Справа № 463/12049/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3624/25 Доповідач: ОСОБА_2
22 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу у м. Львові в режимі відеоконференції адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави до підозрюваного ОСОБА_7 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
даною ухвалою, задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме: з моменту фактичного затримання підозрюваного о 16.37 год. 11.12.2025 до 16.37 год. 08.02.2026 включно.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років позбавлення волі, а також яке за своєю правовою природою та об'єктом спрямування спрямоване проти волі, честі та гідності особи, додатковим об'єктом якого здоров'я особи, що є найвищою соціальною цінністю та охороняється на найвищому конституційному рівні в державі (стаття 3 Конституції України), кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, крім того, в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким обрати більш м'яку міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронних засобів контролю. Якщо суд прийде до переконання про залишення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захист просить суд встановити розмір застави.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує про те, що суд не врахував підстави застосування запобіжних заходів та не надав належної оцінки відсутності ризиків для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Стверджує, що ОСОБА_7 категорично заперечував той факт, що він здійснював фізичне, моральне або психологічне насильство над ОСОБА_10 . Також зазначив, що він ніколи не погрожував ножем або фізичною розправою над ОСОБА_10 .
Вважаючи той факт, шо ОСОБА_7 хронічно хворий, переніс в 2025 році важку операцію, має постійне місце проживання, в нього відсутній закордонний паспорт, а тому він не має на меті та не буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
Зазначає, що потерпіла вже допитана судом в порядку ст. 225 КПК України. Експертизи по кримінальному провадженню вже призначені, тому вважає, що ОСОБА_7 не може вплинути на потерпілу ОСОБА_10 .
Оцінюючи ризики передбачені ст. 177 КПК України районний суд вказав два ризики, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватися від досудового слідства та суду, а також вплинути на потерпілу та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Наголошує, що у ОСОБА_7 не має мети та можливості переховуватися, а потерпіла вже допитана в суді, а аргументація того, що ОСОБА_7 може здійснити інший кримінальний злочин є нікчемним так як не доведено судом що ОСОБА_7 вчинив злочин який йому інкримінується.
Під час допиту в суді потерпілої в порядку ст. 225 КПК України, свідок вказав, що ОСОБА_7 не бив її. Посилання потерпілої на те, що ОСОБА_7 погрожував їй ножем не співпадає з об'єктивними даними які зафіксовані в процесуальних документах, а саме в протоколі огляду місця події та протоколі обшуку квартири ОСОБА_7 . Зокрема, ніж яким начебто погрожував ОСОБА_7 ОСОБА_10 та нею описаний в протоколі допиту не був знайдений.
Зауважує, що відсутність побоїв, порізів від ножа та відсутність самого ножа, говорить про, те що ОСОБА_7 не застосовував до неї насильства, що дає підстави суду визначити розмір застави при обрані міри запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, виступ захисника адвоката ОСОБА_6 , пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечила подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з матеріалами клопотання, у провадженні слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141360001981 від 11.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
11.12.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України (час фактичного затримання 16:37 год. 11.12.2025) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
11.12.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у зґвалтуванні щодо особи, з якою винний перебував близьких відносинах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З ухвали слідчого судді слідує, що обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: повідомленням на лінію «102» від 11.12.2025; заявою потерпілої ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 11.12.2025; показаннями потерпілої ОСОБА_10 від 11.12.2025; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, даними протоколу огляду місця події від 11.12.2025; даними протоколу обшуку від 11.12.2025; речовими доказами у справі, а також іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.
При цьому слідчий суддя обгрунтовано зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років позбавлення волі, а також яке за своєю правовою природою та об'єктом спрямування спрямоване проти волі, честі та гідності особи, додатковим об'єктом якого здоров'я особи, що є найвищою соціальною цінністю та охороняється на найвищому конституційному рівні в державі (стаття 3 Конституції України), кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, а відтак жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, натомість підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відсутні.
Враховуючи, що стороною обвинувачення доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст. 177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому є необхіднім обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені слідчим суддею ризики відповідно до ст. 177 КПК України виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і нівелюють твердження захисника.
Покликання апелянта про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли, застосований слідчим суддею запобіжний захід є співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Колегія суддів апеляційного суду порушень норм КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали не вбачає та вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженн і, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував ці положення закону та навів в ухвалі достатні обгрунтування щодо не визначення розміру застави.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог апелянта немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4