Рішення від 24.12.2025 по справі 280/3378/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2025 року Справа № 280/3378/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Іорової К.Я.,

за участі

позивача - не прибув

представника позивача - Боярської В.Л.

представника відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів в частині,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 03.04.2025 року № 404 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого п. “б» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - “догана»;

визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.03.2025 року № 475 “Про результати службового розслідування за фактами зазначеними в Акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » в частині вважати підтвердженою надлишкову виплату бюджетних коштів при виплаті додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 за вересень 2024 року на загальну суму 111 999,90 грн. з урахуванням ПДФО та ЄСВ по наступним випадкам - надлишкова виплата додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень солдату ОСОБА_2 , водію 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 9 333,34 грн.: - надлишкова виплата додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень солдату ОСОБА_3 , водію 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 на загальну суму 23 999,86 грн. з урахуванням ПДФО та ЄСВ, - надлишкова виплата додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень солдату ОСОБА_4 , стрільцю 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 на загальну суму 79 333,25 грн. з урахуванням ПДФО та ЄСВ;

визнати протиправним та скасувати пункт 3.2. наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.03.2025 року № 475 “Про результати службового розслідування за фактами зазначеними в Акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » щодо притягнення ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, передбаченої п. “б» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України - “догана»;

визнати протиправним та скасувати пункт 5.1. наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.03.2025 року № 475 “Про результати службового розслідування за фактами зазначеними в Акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » в частині пропозиції старшому лейтенанту медичної служби ОСОБА_5 в добровільному порядку повернути рівними частками до каси військової частини НОМЕР_2 надлишкову виплату додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень солдату ОСОБА_2 , водію стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 на загальну суму 9 333,34 грн.;

визнати протиправним та скасувати пункт 5.2. наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.03.2025 року № 475 “Про результати службового розслідування за фактами зазначеними в Акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » в частині пропозиції старшому лейтенанту медичної служби ОСОБА_5 в добровільному порядку повернути рівними частками до каси військової частини НОМЕР_2 надлишкову виплату додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень солдату ОСОБА_3 , водію 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 за період лікування з 10.09.2024 року по 12.09.2024 року на загальну суму 13 999,86 грн.;

визнати протиправним та скасувати пункт 5.4. наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.03.2025 року № 475 “Про результати службового розслідування за фактами зазначеними в Акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » в частині пропозиції ординатору лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 в добровільному порядку повернути рівними частками до каси військової частини НОМЕР_2 надлишкову виплату додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень солдату ОСОБА_4 , стрільцю 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 на загальну суму 79 333,25 грн.;

визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.03.2025 року № 475 “Про результати службового розслідування за фактами зазначеними в Акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » в частині, якій наказано у разі відмови старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_6 протягом 4 робочих днів з моменту ознайомлення, заступнику начальника військової частини НОМЕР_5 майору ОСОБА_7 , за погодженням з помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_2 , подати проект наказу про притягнення до матеріальної відповідальності даних військовослужбовців (включаючи ОСОБА_6 ) в порядку Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.04.2023 року по теперішній час проходить військову службу за призовом від час мобілізації в лавах Сил територіальної оборони Збройних Сил України, у тому числі у період з 21.07.2024 року по 12.01.2025 року обіймав посаду начальника медичної служби-начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.07.2024 №210. З 02.01.2025 року позивача переведено на посаду ординатора лікувального відділення медичної роботи військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.01.2025 року №14. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2025 року № 293 «Про призначення службового розслідування за фактами зазначених у акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » комісією у складі 3 військовослужбовців Відповідача було проведено службове розслідування за фактами зазначеними в акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 . На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.03.2025 року № 475 « Про результати службового розслідування за фактами зазначеними у акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії військового стану у військові частині НОМЕР_4 » службове розслідування завершено. На підставі наказу командира Відповідача «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 03.04.2025 року № 404 та вищевказаного наказу командира відповідача від 31.03.2025 року № 475 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «догана». Позивач заперечує законність і обґрунтованість наказів відповідача від 31.03.2025 року № 475 та від 03.04.2025 року № 404 в частинах, що стосується його персонально та вважає їх такими, що прийняті з порушенням встановленого порядку щодо їх прийняття та таким, що порушують його права військовослужбовця, а тому прохає визнати їх протиправними і скасувати.

Так позивач зазначає, що із матеріалів службового розслідування не вбачається, що командиром позивача були вжиті необхідні заходи для запобігання вчинення з боку позивача наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави унаслідок можливої недостатньої обізнаності з правових норм при визначенні підстав з нарахування додаткової винагороди. Про проведення вказаного вище службового розслідування позивач взагалі не був обізнаний, включаю підстави його призначення, як і не знав про проведення перевірки на підставі якого видано наказ про проведення службового розслідування, позбавлений права подати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації, висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять.

Ні акт про результати службового розслідування, ні наказ № 475 не містить інформацію та докази того, чи дійсно були отримані зазначені в акті військовослужбовці виплати додаткової винагороди в розміні 100000 грн, а якщо отримали, то в якому порядку. Не зазначено яким чином позивач не виконав свої службові обов'язки, які передбачені його посадовою інструкцією, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Як і не зазначено, хто повинен здійснювати контроль за виконанням позивачем цих обов'язків та чи були з боку особи, яка повинна це контролювати станом на вересень 2024 року та в подальшому, зауваження, в тому числі письмові до позивача по не виконанню чи не належному виконанню ним своїх обов'язків.

В спірних наказах не зазначено, які саме обов'язки не виконані позивачем абзацу 4 Пункту 11 Розділу ХХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, за вчинення протиправної поведінки у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків в частині дотримання вимог чинного законодавства, в чому воно полягає та не зазначено, внаслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 , а саме із розрахунку 100 000 грн. солдату ОСОБА_2 . В оскаржуваному наказі, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відсутня будь-яка інформація про те, що позивач неналежно виконував свої службові обов'язки чи порушив військову дисципліну.

Представник позивача зазначає, що за надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків Законом не передбачена матеріальна відповідальність, адже в розумінні п. 4 ст. 1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" визначений чіткий перелік способів завдання шкоди, до якого надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, не відноситься. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.05.2025 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, викладеної у абзаці другому прохальної частини позовної заяви повернуто без розгляду.

05.05.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Військовою частиною НОМЕР_2 16.05.2025 подано відзив на позовну заяву. Так відповідача посилається на наступні обставини.

Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2025 №293 "Про призначення службового розслідування" комісією у складі - голова комісії: начальник геоінформаційної служби служб сил підтримки військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_8 ; члени комісії: офіцер відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 молодший лейтенант ОСОБА_9 , штаб-сержант 3 категорії фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_10 - було проведено службове розслідування за фактами зазначених в акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 .

За результатами даного службового розслідування вбачаються підстави щодо притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб військової частини НОМЕР_4 , діями та бездіяльністю яких допущено надлишкові виплати бюджетних коштів солдату ОСОБА_2 , солдату ОСОБА_3 , солдату ОСОБА_4 , а саме цим військовослужбовцям додаткова грошова винагорода була виплачена неправомірно.

Так нарахування та виплата додаткової грошової винагороди військовослужбовцям солдату ОСОБА_2 , солдату ОСОБА_3 , солдату ОСОБА_4 військовою частиною НОМЕР_4 здійснювалась на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504, а також Додатку 4 до нього. Додаток 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 підготовлено та підписано начальником медичної служби - начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_4 (на момент здійснення правопорушення) лейтенантом медичної служби ОСОБА_11 .

