Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 грудня 2025 року Справа№200/8277/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління ПФУ в Рівненській області протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.10.2025 №046350020658 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за його заявою від 10.10.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2025 врахувавши:
період роботи 25.09.2002-29.03.2011, 11.04.2011-21.04.2011, 01.05.2022-30.09.2022, 16.03.2023-28.03.2023 до пільгового стажу позивача відповідно до записів трудової книжки за професіями, що дає право на призначення пенсії відповідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема: 25.09.2002-22.11.2002 за професією учня гірничого робітника підземного, запис трудової книжки№2-3 (Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в); 22.11.2022-10.04.2007 за професією гірничого робітника підземного, запис трудової книжки№4-10(Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в); 11.04.2007-29.03.2011 за провідною професією прохідника, запис трудової книжки №11-14 (Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в); 11.04.2011-21.04.2011 за провідною професією прохідника, запис трудової книжки №15-16 (Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в); 01.05.2022-30.09.2022 за професією гірника підземного з повним робочим днем в шахті, запис трудової книжки№20-21 (Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в); 16.03.2023-28.03.2023 за професією гірника підземного з повним робочим днем в шахті, запис трудової книжки№22-23 (Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в);
період роботи 01.04.2007-29.03.2011, 11.04.2011-21.04.2011 зарахувати як працівнику провідної професії із застосуванням кратності за кожного повного року роботи за 1 рік 3 місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2025 із застосування Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення, а також постановою КМУ № 81 від 22.02.1992;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.10.2025.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 10.10.2025 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Рішенням від 17.10.2025 №046350020658 відповідач відмовляє в призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу пільгового стажу. У оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що пенсію не призначено з тих підстав недостатності пільгового стажу. Вважає, що відповідачем порушено право позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 31.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справи. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 10.10.2025 позивач звернувся засобами веб-порталу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявною копією заяви в матеріалах справи та самим рішенням про відмову у призначенні пенсії від 17.10.2025.
За принципом екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії було розглянуто відповідачем, що підтверджується рішенням про відмову в призначенні пенсії №046350020658 від 17.10.2025.
Відповідачем за наслідком розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, в якому було зазначено, що вік заявника 41 рік 3 місяці. Загальний страховий стаж з урахуванням кратності + додаткові роки (за Список 1) складає 45 років 5 місяців 29 днів. Страховий стаж складає 24 роки 5 місяців 29 днів. Трудовий стаж складає 24 роки 5 місяців 29 днів. При розрахунку пільгового стажу до уваги прийнято індивідуальні відомості та відомостей про спецстаж з кодом підстави ЗПЗО13А1, ЗПЗО14А1, ЗПЗО14А2, пільгові довідки від 28.05.2025 року № 163 та від 09.10.2025 року № 848. Пільговий стаж складає:
- Роботи підземні, провідні професії (20) складає 7 років 7 місяців 6 днів.
- Роботи підземні, професії за пост. №202 (25)складає 13 років 4 місяці 1 день.
- (за Списком № 1) складає 7 років 11 місяців 7 днів.
До страхового та пільгового стажу роботи зараховано всі періоди.
- відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини першої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки особа не досягла необхідного пенсійного віку та відповідно до частини третьої статті 114 в зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Як вбачається з витягу форми РС-право стосовно зараховано стажу позивача, який йде додатком до спірного рішення, позивачу, у контексті спірних періодів, зараховано:
До «Списку №1» періоди: 26.09.2002 - 29.03.2011,
До «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» періоди: 01.05.2022-30.09.2022
У підсумку зазначено: 24 років 4 місяці 16 днів, крім того, додаткові роки за списком 1: 21 рік 3 місяці 18 днів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІ (далі Закон №1788-ХІ) "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), які є чинними на час виникнення спірних відносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє з 11.10.2017, внесено зміни до Закону № 1058 зокрема доповнено розділом XIV-I «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та ст.114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників».
Відповідно до п.2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.24 Закону №1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третього пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Статтею 62 Закону №1788-ХІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 п.20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 по справі №311/2865/13-а.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 та наданих суду пільгових довідок вбачається, що позивача працював:
25.09.2002 - 21.11.2002 за професією учня гірничого робітника підземного, запис трудової книжки №2-3;
22.11.2002 - 10.04.2007 за професією гірничого робітника підземного, запис трудової книжки №4-10;
11.04.2007 - 29.03.2011за провідною професією прохідника, запис трудової книжки №11-14;
11.04.2011 - 21.04.2011 за провідною професією прохідника, запис трудової книжки №15-16;
01.05.2022 - 30.09.2022 за професією гірника підземного з повним робочим днем в шахті, запис трудової книжки №20-21;
16.03.2023-28.03.2023 за професією гірника підземного з повним робочим днем в шахті, запис трудової книжки №22-23.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003.
Вказаними постановами було передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (Список 1 розділ І підрозділ 1, код 1010100а та Список 1 розділ І підрозділ 1, підпункт 1.1а).
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22.06.2011 (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10.05.1994 №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Як встановлено судом у спірний період з 25.09.2002 по 21.11.2002, з 22.11.2002 по 10.04.2007, з 01.05.2022 по 30.09.2022, з 16.03.2023 по 28.03.2023, позивач працював за посадою «гірник підземний», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.
Згідно наданого розрахунку стажу РС-право періоди роботи позивача з 25.09.2002 по 21.11.2002, з 22.11.2002 по 10.04.2007 позивачу зараховано до «Списку №1» без особливостей проходження трудового стажу, період з 16.03.2023 по 28.03.2023 зараховано до страхового стажу взагалі без визначення особливостей стажу позивача.
