Справа № 603/610/25
Провадження № 3/603/268/2025
29 грудня 2025 рокум. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Пасічник А.З., при секретарі судового засідання Лучкович Н.В., за участі представника - адвоката Твердохліба В.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративноївідповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517129 від 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 18.11.2025 о 22 год 06 хв. в с. Вербка по вул. Центральна, Чортківського району керував транспортним засобом марки Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в лікувальному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
09 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Твердохліб В.Д. до початку розгляду справи по суті подав клопотання, в якому просив визнати неналежними доказами протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517129 від 18.11.2025 за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останній складений з порушенням порядку проходження огляду визначеним ст.266 КУпАП, а справу відносно ОСОБА_1 про прагнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання представник зазначив про те, що поліцейським Боднаром В.В. у протоколі (пункт 11) не вказані технічні засоби, які поліцейський мав би застосувати при огляді ОСОБА_1 , такі відомості відсутні в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 і у справі №603/610/25 взагалі. Зазначене вважає порушенням визначеного законом порядку проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Щодо відеозаписів наданих поліцейським суду, зазначив про те, що такі надані в кількості трьох окремих файлах, а безперервний запис відсутній взагалі, що викликає сумнів правдивості та об'єктивності інкримінованої ч.1 ст.130 КУпАП, підзахисному ОСОБА_1 . Вважає, що склавши протокол серія ЕПР1 №517129 на підзахисного ОСОБА_1 , поліцейський Боднар В.В. діяв з порушеннями та обманом, неправдивістю викладеного, та без технічних засобів визначених законом, не вказавши їх у процесуальних документах, намагався довести неіснуючу вину ОСОБА_1 який у той же вечір в період з 18 на 19 листопада 2025 року, додому не був відпущений, а опинився у розпорядженні РТЦК та СП і на час подання вказаного клопотання знаходиться в одній з військових частин ЗСУ, в Житомирській області, а тому такі дії поліцейського суперечать порядку призову на військову службу та вказують на зловживання останнім своїми правами.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Його захисник - адвокат Твердохліб В.Д. в судовому засіданні повідомив про те, що ОСОБА_1 мобілізований на військову службу, просив справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Твердохліба В.Д. та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП під час розгляду справи не здобуто, з огляду на таке.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517129 від 18.11.2025, ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 2.5 ПДР, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №517129 від 18.11.2025 долучений акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2025, рапорт адресований начальнику ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП у Тернопільській області, подія 102 - №247691741, копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6179982 та один DVD+R диск.
Згідно рапорту, який адресований начальнику ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП у Тернопільській області, подія 102 - №247691741, встановлено те, що 19.11.2025 о 00.05 год за порушення ПДР був зупинений автомобіль марки Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від огляду відмовився. Протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР-1 №517129.
Як встановлено з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати складання, в графі «за допомогою» зазначено «відмовився», а в графі «з результатом згоден» - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » без підпису особи.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, без зазначення особи, яка склала вказане направлення, адресованого КНП «Монастириська міська лікарня» від 18.11.2025, у графі «огляд проводився за допомогою» зазначено - «відмовився».
Окрім того, організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки регулюється Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 (далі-Інструкція).
Пунктом 1 частини 2 розділу І Інструкції визначено те, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, в тому числі для попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Частиною 5 Інструкції визначено, що включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, у судовому засіданні досліджений DVD+R диск на якому записані відео-файли з такими назвами: NO20251118-220602-048031-20251118223037, export-6vo77 та export-56s15. З дослідженого відео-файлу з назвою NO20251118-220602-048031-20251118223037 вбачається здійснення відеофіксації із камери службового автомобіля поліції, який розпочинається о 22 год 06 хв. де відображений рух автомобіля, який був зупинений працівниками поліції за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору. Інформація із вказаного відеозапису не дозволяє ідентифікувати водія зупиненого транспортного засобу. Після зупинки транспортного засобу, розташування службового автомобіля з якого здійснювалась відео-фіксація було таким, що в полі фіксування камери потрапила лише проїжджа частина дороги, вказаний відеозапис надалі жодного доказового значення не має.
Відеозапис подій у період з 22 год 09 хв. до 22 год. 44 хв. не здійснювався.
З відео-файлу з назвою export-6vo77, запис якого розпочатий 18.11.2025 о 22 год 45 хв. видно, те що ОСОБА_1 повідомлено про те, що його зупинено по вул. Центральна в селі Вербки. В подальшому, в ході спілкування поліцейський повідомив водія про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці. Від проходження огляду на місці та медичному закладі водій відмовився, заперечивши факт керування транспортним засобом, на що поліцейський повідомив про те, що у нього наявні докази протилежного. В подальшому поліцейський повідомив водію про причини зупинки, а саме те, що водій не ввімкнув покажчик повороту та не пред'явив посвідчення водія, за що його буде притягнуто до відповідальності та накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. Надалі поліцейський проінформував ОСОБА_1 про те, що він перебуває у розшуку як особа порушник правил військового обліку.
Видно, що з цього моменту змінюється поведінка ОСОБА_1 , який визнає себе винним, просить поліцейських не везти його до РТЦК та СП, бо у нього є хвора баба, намагається втекти. Працівники поліції із початку спілкування із ОСОБА_1 застосовують до нього фізичну силу та примус залишатися на місці, обмежують свободу його пересування, змушують сісти в службовий автомобіль та забороняють йому вийти із нього. Всі ці події супроводжуться застосуванням сили працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 . При цьому відомостей про те, що до ОСОБА_2 застосовувалися заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема адміністративне затримання матеріали адміністративної справи не містять. Запис відео-файлу завершений о 22:57:59 год 18.11.2025.
Відео-запис з назвою export-56s15, розпочатий 19.11.2025 о 00:00:15 год з ознайомлення з матеріалами справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на відео зафіксований ОСОБА_1 та разом з ним перебуває особа у військовій формі, яка тримає його за руку. Видно, що одяг на ОСОБА_1 порваний. Поліцейський запитав водія про те, чи він згідний з порушенням, на що останній повідомив «можливо». Поліцейський в свою чергу в графі «пояснення по суті» вказав ОСОБА_2 писати «вживав горілку». В подальшому поліцейський запитав ОСОБА_1 чи в нього наявні претензії до них по суті порушення, на що останній повідомив, що не має. В подальшому ОСОБА_1 поліцейський повідомив про те, що за порушення військового обліку, за що передбачена відповідальність за ст. 210 КУпАП він буде переданий працівникові ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 без застосування сили для вирішення питань пов'язаних з військовим обліком. Після чого відеозапис припинений.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції з прав людини «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч.2 ст. 52 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право зберігати мовчання і не свідчити проти себе (Saunders проти Сполученого Королівства, § 60, O'Halloran і Francis проти Сполученого Королівства [ВП], § 45 Функе проти Франції, § 44;). Дійсно, хоча стаття 6 однозначно не каже про право зберігати мовчання і не свідчити проти себе, проте це - загальновизнана міжнародно-правова норма, котра є осердям поняття справедливого судового розгляду, якому присвячена стаття 6. Захищаючи підозрюваного від неправомірного тиску з боку влади, цей імунітет допомагає уникнути судових помилок і гарантувати результат, до якого прагне стаття 6 (Джон Мюррей проти Сполученого Королівства, § 45, Биков проти Росії [ВП], § 92).
Право не свідчити проти себе застосовується до кримінальних проваджень стосовно будь-яких кримінальних правопорушень, від найпростіших до найскладніших (Saunders проти Сполученого Королівства, [ВП] § 74).
Право зберігати мовчання застосовується починаючи зі стадії дізнання, яке провадить поліція (Джон Мюррей проти Сполученого Королівства [ВП], § 45). Зокрема, особа, "обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення" для цілей статті 6 має право бути повідомлена про його або її привілеї проти давання невигідних для себе свідчень, (Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства [ВП], § 272).
Право не свідчити проти себе передбачає, що у кримінальній справі сторона обвинувачення має обґрунтовувати свою аргументацію, не вдаючись до доказів, отриманих під примусом або тиском, попри волю обвинуваченого (Saunders проти Сполученого Королівства, § 68; Биков проти Росії [ВП], § 92). 181.
Привілей проти самобвинувачення не захищає від використання самовикривальних свідчень як таких, а від отримання доказів шляхом примусу або тиску. Наявність примусу викликає сумніви щодо того, чи було дотримано право не свідчити проти себе. З цієї причини Суд повинен спочатку розглянути характер і ступінь примусу, використаного для отримання доказів (Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства [ВП], § 267). 182.
У своєму прецедентному праві Суд визначив щонайменше три типи ситуацій, які викликають занепокоєння щодо неналежного примусу в порушення статті 6. Перший - коли підозрюваний зобов'язаний давати свідчення під загрозою санкцій і або надає свідчення внаслідок цього (Saunders проти Сполученого Королівства [ВП], Brusco проти Франції) або на нього накладені санкції за відмову надавати свідчення (Heaney і McGuinness проти Ірландії; Weh проти Австрії). Другий тип - коли фізичний або психологічний тиск, часто у формі ставлення, яке порушує статтю 3 Конвенції, застосовується для отримання реальних доказів або заяв (Ялох проти Німеччини [ВП]; Гефген проти Німеччини [ВП]). Третій - коли органи влади використовують хитрість для того, щоб отримати інформацію, яку вони не змогли отримати під час допиту (Аллан проти Сполученого Королівства; порівняйте з Биков проти Росії [ВП], §§ 101-102).
Працівники поліції застосували фізичний та психологічний тиск відносно ОСОБА_1 , а тому суд не бере до уваги усі надані ним пояснення під таким тиском.
Матеріали справи не місять інформації про особу, яке керувала транспортним засобом в момент його зупинки працівниками поліції, а сам ОСОБА_1 факт такого керування заперечував.
Поряд із ОСОБА_1 на місці спілкуванні працівників поліції із ним перебувають інші особи, а тому у суду є обгрунтований сумнів в тому, що автомобілем в момент його зупинки працівниками поліції керував саме ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких пояснень того факту, що у період з 22 год 09 хв до 22 год 44 хв та у період з 22 год 58 хв по 00 год 04 хв наступного дня відеофіксація працівниками поліції не велася.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним беззаперечним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищенаведене, прихожу до переконання що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності слід закрити в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя А.З. Пасічник