Справа № 138/3680/25
Провадження №:3/138/1220/25
30 грудня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Ясінського Ю.А., секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина Республіка Молдова, працюючого двірником у Сказинецькій сільській раді, тел. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
05.12.2025 ОСОБА_1 ухилився від виконання передбачених законодавством обов'язків ст. 150 СК України щодо виховання свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останні05.12.2025 близько 15 год. перебуваючи по вул. Миру в с. Сказинці Могилів-Подільського району Вінницької області обзивав нецензурною лайкою та наніс один удар в обличчя ОСОБА_3 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що сина не вчив битися і належим чином виховує його.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 12 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на не визнання вини ОСОБА_1 , суд дійшов переконання в тому, що його вина у вказаному правопорушенні доведена, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 306931 від 11.12.2025, в якому зазначено обставини правопорушення; рапортом працівника поліції від 05.12.2025; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.12.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне, оскільки з сукупності досліджених доказів випливає, що неповнолітній ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою та наніс удар в обличчя, що є неприпустимим, а його батько зобов'язаний належним чином виховувати останнього, аби не допускати таких протиправних вчинків сина.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винуватим за ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 працює, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, обставин, що обтяжують чи пом'якшують його відповідальність судом не встановлено, і вважає, що для його виправлення та перевиховання доцільно все ж застосувати стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 27, 40-1, 184 ч. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень (стягувач - Могилів-Подільський РВП ГУНП у Вінницькій області, що знаходиться по вул. Сагайдачного, 4 м. Могилів-Подільський Вінницької області).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України, 050, призначення платежу - «судовий збір»).
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю. А. Ясінський