16.12.2025м. СумиСправа № 920/1/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участю секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву від 29.11.2025 №б/н представника відповідача про розподіл фактично понесених судових витрат за правничу допомогу (вх №6196 від 01.12.2025) у справі №920/1/25
за позовом Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області (вул. Центральна, буд. 5, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304; код за ЄДРПОУ 04390148),
до відповідача: фізичної особи Руденка Олександра Анатолійовича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ),
про розірвання договору та стягнення 128582,93 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача не прибув,
установив:
Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.11.2025 у справі №920/1/25 позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області 850,68 грн 3% річних та 4391,47 грн інфляційних збитків, а також 3028,00 грн; в іншому відмовлено.
01.12.2025 представник відповідача подав заяву про розподіл фактично понесених судових витрат за правничу допомогу (вх 6196), відповідно до якої представник відповідача просить стягнути з позивача 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 08.12.2025 у справі №920/1/25 прийнято до розгляду заяву представника відповідача про розподіл фактично понесених судових витрат за правничу допомогу (вх № 6196 від 01.12.2025); призначено розгляд зазначеної заяви у судове засідання на 16.12.2025, 10:00, з повідомленням сторін; запропоновано позивачу надати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подану представником відповідача заяву.
15.12.2025 позивач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (вх №6011).
16.12.2025 представник відповідача подав заяву (вх №6013), за якою представник відповідача просить задовольнити заяву відповідача про розподіл фактично понесених судових витрат за правничу допомогу та здійснити розгляд даної заяви за відсутності відповідача та його представника.
У судовому засіданні 16.12.2025 встановлено:
Представники сторін у судове засідання не прибули, додаткових заяв та/або клопотань не подали; позивач за клопотанням (вх №6011 від 15.12.2025) просив відкласти розгляд заяви, відповідач за заявою (вх №6013 від 16.12.2025) просив подану ним заяву задовольнити та здійснити розгляд даної заяви за відсутності відповідача та його представника.
Позивач правом на подання письмового обґрунтування своєї позиції з огляду на подану представником відповідача заяву (в т.ч.: клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) не скористався.
Сторони про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином. Неприбуття сторін у судове засідання не є перешкодою у розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення; суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду заяви та вважає за можливе здійснити розгляд заяви відповідача про розподіл фактично понесених судових витрат за правничу допомогу (вх №6196 від 01.12.2025) у даному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, були створені сторонам усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву представника відповідача про розподіл фактично понесених судових витрат за правничу допомогу (вх №6196 від 01.12.2025), надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення даної заяви, господарський суд установив:
Відповідно до поданої представником відповідача заяви та доданих до заяви документів останній просить постановити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача 18000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат до заяви додані: ордер на надання правничої допомоги від 14.02.2025 серія ВМ №1059643, розрахункові квитанції серії НВВ №14-02/2025, №18-03/2025, №08-10/2025, договір про правничу допомогу від 14.02.2025 №б/н та акт приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 29.11.2025.
Заява представника відповідача про розподіл фактично понесених судових витрат (вх №6196 від 01.12.2025) подана з дотриманням норми ч. 8 ст.129 ГПК України (у судовому засіданні 12.11.2025 представником відповідача до початку судових дебатів в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявлено про судові витрати) та відсутні підстави для залишення заяви без розгляду.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд встановив, що факт понесення першим відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №920/1/25 в розмірі 18000,00 грн підтверджується копіями ордеру на надання правничої допомоги від 14.02.2025 серії ВМ №1059643, розрахункових квитанцій серії НВВ №14-02/2025, №18-03/2025, №08-10/2025, договору про правничу допомогу від 14.02.2025 №б/н та акту приймання-передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу (детальний опис) від 29.11.2025.
Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене відповідає правовій позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до положень статті 126 ГПК України має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв розумності та співмірності витрат, їх пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку, що заявлений представником відповідача до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи, розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначений відповідачем та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Суд враховує, що справа не є складною, матеріали справи не містять великого обсягу документів, що підлягали дослідженню.
За викладених обставин суд зменшує розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 6000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, на позивача покладаються витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 5877,69 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Іншу частину витрат на професійну правничу допомогу суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 123, 126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Частково задовольнити заяву від 29.11.2025 №б/н представника відповідача про розподіл фактично понесених судових витрат за правничу допомогу (вх №6196 від 01.12.2025) у справі №920/1/25.
2. Стягнути зі Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області (вул. Центральна, буд. 5, смт. Степанівка, Сумський р-н, Сумська обл., 42304; код за ЄДРПОУ 04390148) на користь фізичної особи Руденка Олександра Анатолійовича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; рнокпп НОМЕР_1 ) 5877,69 грн (п'ять тисяч вісімсот сімдесят сім грн 69 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншому відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржене.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне додаткове рішення складено 30.12.2025.
СуддяВ.Л. Короленко