30 грудня 2025 року м. Ужгород№ 753/6324/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом, в якому просила: стягнути з ОСОБА_1 суму вартості виданих предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, у зв'язку із звільненням з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю у розмірі 7344,52 грн на розрахунковий рахунок ВЧ НОМЕР_1 №31258211454501 у ДКС України у м. Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2017 року №164, молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2017 р. (по особовому складу) №84- PC відповідно до пункту «е» (через службову невідповідність) частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 20 грудня 2017 року виключено із списків особового складу частини. Зазначений військовослужбовець має непогашену заборгованість перед військовою частиною НОМЕР_1 за отримані ним предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися на момент звільнення, в сумі 7344,52 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем вартості речового майна, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.04.2018 справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 прийнято адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №753/6324/18 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Луцович М.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року було прийнято до свого провадження адміністративну справу № 753/6324/18.
На адресу суду повернулося поштове відправлення, яке направлялося відповідачеві за адресою місця його реєстрації, з довідкою відділення поштового зв'язку про причину повернення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2017 року №164 (по стройовій частині), молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2017 р. (по особовому складу) №84-PC відповідно до пункту «е» (через службову невідповідність) частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 20 грудня 2017 року виключено із списків особового складу частини.
Згідно із довідкою - розрахунком № 41 від 19.12.2017 року сума до утримання з ОСОБА_1 , звільненого через службову невідповідність, за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння складає 7 842,75 грн.
Відповідно до витягу з книги грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2018 р. №728 доводиться про утримання з молодшого сержанта суми у розмірі - 498,23 грн. Залишок до стягнення станом на 01.02.2018 - 7344,52 грн.
Враховуючи, що відповідачем добровільно не відшкодовано вартості виданих предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення їх в судовому порядку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі Закон №2011).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №2011 дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
Абзацом 2 частини 1 статті 91Закону №2011 речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України №232 від 29.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за №768/28898, затверджена Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі Порядок №232).
Згідно абзацу 7 пункту 4 розділу ІІІ Порядку №232 у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно із довідкою - розрахунком № 41 від 19.12.2017 року сума до утримання з ОСОБА_1 , звільненого через службову невідповідність, за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння складає 7842,75 грн.
Відповідно до витягу з книги грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2018 р. №728 доводиться про утримання з молодшого сержанта суми у розмірі - 498,23 грн. Залишок до стягнення станом на 01.02.2018 - 7344,52 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за службовою невідповідністю, тому зобов'язаний відшкодувати суму вартості виданих йому предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, а саме: на суму 7344,52 грн.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що станом на час розгляду справи сума вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, відповідачем не сплачена, а доказів зворотнього не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
При цьому судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 відстрочено військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору у даній справі у розмірі 1762,00 грн до ухвалення судового рішення.
За приписами статті 133 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
На момент винесення рішення у даній справі військовою частиною НОМЕР_1 доказів підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №753/6324/18 на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 до суду не надано.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму несплаченого судового збору за подання позовної заяви у даній справі.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вартість предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився, в сумі 7344,52 грн (сім тисяч триста сорок чотири гривні п'ятдесят дві копійки).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович