Справа № 597/1758/25
Провадження № 2/597/730/2025
про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Орган опіки і піклування (служба у справах дітей) Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопілської області, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,
До Заліщицького районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Орган опіки і піклування (служба у справах дітей) Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до наступного висновку.
Згідно вимог ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч.1 ст.15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини. Наведений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.
Спираючись на наведений правовий висновок суду касаційної інстанції, який у відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковим для врахування при розгляді даної цивільної справи, враховуючи, що позивачем у цивільній справі заявлено єдину позовну вимогу про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком, яка (вимога) таким чином не може бути належним та ефективним способом захисту, оскільки не може утворювати собою самостійний предмет доказування у справі, а навпаки може бути лише складовою іншого предмета доказування, певною фактичною обставиною, одним із обґрунтувань позовних вимог у спорі між сторонами щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
У позовній заяві представником позивача ОСОБА_1 не зазначено та до неї не додано доказів самостійного утримання позивачем дитини на момент подання позовної заяви до суду, а саме: станом на 17.12.2025 року. Так, до позовної заяви додані довідки Синьківського старостинського окргу від 15.07.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_4 проживає з батьком ОСОБА_2 та перебуває на його утриманні та вихованні, від 15.08.2025 року - де зазначено, що ОСОБА_4 проживає з бабусею ОСОБА_5 . Однак, не додано відповідних довідок на момент подання позову, які б підтверджували факт самостійного виховання та утримання дитини ОСОБА_2 . Окрім того, не вказано даних щодо працевлаштування та матеріального стану позивача, наявності нерухомості у нього, іншого доходу, даних про матеріальну можливість позивача утримувати дитину відсутні.
Також, звертаючись з позовною заявою до суду, представником позивача не надано доказів звернення позивача до відповідних компетентних органів з метою добровільного вирішення питання звільнення з військової служби та отримання статусу одинокого батька, та відмову відповідних органів з даного приводу.
До позовної заяви представником позивача не додано жодних характеризуючих документів, даних про особу матері дитини, її майновий стан, роботу та житлові умови. Представник позивача лише зазначає, що вона самоусунулася від виконання батьківських обов'язків з виховання та утримання дитини.
Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави («Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року). Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини»).
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з наведеним, залишення без руху позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей та недоліків у суду будуть відсутні процесуальні перешкоди для продовження розгляду справи у порядку окремого провадження.
А, тому, вважаю, що оскільки позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, надавши представнику позивача ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Орган опіки і піклування (служба у справах дітей) Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопілської області, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - залишити без руху.
Надати представнику позивача ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині.
Роз'яснити представнику позивача ОСОБА_1 , що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя В.М.ШЕВЧУК