Також період роботи з 01.05.2022 по 30.09.2022 вже було зараховано до пільгового стажу передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в наступні періоди: 25.09.2002 по 21.11.2002, з 22.11.2002 по 10.04.2007, з 16.03.2023 по 28.03.2023.
При цьому, суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як встановлено судом, позивач у періоди з 11.04.2007 по 29.03.2011 та з 11.04.2011 по 21.04.2011 працював на посаді «прохідник підземний з повним робочим днем у шахті» яка відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 відноситься до провідної професії.
Згідно наданого розрахунку стажу РС-право періоди роботи позивача: з 11.04.2007 по 29.03.2011 позивачу зараховано до «Списку №1» без особливостей проходження трудового стажу, період з 11.04.2011 по 21.04.2011 зараховано до страхового стажу взагалі без визначення особливостей стажу позивача.
Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в наступні періоди: з 11.04.2007 по 29.03.2011 та з 11.04.2011 по 21.04.2011.
Також, щодо вимог позивача про зарахування до стажу позивача за кодом «Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в» періодів роботи з 25.09.2002 по 22.11.2002, з 22.11.2022 по 10.04.2007, з 01.05.2022 по 30.09.2022, з 16.03.2023 по 28.03.2023, суд вказує, що розшифровка за кодом «Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в» - є трудовий стаж на провідних професіях, у контексті спірних правовідносин, у вище вказаний період позивач працював на посаді «гірничого робітника підземного» та «гірником підземним» назва професій яких не відноситься до вичерпного переліку провідних професій, що визначені у ч. 3 ст. 114 Закону №1058, а тому суд відмовляє позивачу у зарахуванні до спеціального стажу «Ст.14, П/П, підземні,сп.1 р.1 п-р.1 п. а-в» періодів роботи позивача з 25.09.2002 по 22.11.2002, з 22.11.2022 по 10.04.2007, з 01.05.2022 по 30.09.2022, з 16.03.2023 по 28.03.2023.
Відтак, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в яких містяться записи про його відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам діючого законодавства на підтвердження права па пенсію на пільгових умовах.
Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору. Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач посилається, зокрема на обрахунок пільгового та страхового стажу позивача. Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.
Отже відповідне спірне рішення суб'єкту владних повноважень про відмову у вирішенні заявленого питання без вказівки на те, які документи не надано, не можна вважати таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, а невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог, зокрема, щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.
Отже, спірне рішення, є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.
В той же час, при вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій «прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Так, згідно з ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд зазначає, що в межах цієї справи суд позбавлений можливості дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення пенсії. Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у частині зарахування спірних періодів до пільгового стажу, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов'язати відповідача призначити пенсію.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.10.2025 щодо призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу певні період роботи позивача.
Оскільки суд дійшов висновку, про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню як заявлені передчасно. Питання призначення пенсії вирішується після обчислення тривалості стажу, що входить до дискреційних повноважень відповідача.
Слід також зауважити, що приписами частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII».
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», додаток до цієї постанови містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», що включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів наявне Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На теперішній час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтвердило доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Спірним питанням в межах цієї справи є можливість зарахування набутого позивачем стажу за період роботи за провідними професіями на підземних гірничих роботах повний робочий день до стажу підземної роботи із розрахунку 1 рік 3 місяці за кожний повний рік такої роботи у відповідності до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Суд звертає увагу на те, що п. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено можливість взаємного зарахування періодів роботи, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України та періодів такої роботи за провідними професіями.
Необхідність застосування вказаних роз'яснень підтверджено Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а(2-а/333/1/17), у постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24 (К/990/32863/24).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду та зазначає про необхідність обчислення стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням правил обчислення стажу підземної роботи, що визначені у Роз'ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 №8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу підземної роботи, що надає право на призначення пенсії незалежно від віку.
В оскаржуваному позивачем рішенні зазначено про наявність у позивача пільгового стажу на підземних роботах для визначення права становить:
- робота на провідних підземних професіях 7 років 7 місяців 6 днів;
- робота на підземних роботах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 - 13 років 4 місяці 1 день, окрім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач не всі періоди трудової діяльності зарахував позивачу до його страхового та пільгового стажу, в даному випадку суд констатує наявність пільгового стажу у позивача достатнього для застосування правил розрахунку стажу, що встановлені Роз'ясненням № 8 від 20.01.1992.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зарахувати стаж за провідною професією до підземного із збільшеною кратністю 1 рік роботи - 3 місяці, підлягають задоволенню.
З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов'язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його стажу певні періоди роботи позивача, які підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за списком №1 та передбачені постановою КМУ №202 підземні роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз'ясненням № 8 від 20.01.1992 із взаємним зарахуванням періодів роботи позивача, передбачених статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах з урахуванням висновків суду по цій справі.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил ч.1 ст.139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ч.3 зазначеної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією, позивач за подання адміністративного позову сплатив 968,96 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у розмірі 800,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 046350020658 від 17.10.2025 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням, при повторному розгляді вказаної заяви, до його пільгового стажу «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» наступні періоди: 25.09.2002 по 21.11.2002, з 22.11.2002 по 10.04.2007, з 16.03.2023 по 28.03.2023; до пільгового стажу «Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в» наступні періоди: з 11.04.2007 по 29.03.2011 та з 11.04.2011 по 21.04.2011 та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз'ясненням № 8 від 20.01.1992 із взаємним зарахуванням періодів роботи позивача, передбачених ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, з урахуванням висновків суду по цій справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 800,00грн.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.С. Зеленов