майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
22 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/683/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Козлова Л.Б. - паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 16.11.2002;
Струкова Л.В. - ордер серії АМ №1108227, посвідчення №000718 від 26.06.2014;
від відповідача: Гуртовенко Р.М. - ордер серії АМ №1123033 від 03.09.2025;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора"
про стягнення 416240,00 грн
Фізична особа-підприємець Козлова Лариса Борисівна звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" вартість безпідставно отриманих робіт (послуг) в розмірі 418 900,00грн.
Ухвалою від 30.05.2025 відкрито провадження у справі №906/683/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2025.
19.06.2025 в підготовчому засіданні суд ухвалив відкласти розгляд справи на 05.08.2025.
Ухвалою від 05.08.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів у справі №906/683/25, відклав підготовче засідання на 28.08.2025.
Ухвалою від 28.08.2025 суд відклав підготовче засідання на 16.09.2025.
04.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для його подання.
16.09.2025 до суду від позивачки надійшла заява про долучення письмових доказів. Позивачка мотивує клопотання тим, що у неї не було об'єктивної можливості надати вказані докази суду разом із позовною заявою через те, що потреба щодо їх долучення виникла після відкриття судом провадження.
Ухвалою суду від 16.09.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.09.2025 о 10:00.
29.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на долучення письмових доказів.
Ухвалою від 30.09.2025 суд ухвалив: поновити позивачу строк подачі доказів по справі, доданих до заяви від 15.09.2025, та долучити їх до матеріалів справи. Клопотання ОСББ "Замкова гора" про поновлення процесуального строку для подачі відзиву задовольнити та долучити відзив до матеріалів справи. Закрити підготовче провадження та призначити справу №906/683/25 до судового розгляду по суті на 14.10.2025.
Ухвалою суду від 14.10.2025 розгляд справи відкладено на 04.12.2025.
У судовому засіданні 04.12.2025 суд перейшов до стадії дослідження доказів та відклав розгляд справи на 22.12.2025.
Позивачка та її представник у судовому засіданні 22.12.2025 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
04.06.2019 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" (замовник, відповідач) в особі голови правління Ємельянова І.Ю. та Фізичною особою -підприємцем Козловою Ларисою Борисівною (виконавець, позивач) укладено договір №22 про надання послуг (а.с. 104-106, т.1).
Згідно із п.1.1-1.3 даного договору предметом договору є надання бухгалтерських послуг, у т.ч. ведення податкового обліку та паспортного столу, організаційних робіт, необхідних для діяльності ОСББ; виконання сантехнічних робіт в місцях загального користування будинку; обслуговування електромереж в будинку.
Позивачка стверджує, що в період з червня 2019 року по серпень 2021 надала, а ОСББ "Замкова гора" прийняло послуги на загальну суму 628 047,00 грн, що підтверджується відповідними актами наданих послуг. Водночас, як вказує позивачка, відповідач частково провів розрахунки у розмірі 518 425,00 грн., внаслідок чого заборгованість склала 109 622,00грн, в т.ч. за 2019 рік - 41990,00 грн, за 2020 - 4435,00грн, за 2021 - 63197,00грн.
Зазначає, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" до Фізичної особи - підприємця Козлової Лариси Борисівни визнано недійсним договір про надання послуг №22 від 04.06.2019, який укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" та Фізичною особою - підприємцем Козловою Ларисою Борисівною та застосовано наслідки недійсного правочину у вигляді реституції шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" 293 998,00грн грошових коштів у порядку застосування реституції та 6 679,97грн судового збору. Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №906/854/21 рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у цій частині залишено в силі.
Позивачка вважає, що зважаючи на те, що відповідач заперечує отримання ним послуг від позивачки саме в межах договору про надання послуг від 04.06.2019 №22 в сумі 416 240,00 грн, що вже встановлено у рішенні Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21, фактично вартість отриманих ОСББ від ФОП Козлової Л.Б. послуг на суму 416 240,00 грн є безпідставно набутим майном відповідача, тому підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 214-218, т.1) позовні вимоги заперечив. Вказав, що у справі №906/854/21 встановлювався весь обсяг робіт, виконаних ФОП Козловою Л.Б. по договору №22 від 04.06.2019, тобто за весь період дії цього договору, а не окремо за певні періоди, при цьому сума виконаних послуг у розмірі 211 807,00 грн - це сума, встановлена у рішенні господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21, всієї вартості виконаних послуг. Різниця між вартістю виконаних послуг та вартістю сплачених ОСББ коштів була стягнута на користь ОСББ у справі №906/854/21.
Звернув увагу, що позивачка додатково зверталася до суду з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" 418 900,00грн. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на невиконання відповідачем умов договору про надання послуг №22 від 04.06.2019 в частині оплати наданих послуг. В якості правових підстав зазначала, зокрема, ст.216, 509, 526, 530, 1212 Цивільного кодексу України. Однак, у справі № 906/1002/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 27.03.2024 у задоволенні позову відмовив.
За вказаного, відповідач вважає, що заявлені позивачем кошти не можуть бути стягнуті на підставі ст. 1212 ЦК України.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову (аналогічний висновок міститься у п.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/ інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 42).
Як вбачається з матеріалів справи, Підприємець Козлова Л.Б. обрала спосіб захисту порушеного права у формі повернення безпідставно сплачених коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка надала акти виконаних робіт за 2019-2021 роки, а саме: від 04.01.2021 на суму 17602,00 грн, від 29.01.2021 на суму 17000,00 грн, від 29.01.2021 на суму 8000,00 грн, від 03.12.2019 на суму 480,00 грн, від 29.10.2019 на суму 225,00 грн, від 25.09.2019 на суму 433,00 грн, від 22.10.2019 на суму 1180,00 грн, від 28.10.2019 на суму 535,00 грн, від 15.07.2019 на суму 1380,00 грн, від 30.06.2019 на суму 15095,00 грн, від 30.06.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.07.2019 на суму 15095,00 грн, від 31.07.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.08.2019 на суму 15095,00 грн, від 31.08.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.08.2019 на суму 7205,00 грн, від 25.09.2019 на суму 430,00 грн, від 30.09.2019 на суму 7205,00 грн, від 30.09.2019 на суму 15095,00 грн, від 28.10.2019 на суму535,00 грн, від 29.10.2019 на суму 225,00 грн, від 31.10.2019 на суму 15095,00 грн, від 31.10.2019 на суму 7205,00 грн, від 30.11.2019 на суму 7205,00 грн, від 30.11.2019 на суму 15095,00 грн, від 03.12.2019 на суму 480,00 грн, від 31.12.2019 на суму 7205,00 грн, від 31.12.2019 на суму 15095,00 грн., від 31.01.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.01. 2020 на суму 7 500,00 грн, від 29.02.2020 на суму 16 680,00 грн, від 29.02.2020 на суму 7500,00 грн, від 31.03.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.03.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.04.2020 на суму 16 680,00 грн, від 30.04.2020 на суму 7 500,00 грн, від 31.05.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.05.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.06.2020 на суму 16 680,00 грн, від 30.06.2020 на суму 7500,00 грн, від 31.07.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.07.2020 на суму 7 500,00 грн, від 31.08.2020 на суму 16 680,00 грн, від 31.08.2020 на суму 7 500,00 грн, від 30.09.2020 на суму 17430,00 грн, від 30.09.2020 на суму 7 600,00 грн, від 27.04.2020 на суму 1 070,00 грн, від 31.10.2020 на суму 17430,00 грн, від 31.10.2020 на суму 7 600,00 грн, від 30.11.2020 на суму 17430,00 грн, від 30.11.2020 на суму 7 600,00 грн, від 31.12.2020 на суму 17 430,00 грн, від 31.12.2020 на суму 7 600,00 грн, від 26.05.2020 на суму 670,00 грн, від 20.05.2020 на суму 1070,00 грн, від 30.06.2020 на суму 1 070,00 грн від 22.05.2020 на суму 6 940,00 грн, від 28.07.2020 на суму 670,00 грн, від 16.04.2020 на суму 6940,00 грн, від 16.04.2020 на суму 350,00 грн, від 22.04.2020 на суму 1 900,00 грн, від 28.02.2021 на суму 17 000,00 грн, від 31.03.2021 на суму 17000,00 грн, від 30.04.2021 на суму 17 000,00 грн, від 31.05.2021 на суму 17 000,00 грн, від 30.06.2021 на суму 17 000,00 грн, від 31.07.2021 на суму 17000,00 грн, від 13.08.2021 на суму 2660,00 грн, згідно яких, за твердженням позивачки, було надано послуги відповідачу на загальну суму 628047,00 грн.
Водночас, як встановлено судом, зазначена акти були предметом розгляду у справах:
- №906/854/21 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" до Фізичної особи - підприємця Козлової Лариси Борисівни про визнання недійсним договору на надання послуг від 04.06.2019 № 22; та про стягнення 505 805,00 грн, сплачених за договором з липня 2019 року по липень 2021 року у порядку застосування реституції за наслідком визнання недійсним правочину.
- 906/1002/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" про стягнення 418 900,00 грн за невиконання умов договору про надання послуг №22 від 04.06.2019 в частині оплати вартості наданих послуг.
Суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.(ч.4 ст.75 ГПК України).
З огляду на викладене, судові рішення у справах №906/854/21 та №906/1002/25 мають преюдиційне значення для розгляду даної справи.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і право-відносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Суд зауважує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII).
Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість врахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21, яке в подальшому було підтримано постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 07.06.2023: визнано недійсним договір на надання послуг №22 від 04.06.2019, який укладений ОСББ "Замкова гора" та ФОП Козловою Л.Б. Стягнено з ФОП Козлової Л.Б. на користь ОСББ "Замкова гора" 293 998,00 грн грошових коштів у порядку застосування реституції та відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 211 807,00 грн.
Суд у справі №906/854/21 надаючи оцінку позовним вимогам про застосування наслідків недійсного правочину у вигляді реституції та стягнення з відповідача 505 805,00грн, вказав, що матеріалами справи підтверджено, що послуги по договору фактично надані відповідачем, позивачем прийняті без скарг, заперечень та оплачені на суму 211807грн, про що свідчать підписані між сторонами акти виконаних робіт/наданих послуг (т.1, а.с.158-185). Підстави для визнання наданих послуг неякісними у суду відсутні, а тому застосування реституції в частині повернення 211 807,00грн є неможливим з огляду на фактичну реальність настання та неможливість повернення таких послуг відповідачу з огляду на їх прийняття позивачем, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості отриманих послуг в розмірі 211 807,00грн є безпідставною.
Що ж стосується решти заявлених до стягнення грошових коштів у сумі 293 998,00грн, сплачених на виконання договору, то суд в рішенні вказав, що відповідачем не підтверджено факту надання послуг на суму 293 998,00грн (отриманих від позивача на виконання умов договору, який визнано судом недійсним), у зв'язку з чим господарський суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення 293 998,00грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідач - ФОП Козлова Л.Б. не погодившись із рішенням, звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, апеляційна скарга ФОП Козлової Л.Б. задоволена, вищевказане рішення суду скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 293 998,00грн у порядку застосування реституції та прийнято у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 505805,00грн у порядку реституції за наслідками визнання недійсним договору. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Свій висновок апеляційний господарський суд мотивував тим, що вимога щодо застосування реституції шляхом стягнення з відповідача грошових коштів задоволенню не підлягає, оскільки договір у цій частині є виконаним і задоволення цієї вимоги не поновить прав позивача. При цьому апеляційний суд послався на те, що позивачем заявлена позовна вимога про застосування наслідків реституції тільки для позивача та не заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, двосторонню реституцію, як для позивача так і відповідача.
За результатами перегляду постанови суду апеляційної інстанції касаційний господарський суд у своїй постанові навів ряд висновків.