Наказ командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 було погоджено ТВО начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_12 , начальником групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 лейтенантом ОСОБА_13 , ТВО начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_4 лейтенантом ОСОБА_14 , начальником медичної служби - начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_4 (на момент здійснення правопорушення) лейтенантом медичної служби ОСОБА_11 , заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_4 (на момент вчинення правопорушення) майором ОСОБА_15 , який виконував обов'язки уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції, та в подальшому підписано командиром військової частини НОМЕР_4 підполковником ОСОБА_16 .

В частині виплати додаткової грошової винагороди солдату ОСОБА_3 виплата на суму 16 666,65 грн. здійснювалася на підставі Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504, а також на підставі підсумкового бойового донесення командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 від 01.10.2024 №145 та рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_17 від 04.10.2024 №7673.

Виплати додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень по лікуванню після поранення солдат ОСОБА_3 отримав за період з 10.09.2024 по 12.09.2024 згідно Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504.

Виплати додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень за 09.09.2024 та за 13.09.2024 солдат ОСОБА_3 отримав згідно рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_17 .

Наказ командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 та Додаток 4 до нього підписували та погоджували військовослужбовці, в тому числі лейтенантом медичної служби ОСОБА_11 .

Таким чином під час службового розслідування встановлено порушення посадовими особами Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зі змінами та доповненнями), оскільки факт правомірності нарахування та виплати документально не підтверджується, адже перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та наказу МОУ №110 від 14.02.2012, не підтверджено формами первинної облікової документації, що свідчить про безпідставне нарахування та виплату додаткової грошової винагороди вище вказаним військовослужбовцям на загальну суму 111 999,90 грн. (сто одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 90 коп.) з урахуванням ПДФО та ЄСВ, та вбачається порушення Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Відповідач вважає, що оскаржувані накази прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та процедуру проведення службового розслідування не порушено. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 03.07.2025 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 12.08.2025.

Ухвалою від 12.08.2025 підготовче засідання було відкладено на 17.09.2025.

Представником позивача 17.09.2025 до суду подано додаткові пояснення по суті спору, де вказано, що позивач не був належним чином ознайомлений з наказом про призначення службової перевірки, зі своїми правами та обов'язками, а також з матеріалами розслідування. Окрім того, матеріали службового розслідування не містять наказу командира військової частини про утворення комісії саме для перевірки правильності оформлення рапортів та нарахування виплат та службовим розслідуванням не вивчалися посадові обов'язки позивача та не була долучена його посадова інструкція. Тобто обов'язок позивача по складанню списків військовослужбовців на отримання винагороди регулюється комплексно. Позивач лише виконував накази командира частини та дотримувався вимог чинного законодавства та його дії були суто адміністративними та виконавськими, а не дискреційними, оскільки він не самостійно приймав рішення про виплати, а лише фіксував факт участі військовослужбовців у бойових діях на підставі відповідних та наявних на той час документів. Цей обов'язок Позивача не виникає з одного конкретного документа, а є частиною загальної системи фінансового забезпечення військовослужбовців. Складаючи та підписуючи Додаток 4 до наказу про виплати, позивач діяв на підставі наявної на той час інформації, яка, на його думку, підтверджувала право військовослужбовців на отримання винагороди. Позивач, як начальник медичної служби, лише надав інформацію зі свого напрямку, але фінальне рішення та перевірка фінансової правомірності лежала на інших особах, зокрема на фінансово-економічній службі та командирі. І якщо б вони виявили на той час з боку Позивача порушення по виконанню своїх обов'язків та про надання неправдивої інформації, тоді цілком оправдано було б притягнуто його до дисциплінарної відповідальності, чого зроблено командиром в/ч не було. А отже сам командир вважав на той час законними та відповідними дії Позивача. Просить позов задовольнити.

В підготовчому судовому засіданні 17.09.2025 оголошено перерву до 15.10.2025.

10.10.2025 відповідачем подано до суду пояснення, де вказано, що в порушення Наказу Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, начальник медичної служби - начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_4 лейтенант медичної служби ОСОБА_18 - складав та підписував Додаток 4 до наказу на виплату додаткової грошової винагороди від 04.10.2024 №504.

В підготовчому судовому засіданні 15.10.2025 оголошено перерву до 03.11.2025.

Представником позивача 30.10.2025 до суду надані пояснення щодо отримання солдатом ОСОБА_4 травми, а саме зазначено, що 14.09.2024 року при проходженні ВЛК солдат ОСОБА_4 не мав ще довідки про обставини травми, а тому не міг її надати, однак на думку представника позивача комісія в/ч НОМЕР_6 мала доступ до інформації про наявність довідки про обставини травми ОСОБА_4 від 15.08.2024 року, але не перевірила цю інформацію та пришла до хибного висновку про легкість ступеню отриманих ним 06.08.2025 року травм. У зв'язку з чим, в подальшому довідка ВЛК від 14.09.2024 року була ним оскаржена та повторною ВЛК, проведеною 02.12.2024 року було підтверджено факт того, що згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травми та діагнози, які були зазначені і в довідці ВЛК № 7548 від 14.09.2024 року, отриманні ОСОБА_4 в наслідок поранень 06.08.2024 року є травмами тяжкого ступеня і такими, що пов'язані із захистом Батьківщини. При цьому відповідач при проведені свого службового розслідування не з'ясував і цю обставину, окрім раніше зазначених Позивачем обстави, що і призвело до прийняття незаконних рішень та невідповідності результатів перевірки відносно позивача дійсним обставинам справи.

Ухвалою від 03.11.2025 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 03.12.2025.

Ухвалою суду від 03.12.2025 розгляд справи відкладено на 24.12.2025.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом від час мобілізації в лавах Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

У період з 21.07.2024 року по 12.01.2025 року позивач обіймав посаду начальника медичної служби-начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.07.2024 №210.

З 02.01.2025 року позивача переведено на посаду ординатора лікувального відділення медичної роботи військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.01.2025 року №14.

Судом встановлено, що Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2025 №293 "Про призначення службового розслідування" комісією у складі - голова комісії: начальник геоінформаційної служби служб сил підтримки військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_8 ; члени комісії: офіцер відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 молодший лейтенант ОСОБА_9 , штаб-сержант 3 категорії фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_10 - було проведено службове розслідування за фактами зазначених в акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 , за результатами якого складено Акт від 22.03.2025.

