Ухвала
5 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 752/19748/20
провадження № 61-6956ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Руслан Васильович, на постанову Київського апеляційного суду
від 3 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соболєва Вікторія Леонідівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності,
2 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Батюк О. О., подала вперше через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 3 вересня 2024 року, повний текст якої складено 9 вересня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Батюк О. О., залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання суду відомостей про вартість спірного майна; документа, що підтверджує сплату судового збору, розрахованого із ціни позову з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», або документа, що підтверджує підстави звільнення
від сплати судового збору відповідно до закону; доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи касаційної скарги з додатками або доказів доставки їм касаційної скарги з додатками до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Цю ухвалу доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» представника ОСОБА_1 - адвоката Батюка О. О. 22 жовтня 2024 року.
На виконання її вимог 28 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Батюк О. О., подала до Верховного Суду заяву про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, до якої долучила відомості про її доходи за 2023 рік.
Ухвалою Верховного Суду від 5 листопада 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Батюк О. О., визнано неподаною та повернено заявнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 21 жовтня
2024 року, оскільки заявником не вказано ціну позову (вартість спірного майна), а також роз'яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Згідно з повідомленням про доставлення електронного листа ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 5 листопада 2024 року доставлено до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Батюка О. О. 8 листопада 2024 року.
У березні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат
Іванюк Р. В., подала вдруге через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 3 вересня 2024 року.
23 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу повернено
ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Іванюк Р. В., у зв'язку з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, оскільки не обґрунтовано необхідності відступлення Верховного Суду від приписів закону щодо підстав і випадків касаційного оскарження судових рішень та не викладено передбачених чинним ЦПК України підстав касаційного оскарження. Роз'яснено, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Цю ухвалу доставлено до електронного кабінету представника
ОСОБА_1 - адвоката Іванюка Р. В. 1 травня 2025 року.
30 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Р. В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 3 вересня 2024 року, повний текст якої складено 9 вересня 2024 року, в якій зазначила, що касаційна скарга подається на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 квітня 2025 року, виклала клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Р. В., у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Р. В., на постанову Київського апеляційного суду від 3 вересня
2024 року залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на подання 30 травня 2025 року касаційної скарги та надання належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України; доказів направлення копії цієї скарги учасникам справи; документа, що підтверджує сплату судового збору.
Також заявнику роз'яснено, якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано у встановлений судом строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвалу доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» представнику ОСОБА_1 - адвокату Іванюку Р. В. 5 листопада
2025 року.
На виконання вимог цієї ухвали 15 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Р. В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду
від 3 вересня 2024 року у новій редакції, яка містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та його обґрунтування; додала докази направлення копії цієї скарги учасникам справи і докази сплати судового збору у загальному
розмірі 31 625,5 грн.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу заявник подала до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що ОСОБА_1 з початку повномаштабного вторгнення перебуває за межами України, адвокат Батюк О. О., який представляв її інтереси
у суді та вів супровід цієї справи, був мобілізований до лав Збройних Сил України, про що вона дізналася лише у лютому 2025 року.
25 лютого 2025 року адвокат Батюк О. О. призупинив своє право на заняття адвокатською діяльністю, про ухвалене рішення Голосіївського районного суду
міста Києва від 31 січня 2024 року ОСОБА_1 не повідомляв.
Також заявник зазначає, що хворіла і перенесла кілька операцій, з повним текстом оскаржуваної постанови апеляційного суду ознайомилася 27 лютого 2025 року на сайті «Судова влада України».
Вказує, що ухвалу Верховного Суду від 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 поштою не отримувала, її представник - адвокат Іванюк Р. В. ознайомився з ухвалою
в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 26 травня 2025 року, оскільки перебував у щорічній відпустці з 30 квітня 2025 року до 23 травня 2025 року.
Вважає, що зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Вивчивши зміст поданого заявником клопотання про поновлення строку, касаційний суд вважає, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України передбачено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи. Зазначене відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У випадку, якщо суди обмежуються вказівкою на наявність «поважних причин» для поновлення пропущеного строку, вони не вказують чітких підстав такого поновлення.
Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова Київського апеляційного суду ухвалена 3 вересня 2024 року, повний її текст виготовлено 9 вересня 2024 року.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Батюк О. О., вперше подано касаційну скаргу в межах строку на касаційне оскарження, а саме 2 жовтня 2024 року, проте нею не було дотримано вимог ЦПК України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема, щодо надання суду відомостей про вартість спірного майна; документа, що підтверджує сплату судового збору, розрахованого із ціни позову, або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи касаційної скарги з додатками або доказів доставки їм касаційної скарги з додатками до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Про зазначені недоліки представник ОСОБА_1 - адвокат Батюк О. О. дізнався 22 жовтня 2024 року, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення до його електронного кабінету ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 21 жовтня 2024 року.
28 жовтня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Батюк О. О., подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року.
Проте вимоги цієї ухвали ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Батюк О. О., належним чином не виконала, недоліки касаційної скарги не усунула, у зв'язку з чим ухвалою Верховного Суду від 5 листопада 2024 року касаційну скаргу було повернено заявнику, яку згідно з повідомленням про доставлення електронного листа було доставлено до електронного кабінету адвоката Батюка О. О. 8 листопада 2024 року.
Вдруге з касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Іванюк Р. В., звернулася до Верховного Суду у березні 2025 року, проте нею не було дотримано вимог ЦПК України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема порушено вимоги пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, а саме не обґрунтовано необхідності відступлення Верховного Суду від приписів закону щодо підстав і випадків касаційного оскарження судового рішення та не зазначено підстав касаційного оскарження, що згідно з ухвалою Верховного Суду від 23 квітня
2025 року стало підставою для її повернення.
30 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Р. В., подала до Верховного Суду знову касаційну скаргу, в якій зазначила, що вона подається на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 квітня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Р. В., у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено касаційну скаргу без руху, оскільки заявником пропущено строк на касаційне оскарження судового рішення і не заявлено про його поновлення, а також не дотримано вимог ЦПК України щодо форми і змісту касаційної скарги.
Заявнику було надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на подання 30 травня 2025 року касаційної скарги і надання належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку; виправленої касаційної скарги, оформленої у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України; доказів направлення копії цієї скарги учасникам справи; документа, що підтверджує сплату судового збору.
Посиланнязаявника у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення на те, що 25 лютого 2025 року адвокат Батюк О. О. призупинив своє право на заняття адвокатською діяльністю у зв'язку з мобілізацією, а про ухвалене рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року
ОСОБА_1 не повідомляв, не є поважною причиною для поновлення строку, оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат
Батюк О. О., до суду касаційної інстанції вперше було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак ухвалою Верховного Суду від 5 листопада 2024 року суд скаргу визнав неподаною та повернув її заявнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 21 жовтня 2024 року.
Крім того, згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат
Батюк О. О. зупинив право на заняття адвокатською діяльністю 25 лютого 2025 року, тобто більше як через три місяці після повернення касаційної скарги.
Також заявник зазначає, що хворіла і перенесла кілька операцій, проте надає відомості про стан здоров'я на 11 червня 2024 року, що не є достатнім доказом для підтвердження довготривалої хвороби ОСОБА_1 або довготривалого перебування її на стаціонарному лікуванні, зокрема, після початку перебігу строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду.
Посилання заявника на те, що ухвалу Верховного Суду від 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 поштою не отримувала, а її представник - адвокат Іванюк Р. В. ознайомився з нею в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 26 травня
2025 року, оскільки перебував у щорічній відпустці з 30 квітня 2025 року до 23 травня 2025 року, є безпідставними, оскільки цю ухвалу доставлено до електронного кабінету адвоката Іванюка Р. В. 1 травня 2025 року.
Верховний Суд зазначає, що перебування представника (адвоката) у відпустці не звільняє сторону від обов'язку дотримання процесуальних строків у відповідності до процесуального законодавства. Відпустка представника (адвоката) сама по собі не є тією обставиною, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк та такою, що унеможливлює з об'єктивних підстав обрання іншого представника або подання апеляційної скарги в інший час.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року
у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої
статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванюк Руслан Васильович, на постанову Київського апеляційного суду від 3 вересня
2024 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко