м. Вінниця
30 грудня 2025 р. Справа № 120/5010/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними рішень та їх скасування, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.05.2024 № 262 в частині призову на направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- зобов'язати взяти ОСОБА_1 на військовий облік призовників, як особу, яка не досягла 25-річного віку та пройшла медичний огляд та видати позивачу відповідний військово-обліковий документ з вклеєним штрихкодом з електронного реєстру "Оберіг".
Обґрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача вказував, що ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.05.2024 № 262 був призваний на військову службу за мобілізацією із числа резервістів та військовозобов'язаних в особливий період та направлений для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , а з 06.07.2024 переведений до Військової частини НОМЕР_2 .
Вказуючи на протиправність оскаржуваного у цій справі наказу, сторона позивача наголошує, що на дату виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 виповнилось повних 22 роки та він перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді як був протиправно мобілізований на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, дії стосовно мобілізації позивача були визнанні протиправними за рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 120/8286/24, яке набуло законної сили 09.01.2025. Однак попри наявність судового рішення та висновків такого, ОСОБА_1 продовжує перебувати у статусі військовослужбовця та проходити військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 .
Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою було задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду. Судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк. Цією ж ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
В подальшому на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог та, посилаючись на норми Закону України № 2232, постанови КМУ від 07.02.2022 № 265, вказав, що згідно відомостей Витягу з реєстру Яришівської територіальної громади від 27.05.2025 позивач зареєстрований у АДРЕСА_1 , тому враховуючи той факт, що військовий облік проводиться за реєстрованим місцем проживання, неможливо вчинити дії щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки такі дії суперечитимуть вимогам Закону.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 07.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 .
Згідно витягу з реєстру Яришівської територіальної громади від 27.05.2024 зареєстрованою адресою місця проживання позивача з 04.10.2018 є АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що у травні 2024 року він був незаконно мобілізований на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.05.2024 № 262.
Так, згаданим наказом солдата запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 призвано з 07.05.2024 на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 (том 1 а.с. 36).
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.05.2024 № 128 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 06.7.2024 № 196 ОСОБА_1 з 06.07.2024 зараховано у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 .
Вважаючи протиправними дії щодо призову його на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 120/8286/24, яке набрало законної сили 09.01.2025, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації. Визнано протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.05.2024 №128, в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Однак, позивач вказує, що попри наявність судового рішення та висновків такого, ОСОБА_1 продовжує перебувати у статусі військовослужбовця та проходити військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 .
На переконання позивача, з метою відновлення його прав, порушених незаконними призовом на військову службу за мобілізацією, слід визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.05.2024 № 262 в частині призову на направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 .
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та триває дотепер.
Крім цього, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, у редакції до 18.05.2024).
Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії як призовники - особи, приписані до призовних дільниць та військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Частиною шостою даної статті передбачено, зокрема такі види військової служби як: строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до частини сьомої, восьмої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу строкову військову службу" громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних павичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з підпунктом першим пункту сьомого частини дев'ятої статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", на районні (міські) комісії з питань приписки покладається, зокрема, зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час. Частиною 10 цієї ж статті передбачено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти рішення про непридатність до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
Статтями 17 та 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" регламентовано положення про відстрочку від призову на строкову військову службу та звільнення від призову на строкову військову службу.
Зокрема, частиною першою статті 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" регламентовано, що від призову на строкову військову службу звільняються громадяни України які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
Разом з тим, частиною сімнадцятою статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.
Вказана норма закону кореспондується з пунктом 83 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників па військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ під 21.03.2002 № 352 (в редакції Постанови від 20.01.2021 № 100), згідно якого призовників, які втратили підстави для одержання відстрочки, а також осіб, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову, передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і яких з різних причин не призвано на строкову військову службу в установлені строки, повинно бути призвано на службу під час здійснення чергового призову до досягнення ними до дня відправлення у військові частини 27-річного віку.
Відповідно до частини першої статті 18-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться, а згідно пункту другого частини третьої даної статті під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.
Варто вказати, що з 18.05.2024 спірні правовідносини щодо взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників регулюються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, відповідно до пункту шостого частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", якою визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Пунктом шостим частини третьої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Частина п'ята статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560), на військову службу під час мобілізації, па особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов'язок і військову службу" та Порядком № 560.
Пунктом 27 Порядку № 560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 66 Порядку № 560 передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу чи базову військову службу.
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу чи базову військову службу". Такі особи у зазначений період можуть бути призвані па військову службу за їх згодою.
В свою чергу частиною дев'ятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю па військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань па особливий період, а також для виконання робі т із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період,
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Частинною десятою статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документі, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
В свою чергу, статтею 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначений порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Зокрема, частиною першою статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України Про альтернативну (невійськову) службу підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку;
2) на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України Про альтернативну (невійськову) службу та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
Частина п'ята статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначає порядок зняття з військового обліку.
Так, зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров'я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, (далі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку) (пункт 5 Порядку № 1487).
Варто вказати, що за нормами наведеного законодавства, особи, які перебувають на військовому обліку призовників, визначені в пункті першому частини першої статті 37 Закону № 2232-XII. Натомість, особи, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних, визначені в пункті 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII.
Як встановлено у рішенні по справі № 120/8286/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на час виникнення спірних правовідносин виповнилось 22 роки.
У цьому ж рішенні встановлено, що позивач згідно чинних станом на 16.02.2018 законодавчих норм отримав статус непридатного до військової служби в мирний час та обмежено придатного під час воєнного стану, внаслідок чого був поставлений на облік військовозобов'язаних та зарахований в запас Збройних Сил України.
За висновками рішення у справі № 120/8286/24, яке набрало законної сили, ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправно віднесено позивача до категорії військовозобов'язаних, оскільки позивач за віком входить до категорії осіб призовного віку та не є військовозобов'язаним, добровільної згоди на проходження військової служби в період дії воєнного стану він не давав, отже у відповідності до вищевказаних норм, ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатом проходження ВЛК зобов'язаний був взяти його на військовий облік і включити до категорії призовників, з подальшою видачею йому військово-облікового документу як призовнику.
Так, у згаданій справі суд дійшов висновку, що позивач не міг підлягати призову на військову службу по мобілізації, відтак дії відповідача щодо призову під час мобілізації позивача є протиправними.
За приписами частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на преюдиційні обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 120/8286/24, за яким визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, суд дійшов висновку, що з метою належного захисту та відновлення порушених прав позивача слід визнати протиправним та скасувати оскаржуваний у цій справі наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.05.2024 № 262 в частині призову на направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 .
Визнаючись щодо заявлених у цьому спорі вимог зобов'язального характеру, які стосуються зобов'язати відповідача взяти ОСОБА_1 на військовий облік призовників, як особу, яка не досягла 25-річного віку та пройшла медичний огляд та видати позивачу відповідний військово-обліковий документ з вклеєним штрихкодом з електронного реєстру "Оберіг", суд не вбачає підстав для задоволення таких, як передчасних, адже наразі позивач до набрання цим рішенням законної сили перебуває у статусі військовослужбовця, тому відсутні підстави для взяття його на військовий облік призовників, як особи, яка не досягла 25-річного віку.
Більше того, суд враховує, Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Так, за приписами пункту 4 Порядку № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно положень підпункту 2 пункту 26 Порядку № 265 у день декларування/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або прийняття рішення про відмову орган реєстрації надсилає через єдину інформаційну систему МВС до Реєстру військовозобов'язаних - відомості про декларування/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відомості містять прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), окремий номер запису в Реєстрі військовозобов'язаних або відомості військово-облікового документа відповідно до підпункту 13 пункту 9 цього Порядку, зняте місце проживання та/або нове задеклароване місце проживання (за наявності).
Водночас відповідно до норм пункту 14 постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
За умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»:
взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу (пункт 15 постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487).
Таким чином взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб.
Водночас згідно витягу з реєстру Яришівської територіальної громади від 27.05.2024 зареєстрованою адресою місця проживання позивача з 04.10.2018 є АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для задоволення заявлених позивачем вимог зобов'язального характеру, звернених до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню частково.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
За відсутності доказів інших понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.05.2024 № 262 "Про призов на військову службу під час мобілізації" в частині призову на направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 .
В задоволенні решти вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.12.2025.
Суддя Томчук Андрій Валерійович