Справа № 686/16763/25
Провадження № 1-кс/686/6008/25
10 червня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги, яка надійшла від ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
До слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла скарга ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Перевіривши матеріали клопотання прихожу до висновку, що провадження за цією скаргою не може бути відкрито, а сама скарга не може бути розглянута по суті та її слід повернути адресату з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо:1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарга на дії або бездіяльність під час досудового розслідування може бути подана учасниками досудового розслідування, зокрема, підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, їхніми захисниками та представники до слідчого судді протягом 10 днів з моменту вчинення дії або прийняття рішення. Якщо діями порушує права сторони, то слід подати скаргу на дії слідчого, дізнавача, або прокурора.
Як вбачається з поданої скарги вона подана від імені ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності НТС 065664.
відповідно до ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, представництво інтересів юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Відповідно до ст. 58 КПК України представником потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. Представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.
Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
Згідно із ч. 1 ст. 50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з скарги ОСОБА_2 звернувся з даним клопотанням в інтересах ОСОБА_3 , разом з тим не надав до матеріалів клопотання доказів повноважень на звернення до суду з даним клопотанням від імені останньої. Так, до клопотання в якості додатків ОСОБА_2 додано копію довіреності.
Згідно із ч.ч.1-3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема, ордер.
При цьому, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Так, згідно із п.п.12.4. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги нова редакція, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (із змінами), ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Крім того, у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2020 року у справі №911/2636/19 вказано, що Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 викладено висновок про те, що, «якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги».
Слід зазначити, що тільки належним чином оформлений ордер на надання правової допомоги є належною та достатньою підставою для представництва інтересів як довірителя, так і підзахисного.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що надана довіреність не може вважатися таккою, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 , як представника скаржника ОСОБА_3 на представництво її інтересів в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області.
З урахуванням вказаного вище слід дійти висновку, що скарга підписане та подана особою, яка не має повноважень подавати вказану скаргу до Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, в зв'язку з чим підлягає поверненню.
При цьому заявнику роз'яснюється, що повернення скарги не позбавляє процесуального права на повторне звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Керуючись статтями 9, 28, 36, 38, 40-1, 113, 114, 219, 308, 309 КПК України, слідчий суддя,
Матеріали скарги, яка надійшла від ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - повернути особі, яка її подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя