Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 грудня 2025 року Справа№200/7235/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обгрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що повістка №1652982 від 03.01.2025 року була направлена йому з порушенням вимог положень Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, адже дата проставлення відмітки про повернення поштового відправлення є датою в яку позивач мав прибути до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Виходячи з викладеного, позивач не був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не мав можливості з'явитися за викликом, а тому ним не було порушено абз. 1 ч.1 та абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду. Поряд з цим, позивач наголошує, що відповідачем не надано жодних доказів у підтвердження факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Також і жодних доказів, які б свідчили про вжиття заходів відповідачем у порядку та у спосіб, в частині звернення відповідача до органів національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення позивача, який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил військового обліку), до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (с. Голуб В.А.) від 22 вересня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/7235/25.
Розпорядженням керівника апарату суду від 25.12.2025 року №683 зобов'язано відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 зі змінами та доповненнями, керуючись частиною 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 200/7235/25 у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_2 з посади.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 року справу № 200/7235/25 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Галатіної О.О.
Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідач правом на надання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
03 січня 2025 року відповідачем сформовано повістку № 1652982, відповідно до якої позивач мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних 16 січня 2025 року о 09:00 год.
Вказана повістка була направлена засобами поштового зв'язку на адресу позивача: АДРЕСА_1 .
Проте, 16 січня 2025 року конверт було повернуто відповідачу у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Оскільки за вказаною повісткою ОСОБА_1 не з?явився автоматично в Реєстр були внесені відповідні дані про порушення ним правил військового обліку (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію») і він був поданий у розшук. Про вказане свідчить лист відповідача від 25 серпня 2025 року № 19/3130.
Вважаючи протиправним внесення відомостей про порушення військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської. Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Проведення мобілізації неодноразово продовжувалось та проводиться на час розгляду цієї справи.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина І статті 3 Закону України «Про військовий обов 'язок і військову службу » ).
Отже, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Зокрема, вказаним Законом визначено, що з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями установлюється військовий обов'язок (частина І статті І Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Військовий обов'язок включає: виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті І Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з п.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 встановлені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Правила військового обліку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
-за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Так само, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема,: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні обв'язки військовозобов'язаних закріплені у п,21, п,23. п.24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Також Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначений та закріплений порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, а саме: згідно пункту 27 Порядку встановлено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
Згідно пункту 34 Порядку, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Згідно пункту 36 Порядку, за адресою місця проживання або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язані можуть бути оповіщені, зокрема, представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Згідно пункту 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Аналізуючи наведені вище норми права стосовно обставин цієї справи, суд зауважує, що відповідно до п.п. 1 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
У п. 34 Порядку зазначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Копією повістки № 1652982 від 03 січня 2025 року та копіями конверта, повідомлення, опису вкладення щодо поштового відправлення засвідчується, що вказана повістка була надіслана 03 січня 2025 року, тобто упродовж 48 годин після її підписання керівником. День прибуття за повісткою становив не менше десяти діб після її направлення, а тому суд дійшов висновку, що відповідач дотримав строків зазначених у п. 34 Порядку, щодо надсилання повістки та визначення строку прибуття за нею.
Описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового цього відправлення, копією його конверта, підтверджується відправка позивачу повістки на адресу, яка є задекларованим місцем його проживання.
На зазначеному поштовому повідомленні міститься дата проставлення відмітки про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». З копій наданих документів судом встановлено, що датою проставлення відмітки 16 січня 2025 року.
Суд погоджується з доводами позивача і його представника, що відповідно до вимог п. 41 Порядку позивач отримав повістку в день, коли ОСОБА_1 мав з'явитися до ТЦК.
На переконання суду військовозобов'язаний, вказавши адресу місця проживання під час уточнення облікових даних, повинен отримувати направлені йому на цю поштову адресу повідомлення. Відмова від отримання чи не вжиття заходів для отримання надісланих на цю адресу повідомлень, у тому числі повісток, не може вважатися добросовісною поведінко.
Необхідність оперативного оповіщення військовозобов'язаних, та виконання ними свого військового обов'язку, є особливо важливою та нагальною під час особливого періоду в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та відповідає інтересам усього суспільства.
Суд зауважує, що рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Суд звертає увагу, що у позивача було три дні, протягом яких він мав можливість отримати конверт із повісткою, проте цим правом не скористався.
Крім того, суд зауважує, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
В свою чергу. позивачем не надано доказів звернення до відповідача у встановлений строку, а тоум суд вважає, що позивачем допущено правила військового обілку.
??Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487, Національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі; за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.
В свою чергу, статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку у вигляді накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У примітці до вказаних норм передбачено, що «положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи».
За наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що норми пункту 56 Порядку № 1487 містять поняття «адміністративне затримання та доставлення призовників»; норми пункту 9 Положення № 154 містять поняття «доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення». А за статтею 259 КУпАП, яка має назву «Доставлення порушника», з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
В свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
При цьому, доставлення військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Тобто, у такому випадку в першу чергу здійснюється доставлення особи до органу ТЦК та СП, та в другу чергу складення протоколу про адміністративне правопорушення за правопорушення, визначені статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Сама по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП.
Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв'язку з порушенням вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX в редакції Закону № 4235-IX позивач підлягає примусовому приводу до РТЦК СП з метою складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Зазначене вище свідчить про безпідставність доводів сторони позивача про протиправність дій відповідача щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку без притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя О.О. Галатіна