Справа № 138/3682/25
Провадження №:3/138/1222/25
30 грудня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., з участю секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого водієм фірми «Вітол», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537691 від 11.12.2025 ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 11.12.2025 о 12 год. 57 хв. по вул. Головна, 1 в с. Бронниця Могилів-Подільського району Вінницької області керував транспортним засобом «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_3 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.07.2025 № 49395584.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, повідомив, що 11.12.2025, рухаючись на автомобілі по вул. Головна, 1, в с. Бронниця Могилів-Подільського району, був зупинений працівниками поліції для перевірки документів. В ході спілкування ті повідомили, що 07.07.2025 державним виконавцем на нього було накладено обмеження у праві керування транспортними засобами. Про таке обмеження йому не було нічого відомо, дізнався про це вперше від працівників поліції, хоча і знав про наявність виконавчого провадження відносно нього через несплату аліментів, оскільки помітив, що його банківські картки заблоковано. Також в судовому засіданні підтримав свої письмові пояснення, які 26.12.2025 надіслав до суду з доданими документами.
В судовому засіданні було оглянуто диск з відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано, спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , в ході якого поліцейські шляхом перевірки відповідної бази даних встановили, що державним виконавцем 07.07.2025 на нього накладено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Останній повідомив працівникам поліції про те, що йому про це нічого не відомо, однак на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, досліджено матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 537691 від 26.02.2025, в якому зазначено обставини правопорушення, підписаним працівником поліції, який його склав, та ОСОБА_1 із поясненням останнього про те, що він не знав, що відносно нього застосовано обмеження у праві керування транспортними засобами; довідку старшого інспектора САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Меженіної-Ходзінської А. про те, що посвідчення водія отримував; витяг з реєстру постанов на боржників обмежених в правах, відповідно до якої постановою державного виконавця Федосенко С.А. від 07.07.2025 № 49395584 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5 статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Отже, суд перевіряючи наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, зобов'язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження його у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності такої особи про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.
Згідно норм статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністратив-ної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, судом досліджено протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 537691 від 11.12.2025, згідно якого: 11.12.2025 по вул. Головна, 1 в с. Бронниця Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_3 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.07.2025 № 49395584, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Також, до протоколу не додано жодного доказу про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про встановлене державним виконавцем відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, зокрема про те, що постанова держвиконавця про встановлення такого обмеження надсилалась йому у встановленому законом порядку.
З наведеного слідує, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 , йому не було відомо про наявність відносно нього таких обмежень, а відтак він не усвідомлював протиправний характер своїх дій та не бажав настання будь-яких наслідків, що дає підстави стверджувати про відсутність вини у формі умислу.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, якщо відсутні інші належні і допустимі докази.
У матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази прямого умислу у діях ОСОБА_1 на керування транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, про що водій був обізнаний, що свідчить про відсутність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та докази, долучені до протоколу, містять у собі недостатні, суперечливі та сумнівні відомості, що не узгоджується з стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, в частині того, що докази про що небуть можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року, (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 3 ст. 126, п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністра-тивного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю. А. Ясінський