставини та факти, суд дійшов висновку, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення порядку його проведення, а тому вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного наказу, є необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про невідповідність застосованого дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20).
У цій справі судом встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в період воєнного стану.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану". Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
Частиною 1 статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 29 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
Отже, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09.02.2022 у справі №160/12290/20.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом також береться до уваги, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 - 246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.