м. Вінниця
30 грудня 2025 р. Справа № 120/19130/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 14.03.2024 адміністративний позов задоволено та, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 15.12.2023 року на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 11.12.2023 року № 0200-0602-8/123103, № 0200-0602-8/123106, з врахуванням виплачених сум.
Разом із тим, 01.12.2025 від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Обґрунтовуючи заяву позивач зазначила, що сума заборгованості, що утворилася під час здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення склала 102585,98 гривень. Проте пенсійний орган так і не виконав судового рішення в частині виплати таких коштів, а тому, на думку позивача, наявні підстави для зміни способу виконання рішення суду на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача пенсійних виплат в сумі 102585,98 гривень.
Ухвалою від 05.12.2025 заяву позивача призначено до розгляду в судовому засіданні 17.12.2025.
17.12.2025 представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано заяву про проведення судового засідання без її участі. В поданій заяві представник відповідача заперечила щодо задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Зазначила, що донараховані кошти в сумі 102585,98 грн. включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Вказана заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262) встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ухвалою від 17.12.2025 відкладено судовий розгляд справи на 30.12.2025, з огляду на відсутність доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце проведення судового засідання.
20.12.2025 позивачем подано заяву про проведення судового засідання призначеного 30.12.2025 без її участі.
25.12.2025 представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області також подано заяву про проведення судового засідання без її участі.
У судове засідання 30.12.2025 представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на викладене, на думку суду, наявні підстави для розгляду поданої заяви в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як вже зазначалось, що рішенням Вінницького окружного адміністративного від 14.03.2024 позов задоволено та, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 15.12.2023 року на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 11.12.2023 року № 0200-0602-8/123103, № 0200-0602-8/123106, з врахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення пенсійним органом з 15.12.2023 переведено позивача на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснено нарахування й виплату пенсії в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 11.12.2023 року № 0200-0602-8/123103, № 0200-0602-8/123106.
Відповідно до розрахунку за пенсійною справою позивача сума доплати за період з 15.12.2023 по 30.11.2025 становить 102585,98 гривень.
Донараховані кошти в сумі 102585,98 гривень. включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.
Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь позивача на виконання рішення суду грошової суми.
При цьому, суд зазначає, що приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України, принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
За таких обставин, на переконання суду, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2024 року у справі № 120/19130/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 15.12.2023 року по 30.11.2025 року у розмірі 102585,98 гривень за рахунок коштів, якій надходять з Державного Бюджету України."
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №120/19130/23 із "Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 15.12.2023 року на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 11.12.2023 року № 0200-0602-8/123103, № 0200-0602-8/123106, з врахуванням виплачених сум" на "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 15.12.2023 року по 30.11.2025 року у розмірі 102585,98 гривень за рахунок коштів, якій надходять з Державного Бюджету України".
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна