Справа № 308/16079/25
Закарпатський апеляційний суд
22.12.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження у кримінальному провадженні №11-сс/4806/808/25, за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.10.2025 року, щодо підозрюваного ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.10.2025 року, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 30 грудня 2025 року включно, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у нічний час доби, а саме, з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатись за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
З матеріалів судового провадження слідує, що старший слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатської області капітан поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_8 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у рамках розслідування кримінального провадження № 12025071030001945, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2025.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а зібрані у ході досудового розслідування фактичні дані, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Ухвалою слідчого судді констатовано, що прокурором під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас, на думку слідчого судді, органом досудового розслідування та прокурором у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено, що встановлені під час його розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Враховуючи ці обставини, слідчий суддя вважав за можливе застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт у нічний час доби, строком на два місяці, з покладанням на підозрюваного окремих обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на незаконність рішення. Прокурор зазначає, що враховуючи відсутність міцних соціальних зв?язків у ОСОБА_6 , зокрема те, що останній ніде не працює, а від так майновий стан його залишається незадовільним, а також те, що скоєне ОСОБА_6 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а тому, з метою забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов?язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду та незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови останніх від дачі правдивих свідчень, а також з метою запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень та враховуючи те, що підстав для застосування до ОСОБА_6 більш м?якого запобіжного заходу у слідства не має та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності учасників судового провадження, неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд провадження за відсутності всіх учасників провадження, апеляційний суд бере до уваги, що: останні належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також те, що прокурор ОСОБА_9 подав лист у якому просить розгляд апеляційної скарги проводити за його відчутності. При цьому, прокурор повідомив, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скеровано до Ужгородського міськрайонного суду 22.12.2025. Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_10 клопотань про відкладення розгляду не подавали.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Із журналу судового засідання слідує, що у розгляді клопотання брали участь як підозрюваний ОСОБА_6 , так і його захисник - адвокат ОСОБА_10 , що свідчить про дотримання права підозрюваного на захист.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред?явлену ОСОБА_6 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів приходить до висновку про те, що додані до клопотання докази підтверджують причетність ОСОБА_6 до скоєного кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити кримінальне правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Таким, що ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, заявлений стороною обвинувачення ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином нічим не підтверджений. Такий ризик не підтверджений і під час розгляду апеляційної скарги.
Приймаючи рішення про наявність ризиків, апеляційний суд бере до уваги, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_6 є тяжким, за яким підозрюваному загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. Разом з цим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із потерпілими та свідком, яким відомі обставини вчинення злочину, у якому ОСОБА_6 підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тим самим, наявність ризику впливу на свідків чи потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім цього, ОСОБА_6 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих умисних кримінальних правопорушень, має не зняту та непогашену судимість, що може свідчити про ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
При цьому, до апеляційної скарги прокурором не додано доказів, які б із певною вірогідністю свідчили, що обрання щодо підозрюваного ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не забезпечить його належну процесуальну поведінку, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_6 з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не виконував покладені на нього процесуальні обов'язки.
Приймаючи судове рішення беруться до уваги положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що підстав для застосування до ОСОБА_6 більш м?якого запобіжного заходу у слідства не має та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, а відтак і жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
За цих обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя, взявши до уваги вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, прийшов до належних висновків про відмову у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про можливість і необхідність застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв'язку із чим, визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими. При цьому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
Інші наведені прокурором доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді про можливість зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який.
Строк дії запобіжного заходу встановлено відповідно до вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, а також обґрунтовано, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного такі процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатись за межі населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За цих обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі стороною обвинувачення не вказується.
Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.10.2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: