65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2950/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,
за участю представників:
від позивача: Шорстов О.Ю.;
від відповідача: Швидкий О.О.;
за позовом: Приватного Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227);
до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б"; код ЄДРПОУ 00131713);
про стягнення 294 525,22 грн,
1. Суть спору.
29.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3026/25) Приватного Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 88 660 666,36 грн за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання за Договором №0522-03041-ПД про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024, в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг в період травень-червень 2025.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 04.08.2025 провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.09.2025 о 12:20.
06.08.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про продовження процесуального строку (вх.№24722/25).
Ухвалою суду від 12.08.2025 було задоволено клопотання відповідача та продовжено строк на подання відзиву до 03.09.2025.
02.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№27131/25) та клопотання про залучення доказів до матеріалів справи (вх.№27146/25).
03.09.2025 до суду від відповідача надійшов відзив (вх.№27289/25).
У судовому засіданні 04.09.2025 судом були встановлені строки для подання відповіді на відзив до 12.09.2025, заперечень до 22.09.2025, а також без оформлення окремого документа було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.10.2025 о 12:30.
08.09.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№27706/25).
03.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи (вх.№30785/25).
Судове засідання 06.10.2025 не відбулось, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м.Одеса та Одеській області, про що секретарем судового засідання було створено відповідну довідку, а судом було призначено розгляд справи на 16.10.2025 о 15:30.
У судовому засіданні 16.10.2025 суд, без оформлення окремого документа постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.11.2025 о 15:30.
05.11.2025 до суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення (вх.№35143/25).
07.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№35483/25) та заперечення на заяву (вх.№35484/25).
У судовому засіданні 13.11.2025 суд в судовому засіданні, без оформлення окремого документа постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначив справу до розгляду по суті на 11.12.2025.
Ухвалою суду від 13.11.2025, у зв'язку з відсутністю предмета спору, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 88 366 141,14 грн, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
У судовому засіданні 11.12.2025 за участі представників сторін, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в судовому засіданні, що відбудеться 18.12.2025.
У судовому засіданні 18.12.2025 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відкладено складення повного рішення на строк до 29.12.2025.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Доводи ПрАТ “НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “УКРЕНЕРГО»
У якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 01.01.2024 між ним та АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0522-03041-ПД.
Позивач повідомляє, що на виконання вказаного договору ним надавалися послуги відповідачу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Зокрема за розрахункові періоди протягом періоду травень - червень 2025 сторонами були підписані Акти приймання-передачі послуг шляхом накладення електронного цифрового підпису, а саме:
Акт надання Послуги №ДУА-0016330 за травень 2025 року від 31.05.2025 на суму 45 228 848,28 грн з ПДВ;
Акт надання Послуги №ДУА-0017109 за червень 2025 року від 30.06.2025 на суму 43 137 292,86 грн з ПДВ.
Так позивач зазначає, що станом на 28.07.2025 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за наданні послуги у розрахункових періодах травень - червень 2025 на загальну суму 88 366 141,14 грн.
З огляду на прострочення боржником виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних у розмірі 294525,22 грн.
У відповіді на відзив позивач вказує, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.12.2024 за №2201 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК «УКРЕНЕРГО» установлено ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 98,97 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
При цьому, щодо підписання та направлення первинної документації, позивач зазначає повідомлення про реєстрацію в системі електронного документообігу надіслано керівникам підприємств листом НЕК "Укренерго" від 28.05.2021 №01/21909 та опубліковано на веб-сайті ПЕК "Укренерго" "Учасникам ринку", а тому з урахуванням положень Договору сторони погодили можливість направлення актів про надання послуг, актів коригування, рахунків в тому числі за допомогою Сервісу та електронною поштою.
Акти надання Послуги та рахунки за розрахункові періоди з січня по травень 2023 року та акти-коригування до актів наданих послуг направлялися відповідачу на електронну пошту за допомогою Сервісу електронного документообігу «АСКОД».
Таким чином позивач вважає, що твердження відповідача, що матеріали справи не містять доказів підписання та направлення відповідачу, чи отримання ним актів надання Послуг, актів-коригування, рахунків за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у спірний період є безпідставними.
Крім того, у випадку задоволення позовних вимог, позивач заперечує щодо здійснення відстрочення виконання рішення суду за клопотанням відповідача, оскільки відповідачем фінансовий звіт за І півріччя 2025 свідчить про те, що за результатами господарської діяльності І півріччя 2025 відповідач має чистий прибуток 597 800 000 грн, а за аналогічний період попереднього року мав чистий прибуток 1 025 069 000 грн, що повністю спростовує твердження відповідача про його скрутне фінансове становище і навпаки свідчить про стабільну прибутковість господарської діяльності відповідача.
