30 грудня 2025 року м. Ужгород№ 640/6916/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи будівлі ФОП ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ), розташованої за адресою АДРЕСА_3 - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 відключити джерела електроживлення та накласти печатки на вхідні двері.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення позапланової перевірки виконання (додержання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за наслідками якої складено акт перевірки №27 від 05.02.2021, встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ФОП ОСОБА_1 експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема, виявлено 17 порушень. Також за порушення вимог ст. 175 КУпАП особу за дорученням ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складемо протокол серії КИ № 038143/17 від 05.02.2021 та постанову серії КИ № 033143/17 від 05.02.2021. Позивач звертає увагу суду, що наведені в акті перевірки №27 від 05.02.2021 порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Позивач наполягає на застосуванні заходів реагування для забезпечення безпеки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2021 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/6916/21 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Луцович М.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/6916/21.
Від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач вказав, що протягом розгляду справи відповідач звертався до Головного управління із заявами про проведення заходів державного нагляду (контролю) для підтвердження факту усунення порушень. За результатами останньої перевірки Головним управлінням складено акт від 18.08.2021 № 604, в якому зафіксовано 8 порушень. Порушення є суттєвими та створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Станом на сьогодні, відповідач до Головного управління із заявою про проведення заходу державного нагляду (контролю) на підтвердження усунення порушень не звертався. Крім того, доказів усунення порушень Відповідачем також не надано, тому Головне управління в повному обсязі підтримує позовні вимоги.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Разом з цим, відповідачем подано клопотання про долучення доказів, згідно якого вказав, що відповідач орендував приміщення у 2021 році за адресою м. Київ, вулиця Закревського, 61/2 у Приватного акціонерного товариства «Універсам № 28 «Вигурівщина». Станом на дату подання цього клопотання договір оренди/суборенди (довідка Приватного акціонерного товариства «Універсам № 28 «Вигурівщина» від 10 квітня 2025 року № 10/04 «Про припинення оренди від 30.06.2023 року) були повністю припинені. Відповідач у установленому порядку у 2023 році звільнив та передав (повернув) власникам (орендодавцям/суборендодавцям) усі приміщення, що орендувалися відповідачем за адресою м. Київ вулиця Закревського, 61/2. Також відповідач зазначив, що припинив господарську діяльність від 01.07.2023 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 13.12.2017 № 711), з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2020 № 136 «Про встановлення карантину та запроваджування обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2», на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 27.01.2021 № 2768/1/1-21, протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України від 21.01.2021 (витяг з протоколу №9) та окремого доручення ДСНС України від 27.01.2021 № В-25, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 29.01.2021 № 94 «Про проведення позапланових перевірок».
Згідно вказаного наказу доручено провести позапланову перевірку виконання (додержання) вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки приміщення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з 01.02.2021 по 05.02.2021, та видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29.01.2021 №183.
За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки №27 від 05.02.2021, яким встановлено 17 порушень Правил пожежної безпеки в Україні та ст. 57 ч. 2 Кодекс цивільного захисту України (КЦЗУ).
За порушення вимог ст. 175 КУпАП особу по дорученню ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що складемо протокол серії КИ № 038143/17 від 05.02.2021 та постанову серії КИ № 033143/17 від 05.02.2021.
За результатами проведеного повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ФОП ОСОБА_1 складено акт №604 від 18.08.2021, яким встановлено 8 порушень Правил пожежної безпеки в Україні.
Судом також встановлено, що відповідач був орендарем приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та відповідно до інформаційної довідки №10/04 від 10.04.2025 договір оренди з попереднім орендарем ФОП ОСОБА_1 припинено 30.06.2023.
Вважаючи порушення вимог пожежної безпеки, виявлені під час огляду місця пожежі, такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).
Частиною першою статті 1 Закону №877 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб'єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі - об'єкти нагляду).
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов до висновку, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки №27 від 05.02.2021, яким встановлено 17 порушень відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні та ст. 57 ч. 2 Кодекс цивільного захисту України (КЦЗУ).
За результатами проведеного повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ФОП ОСОБА_1 складено акт №604 від 18.08.2021, яким встановлено 8 порушень Правил пожежної безпеки в Україні.
Вказані порушення вимог законодавства містять посилання на відповідну вимогу законодавства, як передбачено приписами ст.7 Закону №877, та підтверджуються матеріалами справи, зокрема, актами перевірки №27 від 05.02.2021 та №604 від 18.08.2021.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер, а також не є формальними.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначений вичерпний перелік заходів реагування, про застосування яких може просити позивач, і які можуть бути застосовані судом, а саме - повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власників або орендарів об'єкта, якщо це обумовлено договором оренди.
Акти перевірки ДСНС №27 від 05.02.2021 та №604 від 18.08.2021 підтверджують, що на момент перевірки у приміщенні, орендованому відповідачем, виявлено численні порушення вимог пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом із тим, відповідач надав докази припинення оренди, зокрема інформаційної довідки №10/04 від 10.04.2025, згідно якої договір оренди з попереднім орендарем ФОП ОСОБА_1 припинено 30.06.2023.
Крім того, відповідачем подано докази припинення його підприємницької діяльності з 01.07.2023, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Тобто на момент розгляду справи відповідач не здійснює експлуатацію об'єкта за адресою: АДРЕСА_3 , що виключає можливість застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи будівлі, оскільки відповідач втратив правові підстави для використання приміщення.
Згідно з частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, заходи реагування у вигляді зупинення роботи об'єктів застосовуються за рішенням суду за наявності порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Однак у зв'язку з припиненням оренди, застосування таких заходів до ФОП ОСОБА_1 не досягає мети державного нагляду, оскільки відповідач вже не є користувачем будівлі, не здійснює її експлуатацію і не має правових та фактичних можливостей усунути виявлені порушення на об'єкті, який йому не належить і яким він не користується.
Верховний Суд у постанові від 29.11.2021 у справі №360/4540/19 зазначив, що обов'язок забезпечення пожежної безпеки покладається на власника об'єкта, якщо інше не передбачено договором, а договірні обов'язки орендаря щодо дотримання правил пожежної безпеки є вужчими і не тотожні повному забезпеченню пожежної безпеки.
Суд звертає увагу, що метою позову про застосування заходів реагування є не покарання суб'єкта господарювання за минулі порушення, а припинення існуючої загрози життю та здоров'ю людей шляхом зупинення експлуатації небезпечного об'єкта до усунення порушень.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 вже припинило експлуатацію будівлі, мета позову щодо цього конкретного відповідача фактично досягнута, хоча й не внаслідок судового рішення. Предмет спору між ДСНС та ФОП ОСОБА_1 перестав існувати.
Оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач припинив експлуатацію об'єкта, а позов спрямований на зупинення діяльності, яку відповідач більше не здійснює.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані сторонами, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати на підставі вимог статті 139 КАС України при відмові в задоволенні позову розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович