номер провадження справи 5/155/25
22.12.2025 Справа № 908/2882/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227)
До відповідача: Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)
про стягнення 32 450 116,87 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Сінявська Г.В. (в режимі відеоконференції) - довіреність №25/11-40 від 25.11.2024;
Від відповідача: Капуста А.В. (в залі суду) - довіреність № 209 від 20.05.2025;
15.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про стягнення 32 450 116,87 грн.
15.09.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2882/25 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.10.2025 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 22.09.2025 № 908/2882/25 клопотання Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» про забезпечення проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
02.10.2025 від Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити. Також просить суд зменшити заявлений позивачем до стягнення розмір 3 % річних на 90%.
14.10.2025 від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився із запереченнями відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому 15.10.2025 судом відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12.11.2025 об 11 год. 30 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
20.10.2025 від АТ “Запоріжжяобленерго» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та призначити по справі судову економічну експертизу.
12.11.2025 від ПрАТ «НЕК “Укренерго» до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи. Просить суд у задоволенні клопотання АТ “Запоріжжяобленерго» відмовити.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.11.2025 № 908/2882/25 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» від 20.10.2025 про призначення судової економічної експертизи. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 01.12.2025 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 01.12.2025 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 22.12.2025 об 11 год. 00 хв. Позивачу запропоновано надати письмові пояснення щодо врахування акту коригування від 02.06.2025 № ПРА_К-0009846.
19.12.2025 від ПрАТ «НЕК “Укренерго» до суду надійшли письмові пояснення по суті спору.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 22.12.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції та фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд» ЄСІКС.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги пояснивши, що відповідно до Заяви-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» та повідомлення НЕК «Укренерго» про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії, 01.01.2024 року між Відповідачем та Позивачем укладений Договір про надання послуг з передачі електричної енергії за № 0503-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024 (Договір), за яким у відповідача в період з червня 2025 по липень 2025 виникла заборгованість в сумі 32 358 721,28 грн. Також у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 91 395,59 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначивши, що Повивач не вказує та не враховує при стягненні заборгованості наявний акт коригування (врегулювання) підписаний сторонами, але не зазначений позивачем у позові, а саме: Акт коригування № ПРА_К-0009846 від 02.06.2025, до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0006311 від 31.10.2024 згідно з Договором від 01.01.2024 № 0503-02041-ПП. (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0007819 від 03.01.2025), підписаний. Згідно з яким, обсяг зобов'язань АТ "Запоріжжяобленерго" щодо оплати за жовтень 2024 року зменшився на -19,724 МВт*год та відповідно сума до оплати зменшилась -12 510,61 грн. з ПДВ.
Таким чином, позивачем було враховано лише акти коригування у сторону збільшення вартості послуги та не зазначено акт коригування на зменшення суми заборгованості. Пояснень щодо акту коригування № ПРА_К-0009846 від 02.06.2025, до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0006311 від 31.10.2024 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0503- 02041-ПП. (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0007819 від 03.01.2025 р.) на зменшення - 12 510,61 грн. з ПДВ. не надано. Таким чином, сума основного боргу у позові є необґрунтованою та, відповідно, не підлягає стягненню з відповідача. Крім того, оскільки сума позову 32 358 721,28 грн. є необґрунтованою, нарахування Позивачем 3 % річних у сумі 91 395,59 грн. є також безпідставними. Позивач заявляє до стягнення санкції в сумі 91 395,59 грн. 3 % річних, з урахуванням майнового стану Відповідача є надмірним тягарем для Відповідача. Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України. АТ “ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, переважна частина якої знаходиться в районі проведення воєнних (бойових) дій або, перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). У зв'язку із постійними пошкодженням та руйнуванням енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії спричинені російською збройною агресією проти України, значна кількість грошових коштів щомісячно спрямовується товариством на проведення аварійно-відновлювальних робіт, вжиття заходів щодо захисту об'єктів електроенергетики, проведення поточних ремонтів, сплати першочергових платежів. Станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, 30.09.2024 у АТ «Запоріжжяобленерго» наявні ознаки критичної неплатоспроможності, що підтверджується висновком ДП “Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України № 003-СНЮ/24 від 17.01.2025 року. З урахуванням фінансового стану відповідача та відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, з метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін, зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, просить суд у задоволенні позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до АТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії за Договором №0503-02041-ПП від 01.01.2024 в сумі 32 358 721,28 грн. основної заборгованості та в сумі 91 395,59 грн. 3% річних - відмовити, зменшити заявлену до стягнення Позивачем суму 3% річних на 90%.
Представник позивача підтримав доводи викладені у письмовій відповіді на відзив з урахуванням письмових пояснень зазначивши, що до позовної заяви ПрАТ «НЕК «Укренерго» додано акти приймання-передачі послуги за червень 2025 року та за липень 2025 року, а також акти - коригування листопада 2024, березня 2025 та квітня 2025, які підписані з боку відповідача без зауважень. Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, які б потверджували ініціювання оскарження зазначених в актах та актах-коригування фактичних обсягів отриманої послуги. Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з АТ «Запоріжжяобленерго» заборгованості в сумі 32 358 721,28 грн., яка існувала станом на 16.08.2025 та термін оплати встановлений Договором (п. 6.4) якої закінчився 15.07.2025 та 15.08.2025 відповідно. Посилання відповідача на наявний акт-коригування, яким зменшено суму боргу за жовтень 2024 року не відноситься до заявленого періоду виникнення боргу у цій справі. З огляду на запровадження військового стану, за порушення грошового зобов'язання відповідачем, позивачем розраховано три відсотки річних за користування коштами, які не являються неустойкою та носять компенсаційний характер. На сьогодні позивач знаходиться у не менш скрутному становищі, ніж інші суб'єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії. Заявлена Позивачем до стягнення сума 3% річних (91 395,59 грн.) становить лише 0,3 % до суми основного боргу АТ «Запоріжжяобленерго», яка становить 32 358 721,28 грн. Крім цього, як визначено у балансі, Акт - коригування № ПРА_К - 0009846 від 02.06.2025 враховано у сумі заборгованості Відповідача яка становить 14 818 701,61грн. за період жовтень - 2024 року. Отже, Актом - коригування № ПРА К - 0009846 від 02.06.2025 зменшено загальну вартість наданих послуг за жовтень 2024 року. Таким чином, посилання Відповідача на необґрунтованість заявленої суми боргу не відповідає дійсності так як акт коригування суми жовтня 2024 року зменшує попередній період заборгованості. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача підтримав заперечення на відповідь на відзив посилаючись на те, що позивач стягуючи суму заборгованості не врахував підписаний акт коригування на зменшення вартості послуги на 12 510,61 грн. Акт коригування № ПРА_К-0009846 від 02.06.2025, до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0006311 від 31.10.2024 р. згідно з Договором від 01.01.2024 № 0503- 02041-ПП. (з урахуванням акту коригування № ПРА_К-0007819 від 03.01.2025 р.), підписаний. Згідно з яким, обсяг зобов'язань АТ "Запоріжжяобленерго" щодо оплати за жовтень 2024 року зменшився на -19,724 МВт*год та відповідно сума до оплати зменшилася -12 510,61 грн. з ПДВ. Позиція позивача суперечить умовам Договору про надання послуг з передачі електричної енергії за №0503-02041-ПП від 01.01.2024. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 22.12.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (далі - Позивач, Оператор системи передачі (ОСП), НЕК “Укренерго») виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до Заяви-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (станом на час розгляду справи - Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго, відповідач у справі) та повідомлення ПрАТ “НЕК “УКРЕНЕРГО» (позивач) про приєднання до Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, 01.01.2024 року між сторонами укладений Договір про надання послуг з передачі електричної енергії за № 0503-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024 (далі - Договір), зі змісту якого слідує, що Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі (далі - Користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком до 1 до цього Договору (п. 1.1. Договору).
Умови публічного Договору затверджено наказами ПрАТ “НЕК “УКРЕНЕРГО» № 549 від 03.10.2023 та № 343 від 07.06.2024 і оприлюднено на офіційному сайті ПрАТ “НЕК “УКРЕНЕРГО».
Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 2.1. Договору, умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх Користувачів. Цей Договір встановлює права та обов'язки ОСП та Користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії. За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору. Послуга, яка надається за цим Договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код 35.12.
Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, КСП, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України. Під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України (п.п. 2.2, 3.2 Договору).
Пунктом 4.1 Договору зокрема визначено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або ставки плати за послугу з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/.
Ціна Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (п.4.3 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги.
Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць. Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів та розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО (адміністратора комерційного обліку) за кожну декаду розрахункового періоду.
Пунктом 6.4 Договору визначено, що Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням в порядку, визначеному законодавством електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуги Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому отримав акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання-передачі Послуги щодо проведення донарахування в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання Актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3-х робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
Відповідно до абз. 1 пункту 6.5 Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від OCП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
В абзацах 7 та 8 пункту 6.6 Договору визначено, що у разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуги по цьому Договору, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів). За наявності заборгованості за Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.
Згідно з п. 10.4 Договору, будь-які документи, що створюють/укладаються сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
За змістом п. 12.1 Договору, усі суперечки та розбіжності, що виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, у тому числі що стосуються його укладення, дії, виконання, припинення, сторони мають вирішувати шляхом переговорів, якщо інше не передбачено цим Договором. Суперечки та розбіжності, що не можуть бути вирішені шляхом переговорів, підлягають вирішенню в судовому порядку. Наявність спору, що виникає у зв'язку з цим Договором, не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань відповідно до умов цього Договору.
Цей Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, в якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 14.1 Договору).
Матеріали справи свідчать, що ПрАТ “НЕК “УКРЕНЕРГО» були сформовані та виставлені відповідачу рахунки на оплату планової вартості послуги з передачі електричної енергії на підставі Договору № 0503-02041-ПП від 01.01.2024 за червень та липень 2025 року, а саме:
- за червень 2025 чотири рахунки-фактури: № ПР-0040508/0503-02041-ПП від 14.06.2025 на суму 4 765 621,13 грн., № ПР-0041030/0503-02041-ПП від 24.06.2025 на суму 5 481 778,44 грн., № ПР-0041564/0503-02041-ПП від 05.07.2025 на суму 6 024 081,86 грн. та № ПР-0042105/0503-02041-ПП від 11.07.2025 на суму 219 774 837,83 грн. (а.с. 35-38).
- за липень 2025 чотири рахунки-фактури: № ПР-0042652/0503-02041-ПП від 15.07.2025 на суму 6 294 867,17 грн., № ПР-0043200/0503-02041-ПП від 25.07.2025 на суму 5 237 314,06 грн., № ПР-0043751/0503-02041-ПП від 05.08.2025 на суму 6 138 647,74 грн. та № ПР-0044308/0503-02041-ПП від 11.08.2025 на суму 235 886 335,58 грн. (а.с. 39-42).
Сторонами підписані Акти приймання-передачі послуги за листопад 2024 № ПРА-0006889 від 30.11.2024 на суму 17 782 929,58 грн., за березень 2025 № ПРА-0009193 від 31.03.2025 на суму 23 328 343,84 грн., за квітень 2025 № ПРА-0009769 від 30.04.2025 на суму 17 672 743,61 грн., за червень 2025 № ПРА-0010954 від 30.06.2025 на суму 16 156 406,42 грн. та за липень 2025 № ПРА-0011556 від 31.07.2025 на суму 16 109 917,56 грн. (а.с. 43, 46, 48, 50, 51).
Також, з матеріалів справи вбачається, що сторонами були скориговані фактичні обсяги послуг, наданої у листопаді 2024, березні 2025, квітні 2025 та складені Акти коригування до вказаних розрахункових періодів, а саме:
- Акт коригування № ПРА_К-0008023 від 30.01.2025 до Акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006889 від 30.11.2024, згідно з яким за скоригованими даними вартість послуги збільшилась на 132 015,43 грн. та становить 17 914 945,01 грн. (а.с. 44);
- Акт коригування № ПРА_К-0010047 від 03.07.2025 до Акту приймання-передачі послуги № ПРА-0006889 від 30.11.2024, згідно з яким за скоригованими даними вартість послуги збільшилась на 44 200,08 грн. та становить 17 959 145,09 грн. (а.с. 45);
- Акт коригування № ПРА_К-0009935 від 06.06.2025 до Акту приймання-передачі послуги № ПРА-0009193 від 31.03.2025, згідно з яким за скоригованими даними вартість послуги збільшилась на 40 105,75 грн. та становить 23 368 449,59 грн. (а.с. 47);
- Акт коригування № ПРА_К-0010186 від 08.07.2025 до Акту приймання-передачі послуги № ПРА-0009769 від 30.04.2025, згідно з яким за скоригованими даними вартість послуги збільшилась на 8 091,47 грн. та становить 17 680 835,08 грн. (а.с. 49);
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати планової вартості послуг згідно з умовами п. 6.2 Договору та оплати за фактичний обсяг отриманих послуг з передачі електричної енергії у строки, визначені п. 6.4 Договору, внаслідок чого у відповідач виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за вищезазначеними Актами приймання-передачі послуги за період з червня по липень 2025 на суму 32 266 323,98 грн., а також за Актами коригування до актів приймання-передачі послуги за листопад 2024 на суму 44 200,08 грн., березень 2025 на суму 40 105,75 грн. та квітень 2025 на суму 8 091,47 грн., а загалом - 32 358 721,28 грн.
Також, в матеріалах справи міститься наданий позивачем баланс за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії за № 0503-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024, в якому зазначена загальна поточна сума боргу відповідача, сформована наростаючим підсумком станом на 16.12.2025, та яка становить - 301 230 110,02 грн. з урахуванням всіх актів, актів-коригування (як на збільшення так і на зменшення), а також всіх зарахованих за Договором оплат. Саме в загальній сумі боргу за Договором враховано Акт - коригування № ПРА_К- 0009846 до Акту приймання - передачі Послуги № ПРА- 0006311 від 31.10.2024, яким суму боргу за жовтень 2024 року зменшено на 12 510,61 грн. Як визначено у балансі, Акт - коригування № ПРА К - 0009846 від 02.06.2025 враховано у сумі заборгованості Відповідача яка становить 14 818 701,61грн. за період жовтень - 2024 року. Отже, Актом - коригування № ПРА_К-0009846 від 02.06.2025 зменшено загальну вартість наданих послуг за жовтень 2024 року.
Вищевказаний баланс складений та підписаний тільки позивачем.
Разом з тим, з наданого відповідачем до відзиву Акту звірки розрахунків від 16.07.2025, сам позивач в особі начальника відділу розрахунків послуг з користування системи Департаменту договірної роботи з учасниками ринку та користувачами системи Дирекції ринкових операцій ПрАТ «НЕК «Укренерго» - Терещенко К.В. врахував акт коригування за жовтень 2024 у розрахунках з відповідачем за червень 2025, зменшивши відповідну суму зобов'язань відповідача на 12 510,61 грн.
Позивач при розрахунку штрафних санкцій врахував положення абз.16 п.п.3 п.1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НРЕКП) від 26.04.2022 № 413 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, а тому керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив лише нарахування 3% річних у розмірі 91 395,59 грн. за користування коштами.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства України та приймаючи рішення суд враховує наступне.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України “Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно із п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії» визначено, що диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
У відповідності до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії», об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) визначена, як сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.
Відповідно до ст. 44 Закону України “Про ринок електричної енергії», в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності і має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії. Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів мають здійснюватися відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.
Пунктом 1.4 підрозділу 1 Визначення основних термінів та понять розділу I. Загальні положення Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 визначено, що оперативно - технологічне управління ОЕС України визначається, як побудована за ієрархічною структурою система контролю параметрів та режимів роботи енергосистеми в цілому та обладнання кожного енергетичного об'єкта, що входить до її складу, у процесі виробництва, передачі та розподілу електричної енергії з метою управління цими процесами для підтримання заданих параметрів та режимів роботи шляхом реалізації комплексу дій, направлених на зміну технологічних режимів та/або оперативного стану обладнання енергооб'єктів, що складається з прийняття рішення, підготовки та надання оперативної команди і контролю за її виконанням.
Згідно із п.п.1.1-1.5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу системи передачі управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського ( оперативно-технологічного ) управління (далі - диспетчерське управління ). Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Диспетчерське управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України “Про ринок електричної енергії» та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
Як зазначалося раніше, укладений між сторонами договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041-ПП від 01.01.2024 за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 2 ст. 193 ГК України сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Як встановлено судом, на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041-ПП від 01.01.2024, ПрАТ “НЕК “Укренерго» надало АТ “Запоріжжяобленерго» послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі послуги за червень 2025, липень 2025, а також здійснено коригування обсягів та вартості послуг, наданих за попередні розрахункові періоди: листопад 2024, березень 2025 та квітень 2025, що підтверджується Актами коригування до актів приймання-передачі послуги від 30.01.2025, 06.06.2025 03.07.2025 та від 08.07.2025 (а.с. 44, 45, 47, 49.)
Відповідні Акти приймання-передачі послуги та Акти коригування підписані сторонами без зауважень. Докази того, що відповідачем в порядку, визначеному в п.6.5 Договору, оскаржувались зазначені в Актах вартість та/або фактичний обсяг наданих позивачем послуг в матеріалах справи відсутні.
Отже факт надання позивачем послуг за вказані вище розрахункові періоди на визначені у Актах суми вартості цих послуг є доведеним.
Відповідач в свою чергу зобов'язання з оплати вартості послуг з передачі електричної енергії у порядку та строки визначені Договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за Актами приймання-передачі послуги за період з червня по липень 2025 на суму 32 266 323,98 грн., а також за Актами коригування до актів приймання-передачі послуги за листопад 2024 на суму 44 200,08 грн., березень 2025 на суму 40 105,75 грн. та квітень 2025 на суму 8 091,47 грн., а загалом - 32 358 721,28 грн.
Щодо посилання відповідача на Акт коригування № ПРА_К-0009846 від 02.06.2025 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0006311 від 31.10.2024, згідно яким обсяг зобов'язань АТ “Запоріжжяобленерго» щодо оплати за жовтень 2024 зменшився на 12 510,61 грн. з ПДВ (за твердженням позивача), то суд дійшов висновку, що вказаний Акт коригування не відноситься до жовтня 2024 року, оскільки згідно з підписаним Актом звірки розрахунків № 0503-02041-ПП/2/2025 за ІІ квартал 2025 року, вказана сума коригування врахована як зменшення заборгованості відповідача за червень 2025 року.
Згідно правової позиції викладеної у Постанові Об'єднаної палати КЦС ВС від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium - «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці». Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Враховуючи вказаний принцип та те, що актом звірки розрахунків від 16.07.2025 сам позивач в особі начальника відділу розрахунків послуг з користування системи Департаменту договірної роботи з учасниками ринку та користувачами системи Дирекції ринкових операцій ПрАТ «НЕК «Укренерго» - Терещенко К.В. врахував акт коригування за жовтень 2024 у розрахунках з відповідачем за червень 2025, зменшивши відповідну суму зобов'язань відповідача на 12 510,61 грн., то суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача про врахування вказаного акту коригування саме у жовтні 2024.
Разом з тим, оскільки вказана в акті звірки сума зобов'язань відповідача за червень 2025 становить 16 184 001,56 грн. та є більшою ніж заявлено позивачем до стягнення за червень 2025 - 16 156 406,42 грн., то вказане вище зменшення на суму 12 510,61 грн. не вплинуло на розмір позовних вимог.
Таким чином, оскільки наведеними вище належними, допустимими та достовірними доказами підтверджується факт порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати вартості послуги з передачі електричної енергії на суму 32 358 721,28 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання також заявлено до стягнення з Відповідача 3% річних за загальний період з 19.06.2025 по 16.08.2025 у розмірі 91 395,19 грн. за користування коштами
Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Доводи відповідача про обставини, що вплинули на його здатність вчасно виконувати зобов'язання Договором, судом відхиляються, оскільки в силу ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
В пункті 11.1 Договору зокрема передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за цим Договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за цим Договором зобов'язань, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України. (п. 11.2 Договору).
У даному випадку відповідачем не надано доказів дотримання встановленого Договором порядку щодо повідомлення позивача про настання дії форс-мажорних обставин та з наданням відповідних підтверджуючих документів.
Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1
Однак, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.
У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 викладений висновок про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Слід зазначити, що Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0503-02041-ПП від 01.01.2024 укладений сторонами під час дії в Україні воєнного стану, отже сторони мали усвідомлювати усі пов'язані з цим ризики та негативні наслідки.
При цьому, як відповідач так і позивач під дії час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах, отже несприятливі обставини, пов'язані з військовою агресію Російської Федерації проти України настали не тільки для відповідача, але й для позивача.
Враховуючи вищенаведене, відповідачем не доведено наявності обставин, які звільняють його від відповідальності за невиконання Договору щодо здійснення своєчасної оплати за надані позивачем послуги у спірний період.
Факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
За таких обставин, застосування позивачем положень ст. 625 ЦК України та нарахування 3% є правомірним.
Здійснивши перевірку вказаних розрахунків Позивача за спірний період за допомогою ІПС “Законодавство», суд дійшов висновку, що вони здійснені вірно, відповідають вимогам чинного законодавства України, будь-яких заперечень щодо цих розрахунків відповідач суду не надав.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також АТ “Запоріжжяобленерго» просить суд врахувати вкрай важкий фінансовий стан підприємства та відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 91 395,59 грн.
Відповідач пояснив, що споживачі не оплачують спожиту та розподілену електричну енергії (в період воєнного стану механізмів для взаємодії з боржниками дуже обмежені, що також ускладнює можливість отримання грошових коштів за надані послуги, для прикладу припинення електроживлення споживача оператором системи розподілу не здійснюється лише за погодженням відповідної військової адміністрації); постійні пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії. Оскільки АТ “Запоріжжяобленерго» не може вплинути на розрахунки споживачів за надані послуги з розподілу електричної енергії, а також АТ “Запоріжжяобленерго» не має змоги провести оплату вкрай необхідного обладнання та матеріалів для відновлення електричних мереж, об'єктів енергетичної інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій на території Запорізькій області, розпочатих військовою агресією - це призвело до неможливості сплати сум нарахувань за обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії на підконтрольній території Запорізької області. Станом на 01.12.2024 дебіторська заборгованість споживачів перед АТ «Запоріжжяобленерго» 3,029 млрд, грн. з якої переважна частина це заборгованість державних підприємств ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат» 811 млн. грн., ЗДП “Кремнійполімер» 172 млн. грн., АТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" 9,3 млн.грн., ПрАТ «Завод напівпровідників» 10,7 млн.грн. та ДПЗД “Укрінтеренерго» 39,2 млн.грн.
Рівень тарифів на послуги з розподілу електричної енергії критично не відповідає фактичним витратам АТ “Запоріжжяобленерго» при здійсненні ліцензійної діяльності з розподілу електричної енергії. Так, тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, встановлені для АТ «Запоріжжяобленерго» постановою НКРЕКП від 17.12.2021 № 2597 з 01 січня 2022 року, продовжили свою дію на 1 квартал 2023 року. Натомість, затверджені тарифи на 2023 рік для НЕК «Укренерго» на послуги з передачі електричної енергії збільшені в першому кварталі на 10,0%, в другому на 24,5% та в другому півріччі на 40,4%, у порівнянні з 2022 роком. Підвищення тарифів на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління щоквартально відбулося на 9,9%, 31,2% та 53,8%, відповідно.
Отже, тарифи, на підставі яких Товариством надаються послуги, є фактично збитковими. Таким чином, у АТ “Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов'язкових витрат товариства.
Суд зазначає, що подані Відповідачем довідки в цілому підтверджують складний фінансовий стан підприємства, однак Відповідачем не було надано суду достатніх доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності (зокрема, але не виключно, довідки про відсутність майна у власності, за рахунок якого можливе виконання рішення суду, тощо), на підтвердження відсутності можливості Відповідача виконати рішення суду у цій справі.
Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім цього, згідно усталеної судової практики не вважаються такими, що звільняють від відповідальності, випадками, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Це так звані фактори звичайного комерційного ризику, які не можуть бути підставою для звільнення від обов'язку виконати договір.
Отже, складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для звільнення його від відповідальності за порушення строків оплати за надані послуги.
При цьому суд також враховує, що посилання на скрутний фінансовий стан АТ “Запоріжжяобленерго» не підтверджено доказами, а НЕК “Укренерго» є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, а також є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Стабільна та безперебійна робота НЕК “Укренерго» має вкрай важливе значення для забезпечення життєдіяльності України в цілому і в тому числі Запорізької області.
Також, Відповідачем не надано доказів направлення звернень щодо приведення тарифів за 2024 рік до НКРЕКП до економічно обґрунтованих або стягнення збитків у разі їх завдання через суд.
Також, через військову агресію російської федерації проти України у НЕК “Укренерго» пошкоджено та знищено велику кількість обладнання високовольтних підстанцій та магістральних мереж електропередачі, спеціальних транспортних засобів, тощо. Саме об'єкти НЕК “Укренерго» неодноразово ставали основною ціллю ракетних атак російської федерації. НЕК “Укренерго» також має значні збитки, але у військових умовах проводить аварійно-відновлювальні роботи, забезпечує стійкість та надійність об'єднаної енергосистеми України. Неотримання НЕК “Укренерго» коштів за надані послуги, які є джерелом його фінансування, в тому числі для здійснення аварійно-відновлювальних робіт енергетичної інфраструктури електромереж та підстанцій.
Також суд враховує, що Верховний Суд в постановах від 26.05.2022 у справі № 902/186/21 та від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 виклав свої висновки щодо застосування ст. 625 ЦК України, а саме: “Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої палати ВС від 19.06.2019 у справах №№703/2718/16-ц та 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18».
Отже, Позивач правомірно згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив лише нарахування 3% річних за користування коштами, виходячи з суми простроченої заборгованості за надану послугу за загальний період з 19.06.2025 по 16.08.2025 у розмірі 91 395,19 грн.
Підсумовуючи викладене суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20, наголосив на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам. Отже, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі..
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) суму основного боргу в розмірі 32 358 721 (тридцять два мільйона триста п'ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 28 коп., 3% річних в розмірі 91 395 (дев'яносто одна тисяча триста дев'яносто п'ять) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 389 401 (триста вісімдесят дев'ять тисяч чотириста одна) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано: 30.12.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.