Водночас позивач надає суду звіт про фінансові результати за 2024, з якого вбачається що ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» має збитки від своєї господарської діяльності за 2024 в розмірі 45 927 840 000 грн. Таким чином на думку позивача відповідач, заявляючи про відстрочення виконання рішення, не надав суду доказів скрутного матеріального становища, а відтак вважає що будь-які підстави для відстрочення виконання рішення у разі задоволення позову - відсутні.
3.2.Аргументи АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
У якості заперечень проти позовних вимог відповідач зазначає, що додані до позовної заяви розрахунки основної заборгованості і штрафних нарахувань не конкретизовані, викладені, некоректно.
На думку відповідача, позивачем до матеріалів справи не додано обґрунтованого розрахунку вказаної заборгованості та належних доказів на підтвердження такого розрахунку з зазначенням: обсягу наданих послуг, періоду в яких ці послуги були надані, строку оплати наданих послуг, тарифу по якому ці послуги надавались, тощо. Позивачем взагалі не надано розрахунку основної заборгованості з конкретизацією вищевказаних даних, а лише містяться посилання на окремі періоди, акти, коригування, тож не зрозумілим є за які конкретно періоди які суми заборгованості позивач просить стягнути, спосіб пояснення сум заборгованостей лише ускладнює можливий їх аналіз та заплутує сторони й суд, фактично унеможливлюючи такий аналіз.
АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів направлення (ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО») та отримання (АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») Актів надання послуги за спірний період.
Натомість додані до позовної заяви акти надання послуги не містять ані підписів сторін, ані доказів їх направлення чи отримання.
Відповідач зазначає, що з огляду на непідтвердженність обсягу та вартості основного боргу необґрунтованими є і розрахунки 3% річних та інфляційних втрат.
Також відповідач повідомляє, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» повідомило позивача про настання обставин непереборної сили, що можуть унеможливлювати належне та своєчасне виконання зобов'язань передбачених Договором. ПрАТ «НЕК Укренерго» проти такого повідомлення не заперечує. Однак позивач у своїй позовній заяві заперечує проти настання обставин непереборної сили по Договору, укладену між позивачем та відповідачем.
У заяві про відстрочення виконання судового рішення відповідач вказує, що у разі ухвалення судом рішення про повне або часткове задоволення вимог ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», справедливим є надання відповідачу відстрочки виконання рішення строком на 1 рік та така відстрочка є не тільки справедливою, а й буде враховувати інтереси сторін та забезпечить економічний баланс між сторонами.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
На підставі повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», як оператором системи передачі (ОСП), та Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», як користувачем, було укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) обслуговування №0522-03041-ПД, який регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга) (п. 2.1. Договору).
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору (п. 2.2. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору, ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
За п.3.4. Договору, планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Згідно з п.3.5. Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (пункт 3.6. Договору).
За п. 3.7. Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Згідно п. 3.8. Договору, Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Відповідно п. 3.9. Договору, за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача Згідно п. 2.9. Договору, за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Користувача. У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
Відповідно до п. 7.10. Договору, за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, у якому зафіксовано невиконання такого зобов'язання. Сплата штрафних санкцій за відмову від виконання своїх зобов'язань не звільняє Сторони від виконання зобов'язання в натурі, крім випадку, коли управнена Сторона відмовилася від прийняття виконання зобов?язання.
Згідно п.п. 11.3., 11.5., 11.6 Договору, Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі. Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням - https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі. Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п.11.7. Договору)
Виходячи з наведених вище умов договору, за період травень - червень 2025 року, позивачем надавалися відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, з огляду на що, сторонами були підписані акти надання послуг, шляхом накладення електронного підпису, на загальну суму загальну суму 88 366 141,14 грн, а саме:
- Акт надання Послуги №ДУА-0016330 за травень 2025 року від 31 травня 2025 на суму 45 228 848,28 грн. з ПДВ;
- Акт надання Послуги №ДУА-0017109 за червень 2025 року від 30 червня 2025 на суму 43 137 292,86 грн з ПДВ.
Станом на момент звернення з позовом до суду АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вартість наданих ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» послуг не оплатило, у зв'язку з чим позивачем здійснено нарахування 3 % річних у розмірі 294525,22 грн.
Під час розгляду справи відповідачем було надано до суду копії платіжних інструкцій №4191124 від 18.09.2025, №4203754 від 29.09.2025, №4203755 від 29.09.2025, №4215603 від 08.10.2025 з яких вбачається, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було здійснено сплату 88 660 666,36 грн основного боргу, у зв'язку з чим ухвалою суду від 13.11.2025 провадження в частині стягнення основного боргу було закрито.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу VII Кодексу, системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу, споживання електричної енергії та зберігання енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління).
