№ справи687/1172/25
№2/687/734/2025
29 грудня 2025 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області
в складі судді Горобець Н.О.,
справа № 687/1172/25;
сторони та інші учасники справи:
позивач - ТОВ «Коллект Центр»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В листопаді 2025 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулось до Чемеровецького районного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 19.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено договір № 4339599, за умовами якого відповідачцінадано кредиту розмірі 10000,00 грн, строком на 30 днів, який було продовжено на 90 календарних днів на підставі п. 4.3. Договору, зі сплатою процентів за стандартною ставкою в 1,90% в день.
04.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»)було укладено Договір № 04-02-01/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4339599.
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступили на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4339599.
Після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, відповідач не здійснила жодного платежу на погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача 10000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 22800,00 грн - заборгованості за процентами, інфляційні збитки в розмірі 160,00 грн, 3% проценти річних в розмірі 16,43 грн, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2420,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Відповідач відзиву до суду не подала.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Чемеровецького районного суду від 24.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, зобов'язано АТ КБ «Приват Банк» надати суду виписку по картковому рахунку, відкритомуна ім'я ОСОБА_1
29.12.2025 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
19 червня 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір № 4339599 про надання споживчого кредиту (далі - Договір).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника А584143, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 11 Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін».
Згідно з умовами Договору товариство надає споживачу кредит у гривні, аспоживач зобов'язується одержатита повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки,передбачені договором.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн.
Строк кредиту 30днів (п. 1.4. Договору).
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього Договору, якщо не виконанні умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п. 4.2. Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація, відповідно до п.4.3. Договору (п. п. 1.5.1. Договору).
Знижена процентна ставка 0,01% в день.
Орієнтовна річна процента ставка за стандартною процентною ставкою складає 24079,41% річних, за зниженою ставкою - 3,71% річих. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 15700,00 грн., за зниженою - 10030,00 грн (п.п. 1.7., 1.8. Договору).
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).
Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п. 2.1. договору (п. 2.4. Договору).
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1. Договору).
Строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначених у п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження в порядку п. 4.2. Договору; в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених у п. 4.3. Договору (п. 4.1. Договору).
Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль (п. 4.3. Договору) (а.с. 7-11).
ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про успішне перерахування 19.06.2021 року о 21:07 на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 10000,00 гривень (а.с. 75-76).
Повідомленням АТ КБ «Приват банк» від 06.12.2025 року та випискою по банківській карті № НОМЕР_2 за період з 19.06.2021 року по 19.07.2021 року підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 19.06.2021 року зараховано 10000,00 грн (а.с. 104-107).
04 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу№ 04-02-01/2022, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступає за плату прав грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Авентус Україна», і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Авентус Україна» та боржниками (а.с. 26-30).
Відповідно до Реєстрів боржників від 04.02.2022 року до Договору факторингу№ 04-02-01/2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 4339599 в сумі 32800,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 22800,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами ( а.с. 38-41).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату свої права вимоги, що належали йому на підставі раніше укладених з ТОВ «Авентус Україна» договорів факторингу.
Пунктом 5.2. цього договору визначено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором і набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (а.с. 42-47).
Того ж дня сторони підписали акти приймання-передачі реєстру боржників. Відповідно до витягів з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4339599 на загальну суму 32976,43 гр., з яких 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22800,00 грн - заборгованість за процентами; 176,43 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання, згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 57-60).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за борговими зобов'язаннями.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал», а далі до ТОВ «Коллект Центр» за договором № 4339599, укладеним 19 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
При укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якогоборжник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що 19 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір № 4339599 про надання споживчого кредиту.
19 червня 2021 року кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн були перераховані відповідачці. Отже, факт отримання відповідачкою коштів у ТОВ «Авентус Україна» суд вважає доведеним, крім того, даний факт не оспорюється відповідачкою.
Відповідно до умов договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачці кошти в сумі 10000,00 грн строком на 30 днів. Разом з тим, строк кредитування був продовжений на 90 днів у порядку та на умовах, визначених пунктом 4.3 договору, оскільки на дату закінчення 30-денного строку кредитування відповідачка не здійснила погашення заборгованості за кредитом.
Відповідачка в порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 32800,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн, заборгованість за процентами за період з 19.06.2021 року по 13.11.2021 року -22800,00 грн, які підлягають стягненню із відповідачки.
Щодо вимог про стягнення в порядку статті 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просив стягнути із відповідачки суму інфляційних втрат за період з 04.02.2022 року по 23.02.2022 року в розмірі 160,00 грн, а також стягнути 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за вказаний період в розмірі 16,43 грн.
Наведений позивачем розрахунок заборгованості суд вважає обґрунтованим та таким, що узгоджується із пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
За таких обставин, позовна заява ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами, підлягає задоволенню, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 32976,43 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунокдержави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2 422,40 грн.
Позивачем 01 липня 2024 року укладено договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (а.с. 68-70).
З заявки на надання юридичної допомоги № 47 від 01.10.2025 року вбачається, що Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» взяло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №4339599 ( а.с. 73).
Відповідно до Витягу з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надані послуги, пов'язані із надання усної консультації з вивченням документів та складанням позовної заяви, на що витрачено 5 годин. Вартість послуг - 13000,00 грн (а.с. 74).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними. Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів. Участі в судового засіданні представник позивача не брав.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн, який є очевидно завищеним.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 32976 (тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 43 коп. заборгованості за договором №4339599 про надання споживчого кредиту від 19 червня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп..
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3 офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Н.О. Горобець