Справа № 483/1478/25
Провадження № 3/483/461/2025
Іменем України
30 грудня 2025 року м. Очаків
Суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Шевиріна Т.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність ІІ-ї групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
04 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винною себе у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 провокує її на конфлікти. Так, остання напередодні подій, вказаних у протоколі, навмисно пройшлася по сходах під'їзду, які були щойно пофарбовані, зіпсувавши працю людей.
Не зважаючи на не визнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення, її вина повністю підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, з дослідженого у судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 873401 від 22 жовтня 2025 року слідує, що 04 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурною лайкою у бік ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Вказаний протокол не містить застережень або зауважень.
До матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_2 , в якій вона просить вжити заходи до ОСОБА_1 , яка виражається у її бік нецензурною лайкою, порушує спокій громадян, перешкоджає проходу до квартири, в якій мешкає її мати.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що в одному під'їзді з ОСОБА_1 мешкає її мати - ОСОБА_3 . Так, 04 жовтня 2025 року вона намагалася зайти до будинку, однак ОСОБА_1 не давала їй пройти, викрикувала погрози та виражалася нецензурною лайкою.
Свідком вказаних подій була її донька ОСОБА_4 , яка в той момент перебувала у квартирі на другому поверсі та, почувши крики надворі, відкрила вікно та записала все, що відбувалось, на свій мобільний телефон.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що 04 жовтня 2025 року вона перебувала у квартирі своєї бабусі по АДРЕСА_2 , де також проживає ОСОБА_1 . Останню вона боїться, а також переживає за матір, оскільки ОСОБА_1 неодноразово публічно погрожувала її матері ОСОБА_2 у нецензурній формі, забороняючи приходити до бабусі. 04 жовтня 2025 року, перебуваючи вдома, вона почула крики з вулиці, відкрила вікно та побачила, як ОСОБА_1 перешкоджає її матері увійти до будинку. Тоді ж вона почала записувати все на свій мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що 04 жовтня 2025 року до неї мала прийти її донька, оскільки сама свідок та її онука ОСОБА_4 хворіли. Вранці ОСОБА_2 відвідувала церкву, а звільнившись, зателефонувала, що йде додому. Свідка у момент подій вдома не було, однак про неприязні відносини ОСОБА_1 з ОСОБА_2 її відомо. Вона неодноразово сама чула погрози ОСОБА_1 , які висловлювались у нецензурній формі.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що проживає у селі Іванівка. ОСОБА_1 знає давно, оскільки остання дружить з її матір'ю. До ОСОБА_2 свідок ставиться нейтрально. Так, свідок була вчителькою ОСОБА_2 , однак з того часу стосунки між ними погіршилися. Свідок пояснила, що вона особисто не була присутньою 04 жовтня 2025 року вранці у будинку, оскільки вона там постійно не проживає. Разом із тим, 04 жовтня 2025 року їй зателефонувала ОСОБА_1 та розповіла про конфлікт, що винник між нею та ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_1 фарбувала сходи у під'їзді, а ОСОБА_2 навмисно пройшлася по них, у зв'язку із чим ОСОБА_1 довелось перефарбувати все заново.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що є подругою ОСОБА_1 . Остання попросила допомогти з ремонтом у під'їзді 03 жовтня 2025 року.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що є соціальним працівником, опікується ОСОБА_1 04 жовтня 2025 року вона допомагала з ремонтом у під'їзді, коли до будинку підійшла ОСОБА_2 ..
З аудіозапису, долученого потерпілою до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 вживає нецензурну лексику на адресу ОСОБА_2 . Аудіозапис було відтворено у присутності ОСОБА_1 , яка його зміст не заперечувала.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст. 251 КУпАП регламентують, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність, встановлена ст. 173 КУпАП настає за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто вчинення нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є місце його вчинення, до якого законодавець відніс громадські місця. Поняття «громадські місця» визначено у Законі України від 22 вересня 2005 року №2899 ІV Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Статтею першого даного Закону визначено, що громадське місце це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства, полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі та характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, та кваліфікує його дії, як дрібне хуліганство.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, а саме те, що вона не працює, має інвалідність 2 групи, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність та з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що досягне мету, визначену ст. 23 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, вона звільнена від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283, 284 КУАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, що передбачене ст. 173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривень, що підлягає перерахуванню на р/р UA898999980313060106000014366, отримувач коштів - Миколаїв.ГУК/тг с.Куцуруб/21081100, код ЄДРПОУ отримувача - 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081100
Роз'яснити, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанову протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.
Суддя: