Ухвала від 29.12.2025 по справі 160/36669/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

29 грудня 2025 року Справа №160/36669/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427 м Дніпро вул. Набережна Перемоги, 26) щодо відмови мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ??? 2322306231, в перерахунку пенсії у відповідності до ст 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зарахування до Списку №1 навчання в ПТУ з 01.12.1978 року по 10.05.1988 року;

- визнати протиправними дії ГУПФ в Дніпропетровській області зниження оцінки страхового стажу з 1.35% до 1%;

- визнати протиправними дії ГУПФ в Дніпропетровській області в щодо розрахунку понаднормового стажу з 35 років;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, Код ЄДРПОУ-21910727) здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок та виплату 3 23.06.2025 року пільгової пенсії за Списком №1 у відповідності до вимог ст 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України зарахувати до Списку №1 навчання в ПТУ з 01.12.1987 року по 10.05.1788 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України рахувати оцінку одного року страхового стажу в розмірі 1.35%;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України рахувати понаднормовий стаж з 25 років стажу.

Також просив перерахунок пенсії провести в строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства з 23.12.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Крім цього, просив поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначив, що строк звернення до суду, відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства слід рахувати з 23 червня 2025 року. Раніше позивач не міг звернутись до суду, тому, що позивач отримував суму пенсії, але як вона розрахована йому було не відомо. Наголосив, що довіряв ГУ ПФ України, вважав, що пенсія призначена вірно.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

Згідно змісту позовних вимог позивач просить, зокрема,

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зарахування до Списку №1 навчання в ПТУ з 01.12.1978 року по 10.05.1988 року;

- визнати протиправними дії ГУПФ в Дніпропетровській області зниження оцінки страхового стажу з 1.35% до 1%;

- визнати протиправними дії ГУПФ в Дніпропетровській області в щодо розрахунку понаднормового стажу з 35 років;

При цьому, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачу з 10.11.2013 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2025 року у справі №420/19263/24 наголошено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд наголошує, що у заяві позивача про поновлення строку звернення до суду не наведено обставин щодо відсутності реальної, об'єктивної неможливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Крім того, суд наголошує, що 21 жовтня 2025 року у справі № 460/10097/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду.

Суд у цій справі наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З огляду на зазначене Судова палата дійшла висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.

З огляду на викладене, враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем та підвищення її розміру є відомим особі, яка її отримує, позивач з моменту призначення пенсії повинен був дізнатись про порушення свого права, проте, з даним позовом звернувся до суду лише 24.12.2025.

Відтак, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зарахування до Списку №1 навчання в ПТУ з 01.12.1978 року по 10.05.1988 року, визнання протиправними дій ГУПФ в Дніпропетровській області зниження оцінки страхового стажу з 1.35% до 1%;, визнання протиправними дій ГУПФ в Дніпропетровській області в щодо розрахунку понаднормового стажу з 35 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається, у даній справі спірним є питання щодо перерахунку пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та незарахування до Списку №1 навчання в ПТУ з 01.12.1978 року по 10.05.1988 року, зниження оцінки страхового стажу з 1.35% до 1%; розрахунку понаднормового стажу з 35 років.

Отже, сума судового збору, сплаченого позивачем має складати 1211,20 х 2 = 2422,40 грн.

На підтвердження судового збору позивач надав квитанцію від 13.11.2025 на суму 1211,20 грн.

Отже, позивачу необхідно доплатити суму судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн (2422,40 - 1211,20 = 1211,20 грн).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з іншими причинами його пропуску та докази їх поважності в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зарахування до Списку №1 навчання в ПТУ з 01.12.1978 року по 10.05.1988 року, визнання протиправними дій ГУПФ в Дніпропетровській області зниження оцінки страхового стажу з 1.35% до 1%;, визнання протиправними дій ГУПФ в Дніпропетровській області в щодо розрахунку понаднормового стажу з 35 років;

- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна

Попередній документ
133015661
Наступний документ
133015663
Інформація про рішення:
№ рішення: 133015662
№ справи: 160/36669/25
Дата рішення: 29.12.2025
Дата публікації: 01.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (15.01.2026)
Дата надходження: 25.12.2025
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії