30 грудня 2025 року Справа № 280/9540/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд.206, м.Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 02140892)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
29.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Запорізької міської ради (далі - відповідач) в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №575/14 від 29.07.2025 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: вул. Дослідна Станція 74-76».
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню через його невідповідність нормам чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 31.10.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.11.2025 заяву про забезпечення позову у справі №280/9540/25 - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 11.11.2025 відкрито провадження у справі №280/9540/25, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 13.11.2025 задоволено заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено дію рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 №575/14 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Дослідна Станція 74-76 (на підставі акту обстеження від 14.01.2025 №0343)» до набрання законної сили рішенням суду по справі №280/9540/25.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№54259 від 29.10.2025). Зокрема зазначено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює свою господарську діяльність у кіоску за адресою: АДРЕСА_2 . 17.10.2025 у відповідь на відповідне звернення позивачем було отримано копію рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 року №575/14 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: вул. Дослідна Станція 74-76 (на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 № 0343)». Зауважено, що з положень Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX вбачається, що окаржуване рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 року № 575/14 є адміністративним актом, прийнятим за результатом адміністративного провадження, ініційованого на підставі виконання адміністративним органом його повноважень у сфері благоустрою населеного пункту. Водночас вказано, що відповідач не дотримався приписів статті 49 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX, які зобов'язують адміністративний орган повідомляти заінтересовану особу про початок адміністративного провадження, в тому числі коли заінтересована особа невідома, шляхом розміщення повідомлення на своєму офіційному веб-сайті або оприлюднення його в інший визначений законодавством спосіб. В контексті даної справи позивач була заінтересованою особою в адміністративному провадженні. Натомість неповідомлення позивача про початок адміністративного провадження та розгляд справи без участі позивача призвів до позбавлення її права на захист шляхом надання пояснень щодо обставин справи та доказів правомірності її дій. З огляду на викладене вище вказано, що недотримання процедури проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 року №575/14 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту за адресою: вул. Дослідна Станція 74-76 (на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 № 0343)», у зв'язку із чим представник позивача просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№59184 від 25.11.2025) де, зокрема зазначено, що аналіз Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 №310, Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, дає підстави зробити висновок, що єдиною підставою для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є паспорт прив'язки, розміщення тимчасових споруд самочинно, тобто без паспорта прив'язки, заборонено. У випадку розміщення тимчасової споруди з порушенням наведеного вище законодавства, ця споруда має бути демонтована. Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою, в тому числі демонтажу тимчасових споруд, належать до компетенції відповідача. Зауважено, що на момент прийняття виконавчим комітетом оскаржуваного рішення у позивача був відсутній діючий паспорт прив'язки тимчасової споруди, а також діючий договір на право користування місця для розташування тимчасової споруди, отже у відповідача були всі законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення. Водночас вказано, що оскаржуване рішення носить рекомендаційний характер, оскільки відповідач пропонував власнику об'єкту в добровільному порядку забезпечити демонтаж тимчасової споруди. Додатково відзначено, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Натомість, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що прийняттям уповноваженим органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення його право було істотним чином порушено. З огляду на вищенаведене представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно з відомостями із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем 27.04.2021 (номер запису: 2001030000000113365), з основним видом діяльності: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (а.с.7).
28.07.2021 між позивачем та Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району було укладено договір № 61 на право користування місцями для розташування стаціонарних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Дію договору № 61 продовжено додатковими угодами № 1 від 19.01.2023 та № 2 від 17.02.2023 (а.с.13 -20).
15.11.2021 на підставі особистої заяви позивача Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради позивачу був виданий паспорт прив'язки тимчасової споруди (номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця 21030000000113365), дію якого продовжено до 15.04.2022 (а.с.8).
На запит КП «Муніципальна варта» ЗМР, Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради листом від 19.12.2024 №03-07/4994 повідомив, що розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою вул. Дослідна, 74-76, передбачене відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.01.2021 №6. Паспорт прив'язки даної тимчасової споруди містобудівним кадастром Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради зареєстрований за №ТС-К-063/2301, термін дії паспорту до 15.04.2022 - на даний час втратив чинність (а.с.81).
Разом з тим, на запит КП «Муніципальна варта» ЗМР, Департамент управління активами Запорізької міської ради листом від 13.12.2024 №8263/01/01-07/11462, окрім іншого, повідомив, що рішень про передачу земельної ділянки за адресою вул. Дослідна станція, 74-76 у власність/користування Запорізькою міською радою не приймалось (а.с.81 зворотній бік).
На підставі наказу начальника КП «Муніципальна варта» ЗМР старшими інспекторами відділу охорони громадського порядку ОСОБА_2 , Бондарєвим В.М. було здійснено перевірку стану благоустрою території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 74-76. За результатами обстеження було встановлено, що за вказаною адресою виявлено факт розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що відображено в акті обстеження території №0343 від 14.01.2025 (а.с.79 зворотній бік - 80).
29.07.2025 керуючись Законами України «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», Типовими правилами благоустрою території населеного пункту, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 №310, Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, рішенням Запорізької міської ради від 23.10.2024 №71 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Запоріжжя», рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2023 № 378 «Про усунення наслідків порушень Типових правил благоустрою території населеного пункту», у зв'язку з фактом виявлення об'єкта, що встановлений без достатніх правових підстав та дозвільних документів, на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 №0343, складеного КП «Муніципальна варта» ЗМР, та фотоматеріалів, Виконавчий комітет Запорізької міської ради прийняв рішення №575/14 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Дослідна станція, 74-76 (на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 №0343)», яким вирішив, зокрема:
1. Усунути наслідки порушень Правил шляхом демонтажу металевих конструкцій, які розміщені без відповідних дозвільних документів, на об'єкті благоустрою м. Запоріжжя за адресою: вул. Дослідна станція, 74-76.
Звільнення об'єкту благоустрою від зазначеного об'єкту здійснювати шляхом демонтажу та його транспортування до місця зберігання.
Під демонтажем необхідно розуміти комплекс заходів, які передбачають відокремлення об'єкту, розміщеного без відповідних дозвільних документів, а також майна, що знаходиться в цьому об'єкті, від місця його розташування або основи, тощо (у тому числі від'єднання від інженерних мереж при необхідності), транспортування на місце подальшого зберігання, тощо.
2. Власнику об'єкту вказаного у пункті 1 цього рішення, розміщеною без відповідних дозвільних документів, пропонувати самостійно, протягом семи календарних днів з дня розміщення районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району оголошення на об'єкті щодо прийняття рішення стосовно його демонтажу, виконати роботи щодо усунення наслідків порушень Типових Правил шляхом демонтажу об'єкта, та приведення місця розташування в належний стан з відновленням його благоустрою.
3. У разі невиконання цього рішення власником об'єкту, вказаного у пункті 1 цього рішення, розміщеного без відповідних дозвільних документів, виконання цього рішення доручити департаменту муніципального управління ЗМР (а.с.10-12).
Вважаючи прийняте відповідачем рішення від 29.07.2025 №575/14 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Дослідна станція, 74-76 (на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 №0343)» протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з частиною 2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України “Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон № 2807-IV)
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Статтею 5 Закону № 2807-IV визначено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Відповідно до статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються тa затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної Політики у сфері житлово-комунального господарства.
Правила включають, зокрема, порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів (пункти 1, 7, 8 частини 2 статті 34 Закону № 2807-IV).
Рішенням 17 сесії Запорізької міської ради від 17.03.2023 №104 вирішено керуватись у місті Запоріжжі Типовими правилами благоустрою території населеного пункту, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310 (далі - Правила благоустрою), та визначити їх обов'язковими для виконання на території міста Запоріжжя всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, органами самоорганізації населення, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства.
Згідно з пунктом 5 pозділу VIII Правил благоустрою визначено, що розміщення тимчасових споруд (далі - ТС) торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності здійснюється відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» на виконання частини четвертої статті 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що додається (далі - Порядок № 244), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1330/20068.
У пункті 1.3 розділу І цього Порядку наведено визначення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС), а саме - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Пунктом 1.4 Порядку №244 визначено, що паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.
Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Порядку №244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки тимчасової споруди.
В пункті 2.2. Порядку №244 зазначено, що замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
Відповідно до підпункту 2.30 пункту 2 Порядку №244, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така споруда підлягає демонтажу.
За приписами підпункту 2.31 пункту 2.31 Порядку №244, розміщення ТС самовільно забороняється.
Також, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 16 Закону №2807-IV на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.
Відповідно до статті 40 Закону №2807-IV самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів. Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до статті 41 Закону №2807-IV громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Громадські інспектори благоустрою населених пунктів: 1) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів; 2) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подають їх органам державного контролю у цій сфері та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності; 3) надають допомогу органам державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів у діяльності щодо запобігання порушенням законодавства про благоустрій населених пунктів; 4) здійснюють інші повноваження відповідно до закону. Результати громадського контролю за станом благоустрою територій підлягають оприлюдненню на зборах мешканців відповідної території та розгляду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів передбачена статтею 42 Закону №2807-IV. До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у: 1) порушенні встановлених норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів; 2) проектуванні об'єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм; 3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів благоустрою; 4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів; 5) порушенні режиму використання і охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення; 6) самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту; 7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів; 8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону; 9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту; 10) неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.
Таким чином, Закон №2807-IV наділяє повноваженнями міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів.
У розумінні Закону №2807-IV дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об'єкту благоустрою території).
Відповідно до матеріалів складеного КП “Муніципальна варта» ЗМР акту обстеження території №0343 від 14.01.2025 в тому числі фотознімків та схеми розташування, за результатами обстеження було встановлено, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 74-76 виявлено факт розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
Дії з демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту, здійснення яких належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (постанова КАС ВС від 07.07.2022 у справі №200/4397/19-а).
Таким чином, законодавством прямо передбачено, що в разі відсутності, закінчення строку дії, анулювання паспорту прив'язки тимчасової споруди, або самовільного її встановлення, така споруда підлягає демонтажу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено питання організації благоустрою населеного пункту, контролю за ним, а також вирішення питань щодо розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, що відповідає суспільному інтересу, який полягає у створенні й підтриманні умов, сприятливих для життєдіяльності мешканців відповідного населеного пункту. Тому виконавчий комітет Запорізької міської ради наділений повноваженнями щодо відновлення об'єкту благоустрою території шляхом демонтажу тимчасової споруди за відсутності паспорту прив'язки.
В той же час, суд вважає за необхідне наголосити, що самоврядний контроль дотримання правил благоустрою не може проводитись свавільно, без дотримання будь-якої процедури, яка б захищала права осіб, які перевіряються.
Наведений висновок узгоджується із приписами Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX, що набрав чинності 15.12.2023 (далі - Закон №2073-IX).
Закон №2073-IX регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов'язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №2073-IX, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Частини 1-3 статті 8 Закону №2073-IX передбачають, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з'ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи.
Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.
Адміністративний орган зобов'язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.
За правилами частин першої - третьої статті 17 Закону №2073-IX особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Згідно із статтею 27 Закону №2073-IX учасником адміністративного провадження є:
1) особа, питання про право, свободу чи законний інтерес або обов'язок якої вирішується в адміністративному акті (адресат), у тому числі:
а) особа, яка з метою забезпечення реалізації свого права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку звертається до адміністративного органу із заявою про прийняття адміністративного акта (заявник);
б) особа, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження;
в) особа, яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скаргою (скаржник);
2) інша особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа).
Відповідно до статті 37 Закону №2073-IX підставою для початку адміністративного провадження за ініціативою адміністративного органу відповідно до принципів законності та офіційності є:
1) виконання адміністративним органом його повноважень, визначених законом;
2) настання події, визначеної законом як підстава для прийняття адміністративного акта;
3) порушення права, свободи чи законного інтересу особи або публічного інтересу, виявлене адміністративним органом.
Згідно частин першої, другої статті 32 Закону №2073-IX, учасник адміністративного провадження, особа, яка сприяє розгляду справи, залучаються адміністративним органом для надання пояснень і для участі у процедурних діях шляхом вручення (направлення) запрошення.
Запрошення учасника адміністративного провадження, особи, яка сприяє розгляду справи, здійснюється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня відповідної процедурної дії. Цей строк може бути зменшено у разі, якщо обставини вимагають прийняття рішення у найменший строк, про що у запрошенні надається обґрунтоване пояснення. Запрошення вручається особисто під підпис, надсилається поштовим відправленням або іншими засобами зв'язку (телефоном, електронною поштою тощо) за наявними у справі контактними даними, про що в матеріалах справи робиться відповідний запис.
