Єдиний унікальний №334/6407/25 Головуючий в 1 інст. Гнатюк О.М.
Провадження №33/807/1215/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
5 грудня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гречихи С.Ю., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 26 липня 2025 року о 1.31 год. у м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка 77, керував транспортним засобом ЗАЗ-Daewoo держномер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від керування транспортним засобом був відсторонений, про повторність попереджений. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеофіксацію, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вважає її є необґрунтованою, прийнятою за відсутності достатніх належних та допустимих доказів події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначив, що не керував транспортним засобом, сів за кермо на прохання ОСОБА_2 , щоб перепаркувати автомобіль. Транспортний засіб не здійснював рух, а двигун був увімкнений, оскільки працював кондиціонер.
Наголосив, що з моменту заведення ним двигуна та до моменту, коли на вимогу інспектора поліції ОСОБА_3 двигун був заглушений, автомобіль не рухався та залишався стояти на тому самому місці, де його залишив ввечері ОСОБА_2 .
Звернув увагу, що з відеозапису події не вбачається у нього ознак алкогольного сп'яніння, а вбачається, що його поведінка адекватна, стан спокійний, мовна здатність не порушена. Крім того, відеозаписом зафіксовано, що під час його спілкування з поліцейськими, ОСОБА_2 перепаковує машину на своє постійне місце паркування в дворі, оскільки він так і не переставив автомобіль.
Вважає, що не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки не керував транспортним засобом. А отже, до протоколу про адміністративне правопорушення були внесені недостовірні та нічим не підтверджені відомості про час вчинення та суть адміністративного правопорушення, що вказує на недопустимість та неналежність такого доказу.
Посилається на порушення процедури проведення його огляду, що вказує на його недійсність, оскільки з аналізу вищенаведених норм вбачається, що для законності та достатності ознак кваліфікації відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, необхідним є дотримання процедури проведення огляду або відмови від огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і від проходження огляду в медичному закладі.
Вказує, що відеозаписи події не містять даних щодо складання та вручення йому Акту огляду та Направлення, а тому наведені документи містять недостовірні дані, що вказує на їх недопустимість та неналежність, а відеозапис проведеного огляду на стан сп'яніння відповідно вказує на невідповідність дій працівників патрульної поліції процедурі відповідного огляду, встановленої ст. 266 КУпАП.
Зазначає, що відеозапис події не є належним доказом в справі, оскільки включення відеореєстратора не здійснювалося з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис не ввівся безперервно до його завершення,
Просить постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року - скасувати, провадження в справі закрити.
Під час апеляційного провадження, адвокат Гречиха С.Ю. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 нібито керував автомобілем о 01 год. 30 хв., однак з відеозапису події вбачається, що у зазначений час відсутнє керування жодним транспортним засобом будь-якою особою. Наголосив, що вперше о 01 год. 33 хв. працівники поліції побачили транспортний засіб на узбіччі дороги, його не зупиняли, що підтверджується відеозаписом події.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Гречиху С.Ю., перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, відображених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 402889 від 26 липня 2025 року підтверджується:
- протоколом про адміністративне затримання серії АА № 049307 від 26 липня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 доставлений у службове приміщення ЗРУП, для складання протоколу, у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд за допомогою приладу Алкотест Драгер 6820 не проводився, у зв'язку із відмовою від проходження (а.с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 26 липня 2025 року. Огляд в закладі охорони здоров'я не проводився у зв'язку із відмовою (а.с.5);
- відеозаписом події.
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані вимоги дотримані працівниками поліції.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та недотримання процедури проведення огляду або відмови від огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, суддя апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Так, особливості цього провадження дійсно засвідчують відсутність безпосередньої фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак факт керування підтверджується іншими доказами в справі, які суд не може проігнорувати.
Відеозаписом події зафіксовано, зокрема, обставини приїзду екіпажу поліції 103 по виклику для надання допомоги іншому екіпажу поліції. Обставини події, крім іншого, фіксують спілкування поліцейського із ОСОБА_1 , який зазначає, що з іншою присутньою особою є військовослужбовцями, нічого погано не робили, лише хотіли перепаркувати автомобіль. (час 04:17:10). На запитання працівника поліції, хто саме керував транспортним засобом, ОСОБА_1 вказує, що саме він здійснював керування (час запису 04:17:42). Оголошення працівником поліції виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, неодноразові пропозиції останньому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Однак, ОСОБА_1 ухиляється від відповіді, кілька разів зазначаючи, що ВСП забороняє.
На переконання судді апеляційного суду, зафіксована відеозаписом поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не мав на меті пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, яка працівником поліції вірно розцінена як відмова водія від проходження огляду.
Отже, з огляду на сукупність вказаних обставин, у судді апеляційного суду не виникає сумнівів щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний час та у зазначеному місці та дотримання працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Аргументи апелянта про відсутність на відеозаписі даних щодо складання акту огляду та направлення на огляд водія, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення та не є тією обставиною, яка впливає на кваліфікацію його дій.
Твердження апелянта про недопустимість наявного у справі відеозапису через те, що він має перерви є безпідставним, оскільки наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної в протоколі суті правопорушення.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 334/6407/25