Єдиний унікальний номер 142/1001/25
Номер провадження № 3/142/565/25
Іменем України
30 грудня 2025 року с-ще Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Піщанка Піщанського району Вінницької області, громадянку України, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення непрацюючу, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
30 грудня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749792 від 25 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 09 грудня 2025 року, о 10 годині 15 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків, щодо забезпечення прав дитини на здобуття освіти своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 2010 року народження, а саме остання в період часу з 11.09.2025 року по теперішній час не з'являється на навчання до ДНЗ «Вінницький ЦПТОПП», чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, проте в матеріалах справа наявна її письмова заява, адресована суду, в якій вона просить розглянути справу відносно неї без її присутності, оскільки не може з'явитися до суду у зв'язку з сімейними обставинами.
Враховуючи вищевикладене, на підставі положень ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбаченої ст. 184 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 150 СК України передбачено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, батьки зобов'язані поважати дитину, та встановлено заборону щодо експлуатації дітей та фізичних покарань.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749792 від 25 грудня 2025 року, з якого вбачається, що 09 грудня 2025 року, о 10 годині 15 хвилин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків, щодо забезпечення прав дитини на здобуття освіти своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 2010 року народження, а саме остання в період часу з 11.09.2025 року по теперішній час не з'являється на навчання до ДНЗ «Вінницький ЦПТОПП»;
листом Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості» № 495 від 22 жовтня 2025 року, адресованим начальнику Служби у справах дітей Піщанської селищної ради, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на І курсі в групі КР-25 за професією «Кухар; майстер ресторанного обслуговування», при цьому навчання здійснюється за змішаною формою; у період очного навчання з 01.09.2025 по 10.09.2025 року учениця перебувала у закладі та проживала в гуртожитку, однак надалі під час дистанційного навчання з 11.09.2025 по 10.10.2025 року до занять не приєднувалася і завдань не виконувала, а з 13.10.2025 року на очне навчання не з'являлася, пояснюючи відсутність хворобою без надання підтверджуючих документів; також встановлено, що мати дитини не підтримує належного зв'язку з навчальним закладом, не бере участі у батьківських зборах, не відповідає на дзвінки та не цікавиться станом навчання і виховання доньки, що свідчить про відсутність належного батьківського контролю за реалізацією дитиною права на освіту;
листом Державного навчального закладу «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості» № 596 від 17.12.2025 року, адресованим начальнику Служби у справах дітей Піщанської селищної ради, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зарахована на навчання до зазначеного закладу, однак упродовж періоду навчання, яке здійснювалося у змішаному форматі (очно та дистанційно), неодноразово з'являлася лише на окремі очні заняття, до дистанційного навчання, яке триває з листопада 2025 року, не приєднувалася; при цьому після зауважень щодо поведінки висловлювала намір припинити навчання, а в грудні 2025 року повідомляла педагогічним працівникам про намір забрати документи та продовжити навчання в іншому закладі, однак жодних подальших дій ані з боку учениці, ані з боку її матері ОСОБА_1 вчинено не було, мати дитини до адміністрації навчального закладу з питань відрахування чи переведення не зверталася та заходів щодо забезпечення права дитини на здобуття освіти не вживала, що свідчить про неналежне виконання нею батьківських обов'язків;
листом Служби у справах дітей Піщанської селищної ради від 17.12.2025 року № 16.1-15-702, адресованим начальнику СПД №1 ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, з якого вбачається, що громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неналежно виконує батьківські обов'язки щодо виховання та навчання своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не вживає заходів для забезпечення реалізації дитиною права на освіту;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 25.12.2025 року, відібраними працівником поліції ВП №1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, з яких вбачається, що вона проживає разом зі своїми дітьми, зокрема донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; у поясненнях зазначено, що ОСОБА_3 була вступила до ДНЗ «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості» та з 29.08.2025 року поселена до гуртожитку навчального закладу, однак згодом приїхала додому та перебувала на дистанційному навчанні, про що мати знала зі слів доньки; при цьому ОСОБА_1 вказала, що особисто до адміністрації навчального закладу з питань навчання чи відсутності доньки не зверталася, причин її неявки на навчання не з'ясовувала, а про фактичне невідвідування донькою занять їй було не відомо;
а також довідкою про проведення бесіди з неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеною 09 грудня 2025 року у присутності матері ОСОБА_1 , з якої вбачається, що працівниками Служби у справах дітей та фахівцем із соціальної роботи з дитиною проведено профілактичну бесіду з метою забезпечення права дитини на здобуття освіти, соціальної адаптації та попередження бездоглядності; під час бесіди встановлено, що ОСОБА_3 була зарахована до ДНЗ «Вінницький центр професійно-технічної освіти переробної промисловості» за професією «Кухар; майстер ресторанного обслуговування», однак фактично до дистанційного навчання не долучалася, пояснюючи це відсутністю мотивації та бажанням змінити навчальний заклад, при цьому мати дитини належних заходів для організації навчання доньки, взаємодії з адміністрацією закладу освіти та контролю за реалізацією нею права на освіту не вживала;
Також судом досліджено копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , паспорта громадянина України ОСОБА_2 та витяг з інформаційної бази "армор" щодо ОСОБА_1 .
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останньої будезастосування до неї адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA778999980313030106000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: