29 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/20658/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 № 303/24 по факту самовільного залишення військової частини офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 10.08.2024 по 12.08.2024 та з 28.08.2024 по 01.09.2024 року включно, щомісячну премію та додаткову винагороду за серпень та вересень 2024 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що з 09.10.2023 року позивач проходить службу та перебуває на посаді офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 . Згідно рапорту від 04.09.2024 № 3863 начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 - старшого лейтенанта ОСОБА_3 , стало відомо про факт незаконного перебування поза межами військової частини позивача, який в періоди за 10.08.2024 по 12.08.2024 та з 28.08.2024 по 01.09.2024 не надав документів підтверджуючих законне перебування його поза межами військової частини. Згідно обставин, зазначених в акті службового розслідування встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КМП “Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради з 24.07.2024 по 09.08.2024. Згідно направлення № 2293 від 12.08.2024 був направлений на стаціонарне лікування начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024, призначено службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини офіцера групи цивільно- військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 № 303/24 «Про результати службового розслідування відносно ОСОБА_1 вирішено: за порушення статтей 11,12, 49 статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накласти на військовослужбовця офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувору догану. Позивач категорично не погоджується з наказом № 303/24 від 24.09.2024 року, вважає наказ необгрунтованим та безпідставними, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивував тим, що за порушення статей 11, 12, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накласти на військовослужбовця офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувору догану. У зв'язку із нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України було письмово повідомлено орган досудового розслідування, військову службу правопорядку, державне бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, а саме cамовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що з 09.10.2023 року позивач проходить службу та перебуває на посаді офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно рапорту від 04.09.2024 № 3863 начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 - старшого лейтенанта ОСОБА_3 , стало відомо про факт незаконного перебування поза межами військової частини позивача, який в періоди за 10.08.2024 по 12.08.2024 та з 28.08.2024 по 01.09.2024 не надав документів підтверджуючих законне перебування його поза межами військової частини.
Згідно обставин, зазначених в акті службового розслідування встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КМП “Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради з 24.07.2024 по 09.08.2024.
Згідно направлення №2293 від 12.08.2024 був направлений на стаціонарне лікування начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_2 .
З 13.08.2024 по 26.08.2024 перебував на лікуванні в КНП “Андрушівській районній лікарні» (підтверджується випискою № 3024)
27.08.2024 перебував на консультації у терапевта.
30.08.2024 позивач отримав направлення на стаціонарне лікування начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_2 з діагнозом гіпертонічна хвороба II ступеню ризик високий.
02.09.2024 року позивач пройшов ультрозвукове дослідження в ТОВ МДЦ “Експерт- Житомир»
03.09.2024 ОСОБА_1 був направлений командиром військової частини до КНП “Брусилівська районна лікарня», де про ходив лікування до 13.09.2024 року (підтверджується випискою 2315)
Прибувши до військової частини за місце несення служби , 15.09.2024 року позивач написав рапорт про прибуття та подав оригінали документів, що підтверджують факт перебування на лікуванні позивача в медичних закладах.
Проте, як зазначає позивач, з незрозумілих причин, в матеріалах службового розслідування відсутні виписки з медичної карти, що були надані позивачем.
31.08.2024, позивач звертався із скаргами на стан здоров»я до сімейного лікаря КНП “Андрушівська міська лікарня» та останньому було встановлено діагноз: остеохондроз грудного та поперекового, крижового відділу хребта та призначено відповідне лікування.
12.08.2024 року позивач звертався до лікаря психіатора КНП “Андрушівська міська лікарня» зі скаргами на посилення тривоги, зниженого настрою, безсоння та стану пригніченості, де при огляді останньому було встановлено діагноз “ПТСР, Тривожно- депресивний синдом» та призначено відповідне лікування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2024, призначено службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 № 303/24 «Про результати службового розслідування відносно ОСОБА_1 вирішено:
1. За порушення статтей 11,12, 49 статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накласти на військовослужбовця офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - сувору догану.
2. Заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з психалогічної підтримки персоналу у зв»язку із нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця офіцера офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статті 35 дисциплінарного статуту Збройних Сил України письмово повідомити орган досудового розслідування, військову службу правопорядку, Державне бюро розслідувань про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Начальнику фінансово-економічної служби:
згідно з розділом І статтею 15 частиною 2 наказу Міністерства Оборони України від 07.06.2018 № 260 “Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», не виплачувати грошове забезпечення офіцеру групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майору ОСОБА_1 за час відсутності на службі без поважних причин , а саме: з 10.08 по 12.08.2024 та з 28.08.2024 по 01.09.2024 року включно.
згідно з розділом XVI статтею 5 наказу Міністерства Оборони України від 07.06.2018 № 260 “Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», утримати щомісячну премію з ОСОБА_1 згідно з пунктом 14 XXXIV статтею 5 наказу Міністерства Оборони України від 07.06.2018 № 260 “Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» утримати додаткову винагороду у розмірі 10000 гри. або 30000 грн. з військовослужбовця ОСОБА_1 .
4. Начальнику групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 посилити котроль за підлеглим особовим складом, щодо дотримання службової дисципліни при виконання службових обов'язків.
5. Заступнику командира військової частини НОМЕР_1 з психологіної підтримки персоналу постійно проводити індивідуальну виховну та роз'яснювальну роботу з підлеглим особовим складом з питань підтримання належного рівня війсьвої дисципліни та правопорядку.
6. Контроль за виконання наказу покласти на начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
7. Наказ довести до особового складу в частині, що його стасується.
Позивач не погоджується з наказом № 303/24 від 24.09.2024 року, вважає наказ необгрунтованим та безпідставним, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинами, суд керується наступним.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закон України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі Закон № 5 51-ХІУ), яким затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
У відповідності до положень статей 1,2 Закону № 551-ХІУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно із статтею 3 Закону № 551-ХГУ військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
При цьому, в розрізі положень статті 4 Закону № 551-ХІУ військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
У той же час, статтею 48 Закону № 551-XIV, серед іншого визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, а саме: сувора догана.
В силу вимог пунктів 83-86 Закону № 551-XIV на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
У той же час, підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі Порядок №608).
Згідно із пунктом 7 Порядку №608 службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".
Пунктом 3 розділу II Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно із пунктом 1 розділу III Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Згідно із пунктами 1-6 розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили.
У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання, акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Акт службового розслідування разом з усіма матеріалами оформлюється окремою справою або долучається до документів відповідної номенклатурної справи.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Необхідно також враховувати, що відповідно до пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерством оборони України від 07.06.18 № 260, грошове забезпечення не виплачується, у тому числі, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Згідно із підпунктом 1 пункту 5 розділу XVI Порядку від 07.06.18 № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються, зокрема, за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Також, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.22 №168 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію":
Установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки. Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки І оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи
безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
За правилами пунктів 8, 14 розділу XXXIV Порядку від 07.06.18 № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, у тому числі, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що військова служба є державною службою особливого характеру, реалізація якої досягається професійною діяльністю громадян України, які проходять військову службу, а також дотриманням військовослужбовцями військової дисципліни, у тому числі, але без виключення, неухильним виконанням вимог статутів Збройних Сил України та наказів командирів.
Уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню дисциплінарному правопорушенню, встановлення ступеня вини військовослужбовця, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, є комплексним заходом службового розслідування.
Мета службового розслідування досягається всебічністю, повнотою, своєчасністю, об'єктивністю та додержанням законодавства України під час його проведення.
Всебічним, повним, об'єктивним і таким, що проведено з дотриманням вимог законів, вважатиметься службове розслідування, яке підтверджує фактичні обставини неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення, встановлені на підставі зібраних доказів правопорушення і пояснень військовослужбовця стосовно обставин правопорушення та інших осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення.
Судом з'ясовано, що спірні відносини виникли з приводу накладення на позивача дисциплінарної та матеріальної відповідальностей за фактом незаконного перебування поза межами військової частини позивача, який в періоди за 10.08.2024 по 12.0.2024 та з 28.08.2024 по 01.09.2024 не надав документів підтверджуючих законне перебування його поза межами військової частини.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КМП “Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради з 24.07.2024 по 09.08.2024.
Згідно направлення № 2293 від 12.08.2024 був направлений на стаціонарне лікування начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_2 .
З 13.08.2024 по 26.08.2024 перебував на лікуванні в КНП “Андрушівській районній лікарні», (підтверджується випискою № 3024).
27.08.2024 перебував на консультації у терапевта.
30.08.2024 позивач отримав направлення на стаціонарне лікування начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини НОМЕР_2 з діагнозом гіпертонічна хвороба II ступеню ризик високий.
02.09.2024 року позивач пройшов ультрозвукове дослідження в ТОВ МДЦ “Експерт- Житомир».
03.09.2024 ОСОБА_4 був направлений командиром військової частини до КНП “Брусилівська районна лікарня», де про ходив лікування до 13.09.2024 року (підтверджується випискою 2315, оригінал якої знаходиться у відповідача)
Прибувши до військової частини за місце несення служби , 15.09.2024 року позивач написав рапорт про прибуття та подав оригінали документів, що підтверджують факт перебування на лікуванні позивача в медичних закладах.
Разом з тим, з незрозумілих причин в матеріалах службового розслідування відсутні виписки з медичної карти, що були надані позивачем.
30.08.2024 позивач звертався із скаргами на стан здоров'я до сімейного лікаря КНП “Андрушівська міська лікарня» та останньому було встановлено діагноз: остеохондроз грудного та поперекового, крижового відділу хребта та призначено відповідне лікування;
12.08.2024 року позивач звертався до лікаря психІатора КНП “Андрушівська міська лікарня» зі скаргами на посилення тривоги, зниженого настрою, безсоння та стану пригніченості, де при огляді останньому було встановлено діагноз “ПТСР, Тривожно- депресивний синдом» та призначено відповідне лікування.
В свою чергу, що позивач одразу після закінчення лікування, а саме 15.09.2023 повернувся до місця несення служби та надав необхідні документи, що підтверджували факт законного перебування останнього поза межами військової частини.
Водночас, що відповідно до акту службового розслідування від 24.09.2022 у ході проведення службового розслідування відбирались пояснення у військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а саме: начальника медичної служби лейтенанта ОСОБА_5 та начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 - старшого лейтенанта ОСОБА_3 .
Виходячи із змісту правопорушення, яке ставиться позивачу у провину, при вирішенні питання про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку обов'язково мають встановлюватись обставини щодо поважності причин самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 (несвоєчасного повернення з відпустки за сімейними обставинами).
Водночас, з матеріалів службового розслідування вбачається, що при його проведенні не дотримано положень абзацу 4 пункту 2 розділу І, пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу II, пунктів 1, 3, 8, 9 розділу III Порядку №608.
Так, під час проведення службового розслідування пояснення у позивача не відбирались, як і не складався акт про відмову позивача від надання пояснень. Також не зазначено й причини, які б перешкоджали це зробити.
Крім того, судом не встановлено чи позивач був повідомлений про проведення службового розслідування відносно нього, а відтак він був позбавлений усіх основоположних прав, передбачених пунктом 3 розділу IV Порядку № 608.
З огляду на наведене, слід дійти висновку, що службовим розслідуванням не було з'ясовано, чи вчиняв позивач порушення військової дисципліни, а також не встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступінь вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 року у справі №240/33342/23.
Отже, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 № 303/24 підлягає задоволенню, оскільки він був прийнятий за наслідками службового розслідування, яке не відповідає критеріям щодо обґрунтованості та права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Окрім того, визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати позивачу ОСОБА_6 грошового забезпечення з 10.08.2024 по 12.08.2024 та з 28.08.2024 по 01.09.2024 року включно, щомісячної премії та додаткової винагороди за серпень та вересень 2024 року та зобов'язання здійснити такі виплати, також є похідним від вимог про скасування наказу військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 № 303/24.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322, 361, 369 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 від 12.12.2012) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 № 303/24 по факту самовільного залишення військової частини офіцера групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 10.08.2024 по 12.08.2024 та з 28.08.2024 по 01.09.2024 року включно, щомісячну премію та додаткову винагороду за серпень та вересень 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 грудня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович