Справа № 602/1167/25
Провадження № 2-о/602/73/2025
"30" грудня 2025 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., присяжних Серафима О.М., Близнюка Ю.М. за участі:
секретаря с/з Майхрук Н.М.,
представника заявника адвоката Чауса С.В.,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Борсуківська сільська рада Кременецького району Тернопільської області, про визнання особи недієздатною, -
У провадженні Лановецького районного суду Тернопільської області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Чаусом С.В., про визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки, заінтересована особа - Борсуківська сільська рада Кременецького району Тернопільської області.
Ухвалою судді від 08.12.2025 відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання на 30.12.2025.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили.
У судовому засіданні представник заявника, адвокат Чаус С.В., подану заяву підтримав з підстав у ній наведених. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 є родичем ОСОБА_2 , щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною, оскільки є чоловіком її племінниці. Заявник та ОСОБА_2 проживають окремо.
Ознайомившись матеріалами справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Зі змісту положень ч.2 ст. 293 ЦПК України слідує, що справи про визнання особи недієздатною суд розглядає в порядку окремого провадження.
Порядок подання заяв про визнання особи недієздатною та розгляду цих справ судом врегульовано нормами Глави 2 Розділу IV (ст. 295-300) ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).
Частинами другою, четвертою статті 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством хоч і не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї, разом з тим визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).
Суд зауважує, що процесуальною правосуб'єктністю на подання заяви про визнання особи недієздатною, окрім членів сім'ї, наділені не всі родичі такої особи, а лише близькі родичі (ч.3 ст. 296 ЦПК України). Близькі родичі це фактично особи, які мають особливі права та обов'язки через тісні стосунки між собою.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23).
Як убачається з матеріалів цієї справи, заявником є ОСОБА_1 , який через свого представника, адвоката Чауса С.В., звернувся до суду із заявою про визнання недієздатною ОСОБА_2 .
Заявник ОСОБА_1 є чоловіком племінниці ОСОБА_2 , тобто не входить до визначеного законодавства кола близьких родичів останньої, і взагалі не перебуває з нею у родинних стосунках.
Також у матеріалах справи відсутні докази того, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною, є членами сім'ї згідно із законодавчим тлумаченням понять «сім'ї» та «членів сім'ї», а саме, що заявник та ОСОБА_2 постійно проживають разом, ведуть спільне господарство та пов'язані спільними правами і обов'язками, і у судовому засіданні представник заявника таких доказів не надав.
Натомість, як свідчать додані до заяви Витяги з Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають зареєстровані місця проживання за різними адресами (а.с. 5, 11).
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що заяву у цій справі подано до суду особою, яка не наділена процесуальною дієздатністю подавати заяву про визнання недієздатною ОСОБА_2 .
При цьому, суд констатує, що заявником не зазначено жодних обставин, які б перешкоджали поданню до суду заяви про визнання недієздатною ОСОБА_2 її племінницею ОСОБА_3 , дружиною заявника, або органом опіки та піклування - Борсуківською сільською радою Кременецького району Тернопільської області. Тобто тими суб'єктами, яких закон у цьому випадку наділяє відповідною процесуальною дієздатністю.
Відповідно до ч. 3. ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Пунктом 1 частини першої статті 257 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
Згідно з ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У згаданій вище постанові від 28.02.2024 у справі №372/3474/21 Верховний Суд визнав правильним висновок апеляційного суду про залишення без розгляду заяв про визнання особи недієздатною, поданих особами, які не були членами сім'ї та близькими родичами особи, щодо якої ставилося питання про визнання її недієздатною, а тому не є суб'єктами, які мали право звертатися до суду із заявою про визнання особи недієздатною (пункти 90-91).
На підставі наведеного вище, керуючись ст. 257, 258-261, 294, 296, 351-355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Борсуківська сільська рада Кременецького району Тернопільської області, про визнання особи недієздатною - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В. А. Наумчук
Присяжні О.М. Серафим
Ю.М. Близнюк