запорізький апеляційний суд
Провадження № 11-сс/807/899/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №333/7970/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
04 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 вересня 2025 року про відмову у задоволенні скарги,
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, задовольнити його скаргу, повернути справу до повторного розгляду, або зобов'язати посадових осіб Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя внести відомості про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до змісту його заяви.
Повідомлені належним чином сторони до судового засідання апеляційного суду не з'явились, а тому з урахуванням приписів ч.4 ст.405 КПК, колегія суддів вважає, що неприбуття цих осіб не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі його заяви про кримінальне правопорушення від 18.08.2025 року.
Скаргу мотивовано тим, що 18.08.2025 року заявник направив заяву до Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину слідчим відділу Шевченківського РВП Дніпровського відділу поліції ОСОБА_7 за ч.1 ст.366 КК. Однак, уповноважені особи Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області не виконали вимоги, передбачені ст.214 КПК.
Слідчий суддя відмовила у задоволенні скарги ОСОБА_6 зазначивши, що вимоги викладені у заяві не відповідають вказаним вимогам діючого законодавства, в заяві не наведено об'єктивних даних, які свідчать про вчинення саме кримінальних правопорушень, а вбачається лише незгода з діями слідчого, прокурора в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження №12015080080003335 від 08.08.2025 року.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим з огляду на таке.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування регламентовано Главою 26 КПК.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржені такі рішення, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень частини першої ст.214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зміст зазначеної статті містить конкретне та однозначне положення для регулювання певних процесуальних відносин, а саме дій слідчого, прокурора на початку досудового розслідування після подання особою заяви про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, які вони зобов'язані зробити - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 4 статті 214 КПК визначено, що слідчий прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до п.1.2 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Так, частиною 5 статті 214 КПК визначено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Отже, сама норма кримінального процесуального закону опосередковано містить вимогу наявності у заяві, повідомленні відомостей про кримінальне правопорушення, а саме наявність ознак кримінального правопорушення. Для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне.
Колегія суддів зазначає, що певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані (а не суто гіпотетичні, надумані чи уявні), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце та наявний склад кримінального правопорушення, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Під час судового розгляду встановлено, що 18.08.2025 заявником направлено до Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області заяву, в якій він вказує на протиправні дії слідчого відділу Шевченківського РВП Дніпровського відділу поліції ОСОБА_7 , який в межах розслідування кримінального провадження №12015080080003335 від 08.08.2015 року вніс завідомо неправдиві відомості у офіційний документ за №8367/48/04-2016 від 19.07.2016 року за його підписом, що на теперішній час встановлюється місце проживання та знаходження ОСОБА_8 , тоді як ОСОБА_6 07.08.2015 року повідомлено слідчого прізвище нападника ОСОБА_9 , його місце проживання та працевлаштування. Дії слідчого підпадають під норми ч.1 ст.366 КК. Кримінальне провадження №12015080080003335 від 08.08.2015 року було закрито слідчим ОСОБА_10 07.01.2021 року. Дану постанову скасовано 07.03.2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
На думку колегії суддів, доводи ОСОБА_6 не містять у собі повідомлення про вчинення злочину передбаченого ст.366 КК «Службове підроблення».
Так, заявником в своїй заяві не наведено обставин вчинення вказаного злочину, не вказано дії, які вказують на вчинення даного злочину. У заяві вбачається відсутність фактичних доказів скоєння кримінального правопорушення.
Колегія суддів дійшла переконання, що аналіз положень статті 214 КПК дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для порушення кримінального провадження.
Слідчий суддя в даному випадку не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.407, 422 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 вересня 2025 року про відмову у задоволенні скарги залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 333/7970/25