В силу приписів частини 1 статті 49 Закону №2073-IX адміністративний орган повідомляє адресата та заінтересованих осіб про початок адміністративного провадження невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів після його початку, у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо адресат та/або заінтересована особа невідомі, адміністративний орган розміщує повідомлення на своєму офіційному веб-сайті або оприлюднює його в інший визначений законодавством спосіб.
У повідомленні зазначаються права та обов'язки учасника адміністративного провадження, у тому числі порядок ознайомлення з матеріалами справи, а також способи подання ним своїх пояснень та зауважень у справі та строк, протягом якого особа має право їх подати. Якщо необхідна особиста присутність учасника адміністративного провадження або його представника під час розгляду та вирішення справи (вчинення процедурної дії), у повідомленні наводиться обґрунтування такої необхідності.
З положень Закону №2073-IX та матеріалів справи вбачається, що рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 №575/14 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Дослідна станція, 74-76 (на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 №0343)» є адміністративним актом, прийнятий за результатом адміністративного провадження, ініційованого на підставі виконання адміністративним органом його повноважень у сфері благоустрою населеного пункту.
Щодо твердження відповідача про відсутність порушень прав позивача оскарженим рішенням суд зазначає, що за обставинами даної справи ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність у тимчасовій споруді за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, демонтаж зазначеної тимчасової споруди призведе до порушення її права на підприємницьку діяльність.
Позивач зазначає, що копію оскаржуваного рішення отримала 17.10.2025 у відповідь на відповідне звернення. Доказів щодо особистого повідомлення позивача про розгляд відповідачем питання демонтажу тимчасової споруди, надсилання позивачу копії зазначеного акту та спірного рішення про демонтаж тимчасової споруди до суду не надано.
При цьому суд враховує, що за відсутності офіційних відомостей, які могли підтвердити право власності на тимчасову споруду, відповідач не мав можливості здійснити заходи особистого повідомлення власника тимчасової споруди щодо процесу розгляду питання демонтажу тимчасової споруди.
Проте, відповідач не дотримався приписів статті 49 Закону №2073-IX, які зобов'язують адміністративний орган повідомляти заінтересовану особу про початок адміністративного провадження, в тому числі коли заінтересована особа невідома, шляхом розміщення повідомлення на своєму офіційному веб-сайті або оприлюднення його в інший визначений законодавством спосіб. В контексті даної справи позивач був заінтересованою особою в адміністративному провадженні. За таких обставин, демонтаж даної тимчасової споруди негативно вплине на його права та обов'язки, про що зазначається позивачем та стало предметом позовної заяви.
За встановленими судом обставинами, відповідачем не було здійснено заходів повідомлення про початок адміністративного провадження, розглянуто без участі заінтересованих осіб, а лише оголошено про факт винесення оскаржуваного рішення та запропоновано в добровільному порядку демонтувати тимчасову споруду, а в разі невиконання такого припису доручено Департаменту муніципального управління Запорізької міської ради провести демонтаж в примусовому порядку за кошти власника тимчасової споруди.
Тобто, позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та/або заперечення, додаткові докази та/або документи, не мав змоги ознайомитися із доказами, покладеними в основу спірного рішення.
Зазначені обставини призвели до того, що позивач був позбавлений права на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати пояснення щодо обставин справи та докази правомірності своїх дій.
На думку суду, зазначені процедурні порушення не є формальними та безпосередньо впливають на висновки відповідача зі спірного питання.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що недотримання процедури проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 №575/14 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Дослідна станція, 74-76 (на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 №0343)».
Аналогічні висновки у схожих до спірних у цій справі правовідносин були підтримані також Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 21.08.2025 по справі №280/9607/24 та від 11.09.2025 по справі №280/9029/24.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем, в силу положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат в цій частині не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд.206, м.Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 02140892) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 №575/14 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Дослідна станція, 74-76 (на підставі акту обстеження території від 14.01.2025 №0343)».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30.12.2025.
Суддя І.В.Садовий