30 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8544/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягали у відмові повернути позивачу суму надміру сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повернути позивачу суму 20930 грн., сплачену як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі квартири.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такого, що сплачений помилково. До позовної заяви позивачем були надані документи, які підтверджували факт придбання житла ним вперше. Однак, відповідач відмовив у поверненні коштів, посилаючись на відсутність підтверджувальних документів, що житло є першим у власності позивача та зазначив, що повернення можливе лише в судовому порядку. Позивач вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що право звільнити покупця від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 за умови наявності зазначених у цих пунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, належить нотаріусу, а не органам Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно та позбавлений можливості встановити факт придбання житла конкретною особою вперше.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відзив відповідача не містить доказів чи юридичних підстав, які свідчили б про наявність у позивача будь-якого житла у минулому або про втрату позивачем статусу особи, що вперше придбала нерухомість.
Третя особа пояснення щодо позову не подала.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.07.2025 року між позивачем та Приватним підприємством «Карпати-Укр» було укладено договір-купівлі продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дурневич Н.М. та зареєстровано у реєстрі за № 505.
Позивач під час укладання договору сплатив 20930,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1230 від 02.07.2025 року.
Позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак відповідач листом від 18 вересня 2025 року № 0700-0504-8/55789 повідомив позивача, що право звільнити покупця від сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування на підставі підпунктів «»в» або «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, зо підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, належить нотаріусу, а не органам Пенсійного фонду України. Відтак, підстав для повернення коштів від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 20930,00 грн. не має.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.9 статті 1 Закону України № 400/97-ВР від 26.06.1997«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Згідно п. 8 ст.2 Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" також урегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1740).
Відповідно до абз.1 п.15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно п. 15-2, 15-3 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно доЗакону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що для підтвердження наявності підстав для звільнення особи, яка придбаває об'єкта нерухомості вперше, їй необхідно надати: заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Так, за умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Як встановлено судом, позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Матеріалами справи, а саме: витягом з Державного реєстру речових прав, копією довідки Міжгірської селищної ради від 24.07.2025 року № 16-08/522, підтверджується придбання позивачем житла вперше.
Суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013(далі - Порядок № 787).
За змістом пункту 5 Порядку № 787 (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на ГУ ПФ України в Закарпатській області покладено обов'язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
З урахуванням наведеного, суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що обов'язок по звільненню громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна покладено на нотаріусів.
При цьому, внесення змін до Порядку № 1740 жодним чином не скасовує наявність у позивача пільги щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням житла вперше, передбаченої Законом № 400/97-ВР.
З огляду на вищенаведене та встановлені судом обставини, наявні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у поверненні позивачу, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі - продажу квартири від 02 липня 2025 року у сумі 20930,00 грн., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1230 від 02.07.2025 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подання про повернення позивачу, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі - продажу квартири від 02 липня 2025 року у сумі 20930,00 грн., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1230 від 02.07.2025 року.
При цьому, суд зазначає, що обраний судом спосіб захисту повною мірою забезпечує реальне відновлення порушеного права позивача.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. Панаса Мирного, буд. 2А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88002, код ЄДРПОУ 37975895) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 , збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі - продажу квартири від 02 липня 2025 року у сумі 20930,00 грн., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 1230 від 02.07.2025 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за договором купівлі - продажу квартири від 02 липня 2025 року у сумі 20930,00 грн., згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 1230 від 02.07.2025 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька