Справа № 144/1661/25
Провадження № 3/144/550/25
30.12.2025 с-ще Теплик
Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Бондарук Олена Павлівна, з участю захисника Клінчикова С.О., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
22 жовтня 2025 року, об 11 год 45 хв, в с. Кубліч по вул. Залізничній, водій ОСОБА_1 керував мінітрактором з причіпом «Vitals», без держномера, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер 6810, результат 2,05 проміле, чим порушив п. 2.9. а. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Клінчиков С.О. стверджував, що адміністративні матеріали відносно його підзахисного за ч. 1 ст. 130 КУпАП складені з грубим порушенням норм законодавства, в зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та відсутністю підстав для зупинки транспортного засобу, що нівелює правомірність подальших дій працівника поліції. Водієві не було оголошено зміст складеного протоколу та не запропоновано надати пояснення, не направлено до найближчого медичного закладу. Крім того, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що перебуває на обліку у лікаря-психіатра та вживає ліки за призначенням, які не забороняють керувати транспортним засобом. Просив провадження у справі закри в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, відтворивши відеофайли, долучені до протоколу, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 знайшла підтвердження в досліджених у судовому засіданні доказах, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 490568 від 22.10.2025 року, роздруківці тестування на алкоголь за допомогою приладу «Drager» з результатом 2,05 проміле, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом, здійсненим під час фіксації адмінправопорушення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення, як основне джерело доказів, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долученому до протоколу відеофайлі, зокрема перебування водія ОСОБА_1 за кермом мінітрактора, пропозиція водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я, проходження такого огляду на місці зупинки за допомогою приладу Drager 6810 з результатом тесту 2,05 проміле, що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису, доданого до матеріалів справи, здійсненого під час фіксації адміністративного правопорушення, вбачається, як працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про наявність у останнього ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота (час відеозапису 3 хв 55 с, 10 хв 26 с), що свідчить про наявність у них підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння та проведення огляду на стан сп'яніння, у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735.
Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На відеозаписі чітко зафіксовано момент проведення зі згоди ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння з використанням приладу «Drager». Результат тесту становив 2,05 проміле. Вимогу про направлення в медичний заклад ОСОБА_1 не заявляв, хоча поліцейським неодноразово було запропоновано проїхати на освідування у найближчий заклад охорони здоров'я.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 погоджувався проїхати на огляд для визначення стану сп'яніння у КНП «Теплицька міська лікарня», однак не погоджувався проїхати в Гайсинську ЦРЛ, належними доказами не підтверджені. Працівники поліції, достеменно знаючи, що у КНП «Теплицька міська лікарня» відсутній сертифікований спеціаліст для проведення огляду водіїв з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у вказаному закладі охорони здоров'я. А тому найближчим медичним закладом для проходження такого огляду являється Гайсинська ЦРЛ, куди ОСОБА_1 їхати відмовився.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Разом з тим, ОСОБА_1 хоч і не погоджувався із результатом тесту на алкоголь, відмовився від підписання роздруківки тестування та протоколу про адміністративне правопорушення, однак на проходженні повторного огляду та на проходженні огляду у закладі охорони здоров'я не наполягав, дії працівників поліції не оскаржував.
На підставі зібраних доказів, вважаю, що процедура проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння порушена не була.
Суд критично оцінює доводи захисника про перебування ОСОБА_1 під дією лікарських препаратів, які не забороняють керувати транспортними засобами, оскільки на відеозаписі зафіксовані непослідовні твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, де він зазначає, що вживав «порошки», потім, що він приймав уколи. При цьому постійно просить поліцейських не складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП і запевняє, що більше такого не повториться, що свідчить про його намагання уникнути притягнення до адміністративної відповідальності.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі, який в даному випадку є самостійним засобом доказування, об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об'ємі, достатньому для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Вказане відео є послідовним, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, на ньому чітко вбачається наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку про те, що наданий відеозапис є належним та допустимим доказом вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надане захисником свідоцтво про хворобу №224/1780, згідно якого ОСОБА_1 страждає на органічний маревний (шизофреноподібний) розлад, не спростовує вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не звільняє його від адміністративної відповідальності та не дає підстав для висновку, що особа є неосудною у розумінні ст. 20 КУпАП.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було оголошено (час на відео 16 хв 10 с), чим спростовуються доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, і в цій частині.
Твердження захисника про керування ОСОБА_1 мотоблоком «Forte», а не мінітрактором з причіпом, не можуть бути самостійною підставою для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, цілком доведена та підтверджена відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою та жодним чином не спростовані.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , згідно вимог ст. 34 КУпАП, та обставин, що обтяжували б його відповідальність, згідно вимог ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, вважаю, що ОСОБА_1 потрібно піддати адміністративному стягненню, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд приймає до уваги матеріальний стан ОСОБА_1 , перебування на його утриманні п'ятьох дітей, участь у бойових діях під час АТО та наявність захворювань, однак це не дає суду права звільнити його від адміністративної відповідальності та дає підстави роз'яснити, що у випадку, якщо сума стягнення виявиться занадто обтяжливою для ОСОБА_1 , він має право звернутись до суду із заявою про розстрочення виплати штрафу певними частинами строком до одного року.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Суддя