номер провадження справи 15/154/25
30.12.2025 Справа № 908/3150/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон 2023» про понесення та стягнення з відповідача судових витрат у зв'язку із розглядом справи № 908/3150/25
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “МАСТЕР:БУХ», 69118, м. Запоріжжя, вул. Українця Володимира, буд. 5-Б, прим. 107
про зобов'язання вчинити певні дії
без виклику представників сторін
установив
17.12.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача суд отримав заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/3150/25.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2025, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 22.12.2025 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та вирішено розглянути без виклику учасників за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк - до 30.12.2025 для надання суду обґрунтованих письмових заперечень на заяву з доказами їх направлення позивачу.
В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення зазначено, що у зв'язку з розглядом даної справи судом першої інстанції, Адвокатське об'єднання надало позивачу правничу (правову) допомогу, а позивач прийняв таку правову допомогу на суму 128 100,00 грн. Фіксований гонорар не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Дана справа має особливо важливе значення для позивача, в тому числі впливом вирішення справи на його репутацію. Протягом десятиліть сумлінної підприємницької діяльності позивач сформував бездоганну ділову репутацію, яка базувалася на чесності, порядності та відданості свої справі. Позивач не був готовий та не міг передбачити, що співпрацю з партнерами призведе до тривалого публічного корпоративного конфлікту, який впливає на позивача як репутаційно так і морально. У зв'язку з усуненням позивача від управління товариством, що передувало його виходу із складу учасників, позивач переживав додаткові значні фінансові втрати та моральні потрясіння. Додатково наведено інформацію щодо розмірів погодинних ставок адвокатів та юристів деяких провідних юридичних компаній до яких у т.ч. входить Юридична група LCF, до корпоративної структури якої входить Адвокатське об'єднання, та як наслідок вважає понесені позивачем витрати на правничу допомогу є спів мірними, реальними та необхідними, що підтверджується доданими документами до заяви.
29.12.2025від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи, не відповідають принципу розумності і пропорційності. Позовна заява має немайновий характер, не є складною, не потребувала зусиль щодо збору доказів, їх аналізу, подання. По справі відбулись три судові засіданні загальною тривалістю 48 хвилин, з яких більша частина часу була приділена проголошенню вступної та резолютивної частини рішення. Відповідач не повинен компенсувати витрати, пов'язані з зустрічами позивача з його адвокатами, оскільки це не пов'язано із справою, адже до моменту подачі позовної заяви спір між відповідачем та позивачем був відсутній. Такий тип робіт, як первинний аналіз та систематизації отриманих від позивача матеріалів та розробка на основі проведеного аналізу комплексної стратегії судового захисту прав та інтересів позивача у першій інстанції, не пов'язаний з розглядом справи. відповідач не винен оплачувати витрати позивача, пов'язані з отриманням консультацій щодо прав позивача. З дев'яти сторінок (не рахуючи додатки) позовної заяви, 5 сторінок це скопійований текст з нормативно-правових актів, 1 сторінка прохальна частина, 1 сторінка «шапка» позовної заяви, і лише 2 сторінки описують фактичні обставини справи. Тобто, складання позовної заяви не вимагало від представників позивача значних затрат часу в принципі. Надані в якості додатків документи, не свідчать про наявність будь-яких складнощів у зборів цих документів. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним. Просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 128 100,00 грн до 5000,00 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Судом ухвалено додаткове рішення у справі.
Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, суд зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.12.2025 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:БУХ» про зобов'язання вчинити дії. Позов задовольнити частково.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:БУХ», м. Запоріжжя, Запорізька область протягом 5 (п'яти) днів після набрання законної сили рішенням суду, повідомити колишнього учасника товариства ОСОБА_1 , м. Київ шляхом надсилання інформації та документів у письмовому вигляді (цінним листом з описом вкладення) на поштову адресу: АДРЕСА_1 про ринкову вартість його частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:БУХ», надати обґрунтований розрахунок ринкової вартості частки, а також належним чином засвідчені копії документів, необхідних для розрахунку ринкової вартості частки:
- фінансової звітності товариства: баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) за 2023-2024 роки;
- проміжної фінансової звітності товариства: баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2) станом на дату оцінки - 30 червня 2025 року;
- аудиторського висновку щодо річної фінансової звітності товариства за 2023-2024 роки;
- довідки про розмір нарахованих та виплачених товариством дивідендів за 2023-2025 роки;
- відомостей щодо наявності ліцензій, дозволів, патентів, авторських прав, логотипу, торгової марки та інших документів, що підтверджують наявність нематеріальних активів у вигляді довідки з відповідним переліком станом на 30 червня 2025 року;
- довідки щодо податкового статусу товариства, платника специфічних бюджетних або позабюджетних виплат, наявності, податкових пільг станом на 30 червня 2025 року; податкову звітність за 2024 рік, перший квартал 2025 року;
- розшифрування складу необоротних та оборотних активів станом на 30.06.2025;
- інвентарного переліку (з обов'язковим зазначенням рахунку, дати постановки на баланс, первісної та залишкової вартості) станом на 30.06.2025, а саме: нематеріальних активів, земельних ділянок, нерухомого майна, обладнання, машин та інвентарю, транспортних засобів, незавершених капітальних інвестицій, необоротних матеріальних активів, товарів, запасів;
- інформації щодо поточних та довгострокових кредитів товариства (договори, графіки погашення, терміни, ставки, перелік майна, що знаходиться в кредиті/лізингу, тощо) станом на 30.06.2025;
- довідки про остатню індексацію основних засобів (в довільній формі, чи проводилась індексація/оцінка/переоцінка основних засобів, на яку дату);
- довідки щодо обсягу реалізації продукції/робіт/послуг товариства по видах в натуральному та вартісному виразі за 2023-2025 роки із розбивкою на внутрішній ринок/експорт;
- виписки з усіх банківських рахунків товариства за період з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Статтею 124 ГПК України визначено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до статті 123 ГПК У країни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, право сторони, яка має намір отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У позовній заяві зазначено про те, що позивач планує понести судові витрати, попередній розрахунок яких складається із розміру витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 120 000,00 грн та можливих інших витрат, розмір яких може уточнюватися та буде підтверджений в подальшому за правилами ГПК україни.
До закінчення судових дебатів представником позивача було зроблено відповідну заяву, що останній має намір компенсувати понесені судові витрати та те, що докази, які підтверджують розмір судових витрат, будуть подані протягом встановленого ГПК України строку.
04.12.2023 між Адвокатським об'єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» (Об'єднання) та адвокатом Левченко Владиславом Вікторовичем (Адвокат) укладено договір про залучення адвоката № 04/12-АО/23.
Відповідно до п. 1.1 договору, Адвокат зобов'язується за дорученням Об'єднання надавати клієнтам Об'єднання правову допомогу (надалі - послуги) у відповідності до обсягу доручення та умов договорів про надання правової допомоги, укладених між Об'єднанням та його клієнтами (надалі - договір про надання правової допомоги), а Об'єднання зобов'язується оплачувати Адвокату винагороду за надання послуг та авансування або відшкодувати Адвокату фактичні витрати, необхідні для виконання доручення Об'єднання.
30.12.2024 між Адвокатським об'єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» та адвокатом Левченко Владиславом Вікторовичем підписано додаткову угоду № 18 до договору № 04/12-АО/23 від 04.12.2023 про залучення адвоката.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 18 сторони домовились продовити строк ді договору та виласти п. 7.1 договору в наступній редакції: « 7.1 Цей договір діє до 31.12.2025 включно. Строк дії договору може бути продовжений шляхом укладення відповідної додаткової угоди або обміну повідомленнями про продовження строку дії договору».
11.04.2025 між Адвокатським обєднанням «ЕЛ СІ ЕФ» (О'єднання) та Михайловим Володимиром Волевичем (Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 293-АО/25 (договір).
За умовами договором Адвокатське об'єднання зобов'язалося надавати Клієнту правову допомогу (за договором - послуги) за окремими завданнями Клієнта (надалі - Завдання), а Клієнт зобов'язався оплачувати Об'єднанню винагороду (гонорар) за надання послуг та авансувати або відшкодувати Об'єднанню фактичні витрати, необхідні для виконання договору, п. 1.1. договору.
Відповідно до п. 1.2. договору, сторони погодили, що перелік та обсяг послуг відповідно до кожного Завдання, порядок та строки їх надання та винагорода (гонорар) Об'єднання, а також, за потреби, інші умови надання послуг деталізуються Сторонами у окремих додаткових угодах та/або додатках до цього договору, що є його невід'ємними частинами (надалі - «додатки»).
01.10.2025 до договору було укладено Додаткову угоду № 6 за змістом п. 1.1. якої Клієнт доручає, Об'єднання зобов'язується надати Клієнту на умовах та в порядку, передбачених договором та цією додатковою угодою, правову (правничу) допомогу щодо комплексного судового представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції щодо захисту прав та інтересів Клієнта як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:БУХ» (ЄДРПОУ 45035206), який вийшов з Товариства, зокрема, з метою подання позову про спонукання (зобов'язання) товариства надати інформацію (повідомити) про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
Згідно з п. 1.2 додаткової угоди, послуги включають розробку стратегії судового захисту прав та інтересів Клієнта, необхідних документів по суті спору, зокрема, підготовка позовної заяви та, за необхідності, відповіді на відзив, заяв, клопотань, письмових пояснень, представництво інтересів Клієнта під час судових засідань, ознайомлення з матеріалами справи та вчинення інших дій, необхідних для виконання Завдання.
У пункті 2.1. додаткової угоди № 6 вартість послуг, що надаються згідно з п. 1.1. цієї додаткової угоди, є фіксованою сумою та становить еквівалент в гривні 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) доларів США без урахування ПДВ, що сплачується додатково.
Пунктом 2.2 додаткової угоди № 6 погоджено, що оплата послуг здійснюєтьсяКлієнтом на банківський рахунок Обєднання протягом 30 9тридцяти) календарних днів з дня підписання Акту прйимання-передачі на підставі виставленого рахунку Об'єднанням за курсом продажу валют, встановленим АТ «ПУМБ» станом на дату виставлення рахунку.
01.10.2025 Адвокатське обєднання «ЕЛ СІ ЕФ», відповідно до умов договору № 04/12-АО/23 від 04.12.2023 про залучення адвоката та додаткової угоди № 22 від 01.10.2025 до договору № 04/12-АО/23 від 04.12.2023 про залучення адвоката, надало адвокату Левченко Владиславу Волевичу доручення № 01/10/2025 доручення щодо комплексного судового представництва інтересів клієнта ОСОБА_1 в ссуді першої інстанції щодо захисту прав та інтересів Клієнта як учасника Товарсивта з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:БУХ» (ЄДРПОУ 45035206), якйи вийшов з товариства, зокрема, з метою подання позову про спонукання (зобов'язання) товариства надати інформацію (повідомити) про вартість його частки, надати обгрунтвоаний розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
12.12.2025 між Адвокатським об'єднанням та михайловим В.В. підписано акт № 336 прйииання - передачі наданих послуг нас уму 128 100,00 грн.
15.12.2025 між Адвокатським об'єднанням «ЕЛ СІ ЕФ» та адвокатом Левченко Владиславом Вікторовичем підписано додаткову угоду № 22 до договору № 04/12-АО/23 від 04.12.2023 про залучення адвоката.
Відповідно до п. п. 1.1 - 1.3 додаткової угоди № 22, Об'єднання доручає Адвокату, а Адвокат зобов'язується надати клієнту Об'єднання - Михайлову Володимиру Волевичу (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) (надалі - «Клієнт») на умовах та в порядку, передбаченому Договором № 293-АО/25 від 11.04.2025 про надання правової (правничої) допомоги та Додатковою угодою № 6 від 01,10.2025 до Договору №293-АО/25 від 11.04.2025 про надання правової (правничої) допомоги, правову допомогу щодо комплексного судового представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції щодо захисту прав та інтересів Клієнта як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:БУХ» (ЄДРПОУ 45035206), який вийшов з товариства, зокрема, з метою подання позову про спонукання (зобов'язання) товариства надати інформацію (повідомити) про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку (надалі - «Послуги»).
Послуги включають розробку стратегії судового захисту прав та інтересів Клієнта, необхідних документів по суті спору, зокрема, підготовка позовної заяви та, за необхідності, відповіді на відзив, заяв, клопотань, письмових пояснень, представництво інтересів Клієнта під час судових засідань, ознайомлення з матеріалами справи та вчинення Інших дій, необхідних для виконання Завдання.
Для виконання даної додаткової угоди Об'єднання надає Адвокату всі права, передбачені договором № 293-АО/25 від 11.04.2025 про надання правової (правничої) допомоги та додатковою угодою № 6 від 01.10.2025 до договору № 293-АО/25 від 11.04.2025 про надання правової (правничої) допомоги щодо представництва Інтересів Клієнта, в тому числі, які визначені господарським процесуальним кодексом України.
Додатково надано копію документів: ордер на надання правничої допомоги серія АР № 1260862; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002383 від 22.10.2019 Левченко Владислава Вікторовича; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ № 005760 від 30.06.2016 Лавринович Володимир Олександрович; довіреність видана Михайловим Володимиром Волевичем на ім'я адвоката Лавринович Володимир Олександровича.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
У постанові від 31.05.2022 у справі № 927/727/21 Верховний Суд сформував наступний висновок: «Судами з урахуванням відповідних законодавчих приписів та правових висновків, викладених у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/996/18, правильно відзначено, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
За правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21: Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».
За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Надання правової допомоги відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема: Договором та актами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2685/19 від 08.04.2020.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 125 ГПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 126, частини п'ятої статті 127 та частини п'ятої статті 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, беручи до уваги критерій реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, часткового задоволення позову суд вважає, що співмірним і розумним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, який підлягає присудженню з відповідача на корист позивача буде 30 000,00 грн.
В іншій частині заяви суд відмовляє.
Керуючись ст. ст. 76, 86, 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР:БУХ» (вул. Українця Володимира, буд. 5-Б, прим. 107, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69118, Україна, ідентифікаційний код 45035206) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , р.н. 16.05.1965) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 30 грудня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов