29 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/733/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.
розглянув справу
за позовом Сумського обласного центру зайнятості, майдан Незалежності, 3-1, м. Суми, Сумська область, 40030
до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України, майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46001
про стягнення 1080,62 грн майнової шкоди
Представники сторін в судове засідання не прибули.
Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Суть справи:
До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Сумського обласного центру зайнятості (вх. №832 від 03.12.2025) до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України, про стягнення 1080,62 грн майнової шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у зв'язку із неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, які підтверджуються рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №480/5104/23, позивачем за період з 14.05.2024 по 19.05.2024 було виплачено гр. ОСОБА_1 допомогу за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на випадок безробіття в сумі 1080,62 грн, виплата якої позивачем могла б не здійснюватися у разі своєчасного призначення та виплати пенсії гр. ОСОБА_1 , внаслідок чого позивачу завдано майнову шкоду у вказаній вище сумі, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2025 прийнято позовну до розгляду, відкрито провадження у справі №921/733/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29 грудня 2025 року на 10:00 год.
17.12.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов (вх.№8815), відповідно до якого Головного управління Пенсійного фонду України проти позову заперечує.
Посилається на те, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 22.10.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява була опрацьована ГУ ПФУ в Тернопільській області, рішенням якого від 26.10.2021 №183450016843 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста.
Зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №480/3432/22, що набрало законної сили 11.10.2021, рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 26.10.2021 №183450016843 визнано протиправним та скасовано, а також ГУ ПФУ в Тернопільській області зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі № 480/3432/22, ГУ ПФУ в Тернопільській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 22.10.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийнято рішення від 27.03.2023 № 183450016843, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста становить менше за необхідний, тому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутнє.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №480/5104/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2023 №1834500016843 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 22.10.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, зарахувавши періоди його роботи з 20.06.2013 по 09.12.2014, з 30.01.2015 по 11.01.2016, з 10.03.2016 по 15.12.2017 в ТОВ "Агрофірма "Рост" на посаді тракториста-машиніста, та з 02.06.2020 по 22.10.2021 у Фермерському господарстві "Фоменко С.В." на посаді тракториста-машиніста до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 по справі №480/5104/23 залишено без змін. Таким чином, рішення суду у справі №480/5104/23 набрало законної сили 16 липня 2024 року.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року у справі №480/5104/23, ГУ ПФУ в Тернопільській області винесло рішення про призначення ОСОБА_1 з 22.10.2021 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач зауважує, що саме на Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття покладено обов'язок щодо перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
Відповідно до вимог пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Згідно пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відтак Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що позивачем не доведено наявності всіх елементів, необхідних для притягнення органу державної влади до відповідальності, а саме неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Звертає увагу суду на те, що позивач не був позбавлений можливості вчасно перевіряти обґрунтованість виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , проте таких заходів не вжив. Також, ОСОБА_1 , реалізовуючи своє право на оскарження в судовому порядку рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні йому пенсії, був зобов'язаний повідомити Сумському обласному центру зайнятості про наявність обставини, яка може вплинути на виплату допомоги по безробіттю, однак свідомо приховав даний факт. Отже, сума виплаченого забезпечення за період перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітного за період з 15.05.2024 по 19.05.2024 у сумі 1080,62 грн. повинна бути стягнута з ОСОБА_1 , а не Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Просить у задоволенні позову Сумського обласного центру зайнятості відмовити.
22.12.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№8951), у якій останній просить суд врахувати, що згідно з п.1 ч.1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років). Статусу пенсіонера ОСОБА_1 не набув внаслідок протиправної відмови ГУ ПФУ в Тернопільській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Тож не відповідає дійсності позиція відповідача про те, що позивачем не доведено наявності всіх елементів, необхідних для відшкодування шкоди органом, який прийняв неправомірне рішення у порядку статті 1173 Цивільного кодексу України.
Також помилковим позивач вважає твердження відповідача, що безробітний приховав факт та не повідомив центр зайнятості про оскарження в судовому порядку рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні йому пенсії. Адже на момент подання 25.03.2024 заяви про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 пенсія не була призначена, а навпаки у праві на пенсію ГУ ПФУ в Тернопільській області йому відмовлено. Тому згідно норм законодавства про зайнятість ОСОБА_1 мав право на статус безробітного та допомогу по безробіттю. Ця обставина виключає неправомірність поведінки самої особи ОСОБА_1 і підстави стягнення виплаченої допомоги по безробіттю з нього за період з 14.05.2024 по 19.05.2024.
Зауважує, що за законом підстав відмовити ОСОБА_1 у наданні статусу безробітного та у допомозі по безробіттю, на той час у центру зайнятості не було. Тож вимоги закону стали підставою для надання статусу безробітного та здійснення виплат позивачем допомоги по безробіттю ОСОБА_1 . Тому доводи відповідача про те, що позивач не вжив заходів щодо перевірки обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , є хибними.
З урахуванням вищенаведеного, позивач просить вимоги, викладені у позовній заяві у справі №921/733/25, задовольнити в повному обсязі; справу розглядати без участі представника.
В судове засідання 29.12.2025 представник позивача не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (ухвалу суду від 04.12.2025 надіслано судом до електронного кабінету Сумського обласного центру зайнятості і отримано останнім 04.12.2025). Водночас, як вже зазначалось вище, у відповіді на відзив позивач підтримав заявлені вимоги і просить розглядати справу без участі його представника.
Також, в судове засідання не прибув представник відповідача, водночас свою позицію у справі останнім викладено у відзиві на позов (вх.№8815 від 17.12.2025). Просить в позові відмовити.
Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для подання заяв по суті справи, а також те, що участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов'язковою, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
29 грудня 2025 року справу розглянуто по суті.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
25.03.2024 до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості надійшла заява від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю. У заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1 , зокрема, зазначено, що пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років йому не призначено.
Надалі, 25.03.2024 Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості заведена персональна картка безробітного №185024032500003.
Згідно з витягом із наказів Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від 24.12.2025 вбачається, що:
25.03.2024 Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості на підставі статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", видано наказ №НТ240325 про надання ОСОБА_1 статусу безробітного з 25.03.2024.
26.03.2024 Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості на підставі ч. 1, 3, 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видано наказ №НТ240326 про призначення допомоги по безробіттю з 26.03.2024 по 20.03.2025.
Згідно наказу Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості № НТ240326 від 26.03.2024 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призупинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із участю безробітного у суспільно корисних роботах, громадських та інших роботах тимчасового характеру з 26.03.2024.
Наказом Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості №НТ240514 від 14.05.2024 поновлено з 14.05.2024 виплату допомоги по безробіттю.
Наказом Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості №НТ240520 від 20.05.2024 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призупинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із участю безробітного у суспільно корисних роботах, громадських та інших роботах тимчасового характеру з 20.05.2024.
Наказом філії Сумського обласного центру зайнятості № НТ240812 від 12.08.2024 поновлено з 10.08.2024 виплату допомоги по безробіттю.
Як зазначає позивач у позовній заяві, Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості на виконання вказаних вище наказів ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю за період з 15.05.2024 по 19.05.2024 у сумі 1080,62 грн, та з 10.08.2024 по 11.08.2024 у сумі 360,21 грн.
Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості №83 від 21.08.2024 щодо ОСОБА_1 відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 "Про зайнятість населення" та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 13.02.2009 №60/62 (чинного на той момент) з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття встановлено на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.08.2024 №1394, виявлено факт призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 22.10.2021. Пенсію призначено на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 по справі №480/5104/23 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 по справі №480/5104/23 з 22.10.2021. Отже, актом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах зворотною датою - з 22.10.2021 у порядку виконання органами Пенсійного фонду України рішення суду.
Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №480/5104/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2023 №1834500016843 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 22.10.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, зарахувавши періоди його роботи з 20.06.2013 по 09.12.2014, з 30.01.2015 по 11.01.2016, з 10.03.2016 по 15.12.2017 в ТОВ "Агрофірма "Рост" на посаді тракториста-машиніста, та з 02.06.2020 по 22.10.2021 у Фермерському господарстві "Фоменко С.В." на посаді тракториста-машиніста до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зокрема, з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №480/5104/23 вбачається, що 22.10.2021 гр. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області через територіальний підрозділ - Сумське об'єднане управління ПФУ, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована ГУ ПФУ в Тернопільській області, рішенням якого від 26.10.2021 №183450016843 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 16.07.2024 у справі №480/5104/23 рішення суду першої інстанції залишено без змін. 16.07.2024 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №480/5104/23 набрало законної сили.
Надалі, Наказом Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості №НТ240821 від 21.08.2024 відповідно до ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" припинено виплату допомогу по безробіттю з 12.08.2024. Також припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу зареєстрованого безробітного призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг з 21.08.2024.
Наказом Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості №НТ240916 від 16.09.2024 вирішено повернути кошти у встановленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" по акту з 10.08.2024 по 11.08.2024 сума боргу 360,21 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, гр. ОСОБА_1 особисто повернув Сумській філії Сумського обласного центру зайнятості виплачену йому допомогу за період з 10.08.2024 по 11.08.2024 у сумі 360,21 грн.
Також, Сумським обласним центром зайнятості 16.09.2024 видано наказ №513 про повернення коштів відповідно до якого наказано відшкодувати шкоду, завдану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у розмірі виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 14.05.2024 по 19.05.2024 в сумі 1080,62 грн; директору Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості Віталію Сахнюку - направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області письмове повідомлення про відшкодування коштів за копією цього наказу; провести претензійно-позовну роботу для відшкодування майнової шкоди.
16.09.2024 Сумським обласним центром зайнятості видано довідку-розрахунок коштів, які підлягають поверненню на рахунок Сумського обласного центру зайнятості р/р UA778201720355419111700706385 в ДКСУ в м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 03491406 за період з 14.05.2024 по 19.05.2024 в сумі 1080,62 грн.
З метою досудового врегулювання спору філією Сумського обласного центру зайнятості 04.10.2024 на адресу відповідача було направлено претензію №15.1/1335/3224, у якій Сумська філія Сумського ОЦЗ просила протягом 10 днів розглянути дану претензію та повернути Сумському обласному центру зайнятості 1080,62 грн матеріального забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 . Також зазначено, що у разі незадоволення претензії у строк до 01.11.2024, філія Сумського обласного центру зайнятості буде змушена звернутися до суду з позовною заявою про примусове стягнення заборгованості, що призведе також до стягнення витрат пов'язаних з судовим врегулюванням спору.
Вказана претензія отримана відповідачем 15.10.2024.
Надалі, Сумським обласним центром зайнятості на адресу відповідача направлялись листи щодо повернення коштів в розмірі 1080,62 грн, зокрема 21.03.2025, 16.05.2025 №06.2/2/771, 12.09.2025 №06.2/1465.
Листом №1900-0801-6/1996 від 25.04.2025, у відповідь на запит позивача від 21.03.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило про відсутність підстав для задоволення вимог. Зокрема, зазначило про те, що ОСОБА_1 на обліку як отримувач пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області не перебуває. Також, звернуло увагу на те, що ОСОБА_1 , реалізовуючи своє право на оскарження в судовому порядку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, був зобов'язаний повідомити Сумський обласний центр зайнятості про наявність обставин, яка може вплинути на виплату допомоги по безробіттю, однак свідомо приховав даний факт.
З огляду на те, що відповідачем в добровільному порядку не повернуто виплаченої ОСОБА_1 за період з 15.05.2024 по 19.05.2024 допомоги по безробіттю в сумі 1080,62 грн, зазначене стало підставою для звернення Сумського обласного центру зайнятості до господарського суду із позовною заявою про відшкодування майнової шкоди у вказаному розмірі.
Дослідивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Правовідносини, які виникають у сфері зайнятості населення врегульовано відповідним законодавством України у сфері загальнообов'язкового, державного страхування, зокрема, правові, фінансові та організаційні засади визначаються Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та іншими актами законодавства.
Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування (частина друга статті 43 Закону).
Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.
Матеріали справи свідчать, що гр. ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітний у філії Сумського обласного центру зайнятості з 25.03.2024 та отримав допомогу по безробіттю, зокрема у спірний період з 14.05.2024 по 19.05.2024 в сумі 1080,62 грн.
Виплата допомоги по безробіттю здійснювалася філією Сумського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Станом на 25.03.2024 (звернення гр. ОСОБА_1 до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості) законних підстав відмовити ОСОБА_1 у наданні статусу безробітного та у допомозі по безробіттю у Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості не було.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно пункту 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Як вже було зазначено вище та встановлено судом під час розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи №480/5104/23 встановлено, що 22.10.2021 гр. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області через територіальний підрозділ - Сумське об'єднане управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована ГУ ПФУ в Тернопільській області, рішенням якого від 26.10.2021 №183450016843 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 у справі №480/5104/23, яке залишено без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду 16.07.2024 у справі №480/5104/23 та набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2023 №1834500016843 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 з 22.10.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, зарахувавши періоди його роботи з 20.06.2013 по 09.12.2014, з 30.01.2015 по 11.01.2016, з 10.03.2016 по 15.12.2017 в ТОВ "Агрофірма "Рост" на посаді тракториста-машиніста, та з 02.06.2020 по 22.10.2021 у Фермерському господарстві "Фоменко С.В." на посаді тракториста-машиніста до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Як вже вказувалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії.
За п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 13 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного та виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення пенсії на пільгових умовах.
З огляду на викладене вище, вбачається, що внаслідок неправомірних дій відповідача, гр. ОСОБА_1 , своєчасно не отримав призначене пенсійне забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством. У свою чергу позивач здійснював гр. ОСОБА_1 , виплати допомоги по безробіттю як особі, яка не має будь-яких доходів за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Таким чином, здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки за умови своєчасного призначення пенсії ОСОБА_1 , не було б підстав для виплати йому допомоги по безробіттю.
Отже, викладене вище свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками, а також про завдання відповідачем матеріальної шкоди філії Сумського обласного центру зайнятості в розмірі отриманої ОСОБА_1 за період з 15.05.2024 по 19.05.2024 (допомоги по безробіттю) у сумі 1080,62 грн.
У відповідності до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини
Положеннями статті 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. При цьому, відповідальність за шкоду, завдану органом державної, органом Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів, тобто і при випадковому завданні.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №916/336/17, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Як вже було зазначено вище, станом на 25 березня 2024 року (звернення гр. ОСОБА_1 до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості) із заявою про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю у Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості не було підстав для відмови особі у статусі безробітного.
В свою чергу, положенням пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог законодавця.
Однак, така виплата відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не здійснювалася б у разі своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії на пільгових умовах.
Наведене безумовно свідчить про наявність завданої позивачу шкоди і причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.
Сума завданої позивачу шкоди вимірюється сумою допомоги по безробіттю, отриманою гр. ОСОБА_1 у період з 14.05.2024 по 19.05.2024, у розмірі 1080,62 грн за рахунок коштів Фонду.
Таким чином, підставами для стягнення шкоди з Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області є:
- протиправна поведінка відповідача, яка полягає у незаконній відмові призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, неправомірність якої встановлена судовим рішенням у справі №480/5104/22, що набрало законної сили;
- наявність шкоди у сумі витрат Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 , права б на яку останній з 14.05.2024 не мав за умови своєчасного призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Сума завданої шкоди документально підтверджена;
- причинно-наслідковий зв'язок, який полягає у тому, що в силу приписів статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статуси пенсіонера та безробітного є взаємовиключними. Статусу пенсіонера ОСОБА_1 не набув внаслідок протиправної відмови ГУ ПФУ в Тернопільській області у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо тверджень відповідача, викладених ним у претензії та у відзиві на позов про неправомірні дії з боку гр. ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 13 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного та виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З викладеного вбачається, що відповідальність застрахованої особи настає лише у випадку несвоєчасного подання нею інформації про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг або умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними, щодо неповідомлення про існування таких обставин.
Відповідач стверджує, що саме гр. ОСОБА_1 приховав обставини, які могли вплинути на виплату допомоги по безробіттю.
Однак, як вбачається з матеріалів справи на момент звернення гр. ОСОБА_1 25.03.2024 із заявою про надання статуту безробітного, він не отримував пенсію на пільгових умовах, тому підстави у Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості для відмови у наданні відповідного статусу були відсутні.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позивач довів наявність усіх трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії відповідача, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди відповідно до ст. 1173 ЦК України, чого відповідач у встановленому порядку не спростував, також матеріали справи не містять доказів в підтвердження відшкодування в добровільному порядку на час розгляду справи заявленої до стягнення суми шкоди, а відтак позовні вимоги Сумського обласного центру зайнятості про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України 1080,62 грн майнової шкоди є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.
При цьому, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) на користь Сумського обласного центру зайнятості (майдан Незалежності, буд.3-1, м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 03491406) майнову шкоду в сумі 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн 62 коп. та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 30.12.2025.
Суддя Н.В. Охотницька