30 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/432/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у письмовому порядку заяву позивача, подану у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково: 1) визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиготовлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 року; 2) зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року; 3) в іншій частині позовних вимог відмовлено.
10.07.2023 позивач подав до суду заяву в порядку статті 383 КАС України, у якій просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному виконанні рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року у справі №260/432/23, а саме: у здійсненні перерахунку та видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із неврахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481 грн., надбавки за особливості проходження служби 65% від (ПО+ВЗ+НВР) та премії 35% від ПО;
- винести окрему ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- направити окрему ухвалу керівнику ІНФОРМАЦІЯ_1 для відповідного реагування: усунення порушень прав позивача, встановлених цією окремою ухвалою суду, а саме, забезпечення проведення розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення довідки для перерахунку пенсії відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року у справі №260/432/23, яке набрало законної сили 24.04.2023 року, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2481 грн., надбавки за особливості проходження служби - 65% від (ПО+ВЗ+НВР) та премії - 35% від ПО визначивши: посадовий оклад (тарифний розряд 24) - 7145,00 грн.; оклад за військовим званням «підполковник» - 1985,00 грн.; надбавка за вислугу 50% від ПО+ВЗ - 4565,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (ПО+ВЗ+НВР) 65% - 8902,00 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% від ПО - 1072,00 грн.; надбавка за кваліфікацію 1 клас 5% від ПО складає 357,00 грн.; премія 35% від ПО - 2501,00 грн. Всього: 26527,00 грн.;
- притягнути до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст.249 КАС України); щодо неналежного виконання професійних обов'язків посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 при здійсненні перерахунку та видачі довідки про розмір грошового забезпечення (ч. 3 ст. 249 КАС України);
- керівнику ІНФОРМАЦІЯ_1 у десятиденний строк з дня набрання окремої ухвали законної сили повідомити Закарпатський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів. У разі, якщо ухвала стосовно порушення законодавства містить ознаки кримінального правопорушення, прошу надіслати вказану ухвалу прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк (ч. 9 ст. 249 КАС України).
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення суду у справі №260/432/23 відповідачем надано довідку №ПМ/2022 ХР16466 від 18.06.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022. Окрім того, у такій довідці, на переконання позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно зменшено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме: розмір надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% від посадового окладу та розмір премії з 35% до 10% від посадового окладу. Також вказує на те, що відповідачем при складанні довідки від 18.06.2023 протиправно застосовано незрозумілу величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивач зазначив, що дії щодо видачі оновленої довідки, вчинені відповідачем на виконання рішення суду у справі №260/432/23 є протиправними, відтак, наявні підстави для звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвалою суду від 01.08.2023 витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №72066250.
Ухвалою суду від 14.08.2023 заяву позивача по справі №260/432/23, що подана в порядку ст. 383 КАС України, повернуто заявнику.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено: ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року про повернення заяви в справі №260/432/23 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Порядок розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, визначений частиною 5 статті 383 КАС України, відповідно до якої у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
З огляду на приписи частини 5 статті 383 КАС України, суд вбачає за можливе розглядати подану позивачем заяву в порядку письмового провадження.
Визначаючись з приводу поданої заяви, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 - 382-3 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
За змістом ч.1,2 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до ч.4, 6 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, під час розгляду справи, поданої згідно зі ст.382 КАС України, суд має переконатися щодо належного виконання рішення суду, а при відсутності такого встановити причини його невиконання.
Разом з тим, при розгляді заяв у порядку ст.383 КАС України суд повинен з'ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов'язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.
Так, стаття 383 КАС України передбачає спеціальний механізм судового контролю, надаючи позивачу, на користь якого ухвалено рішення суду, право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням. Цей механізм спрямований на забезпечення ефективного виконання судових рішень і є оперативним способом захисту прав, вже підтверджених судом.
Судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями ст.383 КАС України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов'язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб'єкт владних повноважень приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони формально пов'язані з виконанням попереднього рішення), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.
При цьому, необхідно чітко розмежовувати ситуації, коли йдеться виключно про невиконання або неналежне виконання вже ухваленого судового рішення, що охоплюється ст.383 КАС України, та ситуації, коли на підставі або у зв'язку з виконанням рішення суду суб'єкт владних повноважень вчиняє нові дії або приймає нові рішення, які, на думку позивача, знову порушують його права, або коли спір стосується аспектів, які не були предметом розгляду у справі, хоча й виникли у зв'язку з нею, особливо коли ці нові рішення та дії ґрунтуються на нових нормативно-правових актах, безпосередньо впливають на права та обов'язки особи і не є простою констатацією виконання попереднього судового рішення.
Існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого ст.383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до суду з новим адміністративним позовом, якщо дії чи рішення суб'єкта владних повноважень, хоч і вчинені в контексті виконання рішення суду, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - на забезпечення реалізації вже винесеного судового акту в тій частині, в якій права та обов'язки сторін були чітко визначені.
Як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виготовлення довідки №ПМ/2022 ХР16466 від 18.06.2023 на виконання рішення у справі №260/432/23. Вказав, що при складанні вказаної довідки протиправно застосовано незрозумілу величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», а також визначені надбавка за особливості проходження служби 1% - 115,95 грн, премія 10% - 605,00 грн. Натомість надбавка за особливості проходження служби з 01.01.2022 року по 31.01.2022 року для 24 тарифного розряду визначена рішенням Міністра оборони України від 18.01.2022 № 248/269 в розмірі 65%, а премія 01.01.2022 року по 31.01.2022 року для 24 тарифного розряду визначена рішенням Міністра оборони України від 18.01.2022 № 248/269 в розмірі 35%.
Надаючи оцінку наведеному, суд зазначає, що заявник не погоджується щодо конкретних розмірів та складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених у довідці №ПМ/2022 ХР16466 від 18.06.2023 на виконання рішення у справі №260/432/23.
При цьому ключовим для розмежування нового спору від питань, що підлягають вирішенню виключно в порядку ст.383 КАС України, є те, що позивач оскаржує не сам факт невиконання чи арифметичну помилку при виконанні рішення у справі №260/432/23, а законність та правильність застосування відповідачем норм матеріального права при визначенні складових довідки №ПМ/2022 ХР16466 від 18.06.2023 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022.
Суд вказує, що видання довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 №ПМ/2022 ХР16466 від 18.06.2023 не лише формально пов'язане з виконанням рішення суду, але й містить нову юридичну оцінку права позивача, що не відповідає підходу, визначеному в рішенні у справі №260/432/23, оскільки висновки останнього не розкривають механізм визначення конкретних розмірів та складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які вказані в довідці про грошове забезпечення (тобто, не визначають розмір прожиткового мінімуму 2481,00 грн, розмір надбавки за особливості проходження служби та премії).
Таким чином, предметом поданої заяви є не усунення перешкод у виконанні вже встановлених судом в справі №260/432/23 зобов'язань, а перевірка правомірності нових дій відповідача, які стосуються нових обставин, що не можуть бути предметом судового розгляду та оцінки в межах справи №260/432/23.
Отже, оскарження правильності застосування прожиткового мінімуму за 2022 рік, визначення відсоткового розміру складових грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії, та законності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 по видачі довідки №ПМ/2022 ХР16466 від 18.06.2023 на виконання рішення у справі №260/432/23, становить самостійний публічно-правовий спір, що підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Суд вважає, що зазначені дії відповідача мають самостійне правове значення та породжують нові правові наслідки для позивача, навіть якщо формально пов'язані з виконанням рішення суду у даній справі. Воно не є лише способом реалізації вже визначених судом зобов'язань, а тому може бути предметом нового позову.
Додатково суд наголошує на тому, що порядок застосування прожиткового мінімуму, його розмір та розмір складових грошового забезпечення (основних та додаткових) під час видачі довідки позивачу не визначений в судовому рішенні.
Так, предметом спору у справі №260/432/23 були дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року. Тобто предметом розгляду цієї справи було визначення права позивача на отримання нової довідки, а не її зміст. На момент розгляду цієї справи питання щодо конкретних розмірів та складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у межах цієї справи судом не досліджувалось, як і питання розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2022 року.
Таким чином, звернення ОСОБА_1 у порядку ст.383 КАС України утримує в собі самостійні підстави та предмет спору, а тому така заява виходить за межі інституту судового контролю.
Встановлення ж судового контролю у той спосіб, про який просить позивач, фактично спрямоване на врегулювання нових правовідносин, які не були предметом судового дослідження у цій справі.
З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності суд вважає, що заява, подана в порядку ст.383 КАС України не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 383 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.М. Луцович
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Луцовича М.М. з 18 грудня 2025 року по 29 грудня 2025 року у відпустці, текст ухвали виготовлено та підписано 30 грудня 2025 року.