Так службовим розслідуванням встановлено наступне: «В акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 від 03.12.2024 № 1542/15463 вх. № 34344 від 04.12.2024 окремо зазначено, що на підставі абзацу 3 пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. також включаються військовослужбовці, які у зв'язку із пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних). Проте під час роботи комісії не було надано підтверджуючих документів про перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я наступних військовослужбовців: солдат ОСОБА_3 - нараховано додаткову грошову винагороду в розрахунку 100 000 грн. (пропорційно) за період з 09.09.2024 по 13.09.2024 сумі 16 666,65грн. Згідно отриманих даних у зазначений період військовослужбовець перебував у лазареті військової частини НОМЕР_2 ; солдат ОСОБА_2 - нараховано додаткову грошову винагороду в розрахунку 100 000 грн. (пропорційно) за період з 08.09.2024 по 11.09.2024 у сумі 6 666,67 грн.. Згідно отриманих даних у зазначений період військовослужбовець перебував у лазареті військової частини НОМЕР_2 ; солдат ОСОБА_4 - нараховано додаткову грошову винагороду в розрахунку 100 000 грн. (пропорційно) за період з 14.09.2024 по 30.09.2024 у сумі 56 666,61 грн. Згідно висновку ВЛК від 14.09.2024 № 7548 травма військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби та кваліфікується як легка…. В цілях перевірки законності виплат додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 за вересень 2024 року було складено Акт від 04.10.2024 № 7687. Згідно даного акту були перевірені та погоджені рапорти та матеріали до них щодо виплати додаткової грошової винагороди від наступних начальників відділень, груп, служб та командирів рот, окремих взводів, окремих підрозділів військової частини НОМЕР_4 , в тому числі лейтенанта ОСОБА_1 - начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 …. Для остаточного підтвердження або спростування перевитрати бюджетних коштів при виплаті додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 за вересень 2024 року, з урахуванням відомостей, що містяться у Довідці від 05.03.2025 № 1564/1772 про нараховані та виплачені кошти додаткової винагороди із розрахунку 100 000 грн. та 30 000 грн. особовому складу військової частини НОМЕР_4 , кожний проблемний момент, вказаний в акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 від 03.12.2024 № 1542/15463 вх. 34344 від 04.12.2024, був розібраний окремо….

Встановлено, що солдат ОСОБА_3 призначений на посаду водія 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 01.04.2024 №97.

При цьому згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 (Додаток 3) та Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 №504 (Додаток 7) даному військовослужбовцю нарахована додаткова винагорода за період лікування з 10.09.2024 по 12.09.2024 (тобто період лікування був менший).

Згідно акту перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 від 03.12.2024 №1542/15463 вх. №34344 від 04.12.2024 (Додаток 2) даний військовослужбовець перебував у лазареті військової частини НОМЕР_2 . Це підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №242, що зареєстрована від 13.09.2024 №3063 (Додаток 31). В ній чітко прописано, що даний військовослужбовець перебував у лазареті саме з 09.09.2024 по 13.09.2024.

Перебування солдата ОСОБА_3 у лазареті військової частини НОМЕР_2 саме за період з 09.09.2024 по 13.09.2024 також підтвердив у своєму поясненні начальник медичної служби військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_19 (Додаток 32). При цьому у своєму поясненні даний військовослужбовець зазначив, що використовувати виписний епікриз з історії хвороби медичної роти (на базі якої розгорнуто лазарет військової частини НОМЕР_2 ) як підставу для виплати ДГВ є неправомірним вчинком, адже медична рота військової частини НОМЕР_2 не є медичним закладом МОЗ або МОУ з відповідним рівнем акредитації. Так аналізуючи документи встановлено наступне: Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №242, що зареєстрована від 13.09.2024 №3063 (Додаток 31) солдат ОСОБА_3 з 09.09.2024 по 13.09.2024 перебував в позаштатному лазареті медичної роти військової частини НОМЕР_2 , який не є медичним закладом. Згідно підсумкового бойового донесення командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 від 01.10.2024 №145 (Додаток 33) та рапорту командира даного підрозділу (Додаток 34) солдат ОСОБА_20 був поданий на виплату додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень за періоди з 06.09.2024 по 09.09.2024 та з 13.09.2024 по 30.09.2024. Тобто командиром 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_21 в документах помилково зазначено виконання завдань саме 09.09.2024 та 13.09.2024, в які солдат ОСОБА_22 фактично перебував у лазареті військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується вище вказаною випискою стаціонарно хворого (Додаток 31). Згідно Довідки від 05.03.2025 №1564/1772 про нараховані та виплачені кошти додаткової винагороди із розрахунку 100 000 гривень та 30 000 гривень особовому складу військової частини НОМЕР_4 відповідно до Додатків 1-5 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 (Додаток 11) водій 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_22 отримав виплату із розрахунку 100 000 гривень за всі 30 календарних днів, з яких 22 доби - це період виконання бойових завдань, а 8 днів - перебування на лікуванні, хоча службовим розслідування фактично встановлено, що 20 діб - це період виконання бойових завдань, а 10 діб - перебування на лікуванні, з яких 5 не в лазареті військової частини НОМЕР_2 та не в медичному закладі. Враховуючи те, що у період з 09.09.2024 по 13.09.2024 солдат ОСОБА_22 перебував у лазареті військової частини НОМЕР_2 , він фактично не мав підстав для нарахування додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень, оскільки перебування на стаціонарному лікуванні відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та наказу МОЗ №110 від 14.02.2012 не підтверджено форма первинної облікової документації, що свідчить про безпідставне нарахування. Таким чином, виплата солдату ОСОБА_23 додаткової винагороди у сумі 16 666,65 грн є неправомірною та може свідчити про перевитрату бюджетних коштів за 5 днів, тому сума переплати за 1 день становить 3 333,33 грн….

Згідно акту перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 від 03.12.2024 №1542/15463 вх. №34344 від 04.12.2024 (Додаток 2) солдату ОСОБА_2 може бути безпідставно нарахована додаткова винагорода із розрахунку 100 000 гривень як такому, що перебував на стаціонарному лікуванні у період з 08.09.2024 по 11.09.2024 у сумі 6 666,67 грн. Встановлено, що військовослужбовець призначений на посаду водія 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 06.08.2024 №227 (Додаток 35). При цьому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 (Додаток 3) та Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 №504 (Додаток 7) даному військовослужбовцю нарахована додаткова винагорода за період з 09.09.2024 по 10.09.2024 (тобто період лікування був менший). Перебування даного військовослужбовця у лазареті військової частини НОМЕР_2 саме у період з 08.09.2024 по 11.09.2024 підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №237, що зареєстрована від 11.09.2024 №3061 (Додаток 36). Згідно підсумкового бойового донесення командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 від 01.10.2024 №145 (Додаток 33) та рапорту командира даного підрозділу (Додаток 34) солдат ОСОБА_2 був поданий на виплату додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень за періоди з 01.09.2024 по 08.09.2024 та з 11.09.2024 по 30.09.2024. Тобто в командиром 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_21 в документах помилково зазначено виконання завдань саме 08.09.2024 та 11.09.2024, в які солдат ОСОБА_2 фактично перебував у лазареті військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується вище вказаною випискою стаціонарно хворого (Додаток 36). Перебування солдата Близнюка у лазареті військової частини НОМЕР_2 саме за період з 08.09.2024 по 11.09.2024 також підтвердив у своєму поясненні начальник медичної служби військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_19 (Додаток 32). При цьому у своєму поясненні даний військовослужбовець зазначив, що використовувати виписний епікриз з історії хвороби медичної роти (на базі якої розгорнуто лазарет військової частини НОМЕР_2 ) як підставу для виплати ДГВ є неправомірним вчинком, адже медична рота військової частини НОМЕР_2 не є медичним закладом МОЗ або МОУ з відповідним рівнем акредитації. Згідно Довідки від 05.03.2025 №1564/1772 про нараховані та виплачені кошти додаткової винагороди із розрахунку 100 000 гривень та 30 000 гривень особовому складу військової частини НОМЕР_4 відповідно до Додатків 1-5 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 (Додаток 11) водій 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_2 отримав виплату із розрахунку 30 000 гривень за 28 діб - це період виконання бойових завдань, а 2 доби (09.09- 10.09.2024)- перебування на лікуванні із розрахунку 100 000 гривень. Враховуючи те, що у період з 09.09.2024 по 10.09.2024 ОСОБА_24 перебував у лазареті військової частини НОМЕР_2 , він фактично не мав підстав для нарахування додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень, оскільки перебування на стаціонарному лікуванні відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, та наказу МОЗ №110 від 14.02.2012 не підтверджено форма первинної облікової документації, що свідчить про безпідставне нарахування. Таким чином, виплата солдату ОСОБА_2 додаткової винагороди у сумі 6 666,67 грн є неправомірною та може свідчити про перевитрату бюджетних коштів….

… Згідно акту перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 від 03.12.2024 №1542/15463 вх. №34344 від 04.12.2024 (Додаток 2) солдат ОСОБА_4 отримав додаткову грошову винагороду з розрахунку 100 000 гривень (пропорційно) за період з 14.09.2024 по 30.09.2024 у сумі 56 666,61 грн., хоча, згідно відомостей перевірочної комісії, був у відпустці для лікування після легкого поранення. Встановлено, що даний військовослужбовець призначений на посаду стрільця 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 27.09.2024 №274 (Додаток 40). При цьому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 (Додаток 3) та Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 №504 (Додаток 7) даному військовослужбовцю має бути нарахована додаткова винагорода за період з 01.09.2024 по 11.09.2024 та з 14.09.2024 по 30.09.2024 (тобто за 2 періоди лікування, причому зауваження стосується саме другого часового проміжку). В підсумковому бойовому донесенні (Додаток 33) та в рапорті на виплату додаткової винагороди військовослужбовцям 2 стрілецької роти (Додаток 34) солдат ОСОБА_4 не подавався. В ході розслідування встановлено, що на солдата ОСОБА_25 видана Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 15.08.2024 №4121 (Додаток 41). Згідно даного документа військовослужбовець 06.08.2024 отримав мінно-вибухову травму, вогнепально-осколкове поранення 4-го пальця лівої верхньої кінцівки. Згідно Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_7 від 12.08.2024 (Додаток 42) отримане поранення кваліфікується як тяжке, причому за висновком солдат ОСОБА_26 потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів. Згідно Довідки військово-лікарської комісії від 14.09.2024 №7548 (Додаток 43) військовослужбовцю надана ще одна відпустка для лікування після поранення на 30 календарних днів, однак за висновком комісії травма кваліфікується як легка. Згідно Довідки від 05.03.2025 №1564/1772 про нараховані та виплачені кошти додаткової винагороди із розрахунку 100 000 гривень та 30 000 гривень особовому складу військової частини НОМЕР_4 відповідно до Додатків 1-5 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.10.2024 №504 (Додаток 11) військовослужбовцю нарахована додаткова грошова винагорода із розрахунку 100 000 грн. за обидва періоди перебування у відпустці для лікування після поранення: з 01.09.2024 по 11.09.2024 (тяжкого) та з 14.09.2024 по 30.09.2024 (легкого). Згідно Пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці. Таким чином, оплата із розрахунку 100 000 грн. за відпустку для лікування з 14.09.2024 по 30.09.2024 відбувалася після легкого поранення за висновком ВЛК, що не є підставою для нарахування додаткової грошової винагороди. Таким чином, виплата солдату ОСОБА_4 додаткової винагороди у сумі 56 666,61 грн є неправомірною та може свідчити про перевитрату бюджетних коштів….

… Таким чином, серед окремих випадків можливої перевитрати бюджетних коштів при виплаті додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 за вересень 2024 року, що були вказані в акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 від 03.12.2024 №1542/15463 вх. №34344 від 04.12.2024 (Додаток 2), підтвердженими фактами переплати можна вважати наступні випадки: Солдат ОСОБА_2 , водій 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 - був неправомірно поданий на додаткову грошову винагороду із розрахунку 100 000 гривень, перебуваючи на лікуванні у медичній установі, що не має відповідного рівня акредитації. Сума збитків - 6 666,67 грн. (шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень, 67 коп.); Солдат ОСОБА_3 , водій 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 - був неправомірно поданий на додаткову грошову винагороду із розрахунку 100 000 гривень, перебуваючи на лікуванні у медичній установі, що не має відповідного рівня акредитації. Сума збитків - 16 666,65 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень, 65 кой.); Солдат ОСОБА_4 , стрілець 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 - був неправомірно поданий на додаткову грошову винагороду із розрахунку 100 000 гривень, перебуваючи у відпустці для лікування після легкого поранення. Сума збитків - 56 666,61 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень, 61 коп.).

Варто відзначити, що згідно Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 №504 (Додаток 7) список військовослужбовців, які перебувають на лікуванні внаслідок поранення або у відпустці для лікування після поранення, на виплату додаткової винагороди із розрахунку 100 000 гривень подано та підписано начальником медичної служби - начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом медичної служби ОСОБА_1 та начальником групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 лейтенантом ОСОБА_27 . Начальник групи персоналу ніяких пояснень з цього приводу не дав. Однак лікар-ординатор лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 лейтенант медичної служби ОСОБА_28 , який на момент вчинення правопорушення перебував на посаді начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , надав певну інформацію з цього приводу. У своєму поясненні (Додаток 47) військовослужбовець зазначив, що військовослужбовці, які перебувають на лікуванні після поранення або у відпустці для лікування після поранення, подавалися на виплату додаткової винагороди на підставі наявних медичних документів. Перевірочна комісія, визначена наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно- господарської діяльності) від 30.08.2024 №441 (Додаток 12), в даній перевірці участі не брала…..

…..Виконуючи обовязки начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 старший лейтенант медичної служби ОСОБА_29 неправомірно подав на виплату додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 грн. військовослужбовців, які перебували на лікуванні після поранення та у відпустці для лікування після поранення, всупереч вимогам Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та наказу МОЗ № 110 від 14.02.2012, особисто підготував та підписав додаток 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 № 504 (Додаток 7), не впевнившись у правомірності своїх дій, що стало причиною протиправних дій у військовій частині НОМЕР_4 з фінансово-економічного напрямку, а саме надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, зазначеним в п.п. 3.8 цього акту службового розслідування на загальну суму 102 666,66 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ (окрім виплати надлишкової винагороди солдату ОСОБА_3 за 09.09.2024 та за 13.09.2024), що призвело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. Це підтверджується довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди, наданою фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_2 ….

…На підставі ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягти до дисциплінарної відповідальності нижчепойменованих військовослужбовців: ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 , колишнього начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_29 , за порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 4 пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 3 Розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.08.2022 № 280, та оголосити йому дисциплінарне стягнення - «догана», що визначено п. «б» ст. 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України….

…. За порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 4 пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за вчинення протиправної поведінки у звязку з неналежним виконанням службових обовязків в частині дотримання вимог чинного законодавства внаслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 , що призвело до завдання прямої дійсної шкоди державі, запропонувати, в тому числі: ординатору лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 , колишньому начальнику медичної служби - начальнику медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , старшому лейтенанту медичної служби ОСОБА_29 солдату ОСОБА_2 , водію 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 9 333,34 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ, солдату ОСОБА_3 , водію 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 за період лікування з 10.09.2024 по 12.09.2024 (не підтверджено перебування у медичному закладі), на загальну суму 13 999,86 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ та солдату ОСОБА_4 , стрільцю 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 79 333,25 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ, в добровільному порядку повернути рівними частками вказані кошти до каси військової частини НОМЕР_2 …

… У разі відмови, в тому числі, старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_6 протягом 5 робочих днів з моменту ознайомлення, заступнику начальника штабу військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_7 , за погодженням з помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_2 , подати проект наказу про притягнення до матеріальної відповідальності, в тому числі ОСОБА_1 , в порядку Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі»».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.03.2025 № 475 «Про результати службового розслідування за фактами зазначеними у акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 » службове розслідування за фактами зазначеними у акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 вважати завершеним. Пунктом 2 даного наказу визначено вважати підтвердженою надлишкову виплату бюджетних коштів при виплаті додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 за вересень 2024 року загальну суму 111 999,90 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ по наступним випадкам: надлишкова виплата додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 грн. солдату ОСОБА_2 , водію 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 9 333,34 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ; надлишкова виплата додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 грн. солдату ОСОБА_3 , водію 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 23 333,11 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ; надлишкова виплата додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 грн. солдату ОСОБА_4 , стрільцю 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 79 333,25 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ.

Підпунктом 3.2 п. 3 згаданого наказу передбачено заступнику начальника штабу військової частини НОМЕР_2 оголосити про притягнення до дисциплінарної відповідальності письмовим наказом ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 , колишнього начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_29 , за порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 4 пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 3 Розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.08.2022 № 280, на підставі п. «б» ст. 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України - «догана».

Згідно із п. 5 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.03.2025 № 475 за порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 4 пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за вчинення протиправної поведінки у звязку з неналежним виконанням службових обовязків в частині дотримання вимог чинного законодавства внаслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_4 , що призвело до завдання прямої дійсної шкоди державі, запропонувати, в тому числі: ординатору лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 , колишньому начальнику медичної служби - начальнику медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , старшому лейтенанту медичної служби ОСОБА_29 , чиї дії привели до здійснення надлишкової виплати додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 гривень солдату ОСОБА_2 , водію 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 9 333,34 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ, солдату ОСОБА_3 , водію 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 за період лікування з 10.09.2024 по 12.09.2024 (не підтверджено перебування у медичному закладі), на загальну суму 13 999,86 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ та солдату ОСОБА_4 , стрільцю 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , на загальну суму 79 333,25 грн., з урахуванням ПДФО та ЄСВ, в добровільному порядку повернути рівними частками вказані кошти до каси військової частини НОМЕР_2 .

Пунктом 6 згаданого наказу військової частини НОМЕР_2 від 31.03.2025 № 475 передбачено, що у разі відмови, в тому числі, старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_6 протягом 5 робочих днів з моменту ознайомлення, заступнику начальника штабу військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_7 , за погодженням з помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_2 , подати проект наказу про притягнення до матеріальної відповідальності, в тому числі ОСОБА_1 , в порядку Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Згідно із п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.04.2025 № 404 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказано ординатора лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 , колишнього начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_29 , за порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу 4 пункту 11 Розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 3 Розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.08.2022 № 280, притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення передбачене п. «б» ст. 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України - «догана».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV затверджено Статут, яким визначено загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:

- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;

- бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

- беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

- знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

- дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

- поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;

- бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

- вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

- виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

- додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно зі статтею 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Стаття 26 Статуту визначає, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до статей 1 та 2 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;

особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;

формування правової культури військовослужбовців;

умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;

підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, поміж іншим, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до частини 5 Дисциплінарного статуту, за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення…

..Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Згідно з частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Порядок накладення дисциплінарних стягнень встановлено статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені вказаним Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Частиною 1 статті 84 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини 8 статті 85 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Дисциплінарного статуту).

Порядок, підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, визначені Порядком № 608.

У п.2 розділу І Порядку №608 надано визначення службовому розслідуванню, згідно із яким, це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Як передбачено п.7 розділу І Порядку №608, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону №160-ІХ.

Відповідно до абзацу 15 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатись в разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

Як визначено п.п.1,3 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного та об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.

Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, серед іншого, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Згідно з п.1 розділу VІ Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що кожен військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, що становить сутність військової дисципліни.

Підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарного проступку, а саме невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків або порушення військової дисципліни.

У разі проведення службового розслідування, зазначені обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого командир вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні військовослужбовця складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Крім того, з системного аналізу вищезазначених норм суд доходить висновку, що Порядком №608 не визначено обов'язку перед проведенням службового розслідування за фактами завдання матеріальної шкоди військовому майну (коштам) проводити попередню службову перевірку та встановлювати коло осіб, стосовно яких буде проводитися службове розслідування, а тому суд відхиляє доводи позивача про відсутність підстав для проведення службового розслідування у разі, якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, Верховний Суд в постанові від 13.03.2025 у справі №400/2521/23 вказав, що така оцінка повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для призначення службового розслідування став Акт перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 від 03.12.2024 № 1542/15463 вх. 34344 від 04.12.2024, в якому повідомлено про те, що під час перевірки не надано документів, шо підтверджують перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я певних військовослужбовців.

Службовим розслідуванням встановлено, що позивач, у період виконання обов'язків начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , неправомірно подав на виплату додаткової грошової винагороди із розрахунку 100 000 грн. військовослужбовців, які перебували на лікуванні після поранення та у відпустці для лікування після поранення, всупереч вимогам Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та наказу МОЗ № 110 від 14.02.2012, особисто підготував та підписав додаток 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 № 504 (Додаток 7).

Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі -Статут ВС ЗСУ).

Так Статут розмежує посади та їх повноваження, зокрема статті 82-84 Статуту визначає повноваження Начальника служби бригади, стаття 87 Статуту Начальника медичної служби бригади, стаття 87-1 Начальника медичної служби полку (окремого батальйону, батальйону), стаття 110-1 Начальника медичного пункту бригади (полку, окремого батальйону, батальйону), стаття 110-2 Начальника медичної служби батальйону (дивізіону, окремої роти) - фельдшер.

Так, за приписами статті 82-84 Статуту, начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, підпорядкованих підрозділів і служби; за додержання правил охорони довкілля підпорядкованими підрозділами на об'єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан; за стан навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.

Начальник служби бригади зобов'язаний: знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності; брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки та організовувати їх виконання відповідно до своєї спеціальності; керувати діяльністю служби і бойовою підготовкою підпорядкованих підрозділів, підтримувати в них внутрішній порядок; знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу служби і безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, проводити з ними індивідуально-виховну роботу; проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу та підрозділами бригади зі своєї спеціальності, здійснювати заходи щодо підготовки відповідних класних спеціалістів; вживати заходів щодо охорони державної таємниці; знати наявність і стан, а також будову і правила експлуатації (використання) озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби; своєчасно проводити заходи щодо метрологічного забезпечення озброєння, бойової та іншої техніки, обладнання та майна служби і підпорядкованих підрозділів; здійснювати контроль та вживати заходів для забезпечення надійної охорони підпорядкованого складу, а також озброєння і техніки підпорядкованого підрозділу; стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; здійснювати контроль за ощадливим витрачанням і правильністю використання пального та мастильних матеріалів в озброєнні, бойовій та іншій техніці служби; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов'язків із складанням відповідних актів; своєчасно подавати заявки на озброєння, бойову та іншу техніку і матеріальні засоби для своєї служби, здійснювати їх одержання, зберігання, видачу в підрозділи і своєчасно поновлювати (освіжати) непорушний запас; організовувати ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна) зі своєї служби в бригаді, контролювати якість і терміни його проведення, своєчасно забезпечувати здавання в ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна), які не можуть бути відремонтовані своїми силами; брати участь у розробленні планів проведення паркового і парко-господарського днів; оглядати озброєння, бойову та іншу техніку служби, що надходять у бригаду та відправляються з бригади; вживати заходів для запобігання надзвичайним подіям під час експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки і використання матеріальних засобів зі своєї служби, виявляти причини цих подій і забезпечувати їх усунення; здійснювати контроль за виконанням вимог пожежної безпеки в підпорядкованих підрозділах і службі, а також заходи щодо охорони довкілля; перевіряти несення бойового чергування і служби добовим нарядом згідно з графіком, затвердженим командиром бригади; керувати роботами з обладнання навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.

