Справа 127/39194/25
Провадження 1-кс/127/15088/25
29 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавча СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 04.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42021020000000379 внесеного до ЄРДР 20.08.2021, за фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавча СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 04.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42021020000000379 внесеного до ЄРДР 20.08.2021.
Скарга мотивована тим, що постановою від 04.07.2025 закрито кримінальне провадження №42021020000000379 від 19.08.2021, у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Про оскаржувану постанову заявнику стало відомо 09 грудня 2025 року при розгляді у слідчого судді Вінницького міського суду по справі №127/37795/25 заяви про відвід дізнавача Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_6 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021020000000379, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Ні про зміну дізнавача, ні про закриття кримінального провадження ОСОБА_4 не повідомлялось.
На думку представника заявника, досудове розслідування проведено неповно, а постанова про закриття кримінального провадження є передчасною, оскільки слідчим не вчинено необхідних слідчих та процесуальних дій.
Дізнавачем були проігноровані ті факти, які прямо доводять вчинення кримінального правопорушення. Ухвалою Вінницького міського суду справа №127/34726/19 від 03 січня 2020 року застосовано до підозрюваного директора ТОВ «Конкорд» ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, а саме: до 24:00 години 24 лютого 2020 року в рамках кримінального провадження № 12018020000000393 від 03.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
ОСОБА_7 з 03.01.2020 по 24.02.2020 перебував у Вінницькому СІЗО, та фізично не міг укласти 21.02.2020 року договір поруки на 9,5млн.грн.
Дізнавачем не було витребувано у Вінницького СІЗО відомостей щодо відвідувачів ОСОБА_7 з 03.01.2020 по 24.02.2020 - саме для встановлення причетних осіб, які і принесли договір для штучного створення боргу у 9,5 млн. грн. та чинили тиск чи співпрацювали з затриманим.
За таким договором ОСОБА_7 будучи директором ТОВ «Конкорд» з невідомих причин виступає поручителем ТОВ «Династія В.В.» код ЄДРПОУ 40269538 на суму 9 500 000грн, з яким ніякої господарської діяльності не веде та ділових відносин немає. Та в подальшому без будь-якої для ТОВ «Конкорд» вигоди стає боржником перед ОСОБА_8 на вказану суму.
У постанові про закриття провадження констатується, що «встановити підроблений документ не представилось можливим, так як заявник не надав підтверджуючих матеріалів». Цей висновок суперечить суті досудового розслідування. Обов'язком органів досудового розслідування є не лише оцінка наданих матеріалів, а й активне встановлення всіх обставин справи шляхом проведення необхідних слідчих (розшукових) дій. У даному випадку для встановлення факту підроблення договору поруки від 21.02.2020 та ідентифікації осіб, які його склали та використали, було обов'язковим проведення комплексу заходів, які не були здійснені, зокрема:
- Призначення та проведення судово-почеркознавчої та/або техніко-криміналістичної експертизи оригіналу договору поруки для встановлення автографів, підписів, відбитків печаток, аналізу матеріалів документоносія тощо. Відмова від її проведення з посиланням на відсутність матеріалів є необґрунтованою, оскільки оригінал або належним чином завірена копія договору, ймовірно, перебуває у матеріалах господарської справи № 902/90/21 або могла бути витребувана у сторін цієї справи ( ОСОБА_8 або ТОВ "Конкорд").
- Отримання та аналіз матеріалів господарської справи № 902/90/21 Господарського суду Вінницької області, у якій договір був визнаний недійсним. Ці матеріали містять ключові докази щодо обставин появи договору, можливих свідків тощо.
- Детальне допитування всіх причетних осіб: ОСОБА_8 (кредитора), працівників ТОВ "Конкорд" (окрім ОСОБА_7 ), представників ТОВ "Юридична фірма " ОСОБА_9 ", можливих посередників. З постанови видно, що допитано лише ОСОБА_7 , який штучно створив борг у 9 500 000грн. з імовірною співпрацею із ОСОБА_8
- Виявлення та опитування осіб, які могли бути свідками укладення або передачі договору було основною задачею дізнавача - проте він цього не робив.
Висновок дізнавача про «відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину» є передчасним та зробленим без належного дослідження обставин.
Об'єктивна сторона. Те, що договір згодом був визнаний недійсним судом, не означає автоматичної відсутності складу кримінального правопорушення на момент його укладення та використання. Кримінальне правопорушення (підроблення документа) могло бути вчинене саме в момент створення та пред'явлення цього документа з метою отримання майнової вигоди (в даному випадку - визнання кредиторської вимоги на 9,6 млн. грн.). Скасування договору лише ліквідує його цивільно-правові наслідки, але не стирає факт можливого кримінального діяння.
Суб'єктивна сторона. Твердження про відсутність умислу є припущенням, яке не підтверджено належним розслідуванням. Наявний прямий умисел на підроблення документа з метою використання його для отримання фінансової вигоди ( ОСОБА_8 ) або іншої мети може бути встановлений лише після повного з'ясування обставин появи договору.
Порушення принципу всебічності та об'єктивності розслідування. З тексту постанови видно, що дізнавач фактично обмежився матеріалами, отриманими від однієї сторони ( ОСОБА_7 ), та рішенням суду, не доклавши зусиль для самостійного криміналістичного дослідження обставин підозрюваного документообігу.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 КПК України, представник потерпілого користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею ст. 2 КПК України встановлено завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст. 9, 283, 284 КПК України).
Згідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Зміст процесуального рішення слідчого у формі постанови в кожному випадку повинен відповідати вимогам ст. 110 КПК України.
На підставі вищевикладеного, адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 просив слідчого суддю скасувати постанову дізнавча СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 04.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42021020000000379 внесеного до ЄРДР 20.08.2021.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав за обставин викладених у ній та просив задовольнити.
Дізнавач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце розгляду скарги була повідомлена завчасно та належним чином, про причини неприбуття суд не повідомила. Завчасно надала слідчому судді матеріали кримінального провадження № 42021020000000379 внесеного до ЄРДР 20.08.2021 для їх дослідження.
Заслухавши пояснення учасника заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності дізнавача.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КПК України Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; 3-1) не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі; 4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння; 5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; 6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; 7) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством; 8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; 9) стосовно податкових зобов'язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України; 9-1) існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; 10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Слідчим суддею встановлено, що СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42021020000000379 внесеному до ЄРДР 20.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Постановою дізнавача СД ВРПУ ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 04.07.2025 кримінальне провадження № 42021020000000379 внесене до ЄРДР 20.08.2021 було закрито у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Проаналізувавши доводи представника заявника, викладені у скарзі, та матеріали кримінального провадження, надані на дослідження, слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавач під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42021020000000379 внесеного до ЄРДР 20.08.2021, в порядку ст. 40-1 КПК України, не виконала у повному обсязі вимог названої статті, не вичерпала можливості отримання доказів по справі, не провела належного досудового розслідування усіх обставин кримінального правопорушення, досудове розслідування проведено неповно, оскільки не проведено усіх необхідних слідчих дій, не з'ясовано усю повноту доказів, не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діянням та наслідком, чим порушено вимоги ст. 9 КПК України, а тому доводи представника заявника у скарзі є доведеними та обґрунтованими.
З наведених обставин слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не може залишатися в силі, та підлягає скасуванню.
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Вищенаведена норма кримінально - процесуального закону свідчить, що КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, які може прийняти слідчий суддя під час розгляду скарги, в порядку ст. 303 КПК України.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасною, а скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавча СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 04.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42021020000000379 внесеного до ЄРДР 20.08.2021, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 303, 306, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити.
Постанову дізнавча СД ВРУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 04.07.2025 про закриття кримінального провадження № 42021020000000379 внесеного до ЄРДР 20.08.2021 - скасувати.
Копію ухвали слідчого судді направити до ВРУП ГУНП у Вінницькій області для організації відновлення та продовження досудового розслідування кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя