про відмову у видачу судового наказу
29 грудня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/764/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В. розглянувши заяву №б/н (вх. №872) від 22.12.2025 Державного підприємства "Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України", проспект Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03065
до боржника: Хоростківської міської ради, вул. Князя Володимира, буд. 17, м. Хоростків, Чортківський район, Тернопільська область, 48420
про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості в розмірі 11 949 грн за договором №170М/Ш-20-ОТГ від 16.06.2020 про надання послуг у сфері інформатизації та 242,24 грн судового збору
Державне підприємство "Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України" звернулося через систему "Електронний суд" до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Хоростківської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 11 949 грн за договором №170М/Ш-20-ОТГ від 16.06.2020 про надання послуг у сфері інформатизації та 242,24 грн судового збору.
В обґрунтування вказаної заяви, стягувач посилається на невиконання його контрагентом умов договору №170М/Ш-20-ОТГ про надання послуг у сфері інформатизації від 16.06.2020 в частині повної та своєчасної сплати наданих послуг, що зумовило виникнення заборгованості, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.
Розглянувши, подані заявником матеріали, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України).
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Водночас, відповідно до п. 5 ч. 1ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник просить стягнути з органу місцевого самоврядування заборгованість за договором у розмірі 11 949 грн, яка виникла у зв'язку з неоплатою наданих Виконавцем послуг згідно актів здачі - приймання наданих послуг №803 від 30.06.2020 на суму 6 858 грн, №2116 від 30.09.2020 на суму 5 121 грн, №2680 від 30.12.2020 на суму 5 121 грн.
Відповідно до п.3.3. договору оплата послуг проводиться Замовником щоквартально за фактично надані у звітному кварталі послуги протягом 5-ти днів з дати підписання ним акту здачі - приймання наданих послуг та за вимогою Замовника рахунків - фактури, наданих Виконавцем, але в будь - якому випадку не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом у межах відповідних бюджетних асигнувань.
За змістом п. 3.4 укладеного правочину у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за надані послуги здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, але в будь - якому разі не пізніше 90 днів з дня підписання акту здачі - приймання наданих послуг за відповідний квартал (незалежно від затримки/не затримки бюджетного фінансування).
Згідно з положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
За змістом вказаної вище норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Положеннями ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання такого зобов'язання.
З урахуванням викладеного, враховуючи приписи ст.257,261 ЦК України, з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника заборгованості за період з червеня по грудень 2020 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява Державного підприємства подана із пропуском загального строку позовної давності.
Підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником. Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).
Суд зазначає, що у даному випадку продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та у період дії воєнного стану в Україні не застосовується, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1ст. 152 ГПК України, відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.
За наведених обставин, суд, ураховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, доходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Відмовити Державному підприємству "Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України" у видачі судового наказу про стягнення з Хоростківської міської ради заборгованості в розмірі 11 949 грн за договором №170М/Ш-20-ОТГ від 16.06.2020 про надання послуг у сфері інформатизації та 242,24 грн судового збору.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.12.2025.
Ухвала про відмову у видачі судового наказу підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко