Справа № 676/9650/25
Номер провадження 3/676/3221/25
30 грудня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Воєвідко Я.І., за участю секретаря судових засідань Дарманської-Овчарук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області протокол та матеріали справи, що надійшли від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя по АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді механіка-водія, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), за ч.1 ст.130 КУпАП, -
До Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №979324 від 08 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу, ОСОБА_1 о 16:32 год. 08 грудня 2025 року по вул. Головна, 1 кв.2 в с.м.т. Стара Ушиця Кам'янець-Подільського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі водій відмовився в повному обсязі із застосуванням відеофіксації, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що вину в інкримінованому правопорушенні не визнає, посилаючись на те, що не керував вказаним вище транспортним засобом.
Суд, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №979324 від 08 грудня 2025 року та додані до нього матеріали справи, не здобув достатньо доказів доведення вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та вважає, що справа підлягає закриттю, зважаючи на наступне.
Суд взяв до уваги переглянутий в судовому засіданні відеозапис, на якому відсутній факт руху о 16:32 год. 08 грудня 2025 року по вул. Головна, 1 кв.2 в с.м.т. Стара Ушиця Кам'янець-Подільського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» з державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , те що останній знаходиться в салоні автмобіля неподалік місця свого проживання не свідчить про керуванняи ним вказаним транспртним засобом, інших переконливих доказів суду не надано.
В ході судового розгляду встановлено, що виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння та складання протоколу стосовно нього, працівниками поліції є надуманими, грубо порушено порядок проведення огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого передбачена законом процедура огляду особи на стан алкогольного сп'яніння не була дотримана, а долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не можуть бути визнані допустимими доказами в очах стороннього та незацікавленого спостерігача.
Наданий суду відеозапис не містить обставин, з яких саме підстав ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд, озвучені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: апах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву, які, на думку суду, є припущенням і не може бути обставиною, яка може ставиться в основу доведеності вини особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вказані обставини в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
Так, відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зауважити, що заборона керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, при цьому обов'язковим є фіксування стану алкогольного сп'яніння та підтвердження в письмовій формі, висновком лікаря, або ж тестом «Драгер Алкотест» та встановлення факту керування транспортним засобом.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, спеціальний, тобто водій транспортного засобу або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності такої ознаки цього адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом.
Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази не можуть бути визнані такими, що підтверджують поза розумним сумнівом факт керування водія транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, з огляду на надання працівниками поліції неправдивої інформації щодо процедури направлення і проходження такого огляду, після складення протоколу за ст.130 КУпАП.
Частина перша ст.130 КУпАП не містить чітких норм законодавства, яких слід дотримуватися при проходженні огляду на стан сп'яніння. Такий порядок огляду врегульований спеціальний законодавством, тобто ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною нормою.
Спеціальним законодавством, яким врегульовано порядок огляду є КУпАП, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (надалі за текстом - Порядок №1103), Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (надалі за текстом - Інструкція №1452), Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (надалі за текстом - Інструкція №1395).
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вимогами п.7 Інструкції №1452 встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, згідно ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом не здобуто жодних інших переконливих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 о 16:32 год. 08 грудня 2025 року по вул. Головна, 1 кв.2 в с.м.т. Стара Ушиця Кам'янець-Подільського району Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» з державним номерним знаком НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, а атакож його відмову від проходження огляду в медичснолму закладі та вручення йому направлкення для проходження огляду на стан алкогольного спяніння в найближчому медичному закладі, отже не доведено, що він є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а наведені вище докази не підтверджують наявність у діях останнього ознак об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: не доведено факт керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, що вказано у протоколі, оскільки відсутні будь-які докази, які прямо чи опосередковано можуть підтвердити вказаний факт, отже відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення. Крім цього на дослідженому відео чітко чути, як поліцейський говорить водію відмовляєтесь складаєм протокол і ніхто нікуди не їде, але відмови від огяду на стан алкогольного спяніння в медичномку закладі ОСОБА_1 не висловлював.
Пунктом 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно рішення ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення прав захисту (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має право захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у праві №5-рп/2015 визначено, що у наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводи свою невинуватість, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, оскільки докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що викладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130, 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст.266, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницької апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Я.І. Воєвідко