Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
29 грудня 2025 року Справа №200/9731/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (84313, Україна, Краматорський р-н, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Тихого Олекси, будинок, 10і, ЄДРПОУ 38652962) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області, яка полягає у незастосуванні п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 29.01.2020 року до 01.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області здійснити Позивачу перерахунок з 29.01.2020 року до 01.05.2023 року грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 відповідно та на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 15.12.2025 року позовну заяву залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви. В ухвалі зазначено, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо заробітної плати, що охоплюють період з 20.07.2022 року по 01.05.2023 суд, в якій вказати підстави для поновлення такого строку; надати пояснення з приводу ознайомлення з наказом про звільнення.
22.12.2025 року представником позивача на виконання ухвали від 15.12.2025 року надано клопотання про поновлення пропущеного строку, згідно змісту якого зазначено, що відповідно до рішення Великої палати Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України та ухвалила Рішення № 1-р/2025.
Конституційним судом було зазначено, що установлення часового обмеження для реалізації визначеного законом права особи є питанням розсуду законодавця, однак, лише за умови, що таке обмеження не порушує сутності права, установлене з легітимною метою та його досягають домірними засобами, воно є справедливим та об'єктивно виправданим
Та Суд наголосив, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.
Також представник зауважив, що на момент підписання наказу про звільнення позивач не володів інформацією про неправильне застосування п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 29.01.2020 року до 01.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови.
На підставі вище зазначеного представник просив Суд поновити строки звернення.
Інших аргументів в клопотанні не зазначено.
Надаючи оцінку аргументами, викладеним в клопотанні, суд зазначає наступне.
За частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Тобто, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо визначений тримісячний строк звернення до суду.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Отже, вказаним рішенням визнано неконституційною лише частину першу статті 233 КЗпП України.
Предметом спору у цій справі є нарахування та виплата грошового забезпечення в меншому розмірі станом на день звільнення позивача зі служби - 01.05.2023.
Отже, заявлені вимоги стосуються сум, що належать працівникові при звільненні та, як наслідок, у відповідності до частини другої статті 233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Щодо решти аргументів.
Верховний Суд в постанові від 04.10.2024 у справі № 200/1643/24 також дійшов висновків, що тримісячний строк звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені, застосовується виключно до спорів, пов'язаних із виплатами, що належать працівникові саме при звільненні. Дата ж отримання позивачем повідомлення про розмір нарахованої та виплаченої суми грошового забезпечення у відповідь на його заяву, не може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із спірними вимогами, а лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.
У той же час судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшла висновку, що з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Відтак суд повторно зауважує, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в момент отримання сум грошового забезпечення при звільненні з посади.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Положеннями частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 15.12.2025 року.
Керуючись положеннями КАС України, суд -
В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення від 22.12.2025 року, - відмовити.
Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (84313, Україна, Краматорський р-н, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Тихого Олекси, будинок, 10і, ЄДРПОУ 38652962) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо заробітної плати, що охоплюють період з 20.07.2022 року по 01.05.2023 суд, в якій вказати підстави для поновлення такого строку.
При невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Стойка