Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2025 року Справа №200/4013/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/4013/25 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, адреса для листування: 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 106. ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року в адміністративній справі 200/4013/25 позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, адреса для листування: 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 106. ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 02.01.2025 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, адреса для листування: 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 106. ЄДРПОУ 13486010) провести, починаючи з 02.01.2025, перерахунок пенсії ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 950 грн. (дев'ятсот п'ятдесят гривень).
Рішення набрало законної сили 22 вересня 2025 року.
30 грудня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 200/4013/25 шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області надати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № №200/4013/25. За наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішення суду у справі № 200/4013/25 виконано не належним чином.
Частиною 1 статті 382-1 КАС України визначено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Серед основних засад (принципів) судочинства нормами статті 129 Конституції України визначено обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зауважує, що виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах.
Нормами статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справах Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) «Ді Педе проти Італії» (Di Pede v. Italy) та «Заппія проти Італії» (Zappia v. Italy) від 26 вересня 1996 року, рішення у справі «Будров проти Росії» від 27.05.2002 року, «Віктор Ромашов проти України» від 27.07.2004 року, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 року Суд поширює вимогу щодо розумності строків не тільки на розгляд справи в суді, але й на виконання судового рішення. Не можна уявити, що стаття 6 Конвенції, захищаючи право на розумний строк розгляду справи, не передбачала би захисту права на виконання судового рішення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Отже рішення Донецького окружного адміністративного суду у даній справі до теперішнього часу не виконано, доказів зворотного матеріли справи не містять.
Частиною 2 статті 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, перевіривши доводи заяви позивача, зважаючи на встановлення судом невиконання судового рішення, як складову права на судовий захист, суд доходить висновку про задоволення заяви представника позивача та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 18 червня 2025 року в адміністративній справі 200/4013/25.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до частини 6 статті 382-1 КАС України, ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 381-1, 382 - 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Задовольнити заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/4013/25.
2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року в адміністративній справі 200/4013/25.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у строк до 30 січня 2026 року подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року в адміністративній справі 200/4013/25 за позовом ОСОБА_1 .
4. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Повний текст ухвали складений та підписаний 30 грудня 2025 року.
Суддя С.В. Смагар