Начальник служби бригади за спеціальністю має право: давати командирам підрозділів вказівки і рекомендації з бойової підготовки особового складу та експлуатації (використання) і обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів; проводити раптові перевірки наявності і стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності; припиняти експлуатацію озброєння, бойової та іншої техніки у разі виявлення недоліків, які можуть призвести до аварій, поломок або виведення їх із ладу, а також у разі невиконання вимог безпеки.

Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов'язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Як зазначалось, стаття 87-1 Статуту визначає повноваження Начальника медичної служби полку (окремого батальйону, батальйону).

Так, начальник медичної служби полку відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у полку, своєчасне надання необхідної медичної допомоги пораненим (травмованим, отруєним) та хворим.

Начальник медичної служби полку підпорядковується командирові полку і є прямим начальником для особового складу медичної служби полку.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84 цього Статуту, начальник медичної служби полку зобов'язаний: брати участь у розробленні заходів щодо захисту особового складу полку від ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також заходів на випадок виникнення аварії на потенційно небезпечних об'єктах, розміщених у районі розташування полку; дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих; організовувати створення в полку системи надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння); особисто володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги і стабілізації стану хворого та навчати їм підлеглих; проводити лікувально-профілактичні і покладені на медичну службу протиепідемічні заходи; вивчати умови, що забезпечують безпеку виконання навчально-бойових завдань; стежити за виконанням установлених санітарних норм розміщення, харчування, водопостачання, лазно-прального обслуговування особового складу; організовувати якісне проведення медичного огляду та обстеження особового складу, особисто брати участь в амбулаторному прийомі, оглядати хворих, що перебувають у медичному пункті і направляються до закладів охорони здоров'я; знати стан хворих, що залишаються в медичному пункті, і контролювати їх лікування; знати стан хворих, що перебувають в інших закладах охорони здоров'я, і періодично їх відвідувати; організовувати медичне забезпечення особового складу полку на заняттях з бойової підготовки, а також під час проведення спортивних заходів; організовувати проведення медичною службою заходів з профілактики травматизму, отруєнь, теплових (сонячних) ударів, відморожень та інших нещасних випадків; здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу полку; разом із начальником фізичної підготовки та спорту розробляти заходи із зміцнення здоров'я та фізичного розвитку військовослужбовців; брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців медичного пункту та надавати начальникові кадрового органу пропозиції щодо зарахування медичних працівників (фахівців) до резерву кандидатів для просування по службі; організовувати санітарно-просвітницьку роботу, особисто проводити з військовослужбовцями заняття з особистої та колективної гігієни; у взаємодії із заступником командира полку з морально-психологічного забезпечення пропагувати серед військовослужбовців і членів їх сімей здоровий спосіб життя; брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю харчування особового складу та якістю води, що ним вживається; вести постійне медичне спостереження за особами з хронічними захворюваннями, надавати командирам підрозділів рекомендації щодо зміцнення їх здоров'я і контролювати їх виконання; виявляти разом із командирами підрозділів та їх заступниками з морально-психологічного забезпечення, військовим психологом полку військовослужбовців, схильних до алкоголізму, токсикоманії та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин; контролювати санітарний стан району розташування полку, їдалень, жилих приміщень та господарських служб; здійснювати контроль за своєчасністю миття військовослужбовців строкової військової служби в лазні і заміни їм натільної та постільної білизни, рушників та шкарпеток; аналізувати стан захворюваності серед особового складу полку, щомісяця доповідати командирові полку і начальникові медичної служби вищої ланки управління про результати аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану особового складу та об'єктів полку, негайно - про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитися на санітарно-епідемічному стані полку, про кожен випадок госпіталізації військовослужбовців, зумовленої травмуванням; організовувати ведення обліку, зберігання і належне використання медичного майна і техніки, не рідше ніж двічі на рік проводити їх перевірку, а перевірку наявності отруйних речовин і наркотичних засобів (психотропних речовин) - не рідше ніж один раз на три місяці, не допускати їх використання не за призначенням; організовувати проведення заходів щодо ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики медичного пункту полку.

Як зазначалось, стаття 110-1 Статуту визначає повноваження Начальника медичного пункту бригади (полку, окремого батальйону, батальйону).

Так, начальник медичного пункту бригади (полку, окремого батальйону, батальйону) відповідає за організацію і якість надання медичної допомоги, обстеження і лікування хворих, стан лікувально-діагностичної роботи в медичному пункті; підтримання внутрішнього порядку в лікувально-діагностичних відділеннях (кабінетах) та інших підрозділах медичного пункту, а також у лазареті; бойову і спеціальну підготовку, виховання, військову і трудову дисципліну особового складу медичного пункту; стан і збереженість техніки, медичного майна та інших матеріальних цінностей; матеріально-технічне і побутове забезпечення медичного пункту.

Начальник медичного пункту бригади безпосередньо підпорядковується начальникові медичної служби бригади (полку, окремого батальйону, батальйону), він є прямим начальником особового складу медичного пункту. На час відсутності начальника медичної служби начальник медичного пункту виконує його обов'язки.

Начальник медичного пункту бригади (полку, окремого батальйону, батальйону) зобов'язаний: розробляти, організовувати та контролювати проведення заходів щодо набуття спроможності медичного пункту до роботи в екстремальних умовах мирного та воєнного часу; керувати лікувально-діагностичною роботою в медичному пункті, розробляти заходи щодо її постійного вдосконалення, контролювати своєчасність, повноту та якість обстеження, лікування хворих і нагляду за ними; здійснювати керівництво підготовкою та вихованням особового складу медичного пункту, особисто проводити заняття з лікарями та середнім медичним персоналом з підвищення їх професійного рівня; дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих; надавати командирам підрозділів допомогу з проведення військово-медичної підготовки, організовувати проведення інструкторсько-методичних занять з інструкторами з тактичної медицини (санітарними інструкторами) з організації навчання військовослужбовців прийомам надання домедичної допомоги в порядку само- і взаємодопомоги, а також заходам щодо попередження інфекційних захворювань, особистої та колективної гігієни, здорового способу життя; установлювати і підтримувати розпорядок дня та статутний порядок у медичному пункті;у встановленому порядку доповідати безпосередньому начальникові про надзвичайні випадки в медичному пункті, наявність значної кількості хворих з однорідними хворобами і хворих з ознаками насильства або отруєння та про медичні помилки, допущені в медичному пункті; забезпечувати надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння);особисто володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги і стабілізації стану хворого та навчати їм підлеглих; якісно проводити медичний огляд та обстеження особового складу в медичному пункті, особисто проводити амбулаторний прийом, забезпечувати стаціонарне обстеження і лікування хворих у лазареті медичного пункту до 14 діб;організовувати стаціонарне лікування в лазареті медичного пункту нетранспортабельних хворих (поранених, травмованих, отруєних) до поліпшення їх стану і переведення в лікувально-профілактичний заклад; забезпечувати тимчасову ізоляцію інфекційних хворих, а також осіб з підозрою на інфекційні захворювання до направлення їх у лікувально-профілактичний заклад; проводити відновлювальне лікування в медичному пункті військовослужбовців після виписки їх з госпіталю відповідно до висновків медичних працівників (фахівців);організовувати направлення і транспортування в госпіталь хворих, які потребують госпітального обстеження і лікування, проведення консультацій у медичних працівників (фахівців) лікувально-профілактичних закладів; брати участь у плануванні та проводити диспансеризацію військовослужбовців військової частини з метою раннього виявлення хворих у підрозділах; виявляти осіб, які потребують санаторно-курортного лікування; здійснювати медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців, які заступають у варту (проводити опитування щодо скарг і огляд безпосередньо перед заступанням у варту);здійснювати санітарний нагляд за транспортними засобами, виділеними для перевезення особового складу, екіпіруванням, організацією харчування, водопостачання, розміщення, відпочинку військовослужбовців під час військових перевезень, а також за районами очікування, завантаження і розвантаження особового складу; організовувати медичне оснащення та забезпечувати санітарний стан кімнати особистої гігієни і профілактики гінекологічних захворювань для жінок-військовослужбовців; брати участь у проведенні заходів військово-медичної підготовки особового складу, пропаганди гігієнічних знань, здорового способу життя; брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю харчування особового складу та якістю води, що ним вживається; вести постійне медичне спостереження за особами з хронічними захворюваннями, надавати командирам підрозділів рекомендації щодо зміцнення їх здоров'я і контролювати їх виконання; брати участь у розробленні та здійсненні комплексу санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів; аналізувати стан захворюваності серед особового складу батальйону, щотижня доповідати безпосередньому командирові (начальникові) про результати аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану особового складу та об'єктів батальйону, негайно - про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитися на санітарно-епідемічному стані батальйону, про кожен випадок госпіталізації військовослужбовців, зумовленої травмуванням (отруєнням);визначати потребу та організовувати забезпечення медичного пункту лікарськими засобами і медичним майном, а також речовим майном, пально-мастильними матеріалами та іншими видами матеріального забезпечення;організовувати накопичення та зберігання запасів медичного майна на особливий період, утримання його в постійній готовності до видачі і використання за призначенням;організовувати ведення обліку, зберігання і належне використання медичного майна і техніки в медичному пункті, не рідше ніж двічі на рік проводити їх перевірку, а перевірку наявності отруйних речовин і наркотичних засобів (психотропних речовин) - не рідше ніж один раз на місяць, не допускати їх використання не за призначенням; організовувати технічне і метрологічне забезпечення майна та техніки медичного пункту;організовувати здійснення заходів щодо ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики медичного пункту батальйону;брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців медичного пункту та надавати пропозиції начальникові медичної служби щодо зарахування медичних працівників (фахівців) до резерву кандидатів для просування по службі.

Статтями 261 - 262 Статуту визначено, що про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров'я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що начальник медичної служби-начальник медичного пункту, в тому числі, повинен знати про стан хворих, про результати медичного огляду та обстеження, володіти інформацією про важкість отриманих травм, специфіку їх походження та обставини їх отримання, а також має доступ до медичних документів, які здаються військовослужбовцями після повернення до військової частини, в якій проходять службу, після лікування.

Суд зазначає, що начальник медичної служби-начальник медичного пункту, отримавши документи із переліком осіб, які після лікування чи після закінчення відпустки для лікування, володіючи інформацією щодо обставин травми, повинен письмово доповісти та обґрунтувати командиру військової частини позицію щодо правомірності чи неправомірності включення таких осіб до наказу на виплату додаткової грошової винагороди.

Згідно з висновками службового розслідування, в наслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, позивач несумлінно віднісся до контролю та погодження додатку 4 до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 № 504 від 04.10.2024, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_4 за фінансово-економічним напрямком, а саме надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, зазначеним в п.п. 3.8 акту службового розслідування, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі.

Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди позивачем виражається у формі службової недбалості.

Розглянувши правомірність включення до додатку 4 наказу командира ВЧ НОМЕР_4 № 504 від 04.10.2024 осіб, які були подані для виплати додаткової грошової винагороди, судом взято до уваги наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент видачі наказу про виплату додаткових винагород) на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно із п. 1-2 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент видачі наказу про виплату додаткових винагород) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).

У довідці обов'язково зазначати:

військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини;

інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вноситься на підставі медичного висновку спеціаліста;

обставини, за яких було отримано поранення (контузія, травма, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (контузії, травми, каліцтва);

підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення тощо).

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.

З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Основним документом, який підтверджує зв'язок отриманого військовослужбовцем Збройних Сил України поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260).

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі № 380/27432/23, вирішуючи подібний спір, зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23, від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23 та інш.

За обставинами цієї справи судом встановлено, що 04.10.2024 командиром 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , старшим лейтенантом ОСОБА_21 , було подано рапорт на імя командира військової частини НОМЕР_4 про виплату 100 000 грн. пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань батальйоном першого ешелону оборони на території Великоновосілківської СТГ Волноваського району Донецької області, а саме: солдату ОСОБА_2 за період безпосередньої участі за період з 01.09.2024 по 08.09.2024 та в період з 11.09.2024 по 30.09.2024, всього у кількості 28 днів; солдату ОСОБА_3 за період безпосередньої участі в період з 06.09.2024 по 09.09.2024 та в період з 13.09.2024 по 30.09.2024, всього у кількості 22 дні; підстава: наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.10.2024 № 461 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» (Донецька область, Волноваський район, Великоновосілківська СТГ) БР ком. в/ч НОМЕР_2 від 20.08.2024 № 1574т, БР ком. в/ч НОМЕР_4 від 31.08.2024 № 2913/127 дск, ПБД командира 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_4 № 145дск від 01.10.2024.

Відповідно до п. 4 Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 № 504 наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (лікарсько-експертної) комісії, відповідно до додатку 4 цього наказу.

Згідно із Додатком 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 № 504: солдат ОСОБА_4 перебував на лікуванні в період з 01.09.2024 по 11.09.2024 та з 14.09.2024 по 30.09.2024, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 228 від 07.08.2024; солдат ОСОБА_3 перебував на лікуванні в період з 01.09.2024 по 05.09.2024 та з 10.09.2024 по 12.09.2024, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 244 від 23.08.2024 та наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 264 від 10.09.2024; солдат ОСОБА_2 перебував на лікуванні в період з 09.09.2024 по 10.09.2024, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 263 від 09.09.2024. Вказаний Додаток 4 підписаний начальником медичної служби - начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_4 лейтенантом ОСОБА_11 та погоджений начальником групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 лейтенантом ОСОБА_13 .

Згідно із Витягом із підсумкового бойового донесення командира 2 стрілецької роти № 145 від 01.20.2924 військовослужбовці з 01.09.2024 по 30.09.2024 виконували бойові завдання під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину бойових (спеціальних) завдань батальйоном першого ешелону оборони, в тому числі: солдат ОСОБА_2 в період з 01.09.2024 по 08.09.2024 та в період з 11.09.2024 по 30.09.2024; солдат ОСОБА_3 в період з 06.09.2024 по 09.09.2024 та в період з 13.09.2024 по 30.09.2024.

Згідно із випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 242, виданою військовою частиною НОМЕР_2 13.09.2024 № 3063, ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в лазареті медичної роти військової частини НОМЕР_2 в період з 09.09.2024 по 13.09.2024.

Згідно із випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 237, виданою військовою частиною НОМЕР_2 11.09.2024 № 3061, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в лазареті медичної роти військової частини НОМЕР_2 в період з 08.09.2024 по 11.09.2024.

Згідно із Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною НОМЕР_4 від 15.08.2024 № 4121, солдат ОСОБА_4 06.08.2024 під час виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини отримав бойове поранення в результаті стрілецького бою.

Згідно Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_7 від 12.08.2024 ОСОБА_4 отримав поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. (Довідка про обставини травми відсутня). Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2007 № 370 поранення кваліфікується як тяжке, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 14.09.2024 №7548 солдату ОСОБА_4 проведено медичний огляд військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_6 14.09.2024. Діагноз: стан після операції (06.08.2024) - ПХО ран з приводу вогнепального осколкового сліпого поранення (06.08.2024) 4-го пальця лівої кисті з уламковим переломом проксимальної фаланги у вигляді консолідуючого перелому…Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2004 № 370 травма легкого ступеня. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідку про обставини травми не надав, потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Таким чином судом встановлено, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не видавалася, а згідно з наданою ОСОБА_4 довідкою ВЛК причинно-наслідковий зв'язок встановлений - «Травма, Так, пов'язана з проходженням військової служби».

Окрім того, травма, отримана ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час проходження військової служби, не є пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а ОСОБА_4 перебував у відпустці для лікування в період з 14.09.2024 по 30.09.2024 після отримання травми легкого ступеня, що не підпадає під перелік умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я.

Встановлені службовим розслідуванням обставини підтверджені наданими до матеріалів справи письмовими доказами та не спростовані позивачем.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як посадова особа, те перебуваючи на посаді начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , допустив неналежне виконання своїх службових обов'язків, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_4 .

Аргументів із вказаного приводу позовна заява не містить.

При цьому судом не беруться до уваги надана представником позивача Довідка військово-лікарської комісії від 02.12.2024 4606, як доказ правомірності включення ОСОБА_4 до Додатку 4 до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 04.10.2024 № 504, згідно відомостей якої травма, отримана ОСОБА_4 06.08.2024, відноситься до травм тяжкого ступеня та ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини, з тих підстав, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з наявністю перевитрат бюджетних коштів при виплаті додаткової винагороди військовослужбовцям ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за вересень 2024 року, тобто до того, як військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_6 було проведено повторний медичний огляд ОСОБА_4 02.12.2024.

Спірними наказами командира ВЧ НОМЕР_2 від 31.05.2025 №475 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування за фактами зазначеними у акті перевірки порядку та відповідності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у військовій частині НОМЕР_4 » та від 03.04.2025 №404 (з адміністративно-господарської діяльності) “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності з підстав неналежного виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, що зафіксовано відповідним Актом службового розслідування, які підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Підстави для тверджень про недотримання посадовою особою військової частини, яка проводила службове розслідування, вимог Порядку № 608 відсутні, адже з матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування головою комісії вчинялись дії щодо отримання документів та пояснень, у тому числі позивача, в межах повноважень, наданих пунктом 6 та пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 608.

В той же час, передбачене п. 3 розділу IV Порядку № 608 право військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування, не передбачає дотримання якоїсь окремої формалізованої процедури на підтвердження дотримання цього права.

Порядок № 608, у якому міститься перелік прав та обов'язків як осіб, що проводять службове розслідування, так і військовослужбовців, щодо яких проводиться службове розслідування, і позивач мав можливість ознайомитися зі змістом вказаного нормативно-правового акту, який є у вільному доступі, для з'ясування своїх прав та обов'язків під час службового розслідування.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що його не було ознайомлено з правами та обов'язками під час проведення службового розслідування, не було надано можливості надати усні/письмові пояснення, зауваження та пропозиції, як і не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування, оскільки це спростовується долученими до матеріалів справи поясненнями позивача від 20.03.2025, в яких він зазначив, що на підставі інформації про терміни лікування та відповідні документи стосовно лікування подавались списки військовослужбовців, які перебувають на лікуванні після бойового поранення або у відпустці для лікування після поранення та повідомив, що наскільки йому відомо додаткову перевірку таких документів перевірочна комісія військової частини НОМЕР_4 не здійснювала. Також зазначив, що йому не відомо чи у всіх випадках підстави, на основі яких поранені військовослужбовці подавалися на виплату додаткової винагороди у 100 000 грн., відповідали вимогам Порядку № 260. В свою чергу в наказ на виплату додаткової винагороди військовослужбовці військової частини НОМЕР_4 включались на підставі медичних документів, зазначених у додатку на виплату ДГВ. Відібрані пояснення позивачем підписані особисто 20.03.2025.

Тобто накладення дисциплінарного стягнення відбулося у відповідності до норм Дисциплінарного статуту, а застосований вид дисциплінарного стягнення у вигляді догани є співмірним із учиненим діянням.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність спірних наказів у відповідній частині та про відсутність підстав для їх скасування.

Що стосується доводів позивача про те, що за надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків не передбачена матеріальна відповідальність, оскільки останні не віднесені до переліку способів завдання шкоди в розумінні п. 4 ст. 1 Закону № 160-IX, суд зазначає таке.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон № 160-IX.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закон № 160-ІХ:

матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;

пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

За приписами частини другої ст. 3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов 'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону № 160-ІХ визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

За унормуванням ч. 2 ст. 8 Закону № 160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. (ч.3 ст.8 Закону 160-ІХ).

Частиною 7 ст. 8 Закону № 160-ІХ передбачено, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (ч.1 ст.10 Закону №160-ІХ).

Отже, за змістом положень Закону №160-ІХ надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків відносяться до прямої дійсної шкоди, яка підлягає відшкодуванню військовослужбовцями у випадку, якщо таку шкоду заподіяно з їх вини, що спростовує доводи позивача про те, що за надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків не передбачена матеріальна відповідальність.

При цьому, слід зазначити, що позов не містить інших доводів щодо висновків службового розслідування по суті виявлення надлишкових виплат додаткової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_4 у вересні 2024 року відповідно до наказу № 504 від 04.10.2024, а також щодо визначеного розміру завданої шкоди військовому майну (коштам).

Відтак, в межах підстав позову судом не встановлено протиправності оскаржуваних позивачем приписів оскаржуваних наказів в цій частині.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними та скасування наказів в частині, - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 грудня 2025 року.

Суддя А.В. Сіпака

Попередній документ

133016454

Наступний документ

133016456

Інформація про рішення:

№ рішення:	133016455
№ справи:	280/3378/25
Дата рішення:	24.12.2025
Дата публікації:	01.01.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (20.01.2026)
Дата надходження:	20.01.2026

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

12.08.2025 12:30	Запорізький окружний адміністративний суд
24.12.2025 11:00	Запорізький окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

СУХОВАРОВ А В

суддя-доповідач:

СІПАКА АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

СУХОВАРОВ А В

суддя-учасник колегії:

ГОЛОВКО О В

ЯСЕНОВА Т І