м.Чернівці
29 грудня 2025 року Справа № 926/2587/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С., за участю помічника судді Петровської В., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши заяву адвоката Письменної Н.В., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво», за вх.№4360 від 22.12.2025 року про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №926/2587/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво» (19003, Черкаська обл., м.Канів, вул.Енергетиків, б.65)
до відповідача Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, б.176)
Про визнання недійсними правочину про односторонню відмову від договору та про нарахування неустойки
Представники сторін не з'явились
СУТЬ СПОРУ: Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.12.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про визнання недійсними правочину про односторонню відмову від договору та про нарахування неустойки задоволено в повному обсязі, визнано недійсним правочин щодо одностороннього розірвання договору підряду №416 від 28.10.2024 року на капітальний ремонт вул.Фастівської (зі сторони вул.Руської, 183) в м.Чернівцях (відновлення елементів благоустрою) укладеного між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергетично-дорожнє будівництво» відповідно до повідомлення №23/01-12/3053 від 26.06.2025 року про односторонню відмову від договору та нарахування неустойки та покладено на відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.
22.12.2025 року від представника ТОВ “Енергетично - дорожнє будівництво» надійшло клопотання про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в розмірі 63000,00 грн (вх.№4360), в якому представник також просить розглядати заяву без її участі.
Обґрунтовуючи подану заяву представник позивача посилається на те, що нею були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката пов'язані з розглядом справи №926/2587/25 відповідно до укладеного з адвокатом Письменною Н.В. договору про надання правової допомоги та на підставі документів, що підтверджують такі витрати, а тому просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 63000,00 грн.
Ухвалою суду від 23.12.2025 року призначено вказану заяву до розгляду на 29.12.2025 року.
23.12.2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№4376), в якому зазначає, що розрахунок витрат є завищеним, неспівмірними із складністю справи та виконаними роботами.
У судове засідання 29.12.2025 року сторони не з'явилась, що не перешкоджає розгляду вищевказаної заяви представника позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви представника позивача, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 16 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, яка здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч.2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.
За приписами п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.3-5 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно із ч.1 ст.58 ГПК України представником у справі може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як свідчать матеріали справи, правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю “Енергетично-дорожнє будівництво» у даній справі надавалась адвокатом Письменною Н.В. на підставі: договору про надання правової допомоги №1906 від 27.02.2019 року, договору про надання адвокатських послуг від 31.07.2025 року, додаткової угоди №49 від 31.07.2025 року до договору про надання правової допомоги №1906 від 27.02.2019 року, ордеру серії ВЕ №1164022 від 01.08.2025 року.
У відповідності до додаткової угоди №49, сторони узгодили надання правничої допомоги, що включає: аналіз документів та корегування позовної заяви, формування пакету документів, підготовку та подання до суду відповіді на відзив, подання письмових пояснень та необхідних процесуальних документів, участь в судових засіданнях, контроль розгляду справи та подання клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.
Згідно рахунку на оплату, адвокат виконав, а клієнт прийняв правову допомогу зазначену додатковою угодою №49 від 31.07.2025 року з розгляду справи №926/2587/25.
Актом виконаних робіт №191225/1 від 19.12.2025 року встановлено загальну вартість робіт в розмірі 63000,00 грн, що підписано замовником та виконавцем і скріплено їх печатками.
Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється включно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 268, 269).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі №922/445/19, від 22.11.2019 року по справі №910/906/18, від 24.01.2019 року по справі №910/15944/17, від 04.06.2020 року по справі №906/598/19 та в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам ст.ст.123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 року у справі № 910/9714/22.
Надавши оцінку доказам щодо понесених Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; предметом спору та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви адвоката Письменної Н,В., яка діяла в інтересах позивача у справі №926/2587/25 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Застосування відповідних положень ст.124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. Зі змісту ч.2 ст.124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
На підставі викладеного, враховуючи заперечення іншої сторони, обсяг наданих адвокатом Письменною Н.В. послуг, складність справи, беручи до уваги тривалість здійснення розгляду справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат заявлених до стягнення на 50% - до 31500,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Заяву адвоката Письменної Н.В., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю №Енергетично-дорожнє будівництво», за вх.№4360 від 22.12.2025 року про розподіл судових витрат в сумі 63000,00 - задовольнити частково.
2.Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, б.176, код 44327100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетично - дорожнє будівництво» (19003, Черкаська обл., м.Канів, вул.Енергетиків, б.65, код 33757711) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 31500,00 грн.
3.В решті заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне додаткове рішення складено та підписано 30.12.2025 року.
Суддя Світлана ГУШИЛИК