30 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/2965/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом KOV-TRANS Spolka z.o.o до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області про скасування постанови, -
KOV-TRANS Spolka z.o.o звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області, в якому просить: 1) зупинити виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091034 від 10.09.2024; 2) визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091034 від 10.09.2024.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до умов Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом, наявність наліпки на лобовому склі не вимагається. Окрім того, вважає, що оскільки позивач не є резидентом України, тому не зобов'язаний мати дозвіл України для здійснення перевезень вантажів. З огляду на зазначене вважає, що водій надав для перевірки всіх необхідні документи, а тому не було підстав для застосування до нього штрафних санкцій.
12 травня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що за наслідками проведеної посадовою особою відповідача перевірки документів, наявних у водія перевізника, було виявлено відсутність дозволу на здійснення вантажних перевезень територією України, що є порушенням вимогами ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт». Окрім того, посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті було також встановлено відсутність наліпки на лобовому склі транспортного засобу, який здійснював автомобільні перевезення, що є порушенням ст. 5С Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом. З огляду на зазначене вважає правомірними застосовані до позивача санкції.
21 травня 2025 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Зокрема, звертає увагу суду на те, що положення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», на порушення яких посилається відповідач, стосуються резидентів, яким позивач не являється. Також вважає, що законодавством не передбачена можливість застування адміністративно-господарських санкцій за відсутність наліпки на лобовому склі транспортного засобу.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10 вересня 2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ) на підставі направлення на рейдову перевірку №НР001785 від 09.09.2024 та графіка проведення рейдових перевірок від 09.09.2024 було проведено перевірку транспортного засобу марки Scania / Schmitz, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що належить KOV-TRANS Spolka z.o.o. (Республіка Польща) (далі - KOV-TRANS), водій - ОСОБА_1 .
За результатами такої перевірки складено акт №АР072537 від 10.09.2024. Як вбачається з такого акту, під час перевірки виявлено виконання нерезидентами України міжнародних перевезень вантажів з порушенням Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом від 29.06.2022 в частині відсутності видимої та чітко ідентифікованої наліпки на лобовому склі транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення. Окрім того, встановлено порушення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема в частині відсутності дозволу України.
З висновками акту перевірки №АР072537 від 10.09.2024 водій транспортного засобу ознайомився, що підтверджується його особистим підписом на наявному в матеріал справи примірнику (арк. спр. 7).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 10 вересня 2024 року В.о. начальника Відділу прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ091034, якою до KOV-TRANS Spolka z.o.o. було застосовано відповідальність, передбачену абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн. Такі штрафні санкції застосовано за порушення вимог ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутності дозволу України.
Вважаючи таку постанову відповідача протиправною, KOV-TRANS Spolka z.o.o. звернулося з даним адміністративним позовом до суду.
За відсутності доказів повідомлення позивача про прийняття оскарженої в цій справі постанови суд не вважає, що строк звернення до суду з цим позов пропущено.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту, в тому числі щодо діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів, та його відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт регулюються нормами Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон).
Частинами 13, 14, 17, 18 ст. 6 Закону передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Так, п. 2 Порядку передбачено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно п. 4 Порядку рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до п. 15 Порядку, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, в тому числі, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).
Пунктом 25 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Судом встановлено, що за результатами проведеної рейдової перевірки належного KOV-TRANS Spolka z.o.o. транспортного засобу встановлено допущення водієм порушення вимог ст. 53 Закону, в тому числі, відсутність дозволу України, територією якої здійснюється перевезення пасажирів. Так, 10 вересня 2024 року вантажний автомобіль Scania / Schmitz, номерний знак НОМЕР_1 / DSW304AE, що належить KOV-TRANS Spolka z.o.o. (Республіка Польща), здійснював міжнародне перевезення вантажу, в тому числі територією України.
Організація міжнародних перевезень пасажирів і вантажів регламентована нормами ст. 53 Закону.
Згідно абз. 5 ч. 5 зазначеної статті Закону, при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:
- дозвіл України;
- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
- сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
- документи на вантаж.
Отже, положення ст. 53 Закону чітко передбачають обов'язковість наявності в нерезидента України, що здійснює міжнародні перевезення вантажів, яким в даному випадку являється KOV-TRANS Spolka z.o.o., дозволу України на здійснення таких перевезень. Вказане спростовує твердження представника позивача про те, що обов'язковість дозволів іноземних держав стосується виключно резидентів України.
Нормами ст. 60 Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Так, згідно абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №К/9901/22356/18 зазначив, що діюче законодавство чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія на момент проведення перевірки передбачених документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
Представник позивача не заперечує факт відсутності у водія вантажного автомобіля Scania / Schmitz, номерний знак НОМЕР_1 / DSW304AE, що належить KOV-TRANS Spolka z.o.o. (Республіка Польща), дозволу України на здійснення міжнародних вантажних перевезень. В обґрунтування протиправності оскарженого рішення представник позивача посилається виключно на відсутність законодавчої норми, яка б встановлювала обов'язковість такого дозволу. Однак вказане твердження спростовується положеннями ст. 53 Закону.
Окрім того, в якості підстави для скасування оскарженої постанови представник позивача стверджує про допущені посадовими особами відповідача процедурні порушення проведення рейдової перевірки, зокрема без дотримання Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу. Проте жодних конкретних фактів допущених порушень, окрім посилань на загальні законодавчі норми, в тому числі норми КУпАП, представник позивача не наводить. Однак суд не вбачає доречним наведені представником позивача цитування положень КУпАП, оскільки спірні правовідносини регулюються нормами Закону та Порядку. В даному випадку KOV-TRANS Spolka z.o.o. було притягнуто не до адміністративної відповідальності, а накладено адміністративно-господарський штраф в порядку ст. 60 Закону за допущені порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Доказами в адміністративному судочинстві в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч. 2 ст. 72 КАС України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 73 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Так, на думку суду, надані відповідачем докази є належними та достатніми для встановлення факту виявленого під час перевірки 10 жовтня 2024 року порушення водієм позивача ст. 53 Закону. Окрім того, такі спростовують обґрунтування протиправності оскарженої постанови, заявлені в позовній заяві. Будь-яких інших доказів наявності підстав для визнання оскарженої постанови протиправною позивач не надає, а судом таких не встановлено.
Решта доводів та заперечень учасників справи, не впливають на висновки суду по суті позовних вимог. Зокрема, суд не вважає за доцільне досліджувати наявність порушення в частині відсутності наліпки на лобовому склі транспортного засобу, оскільки таке не було підставою для накладення на позивача оскарженого штрафу.
Усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема наведеною у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, відповідно до якого у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року).
З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд вважає, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову KOV-TRANS Spolka z.o.o (місцезнаходження: ul. Przemyslova, 6, 21-007, Nowy Krepiec, NIP 7123439748) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Карпатської України, буд. 38В, м. Ужгород, Закарпатська область, 88006) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін