30 грудня 2025 року Справа № 160/31248/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 в особі представника Андрухова Дмитра Григоровича, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) яка виразилися у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» відомостей щодо ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного(замість військового квитка) № НОМЕР_2 від 01.03.2010;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням інформації, яка вказана тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 01.03.2010, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виключення останнього з військового обліку, з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 01.03.2010 його визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, на підставі ст. 74-А Наказу МОУ № 402 - 2008 та відповідно він не є військовозобов'язаним. Зауважує, що відповідач безпідставно взяв позивача на військовий облік як особу раніше визнану непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров'я. Зазначає, що відповідач протиправно відмовляється виключити його з військового обліку.
Ухвалою суду від 30.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
05.11.2025 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відомості, які містяться в Реєстрі відносно позивача були внесені у відповідності до чинних нормативно-правових документів. Враховуючи, що позивач не проходив новий медичний огляд військово-лікарської комісії відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, підстав для виключення його з військового обліку у зв'язку із непридатністю до військової служби, немає.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 01.03.2010 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16.02.2009 року визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, на підставі ст. 74-А Наказу МОУ № 402 - 2008 та з 10.12.2009 року - невійськовозобов'язаний, що підтверджується арк. 7 паспорта Позивача, серія НОМЕР_3 виданим Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
Проте, відповідно до електронного військово-облікового документу Позивача, сформованого 28.06.2025 вбачається, що останній є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
22.08.2025 року Позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення відомостей як про особу, щодо виключена з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Листом № 13300 від 28.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив Позивача, що - «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженою наказом МОУ № 402 від 14.08.2008, в редакції чинній на даний час, поширено коло осіб, придатних до військової служби. Таким чином, з огляду на достатньо давній час проходження медичного огляду, для визначення непридатності до військової служби на даний час, Вам слід прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 для отримання направлення на проходження медичного огляду ВЛК».
Вважаючи, що відповідач безпідставно взяв позивача на військовий облік як особу раніше визнану непридатною та виключеною з військового обліку за станом здоров'я, позивач звернувся за захистом порушених прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи.
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст.1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служб безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних.
Частиною 6 ст. 37 Закону №2232-XII визначено, що Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;
6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби має здійснюватись на підставі Закону №2232-ХІІ.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 01.03.2010 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 з 16.02.2009 року визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, на підставі ст. 74-А Наказу МОУ № 402 - 2008 та з 10.12.2009 року - невійськовозобов'язаний, що підтверджується арк. 7 паспорта Позивача, серія НОМЕР_3 виданим Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.
Згідно абзаців 5 та 9 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 «Про затвердження положення про територіальні центри комплектування» - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Аналіз наведеного свідчить про те, що до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов'язаним звільнення їх від призову на строкову військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, які надаються в установленому порядку.
З метою реалізації права щодо виключена з військового обліку, 22.08.2025 року Позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення відомостей як про особу, щодо виключена з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Листом № 13300 від 28.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив Позивача, що - «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженою наказом МОУ № 402 від 14.08.2008, в редакції чинній на даний час, поширено коло осіб, придатних до військової служби. Таким чином, з огляду на достатньо давній час проходження медичного огляду, для визначення непридатності до військової служби на даний час, Вам слід прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 для отримання направлення на проходження медичного огляду ВЛК».
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі по тексту Закон України № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
З існуючого на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання вбачається, що проходження медичного огляду та встановлення придатності до військової служби є обов'язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим.
Отже, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) яка виразилися у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» відомостей щодо ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного(замість військового квитка) № НОМЕР_2 від 01.03.2010 є протиправною.
Відтак, за відсутності доведення факту придатності позивача до військової служби є підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням інформації, яка вказана тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 01.03.2010, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виключення останнього з військового обліку, з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині позовних вимог, суд керується також ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, рішенням суду у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд розуміє, що питання мобілізації та призову на військову службу є надзвичайно важливими та чутливими темами в умовах введеного на території України воєнного стану та браку мобілізаційних ресурсів.
Проте, зазначені обставини не можуть бути виправданням порушень, які відбулися в спірних правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 29.10.2025 року.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ПН НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) яка виразилися у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів електронних систем «Оберіг» та «Резерв+» відомостей щодо ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі запису з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного(замість військового квитка) № НОМЕР_2 від 01.03.2010.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система Оберіг) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням інформації, яка вказана тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_2 від 01.03.2010, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виключення останнього з військового обліку, з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ПН НОМЕР_4 ) понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 30 грудня 2025 року.
Суддя Е.О. Юрков