Зокрема, КГС зазначив, що скасовуючи рішення місцевого господарського суду у частині стягнення коштів, та відмовляючи у позові у цій частині суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову тим, що оскаржуваний договір є виконаним. Однак суд апеляційної інстанції не спростував висновків місцевого господарського суду про те, що своїми ухвалами він неодноразово зобов'язував відповідача надати докази на підтвердження надання послуг на виконання договору (оригінали для огляду в засіданні, копії - для залучення до матеріалів справи) на загальну суму, заявлену до стягнення, у розмірі 505805,00грн; однак відповідач надала такі докази лише на загальну суму 211 807,00грн; надання послуг на суму 293 998,00грн, як вбачається із встановлених місцевим господарським судом обставин справи, відповідачем не доведено.
За результатами касаційного перегляду суд касаційної інстанції касаційну скаргу ФОП Козлової Л.Б. залишив без задоволення; касаційну скаргу ОСББ "Замкова гора" задовольнив; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 в частині скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21 скасував, а рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у цій частині залишив в силі. В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 залишив без змін.
Таким чином Касаційним господарським судом у складі Верхового Суду надано правову оцінку правовідносинам, які виникли між позивачем та відповідачем у справі №906/854/21, зокрема і у частині підтвердження обставин фактичного надання послуг відповідачкою ФОП Козловою Л.Б. належними та достовірними доказами.
У липні 2023 року ФОП Козлова Л.Б. звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ОСББ "Замкова гора" 418 900,00грн за невиконання умов договору про надання послуг №22 від 04.06.2019 в частині оплати вартості наданих послуг.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у справі №906/1002/23 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ОСББ на користь ФОП Козлової Л.Б. 316 900,00грн заборгованості за надані послуги та 4 753,50грн судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 апеляційну скаргу ОСББ "Замкова гора" на рішення господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у справі №906/1002/23 задоволено; рішення господарського суду Житомирської області від 17.01.2024 у справі №906/ 1002/23 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення першої інстанції апеляційний господарський суд виходив з того, що акти виконаних робіт з 31.01.2020 до 31.07.2021 складені на підставі договору №22 від 04.06.2019, який разом з доказами його виконання був предметом дослідження у справі №906/854/21, тому підприємець Козлова Л.Б. була вправі звернутись до господарського суду Житомирської області з даними документами із заявою про перегляд рішення у справі №906/854/21 за нововиявленими обставинами, позаяк ініціювання підприємцем Козловою Л.Б. нового спору щодо обставин, яким вже надано судом оцінку, на переконання колегії суддів, є лише спробою переоцінити висновки суду у справі №906/854/21 та домогтися ухвалення рішення на свою користь.
29.05.2024 ФОП Козлова Л.Б. подала до суду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. За результатами розгляду заяви Господарський суд Житомирської області ухвалою від 11.02.2025 відмовив у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Козлової Лариси Борисівни (вх.номер 628/24) про перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/854/21 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21 залишено в силі.
Обгрунтовуючи відмову у задоволенні заяви Господарський суд вказав: "Щодо доводів ФОП Козлової Л.Б., що під час розгляду справи в суді першої інстанції остання не була обізнана про існування актів виконаних робіт/наданих послуг з 31.01.2020 до 31.07.2021, що на думку відповідача може бути підставою для перегляду рішення за нововивленими обставинами, суд зазначає, що у спірних правовідносинах, з огляду на предмет спору у даній справі, визначальним є обізнаність відповідача про факт виконання робіт/надання послуг, адже саме ФОП Козлова Л.Б. визначена виконавцем послуг за договором №22 на надання послуг від 04.06.2019, на виконання якого остання надавала послуги ОСББ "Замкова гора" та зобов'язана була підписувати відповідні акти. У постанові Північно-західний апеляційний господарський суд від 15.03.2023 у справі 906/854/21 зазначив: "... Що ж стосується підстав неподання нових доказів, котрі, долучені відповідачем до апеляційної скарги то відповідач зазначив, що на його переконання не потрібно подавати усі докази, оскільки пунктом 2.3 договору, чітко зазначено, що "послуги вважаються наданими, якщо в термін не більше трьох робочих днів з моменту надання послуги позивач не пред'явив претензії до відповідача в письмовій формі". Також слід зазначити, що ФОП Козлова Л.Б. при розгляді справи №906/1002/23 у судовому засіданні, яке відбулося 26.10.2023 з 17 по 19хв. (файл 9f6014882c8b23461dad0b57621cff02_06f234f8-19f9-4cd4-b282-7401e6cb127b.mp4) зазначила: "...Моя помилка в тому, що у справі (906/854/21) я подала лише акти звірки, до акту звірки були прикладені документи лише за 2019 рік, за 2020 та 2021 роки я акти не подавала, це була дійсно моя помилка. Я вирішила, що акт звірки на 510тис. перекриє всю суму..." (т.4, а.с.61). У ході перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами Ємельянов Ігор Юрійович (колишній голова ОСББ "Замкова гора" з квітня 2019 по лютий 2021 року) надавав показання в якості свідка, та у заяві свідка підтвердив наступне: "Стверджую, що лише після рішення Господарського суду Житомирської області про визнання недійсним договору №22 про надання послуг, ФОП Козлова Л.Б. звернулась до мене з проханням надати їй ці документи для надання їх до апеляційного суду. Тоді ж я і надав їй дві папки з бухгалтерськими документами, де були вшити і акти виконаних робіт". Вказані обставини свідчать, що відповідачка не могла не знати про існування актів виконання робіт/надання послуг з 31.01.2020 до 31.07.2021, оскільки саме вона була надавачем послуг за договором №22 від 04.06.2019 та підписантом актів, що виключає перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, суд наголошує, що під час розгляду справи №906/854/21 судом першої інстанції ФОП Козлова Л.Б. також не була позбавлена права надати відповідні акти виконаних робіт/наданих послуг, підписані нею як виконавцем в односторонньому порядку, або звернутись до суду з відповідною заявою, в порядку ст.81 ГПК України, про витребування у позивача цих актів, у разі якщо послуги на суму 293 998,00грн дійсно були надані. Однак відповідачкою жодних дій з витребування документів, або ж надання підписаних нею в односторонньому порядку актів вчинено не було. Надавши правову кваліфікацію наведеним заявником обставинам і наданим доказам, суд вважає, що фактично обґрунтування заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами зводяться до намагання заявника спонукати суд здійснити переоцінку доказів у справі та встановити нові фактичні обставини справи, визнавши доведеність фактів, покладених в основу заяви від 23.05.2024. Враховуючи викладене, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та надання заявником нових доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, згідно з ч.4 ст.320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.".
Отже, під час розгляду даної справи судом встановлено, що акти виконаних робіт за період з 2019 по 2021 на загальну суму 628 047,00грн, на які, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається позивачка, були предметом дослідження у справах № 906/854/21 та № 906/1002/23. У вказаних справах було встановлено весь обсяг наданих послуг за договором №22 від 04.06.2019, на підставі якого були складені зазначені акти виконаних робіт. Зокрема, обставина, що загальна вартість робіт по договору №22 від 04.06.2019, які фактично надані ФОП Козловою Л.Б., а ОСББ "Замкова гора" прийняті, становить 211 807,00грн, що встановлена рішенням господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21, є приюдиціальною згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягає доказуванню. Щодо решти актів виконаних робіт - на суму 418 900,00 грн, які були предметом розгляду у справі 906/1002/23, апеляційний суд відмовляючи у задоволенні позову вказав, що обсяг наданих послуг за договором було встановлено рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/854/21, тому зазначена обставина має преюдиціальний характер для даної справи. Також суд зазначив, що ініціювання Підприємцем Козловою Л.Б. нового спору щодо обставин, яким вже надано судом оцінку, на переконання колегії суддів, є лише спробою переоцінити висновки суду у справі №906/854/21 та домогтися ухвалення рішення на свою користь.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 30.12.25
Суддя Давидюк В.К.
сторонам - через електронний суд