ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.12.2025Справа № 910/15912/25
Суддя Селівон А.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" вул. Варшавська, 136, кв.11 А,м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл.,79061
до Державна служба геології та надр України вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ,03057
про стягнення 4 599 810,00 грн.
Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державної служби геології та надр України про стягнення 4 599 810,00 грн., а саме 2 000 000,00 грн. гарантійного внеску, 2 271 000,00 грн. суми, яка підлягала сплаті переможцем аукціону, 72 550,00 грн. вартості пакету аукціонної документації та 256 260,00 грн. 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлені преюдиційним рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 року у справі № 910/5676/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року, підстави для визнання недійсними результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України 17.01.2024 року з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024 року, а також договору від 25.01.2024 року № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області, укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС», спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782, та протиправність Наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 року № 672 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області, у зв'язку з чим позивач зазначає про наявність підстав для стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України 2 000 000,00 грн. гарантійного внеску, 2 271 000,00 грн. суми, яка підлягала сплаті переможцем аукціону, 72 550,00 грн. вартості пакету аукціонної документації та 256 260,00 грн. 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні, як сплачених безпідставно.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про відповідність її вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи приписи абз. 2 ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого загальними справами є справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, вважає за необхідне розглянути справу за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання у справі.
Згідно приписів статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України та положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи та для подальшого розгляду спору, а також для надання учасникам справи достатнього строку на вчинення певних процесуальних дій, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі в межах розумного строку та з урахуванням графіку судових засідань.
Також у позовній заяві позивачем викладено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, посилаючись на перерахування спірних коштів як до державного бюджету України, так і на розрахунковий рахунок відповідача, відкритий в органах Казначейства.
Суд зазначає, що за приписами ч.1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв'язок.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).
Згідно постанови Великої палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 242/4741/16-ц, ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищевикладене та предмет спору у даній справі, з огляду на ненаведення позивачем доказів на підтвердження впливу рішення з даного спору безпосередньо на права або обов'язки ГУ ДКСУ в м. Києві щодо однієї зі сторін, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для залучення останньої в якості третьої особи та відмову в задоволенні відповідного клопотання позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 50, 176, 181, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання у справі призначити на 29.01.26 о 15:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 10 .
4. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
5. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде подано). Позивачу надати суду докази направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.
6. 6Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 22.01.2022 року (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, а також про наявне право учасника справи на подання разом з письмовою заявою/клопотанням проекту ухвали, постановити яку він просить суд.
7. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов'язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.
8. Повідомити про підготовче засідання учасників справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
9. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).
10. Суд зазначає, що збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
11. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов'язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон
До відома сторін: ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці з 14.00 до 16.00 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання. У разі з'явлення представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи, останній повинен при собі мати документ, що посвідчує особу та документ, що підтверджує його повноваження (оригінал для огляду та його копію для долучення до матеріалів справи).Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.