Господарський суд зазначає, що договір про надання послуг з диспетчерського управління №0522-03041-ПД за своєю правовою природою є договором про надання послуг, які мають надаватись відповідно до вимог законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На час звернення позивача до суду із даним спором за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 88 660 666,36 грн, яка станом на 13.11.2025 була сплачена у повному обсязі, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Водночас, окрім основної заборгованості, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 294 525,22 грн.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.
Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Крім того відповідно до п. 7.10. Договору, за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, у якому зафіксовано невиконання такого зобов'язання. Сплата штрафних санкцій за відмову від виконання своїх зобов'язань не звільняє Сторони від виконання зобов'язання в натурі, крім випадку, коли управнена Сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.
Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, судом встановлено його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв'язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Окремо щодо доводів відповідача стосовно наявності в нього форс-мажорних обставин, та у зв'язку з цим протиправність нарахування позивачем 3 % річних, суд зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства, наявність форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, а не від виконання самого зобов'язання.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Щодо відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
У своєму клопотанні відповідач в якості обґрунтування необхідності відстрочення виконання даного рішення суду, зокрема тим, що протягом осінньо-зимових періодів 2022-2025 відбувалися масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до вкрай тяжких наслідків. Такі обстріли відбуваються й по сьогодення. Зокрема й об'єкти АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазнали значних пошкоджень, а іноді й повної/часткової руйнації, відновлення яких потребує значних фінансових витрат та загалом завдає значних фінансових збитків, не кажучи про непоодинокі випадки завдання ушкоджень працівникам АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», або ж їх загибелі під час виконання ремонтних заходів.
Як вказує відповідач, основним завданням АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань. Поряд з тим, у відповідності до положень постанови №76 КМУ від 27.01.2023р., Товариство віднесено до критично важливих підприємств, що зайвий раз підтверджує факт того, що зокрема усі підприємства паливно-енергетичного сектору, зокрема й оператори систем розподілу є надважливими для функціонування держави вцілому. Відтак кошти, які отримує відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, скеровуються в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та їх підготовку до наступного осінньо-зимового періоду. Крім цього, відповідач звертає увагу, що ним сплачено позивачу основну суму заборгованості за договором та сторони у даній справі вочевидь не перебувають у рівних фінансових умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими.
Так відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 18 ГПК України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.
Разом з тим суд наголошує, що положеннями ч. 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення.
З огляду на доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що подана заява про відстрочення виконання рішення є належним чином обґрунтованою, а надані відповідачем докази є достатніми задля встановлення судом існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та водночас з яких вбачається за можливість встановити всі сукупні фактори, визначені статтею 331 ГПК України.
Суд враховує, що заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією рф проти України, масованими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України, що має негативний вплив на економіку держави, та ускладнює діяльність як позивача, так і відповідача, а отже негативно впливає на сторін спору.
Як слідує з заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м.Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань.
За наведеного, суд погоджується з позицією відповідача, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, а також для відновлення зруйнованих об'єктів енергетичної інфраструктури відповідача.
Окрім того суд зазначає, що відповідачем самостійно було сплачено основний борг в розмірі 88 366 141,14 грн, відтак відстрочення сплати на користь позивача 3 % річних у розмірі 294 525,22 грн не створить для позивача негативних наслідків, оскільки в порівнянні з уже сплаченим розміром основного боргу, розмір 3 % річних є незначним та не призведе до погіршення ефективності діяльності позивача та його фінансового стану, а також у суду відсутні підстави вважати, що відповідач має на меті уникнення сплати нарахованих позивачем 3 % річних.
Отже, з урахуванням того, що на відповідача фактично покладено зобов'язання забезпечення здійснення ним виробничої діяльності (передачу електричної енергії), відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
З огляду на викладене, суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.
Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинився відповідач, необхідність проведення ремонтних робіт об'єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, з огляду на викладені інші обставини справи щодо скрутного фінансового становища відповідача та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності відповідача, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення, дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, суд дійшов висновку про можливість відстрочення виконання судового рішення з підстав, зазначених заявником, та задоволення відповідної заяви відповідача.
На переконання суду у даній справі, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача.
Відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі пропорційному розміру грошових коштів які стягуються за даним рішенням суду.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б"; код ЄДРПОУ 00131713) на користь Приватного Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227) три відсотки річних у розмірі 294 525/двісті дев'яносто чотири тисячі п'ятсот двадцять п'ять/грн 22 коп., а також 2816/дві тисячі вісімсот шістнадцять/грн 47 коп. витрат зі сплати судового збору.
3.Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2025 у справі №916/2950/25 строком на один рік до 18.12.2026.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 29 грудня 2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська