29 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 129/1702/25
провадження № 61-9826св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 напостанову Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2025 року в складі колегії суддів: Оніщука В. В., Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, у якій просила поділити спільне майно подружжя шляхом:
- виділення їй у приватну власність:
житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 1 500 000,00 грн;
земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0520810100:05:002:0075, площею 0,10 га на АДРЕСА_1 вартістю 100 000,00 грн;
житлового будинку АДРЕСА_2 вартістю 554 693,00 грн;
земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7124381500:01:002:1114, площею 0,10 га на АДРЕСА_2 , вартістю 237 714,00 грн;
транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 800 000,00 грн.
- виділення ОСОБА_2 у приватну власність:
транспортного засобу марки «Renault Magnum DXI 460», державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 500 000,00 грн;
транспортного засобу марки «Lag GSA-24», державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 500 000,00 грн;
транспортного засобу марки «Daf FT XF 105.410», державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 300 000,00 грн;
транспортного засобу марки «Koegel SN 24», державний номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 300 000,00 грн;
транспортного засобу марки «Man TGA 1», державний номерний знак НОМЕР_6 , вартістю 300 000,00 грн;
транспортного засобу марки «Reisch», державний номерний знак НОМЕР_7 , вартістю 300 000,00 грн;
та корпоративні права на Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрий двір» (100% статутного капіталу).
27 травня 2025 року сторони подали до суду заяву про затвердження мирової угоди та підписану ними мирову угоду з відповідними умовами.
Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 27 травня 2025 року затверджену мирову угоду між сторонами, укладену з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, яка стосується прав та обов'язків сторін щодо поділу майна подружжя, за умовами якої:
«1. Сторони погодили визнати спільним майном подружжя: цілий житловий будинок АДРЕСА_2 вартістю 554 693 грн та земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 7124381500:01:002:1114 площею 0,10 га по АДРЕСА_2 вартістю 237 714 грн.; транспортний засіб марки DAF FT XF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 300 000 (триста тисяч) грн; транспортний засіб марки KOEGEL SN 24, державний номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 300 000 (триста тисяч) грн; транспортний засіб марки MAN TGA 1, державний номерний знак НОМЕР_8 , вартістю 300 000 (триста тисяч) грн; транспортний засіб марки REISCH, державний номерний знак НОМЕР_9 , вартістю 300 000 (триста тисяч) грн, як такі, що придбані за спільні кошти подружжя.
2. Сторони погодили поділити спільне майно подружжя та:
- Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ), право приватної власності на цілий житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 1 500 000 грн; земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 0520810100:05:002:0075 площею 0,10 га по АДРЕСА_1 , вартістю 100 000 грн; цілий житловий будинок АДРЕСА_2 , вартістю 554 693 грн та земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 7124381500:01:002:1114 площею 0,10 га по АДРЕСА_2 , вартістю 237 714 грн;
- Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ), право приватної власності на: транспортний засіб марки RENAULT MAGNUM DXI 460, державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 500 000 грн; транспортний засіб марки LAG GSA-24, державний номерний знак НОМЕР_3 , вартістю 500 000 грн; транспортний засіб марки DAF FT XF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_4 , вартістю 300 000 грн; транспортний засіб марки KOEGEL SN 24, державний номерний знак НОМЕР_5 , вартістю 300 000 грн; транспортний засіб марки MAN TGA 1, державний номерний знак НОМЕР_8 , вартістю 300 000 грн; транспортний засіб марки REISCH, державний номерний знак НОМЕР_9 , вартістю 300 000 грн; транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 800 000 грн та корпоративні права на Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедрий двір» (100 % статутного капіталу).
3. Сторони домовилися, що поділ майна подружжя здійснюється на вказаних вище умовах без будь-яких доплат та/або компенсацій. Сторони вважають такі умови справедливими та не пов'язаними із будь-якими важкими обставинами.
4. Судові витрати, понесені на оплату судового збору та за надання професійної правничої допомоги залишити за сторонами.
5. Сторони гарантують, що після підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не матимуть жодних майнових претензій одна до одної.
6. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, і не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких осіб, у тому числі держави.
7. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам.
8. Сторони підтверджують, що вони однаково розуміють значення своїх дій та умов даної мирової угоди, правові наслідки її укладення, які передбачені ст. ст. 206-208 ЦПК України та наслідки укладення цієї угоди передбачені ст. ст. 255, 256 ЦПК України».
Провадження у справі закрито.
Суд першої інстанції виходив з того, що сторони добровільно дійшли згоди про укладення мирової угоди, наслідки укладення мирової угоди їм зрозумілі. Мирова угода не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб, тому підлягає затвердженню, а провадження у справі - закриттю на підставі того, що мирова угода не суперечить чинному законодавству і укладається в інтересах сторін.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2025 року її апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Теплицького районного суду Вінницької області від 27 травня 2025 року скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом спору в цій справі є, зокрема, житловий будинок та земельна ділянка на АДРЕСА_2 , які набуті відповідачем у власність вже після розірвання шлюбу з позивачем.
У цьому житловому будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_3 , яка була власником спірного майна з 2020 року до червня 2024 року та з якою відповідач на час затвердження мирової угоди перебував у шлюбі. Крім того, у будинку проживають та зареєстровані малолітні діти ОСОБА_3 та відповідача: ОСОБА_4 , 2021 року народження, та ОСОБА_5 , 2022 року народження.
Отже, укладена між сторонами мирова угода може безпосередньо стосуватися інтересів третіх осіб: ОСОБА_3 та малолітніх дітей, тому висновок суду першої інстанції про її затвердження є передчасним.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2025 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції встановив обставини на підставі доказів, доданих ОСОБА_3 до апеляційної скарги. Такі докази є недопустимими, оскільки ОСОБА_3 не довела неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції.
Апеляційний суд не врахував, що ухвала суду першої інстанції постановлена 27 травня 2025 року, а апеляційна скарга подана 12 червня 2025 року, тобто з пропуском строку на її апеляційне оскарження.
Крім того, ОСОБА_3 не може вважатися особою, на права і обов'язки якої впливає оскаржувана ухвала суду першої інстанції, оскільки предметом позову в цій справі є поділ її та відповідача спільного майна. Питання про права ОСОБА_3 у цій справі не вирішувалося.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив касаційну скаргу, у якому просить її задовольнити.
13 жовтня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
14 березня 2003 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
26 червня 2020 року ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу придбала земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7124381500:01:002:1114, площею 0,1000 га, на території Городецької сільської ради Уманського району Черкаської області.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народилася дочка - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_6 та ОСОБА_2 народилася дочка- ОСОБА_7 .
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 30 квітня 2024 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
06 червня 2024 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_6 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7124381500:01:002:1114, площею 0,1000 га, та житловий будинок АДРЕСА_2 .
31 грудня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 травня 2025 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 розірвано.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою (частина сьома статті 49 ЦПК України).
Відповідно до статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частини першої статті 255 ЦПК України).
Предметом спору в цій справі є поділ майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували в зареєстрованому шлюбі до 31 травня 2024 року.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Затверджуючи укладену між сторонами мирову угоду та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що вона не суперечить чинному законодавству, укладається в інтересах сторін і не порушує прав та інтересів інших осіб.
Водночас, як установив суд апеляційної інстанції, предметом поділу між сторонами є, у тому числі, житловий будинок та земельна ділянка на АДРЕСА_2 , які набуті відповідачем у власність вже після розірвання шлюбу з позивачем.
У спірному житловому будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_3 , яка була власником цього майна з 2020 року до червня 2024 року та з якою відповідач на час затвердження мирової угоди перебував у шлюбі. Крім того, у будинку проживають та зареєстровані малолітні діти ОСОБА_3 та відповідача: ОСОБА_4 , 2021 року народження, та ОСОБА_5 , 2022 року народження.
Таким чином, установивши, що укладена між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мирова угода може безпосередньо стосуватися прав та інтересів ОСОБА_3 та малолітніх дітей, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав передчасним висновок суду першої інстанції про її затвердження та закриття провадження у справі, у зв'язку з чим правильно скасував ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі й направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження колегія суддів відхиляє як безпідставні. Ухвала суду першої інстанції постановлена 27 травня 2025 року, а апеляційна скарга на цю ухвалу подана до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» 11 червня 2025 року, тобто з дотриманням строку на її апеляційне оскарження.
Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не мав права приймати докази, додані ОСОБА_3 до апеляційної скарги, також не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 не була залучена до участі в справі в суді першої інстанції і відповідно не мала можливості подавати докази.
Інші аргументи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішенняне впливають.
Обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановуапеляційного суду без змін.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 10 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко