про відмову у задоволенні клопотання
30 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/226/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,
за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді заяви:
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача - Глеба Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:
1) прийняти позовну заяву до розгляду;
2) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови в перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019р.;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу з 01.04.2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України №2011- XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р., згідно довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/3373 від 30.11.2020р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019 р. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України №2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р., згідно довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/3373 від 30.11.2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
22 грудня 2025 року представник позивача подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення. В поданій заяві представник позивача просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 17.05.2021 року у справі №260/226/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь Позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 96461,76 грн. (дев'яносто шість тисяч чотириста шістдесят одна грн 76 коп.).
Подану заяву аргументує тим, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року органом Пенсійного фонду України не виконується, оскільки різниця за минулий час перерахованої на його виконання пенсії станом на день звернення до суду залишається не виплаченою.
26 грудня 2025 року представником відповідача подано до суду заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в справі. Так, зазначив, що виплата сум, донарахованих на виконання судового рішення, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління. Звертає увагу суду на те, що Головне управління як відповідач у цій справі, не відмовляється виплачувати різницю в пенсії за минулий час за період з 01.04.2019 по 30.09.2021 у розмірі 96461,76 грн., така різниця обліковуються у електронній пенсійній справі позивача та буде виплачена у межах бюджетних асигнувань після виділення коштів з Державного бюджету України на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Водночас, позивачу було повідомлено, що у жовтні та листопаді 2025 року виділено на погашення боргу з виплати пенсій на виконання судових рішень та зараховано на пенсійний рахунок позивача заборгованість в розмірі 187,35 грн. Таким чином, залишок невиплачених коштів за вказаним рішенням суду зменшено, станом на 01.12.2025 року становить 96087,06 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).
Розглянувши подану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.
Ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При цьому під способом виконання рішення слід розуміти визначену судовим рішенням послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та порядок здійснення захисту прав і свобод стягувача.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів, спрямованих на реалізацію судового рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановлений судом.
В обґрунтування поданої до суду заяви та наявності підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення представник позивача посилається на те, що рішення від 17 травня 2021 року залишається невиконаним, оскільки перерахована на його виконання пенсія пенсіонеру по теперішній час невиплачена.
Однак суд не вважає таку обставину достатньою для зміни способу виконання рішення, з огляду на наступне.
Як вбачається із резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України №2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 р., згідно довідки Адміністрації державної прикордонної служби України №11/3373 від 30.11.2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, рішенням суду встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому зміст вказаного рішення суду повністю відповідав обраному позивачем способу захисту порушеного суб'єктом владних повноважень права та, на думку суду, повинен був забезпечити ефективне його відновлення.
На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року у справі №260/226/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки №11/3373 від 30.11.2020 року виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням раніше виплачених сум, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 12.12.2025 року та розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №0710000738. За результатами такого перерахунку відповідач нарахував різницю в пенсії за минулий час за період з 01.04.2019 року по 30.09.2021 року в сумі 96461,76 грн. При цьому повідомив, що така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
Разом з цим, представником позивача не надано докази, що рішення суду в межах покладених зобов'язань на Головне управління не виконано та не надано інформацію про те, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що Головне управління створює перешкоди для виконання такого рішення.
Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21.08.2018 у справі №803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №826/8279/16.
Отже, висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Окрім того, у матеріалах справи немає доказів того, що у разі зміни способу виконання судового рішення на примусове стягнення рішення суду буде виконане.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеною у постановах від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17 та від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а.
Так, суд вважає, що резолютивна частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №260/226/21 є чіткою, зрозумілою за змістом, не припускає різного тлумачення, не вбачається недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, що свідчить про те, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Так, невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних коштів через їх ненадходження з Державного бюджету України в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Відповідно до п.п. 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно зі ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат відповідач не має.
П. 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, передбачено, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 у справі №260/226/21, оскільки на його виконання пенсія позивача була перерахована у встановленому судом порядку. При цьому перерахована різниця за минулий період буде виплачена у встановленому законодавством порядку черговості виплат.
Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених обставин крізь призму законодавчих норм, що регулюють порядок зміни способу та порядку виконання рішення, суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.В. Іванчулинець