29 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/8306/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,
Дочірнє підприємство «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» (далі - ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2025 №UA205100/2025/000013/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000222.
В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 29.05.2025 між ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» (покупець) та Kowala Agrotechnika Sp.z. o.o. (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №096/2025, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує, на умовах - EXW Witobel, Польща, (INCOTERMS 2010), машини та обладнання, зазначені в підпункті 1.1. Договору з обов'язком завантажити товар в транспортний засіб і провести митне оформлення для експорту. Ціна за одиницю товару, що поставляється в рамках Договору (в Євро, без ПДВ), становить 122000,00 Євро. Поставка товару EXW Witobel Polska (INCOTERMS 2010) продавцем проводиться на умовах 100% передоплати за цим Договором за товар, товар повинен бути готовий для відвантаження і постачання на територію України. Товар буде поставлено на територію України протягом 180 днів, але не більше. Форма оплати - банківський переказ. Право власності на товар вважається таким, що перейшло від продавця до покупця тільки після отримання продавцем повної оплати товарів покупцем.
Предметом Договору є зернозбиральний комбайн Class Lexion 770, 2012 рік, серійний номер С5900052, країна походження Німеччина, код УКТЗЕД 8433510000; жатка Class Vario 1050, 2011 рік, серійний номер 52900371, країна походження Угорщина, код УКТЗЕД 8433209000; візок Class, 2011 рік, серійний номер 51900976, країна походження Польща, код УКТЗЕД 8716398000.
Продавцем було виставлено рахунок-проформу від 29.05.2025 №80/05/2025, який був оплачений 05.06.2025 згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №8.
В подальшому ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» для перевезення товару укладено договір з ТзОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК»: договір-заявку №26/06 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.06.2025 на перевезення комбайну Class Lexion 770, 2012 рік, та договір-заявку №27/06 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.06.2025 на жатку Class Vario 1050, 2011 рік.
Митне оформлення комбайну Class Lexion 770, 2012 рік, серійний номер С5900052, країна походження Німеччина, код УКТЗЕД 8433510000 здійснено митницею на підставі поданого декларантом пакету документів.
02.07.2025 декларантом в інтересах ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) з метою митного оформлення товару:
- Візок (причіп) двовісний для транспортування жатки 2011 р.в., б.в. - 1 шт., марка- Class тип 519, номер - 51900976, країна походження Польща, двовісний, несамохідний для перевезення жниварки. Ввозиться для власного використання. Відповідно до графи 42 якої ціна товару становить 2000,00 Євро.
- Зернова жниварка до зернозбирального комбайна: марка - Class, модель - Vario 1050, 2011 р.в., б.в., - 1 шт., серійний номер 529000371, ширина захвату - 10,44 м., ввозиться для власного використання. Відповідно до графи 42 якої ціна товару становить 10000,00 Євро, а разом по декларації ціна товару складає 12000,00 Євро, а відповідно до граф 12, 43 митна вартість товару визначена за першим (основним) методом у сумі 663 867,67 грн, до якої також було включено витрати на транспортування товару до кордону України у розмірі 70 956,07 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант разом з декларацією надав митному органу пакет документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товару.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати додаткові документи.
Листом від 03.07.2025 декларант повідомив митний орган про те, що поданий перелік документів є вичерпним.
03.07.2025 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2025/000013/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2025/000222, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» надало усі документи згідно вимог статті 53 МК України, які впливають на визначення складових митної вартості, і враховуючи те, що митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні або невірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно зазначено митну вартість, то згідно п.7 статті 54 МК України, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також наголошує, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену товариством за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.53).
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.71-80) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України 02.07.2025 для митного оформлення товару декларантом в інтересах позивача подано МД: №25UА205100004613U9 на 2 товари: - «Візок (причіп) одновісний для транспортування жатки 2011 р.в, б.в.-1 шт.-марка-Сlaas тип 519-номер-51900976-двовісний, несамохідний ввозиться для власного використання» та «Зернова жатка до зернозбирального комбайна: - марка Сlаas, -модель V1050, 2011 р.в., б.в., -1шт.-серійний номер 529000371-ширина захвату -10.56 м. ввозиться для власного використання». Митну вартість вказаних товарів визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).
Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено наступні розбіжності:
надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №8 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах. Також неможливо ідентифікувати дану копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №8, так як в графі 70 (призначення платежу) зазначений номер Контракту. Вартість товару згідно рахунку-фактури від 30.06.2025 №17/MAG/06/2025 (12000 євро) не відповідає сумі, яка зазначена в копії платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №8 (122000 євро);
умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов'язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, доставки, страхування. В довідці про транспортні витрати №1258 від 30.06.2025 вказана лише сума транспортних витрат за маршрутом перевезення та відсутність страхування товару. В графах 21 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.
У зв'язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару та документи що містять відомості про вартість вантажно-розвантажувальних робіт; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписку з бухгалтерської документації; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов Контракту; висновки про якісні та вартісні характеристики товару 2, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно пунктом 6 статті 53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 03.07.2025 б/н.
Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 03.07.2025 №UA205100/2025/000013/2. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості схожого товару, митне оформлення якого вже завершено: ЕМД від 21.06.2025 №25UA205030008391U1- бувша у використанні жатка до зернозбирального комбайну, марки Claas, модель VARIO 1050, ширина захвату 10,44 м, країна походження - HU, рік виготовлення - 2011, Виробник - Claas Hungaria KFT (Угорщина), яка ввозився з Німеччини на умовах поставки FCA Landsberg, з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості становить 12923 Євро за шт.
Товари випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України, про що свідчить МД №25UA205100004639U2 від 03.07.2025. Проте, ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» з додатковими документами на підтвердження заявленого рівня митної вартості до митниці в межах 80 днів з дня випуску товару не зверталося.
З огляду на вищевказане, відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.117-122).
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
29.05.2025 між ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» (Покупець) та Kowala Agrotechnika Sp. z. o.o. (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №096/2025 (а.с.21-22), предметом якого є: зернозбиральний комбайн Claаs Lexion 770, 2012 рік, серійний номер С5900052, країна походження Німеччина, код УКТЗЕД 8433510000, жатка Class Vario 1050, 2011 рік, серійний номер 52900371, країна походження Угорщина, код УКТЗЕД 8433209000, візок Claаs, 2011 рік, серійний номер 51900976, країна походження Польща, код УКТЗЕД 8716398000.
Згідно з пунктом 2 договору ціна за одиницю товару, що поставляється в рамках договору (в Євро, без ПДВ) становить 122000,00 Євро.
Відповідно до пункту 3 договору поставка товару EXW Witobel Polska (INCOTERMS 2010) продавцем проводиться на умовах 100% передоплати за цим договором за товар, товар повинен бути готовий для відвантаження і постачання на територію України. Товар буде поставлено на територію України протягом 180 днів, але не більше. Форма оплати- банківський переказ. Право власності на товар вважається таким що перейшло від продавця до покупця тільки після отримання продавцем повної оплати товарів покупцем.
Відповідно до договору від 29.05.2025 №096/2025 продавцем було виставлено рахунок-проформу від 29.05.2025 №80/05/2025 на суму 122000,00 Євро, який був оплачений 05.06.2025 згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №8 (а.с.25зворот,26, переклад а.с.17).
Для перевезення товару ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» уклало з ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» договір-заявку від 25.06.2025 №26/06 про надання транспортно експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.06.2025 на перевезення комбайну Claаs Lexion 770, 2012 рік та договір-заявку від 25.06.2025 №27/06 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.06.2025 на жатку Claаs Vario 1050, 2011 рік (а.с.31).
З метою митного оформлення імпортованого товару 02.07.2025 декларантом ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» подано до Волинської митниці МД №25UA205100004613U9 (а.с.40) на товар:
- візок (причіп) двовісний для транспортування жатки 2011 р.в., б.в.-1 шт., марка-Claаs тип 519, номер-51900976, країна походження Польща, двовісний, несамохідний для перевезення жниварки. Ввозиться для власного використання. Відповідно до графи 42 ціна товару становить 2000,00 Євро;
- зернова жниварка до зернозбирального комбайна: марка-Claаs, модель-Vario 1050, 2011 р.в., б.в. - 1 шт., серійний номер 529000371, ширина захвату-10,44 м, ввозиться для власного використання. Відповідно до графи 42 ціна товару становить 10000,00 Євро.
Відповідно до граф 12, 43 митна вартість товару визначена за першим (основним) методом у сумі 663867,67 грн.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 29.05.2025 №096/2025; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.06.2025 №17/MAG/06/2025; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.06.2025 №16/MAG/06/2025, автотранспортну накладну від 30.06.2025; банківський платіжний документ від 05.06.2025 №8; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.06.2025 №27/06; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.06.2025 №1211; довідку про транспортні витрати від 30.06.2025 №1258; договір про надання послуг митного брокера від 18.04.2024 №23; копію митної декларації країни відправлення від 30.06.2025 №25PL391010005ХООВ6; висновок про якісні характеристики товарів №529/2 (а.с.17-25, переклад 26зворот-30, 31-32, 34зворот, 42).
03.07.2025 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53, 54 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару та документи що містять відомості про вартість вантажно-розвантажувальних робіт; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов Контракту; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товару 2, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Згідно пунктом 6 статті 53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.83).
Листом від 03.07.2025 №9 (а.с.37, 79зворот) ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» направило до митного органу інформаційне повідомлення про відсутність цінової інформації та просили прийняти рішення про визначення митної вартості без термінів, зазначених в статті 53 МК України.
03.07.2025 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA205100/2025/000013/2 (а.с.41) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2025 №UA205100/2025/000222 (а.с.36), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із порушенням ст. 257 МК України, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450, від 05.08.2020 №681.
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару 2 було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:
- одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4.6 частини другої статті 53 МК України). П. 3.1.Контракту від 29.05.2025 №096/2025 далі (Контракт) передбачена 100% передоплата за Товар. Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі-Постанова 216). З урахуванням викладеного, надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №8 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их) електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка (ї) відповідно до законодавства України має(ють ) право розпоряджатися рахунком. Слід зазначити, що неможливо ідентифікувати дану копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 року №8, так як в графі 70 (призначення платежу) зазначений номер Контракту. Вартість товару згідно рахунку-фактури від 30.06.2025 №17/MAG/06/2025 (12000 євро) не відповідає сумі, яка зазначена в копії платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №8 (122000 Євро);
- умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов'язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, доставки страхування. В довідці про транспортування витрати від 30.06.2025 №1258 вказана лише сума транспортних витрат за маршрутом перевезення та відсутністю страхування товару;
- в графах 21 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Листом від 03.07.2025 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта,- митну вартість товару 2 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митним органом вартостях, а саме: Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 21.06.2025 №25UА205030008391U1). За основу взята митна вартість товару, митне оформлення якого вже завершено - бувша у використанні жатка до зернозбирального комбайна, марки «Claas», модель «VARIO 1050», ширина захвату 10,44 м, країна походження HU, рік виготовлення - 2011, виробник - Claas Hungaria KFT (Угорщина), яка ввозився з Німеччини на умовах поставки FCA Landsberg, з урахуванням обсягу партії товару (1 штука), рівень митної вартості становить 12923 євро за шт.
Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №25UА205100004639U2 від 03.07.2025 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.38-39).
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням митниці, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (зернова жниварка до зернозбирального комбайна) за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 29.05.2025 №096/2025, укладеним між ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам» (покупець) та Kowala Agrotechnika Sp.z. o.o. (продавець) визначено предмет, ціну і загальну вартість договору, умови поставки та оплати (а.с.21-22).
Ціна товару в рахунку-фактурі від 30.06.2025 №17/MA06/2025 (12 000,00 Євро) (а.с.23) відповідає ціні договору та, як наслідок, фактурній вартості, зазначеній в МД від 02.07.2025 №25UA205100004613U9 (графа 22). При цьому вартість транспортування товару до митного кордону України (70956,07 грн), яка включена до митної вартості, відповідає такій вартості, яка зазначена в довідці про транспортні витрати від 30.06.2025 №1258.
Для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД від №25UА205100004613U9 декларант позивача подав наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 29.05.2025 №096/2025; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.06.2025 №17/MAG/06/2025; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.06.2025 №16/MAG/06/2025; автотранспортну накладну від 30.06.2025; банківський платіжний документ від 05.06.2025 №8; договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 25.06.2025 №27/06; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.06.2025 №1211; довідку про транспортні витрати від 30.06.2025 №1258; договір про надання послуг митного брокера від 18.04.2024 №23; копію митної декларації країни відправлення від 30.06.2025 №25PL391010005ХООВ6; висновок про якісні характеристики товарів №529/2 (а.с.17-25, переклад 26зворот-30, 31-32, 34зворот, 42).
Тобто, декларант під час розмитнення надав митниці усі документи, що підтверджують складові митної вартості, які не містять розбіжностей.
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо вказаних в оскаржуваному рішенні розбіжностей у поданих документах, суд зазначає наступне.
Як зазначено митним органом в оскаржуваному рішенні, пунктом 3.1 Контракту від 29.05.2025 №096/2025 передбачена 100% передоплата за товар. Надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 05.06.2025 №8 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою №216, зокрема підпису(ів) (власноручного (их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком.
Відтак, митниця вказала, що документ про оплату не містить підписів відповідальних осіб, які розпоряджаються рахунком, тому не може підтверджувати факт оплати.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови оплати товару, терміни та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках- фактурах (інвойсах). Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Водночас банківський платіжний документ підтверджує лише факт оплати за придбаний товар. При цьому, сума оплати може не відповідати фактурній вартості, оскільки може підтверджувати також оплату за інші товари, які підлягають розмитненню за іншими інвойсами.
Розділ 2 Положення №216 регламентує «Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах». А пункт 4 даного Положення зазначає, що термін «платіжна інструкція» уживається у значеннях, визначених у Законі про платіжні послуги та нормативно-правовому акті Національного банку з питань автентифікації та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку. Натомість підпункт 54 п. 1 ст. 1 Закону «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-ІХ, зазначає, що платіжна інструкція розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Тобто розпорядження від платника банківській установі про проведення платежу. Його подає платник до банку і відповідно підписує його.
Відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Зазначена ініціатором у платіжній інструкції інформація має передаватися без змін незалежно від залучення до виконання платіжної операції надавачів платіжних послуг, задіяних як посередники, комерційні агенти, чи використання платіжних систем. Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію або відмовляє у її прийнятті в порядку, визначеному цим Законом. Платіжна інструкція може бути відкликана в порядку, визначеному цим Законом. Надавач платіжних послуг зобов'язаний забезпечити фіксування в операційно-обліковій системі дати і часу надходження платіжної інструкції, прийняття її до виконання (або відмови в її прийнятті), виконання платіжної інструкції.
Частиною другою статті 47 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що у разі зазначення платником у платіжній інструкції дати валютування надавач платіжних послуг платника зобов'язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок надавача платіжних послуг отримувача протягом операційного дня в зазначену дату валютування. До настання дати валютування сума платіжної операції обліковується на рахунку надавача платіжних послуг платника.
За приписами частини першої статті 48 Закону України Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов'язані забезпечити виконання платіжної операції в повній сумі, зазначеній у платіжній інструкції, якщо інше не визначено цим Законом або договором між надавачем платіжної послуги та користувачем.
Платіжна інструкція в іноземній валюті від 05.06.2025 №8 виготовлена через систему Інтернет-банкінг ПАТ Акціонерний Банк «Південний» із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та ДП «Агрофірма Луга-Нова» ПП «Універсам», із дотриманням вимог постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.
Використання кваліфікованого електронного підпису регулюється Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч. 6 ст. 18 цього Закону). Відтак, твердження митного органу про відсутність підпису платника на платіжній інструкції в іноземній валюті є безпідставним.
Відсутність фізичного підпису уповноваженої особи платника обумовлена тим, що надана копія платіжної інструкції є лише роздруківкою проведеного платежу в електронному вигляді, тобто із використанням електронного підпису уповноваженої особи платника, а тому відсутній фізичний підпис такої особи.
На запит позивача ПАТ Акціонерний Банк «Південний» листом від 25.07.2025 вих. №17/0301/21014/2025 повідомило, що діючими нормативними документами не передбачено проставляння додаткових відміток банку (підписів) та клієнтів банку на платіжних інструкціях в іноземній валюті, виготовлених через систему Інтернет-банкінг ПАТ Акціонерний Банк «Південний». Підтвердження про перерахування коштів є відмітка в графі «Відмітка про виконання» з накладанням цифрового підпису і печатки банку, та суб'єкта господарювання.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 висловив позицію, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Разом з тим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Таким чином, митниця не мала правових підстав сумніватися у сплаті товару, яка ще раз підтверджує фактурну вартість.
Крім того, платіжна інструкція від 05.06.2025 №8 свідчить про повну оплату за товари, які поставлялись згідно з контрактом від 29.05.2025 №096/2025, в тому числі зернову жнивару, а отже підтверджує факт оплати.
В оскаржуваному рішенні також зазначено, що за умовами поставки ЕХW на покупця покладені обов'язки з оплати вантажо-розвантажувальних робіт, доставки, страхування. В довідці про транспортні витрати від 30.06.2025 №1258 вказана лише сума транспортних витрат за маршрутом перевезення та відсутність страхування товару. В графах 21 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, які полягають у такому.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Так, транспортні витрати підтверджені ДП Агрофірма «Луга-Нова» ПП «Універсам» укладеним з ТОВ «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» договором-заявкою від 25.06.2025 №27/06 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.31)
Крім того, довідкою від 30.06.2025 №1258 підтверджено, що транспортні витрати по доставці товару за маршрутом Втобель/Стешев (Польща) до кордону України прикордонний перехід Дорохуск-Ягодин (Польща-Україна) складають 70956,07 грн.
Вказана довідка містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На думку суду, подані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на транспортування є достатніми та повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства.
Суд зазначає, що висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 03.07.2025 №UA205100/2025/000013/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення, на думку суду, є протиправними.
Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2025 №UA205100/2025/000222, винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4844,80 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 01.08.2025 №1191 (а.с.51).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.07.2025 №UA205100/2025/000013/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2025 №UA205100/2025/000222.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Дочірнього підприємства «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» судовий збір в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Дочірнє підприємство «Агрофірма Луга-Нова» Приватного підприємства «Універсам» (45325, Волинська область, Володимирський район, село Мишів, код ЄДРПОУ 31979873);
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій