Справа № 138/3029/25
Провадження №:1-кп/138/253/25
30 грудня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» та з використанням сторонами власних технічних засобів кримінальне провадження № 62024050030000162 від 14.05.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голинчинці Шаргородського району Вінницької області, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 . Українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, з середньою спеціальною, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Матрос ОСОБА_4 військовослужбовець військової служби по мобілізації наказом № 4-РС від 23.03.2023 командира військової частини НОМЕР_2 призначений на посаду навідника 3 відділення морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_3 , з порушенням ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 41 Конституції України, в умовах воєнного стану, вчинив умисний злочин проти встановленого порядку несення служби, на наступних обставин.
Так, 30.08.2023 матрос ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів, викликаних невдоволенням діями керівництва, та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_3 з дислокацією у АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд до 19.08.2025 за місцем власного проживання, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
Матрос ОСОБА_4 до цього часу відсутній у військовій частині НОМЕР_4 , обов'язки військової служби не виконує, перебуваючи за межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин не повідомляв та проводив час на власний розсуд до 19.08.2025 за місцем власного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. Вчинив злочин через те, що на три доби був забутий керівництвом на бойовій позиції і не отримав ротації та змушений був сам виходити звідти, у вчиненому кається, просить суд суворо його не карати.
Оскільки обвинувачений, його захисник та прокурор погодились з недоцільністю дослідження доказів стосовно обставин справи, які ніким не оспорюються, правильно розуміючи зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції не було, суд, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження усіх доказів кримінального провадження, а обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, досудової доповіді. Перед цим учасникам судового провадження було роз'яснено, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Сторони погодились з тим, що факт залишення військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 тривалістю понад три доби, вчинений в умовах воєнного стану, доведений і в судовому засіданні не ставили його під сумнів, як і правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідаль-ності, за місцем служби характеризується позитивно, одружений, військовослужбовець, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують його покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.
На підставі викладеного, беручи до уваги досудову доповідь, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе в умовах без ізоляції від суспільства. При цьому, слід зазначити, що відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, 30.08.2023, залишивши військову службу тривалістю понад три доби. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Законом України № 2839 від 13.12.2022 до ст. 69, 75 КК України було внесено відповідні зміни, які почали діяти з 27.01.2023, та які виключають можливість застосування положень вказаних норм до осіб, які вчинили, крім іншого, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, якщо воно вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. З огляду на вказане в даному кримінальному провадженні положення ст. 69 та ст. 75 КК України до застосування не підлягають.
Також суд враховує позиції Верховного суду, викладені в постановах по справі № 750/2773/22 (провадження № 51-3061км22) від 22.12.2022 та справі № 726/78/23 (провадження № 51-1772км23) від 11.07.2023, з яких вбачається, що кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби свідчать про підвищену суспільну небезпечність, оскільки можуть призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, а тому застосування іншого покарання ніж позбавлення волі, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за вчинення таких дій.
Суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, необхідно призначити ОСОБА_4 покарання за скоєний ним злочин у виді найнижчої межі, а саме у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, оскільки він вважається не судимим, розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого до вступу вироку в законну силу слід залишити у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. 4, 12, 50, 63, 65-67, ч. 5 ст. 407 КК України, ст. 349 ч. 3, 368-370, 374-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 19.08.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, його захиснику.
Суддя ОСОБА_1