30 грудня 2025 рокуСправа №184/1758/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.08.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Покровського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Покровської міської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати незаконними, протиправними - дії суб'єкта владних повноважень Покровської міської ради Дніпропетровської області по обробці, поширенню персональних даних ОСОБА_1 третій особі Міському комунальному підприємству «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - у спосіб видачі «Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб» від 16 серпня 2024 року з моїми персональними даними;
- визнати незаконним виданий Покровською міською радою Дніпропетровської області документ «Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб» від 16 серпня 2024 року Міському комунальному підприємству «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»;
- зобов'язати володільця бази даних Покровську міську раду Дніпропетровської області відновити стан, який існував до моменту його порушення відповідачем вчинити для цього необхідні дії в тому числі вилучити документовану інформацію з обмеженим доступом яка містить мої персональні даними які захищаються законом, документи у осіб яким було незаконно поширено;
- заборонити Покровський міський раді Дніпропетровської області незаконно обробляти персональні дані ОСОБА_1 , які є об'єктами захисту ЗУ «Про захист персональних даних», в базі персональних даних, володільцем якої є відповідач і у будь-який спосіб в тому числі: усно, у видачі довідок та інших документів, надавати, поширювати, розголошувати мої персональні данні третім особам, які не мають законного права на їх отримання;
- вчинити необхідне для притягнення відповідних посадових осіб до юридичної відповідальності, за зловживання своїм посадовим становищем в інтересах третіх осіб і за злочинну бездіяльність що доне виконанні своїх посадових обов'язків встановлених ЗУ «Про захист персональних даних» по забезпеченню захисту моїх персональних даних. Відповідно до вимог ст. 28 ЗУ «Про захист персональних даних» Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом - для чого просить Суд винести окрему ухвалу;
- визнати незаконною, протиправною бездіяльність Покровськї міської ради Дніпропетровської області суб'єкта владних повноважень, яка виразилась у не виконанні своїх обов'язків встановлених ЗУ «Про захист персональних даних» по забезпеченню захисту персональних даних ОСОБА_1 , які зберігаються у базі персональних даних володільцем якої він є, від незаконної обробки і незаконного доступу до них.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є відповідачем у справі №184/1794/24, яка знаходиться у провадженні Покровського міського суду Дніпропетровської області. Під час судового розгляду у справі №184/1794/24 ОСОБА_1 з'ясував, що Покровською міською радою Дніпропетровської області було надано Міському комунальному підприємству «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, яка містила персональні дані ОСОБА_1 . Оскільки позивач не надавав свої дані Покровській МР Дніпропетровської області в порядку, встановленому Постановою КМУ №265 від 07.02.2022, вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим, був вимушений звернутися до суду з цим позовом.
21.08.2025 Покровський міський суд Дніпропетровської області ухвалив справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити для розгляду за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
17.09.2025 матеріали адміністративної справи №184/1758/25 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, були передані судді Сліпець Н.Є. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 15.10.2025, відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою надано відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
03.10.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимоги, обґрунтовуючи наступним. Засновником міського комунального підприємства «Покровське виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства» (далі - Підприємство, МКП) є Покровська міська рада Дніпропетровської області (далі - Засновник). Підприємство засноване на власності територіальної громади міста Покров Дніпропетровської області та створене з метою отримання прибутку за рахунок виробництва та надання послуг водопостачання та водовідведення населенню та іншим споживачам згідно Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги». З метою належного правового обґрунтування, забезпечення захисту майнових прав та в інтересах економічного добробуту територіальної громади, згідно з приписами чинного законодавства допускається обробка і поширення персональних даних без згоди суб'єкта або уповноваженої ним особи, у зв'язку з чим міською радою було надано Міському комунальному підприємству «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» довідку про склад сім'ї для подальшого використання у межах визначених повноважень.
15.10.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній надає додаткові пояснення щодо обставин, викладених у позовній заяві, та правову оцінку запереченням відповідача. Позивач наголошує на невідповідності тверджень відповідача фактичним матеріалам справи та зауважує, що аргументи, наведені у відзиві, не спростовують правових підстав позову. Водночас у відповіді на відзив підтверджується незмінність правової позиції позивача та висловлюється прохання до суду врахувати надані спростування під час ухвалення рішення. Також позивачем було підтверджено направлення копії відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи у встановленому законом порядку.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є відповідачем у справі №184/1794/24 за позовом Міського комунального підприємства «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Вказана справа знадиться у провадженні у Покровського міського суду Дніпропетровської області, який 09.07.2025 ухвалив рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь Міського комунального підприємства «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» заборгованості за комунальні послуги.
До позовної заяви, поданої у справі №184/1794/24, МКП «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» надало Довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, яка містила персональні дані ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 стверджує, що не надавав своєї згоди Покровській міській раді Дніпропетровської області на поширення його персональних даних. Так, порушуючи права позивача, захищені Законом України «Про захист персональних даних», відповідач без його згоди надав Міському комунальному підприємству «Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб щодо ОСОБА_1 .
Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних регулюються Законом України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297-VI).
Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Згідно частини першої ст. 6 Закону №2297-VI, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до ст. 2, 5 Закону № 2297-VI, персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Об'єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Не належить до інформації з обмеженим доступом:
- персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, визначених Законом України "Про запобігання корупції";
- інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації";
- інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, яка публікується на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до вимог пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України.
Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.
Так, статтею 7 Закону № 2297-VI встановлені особливі вимоги до обробки персональних даних. Частиною першою цієї статті забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров'я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.
Разом з тим, згідно частини другої ст. 7 Закону № 2297-VI, положення частини першої цієї статті не застосовується, зокрема, якщо обробка персональних даних: 1) здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних; 2) необхідна для здійснення прав та виконання обов'язків володільця у сфері трудових правовідносин відповідно до закону із забезпеченням відповідного захисту; 3) необхідна для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб'єкта персональних даних; 4) здійснюється із забезпеченням відповідного захисту релігійною організацією, громадською організацією світоглядної спрямованості, політичною партією або професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих об'єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з ними у зв'язку з характером їх діяльності, та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб'єктів персональних даних; 5) необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги.
Згідно ст. 8 Закону № 2297-VI особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
За приписами частин п'ятої і шостої ст. 6 Закону № 2297-VI, обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Отже, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних. При цьому, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору.
Аналізуючи наведені вище норми, суд зазнає, що положення п. 5 частини другої ст. 7 Закону № 2297-VI є спеціальною правовою підставою, яка знімає безумовну заборону на обробку персональних даних у випадках, коли така дія є процесуально необхідною. Це означає, що для реалізації права на судовий захист або доведення законності своїх вимог (зокрема, у спорах щодо житлово-комунальних послуг), володілець даних має право оперувати інформацією без згоди суб'єкта, якщо без цієї інформації неможливо ефективно обґрунтувати позов, надати докази або забезпечити виконання судового рішення. Таким чином, інтерес правосуддя та захисту правової вимоги в даному випадку переважає над загальним режимом конфіденційності.
Умови поширення персональних даних передбачені ст. 14 Закону № 2297-VI. Так, частинами 1, 2 вказаної статті встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавство допускає поширення персональних даних без згоди суб'єкта як виняток, зокрема в інтересах економічного добробуту, що безпосередньо корелюється з правом на обґрунтування та захист правової вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2297-VI). У цьому контексті забезпечення фінансової стабільності комунального підприємства та ефективне стягнення заборгованості за спожиті послуги є складовими економічного добробуту громади. Таким чином, передача відомостей, зокрема довідки про склад сім'ї, є правомірною та необхідною дією для реалізації права на судовий захист, оскільки дозволяє належним чином ідентифікувати відповідача (-ів) та обґрунтувати позовні вимоги у межах правового поля.
Інші доводи сторін не спростовують докази, досліджені та перевірені під час розгляду справи та не впливають на висновки суду, викладені в цьому рішенні.
При цьому, суд також враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що доводи позовної заяви не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та спростовуються висновками суду.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.
Відповідно до вимог частини першої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із частини п'ятої ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець