Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2025 року Справа№200/8139/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Слов'янського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (надалі - відповідач-1), Слов'янського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (надалі - відповідач-2), про:
- визнання протиправною відмови Слов'янського відділу Головного управління ДМС України в Донецькій області, що викладена в листі Слов'янського відділу Головного управління ДМС України в Донецькій області від 30.09.2025 року № Г-126/6/1455-25 у видачі паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, із наступними змінами та доповненнями у зв'язку зі зміною прізвища;
- зобов'язання Головного управління ДМС України в Донецькій області (37841728) (Слов'янсьий відділ) оформити та видати на обмін у зв'язку зі зміною прізвища під час укладення шлюбу з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без передачі будь яких даних про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування, (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР) про позивача, без її відцифрованого підпису, відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернулась до відповідача із заявою щодо оформлення після реєстрації шлюбу паспорта громадянина України у формі книжечки. Однак, на вищезазначене звернення відповідачем було надано відповідь, якою відмовлено у видачі такого паспорта, посилаючись на відсутність, зокрема, відповідного судового рішення.
Позивач, посилаючись на Конституцію України та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2505-ХІІ вважає відмову протиправною і такою, що порушує права та інтереси позивача, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
12 листопада 2025 року на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Тимчасовим порядком №456 визначено порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Враховуючи вищезазначене, Слов'янський міський відділ ГУ ДМС у Донецькій області має правові підстави для вчинення дій, направлених на оформлення і видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключно на виконання рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року та в разі подання нею особисто документів, зазначених в пункті 2 розділу IV Тимчасового порядку. Отже, позивачка не дотрималася порядку звернення за обміном паспорта громадянина України, а саме не надала рішення суду, у зв'язку з чим ні ГУ ДМС України в Донецькій області України, ні його територіальні органи не мали законних підстав для оформлення та видачі паспортного документа. Крім того, при зверненні до Слов'янського відділу ГУ ДМС у Донецькій області із заявою, позивачка не зазначила про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність видачі паспорта із безконтактним носієм інформації. Відображення таких обставин має місце лише в позовні заяві. Також, позивачкою додано лише дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см, замість трьох, як це передбачено підпунктом 4 пункту 2 розділу IV Тимчасового порядку.
З урахуванням наведеного, представник відповідача-1 вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_2 , 12 вересня 2025 року уклала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .
30.09.2025 року позивач ОСОБА_7 (до укладення шлюбу ОСОБА_3 ) звернулась особисто з заявою № Г-126/6/1455-25 до Слов'янського міського відділу Держаної міграційної служби України в Донецькій області, у зв'язку з обміном паспорта громадянина України, з проханням оформити та видати на обмін паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про неї до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без використання будь-яких засобів ЄДДР та без надання згоди на обробку персональних даних.
Для оформлення паспорту у формі книжечки ОСОБА_7 надала всі документи, що передбачені вимогами п. 17 Положення про паспорт громадянина України, що затверджено постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.; свідоцтво про шлюб.
Крім того, позивач повідомила відповідача, що є рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/11569/20-а від 12.01.2021, яким зобов'язано відповідача видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, що затверджено постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, бо позивачка досягла 16- річного віку.
В заяві було повідомлено про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки- документа Єдиного державного демографічного реєстру, про ненадання згоди на обробку персональних даних у зв'язку із неприпустимістю втручання держави в особисте і сімейне життя людини та обґрунтовано право на отримання паспорту у вигляді книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України та Постанови Великої Палати Верховного суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.
Листом № Г-126/6/1455-25/1402.58/119-25 від 01.10.2025 року Слов'янський міський відділ ГУ ДМС України у Донецькій області повідомив позивача, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року можливо за умови подання заявником до Слов'янського відділу ГУДМС України в Донецькій області оригіналів документів, передбачених розділом III Тимчасового порядку, у числі яких є заява встановленого зразка та рішення суду.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 року № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
На підставі ст. 5 Закону № 2235 постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України від 20.11.2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно ст. 13 Закону № 5492 до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення, відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до ч.2, ч.4, ч.6 ст.14 Закону № 5492 документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа, як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
За приписами абзацу 1 пункту 2 Постанови КМУ № 302 із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 01.01.2016 запроваджується оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм і паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, яке затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Абзацом 2 пункту 2 Постанови КМУ № 302 передбачено, що із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 01.11.2016 року запроваджується оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Як слідує з вимог пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України та перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка та відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята та шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Крім того, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону № 5492 уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач своїм листом лише повідомив заявнику про те, що паспорт громадянина України у формі книжечки без рішення суду видати не можливо.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного рішення про відмову, чи видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки та не навів будь-яких правових підстав для відмови у оформленні паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не наведено жодних зазначених зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів, з урахуванням ст. 16 Закону № 5492, суд приходить до висновку, що відповідач вчинив протиправні дії щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
За вказаних обставин, суд не вбачає відсутності у відповідача можливості у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду в зразковій справі № Пз/9901/2/18 від 19.09.2018 року, відповідно до якого Висновки Верховного Суду в цій зразковій справі підлягають застосуванню в типових адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456, згідно якого оформлення паспорта громадянина України вперше відбувається на підставі рішення суду, як на правомірність своєї відмови, оскільки рішенню суду передує порушення прав особи, яка до нього звертається.
Відповідно до пункту 3 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 415 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185" було відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України", якою затверджений зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).
Згідно з пунктом 17 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що для обміну паспорта громадянин подає:
заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України;
паспорт, що підлягає обміну;
дві фотокартки розміром 35 ? 45 мм.
Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заявниками дотримано наведені вимоги пункту 17 Положення № 2503-ХІІ.
При цьому суд наголошує, що пункт 17 Положення № 2503-ХІІ не містить вимоги про обов'язок надання судового рішення щодо оформлення паспорта у формі книжечки.
Форма заяви, про яку вказується у пункті 17 Положення № 2503-ХІІ, була встановлена Міністерством внутрішніх справ України та затверджена наказом МВС України № 320 від 13.04.2012 року, але на час звернення позивача з відповідною заявою він втратив чинність.
Водночас, суд звертає увагу, що право особи на отримання паспорта у формі книжечки передбачено чинним законодавством та встановлено, зокрема, і цим рішенням, тому подання заяви у довільній формі не може слугувати підставою для невидачі такого паспорта.
Інші доводи відповідача суд до уваги не приймає, оскільки останні не покладені в основу оскаржуваного рішення, а отже не можуть бути підставою для визнання відмови такою, що прийнята у відповідності до чинного законодавства.
Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі «книжечки», з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на отримання паспорту у формі «книжечки».
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без передачі будь яких даних про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування, (присвоєння) унікального номеру запису у Реєстрі (УНЗР) про позивача, без її відцифрованого підпису, відцифрованого образу обличчя, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного Реєстру, суд зазначає наступне.
Закон України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - далі - Закон України № 2297-VI) регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Стаття 2 Закону України № 2297-VI визначає персональні дані як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України № 2297-VI обробка персональних даних - це будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Частиною 1 статті 6 Закону України № 2297-VI передбачено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.
За приписами частини 5 статті 6 Закону України № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 6 статті 6 Закон України № 2297-VI встановлено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач при подачі заяви не дав згоди на обробку персональних даних та за релігійними переконаннями заперечив проти внесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру та від зняття біометричної інформації.
Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору.
Слід зазначити, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки при видачі позивачу паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Слов'янського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Слов'янського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Слов'янського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 паспорту у формі паспортної книжечки, зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
3. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 11, код ЄДРПОУ 37841728) оформити та видати ОСОБА_8 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) паспорт у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 11, код ЄДРПОУ 37841728) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Судове рішення складено та підписано 30 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко